Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

Різдво в українському кіно: 9 фільмів про народну культуру на зимові свята

Опубліковано

Різдво в українському кіно — це не лише про свято, а й повернення до витоків, до нашої культурної спадщини й ідентичності. У цій святковій добірці ШоТам разом з Takflix розповість про українські стрічки, де оживає народна культура, обряди, автентичні різдвяні образи та традиції.

«Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке», реж. Михайло Костров

Фантастична історія про козаків і боротьбу добра зі злом, яка ідеально пасує до сімейного перегляду на свята. Усі душі козаків потрапляють до раю — це правило дуже кортить змінити Дияволу. Тому він закладається з апостолом Петром, що зможе зловити й до Різдва утримати в себе найхоробрішого козака Семена. Тільки ось хлопця не підкупить і не залякає сам чорт — що з таким робити?

Стрічка заснована на казці Сашка Лірника «Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги та козацький рід», а роль Семена втілив актор Григорій Бакланов («Спіймати Кайдаша»).

«Тіні забутих предків», реж. Сергій Параджанов

Видатна стрічка Параджанова посідає перше місце а рейтингу найкращих українських фільмів. Ця робота — символ політичного протесту, який впевнено стає новою класикою різдвяного кіно. За сюжетом, малий Іванко Палійчук стає свідком загибелі батька у сварці з батьком ворожого роду Гутенюків. Тоді ж хлопчик знайомиться з донькою Гутенюка Марічкою, дає їй ляпаса та викидає хустку в річку. Проте замість ворожнечі між ними виникає приязнь.

Історія кохання Івана (Іван Миколайчук) та Марічки (Лариса Кадочникова) розгортається на Гуцульщині й охоплює безліч регіональних традицій: весілля, колядування, свята вечеря. Побут і мальовничу красу Карпат поетично оспівує камера Юрія Іллєнка, який виступив оператором стрічки.

«Памфір», реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук

«Памфір» — це нетиповий фільм для різдвяного перегляду. Події кримінальної драми розгортаються на Волині. Леонід на прізвисько Памфір повертається з заробітків у Польщі до родини. Син, який хоче затримати тата до святкування Маланки, підпалює його документи в церкві, і через необачність підлітка спалахує пожежа. Щоб відплатити за наслідки, Памфір змушений пригадати кримінальне минуле. Важливим компонентом фільму є робота з костюмами та залучення місцевих майстрів до створення масок.

Документальною розвідкою до створення ігрового фільму став документальний фільм «Красна Маланка». У ньому режисер досліджує святкування в селі Красна, де змішуються українські та румунські традиції.

«Щука не риба», реж. Єлизавета Шерстньова

Дмитро Кокошко — гончар та учасник етно-гурту «ЩукаРиба», який займається відтворенням і популяризацією традиційної музики в різноманітних форматах. Він та інші герої стрічки шукають відповіді на питання, наскільки національна культура затребувана серед молоді та як повернути її актуальність у найтемніші часи української історії.

У фільмі зобразили Андріївські вечорниці, традицію кусання калити й водіння кози на Маланку та роботу Дмитра в гончарній майстерні.

«Свій голос», реж. Сергій Маслобойщиков

У 1971 році Ірина Сабліна та її чоловік — народний артист України та головний диригент Київського камерного оркестру Роман Кофман — заснували дитячий хор «Щедрик». «Свій голос» — це історія про успішний український культурний проєкт, який народився в часи радянської пропаганди, але зміг зробити Київ унікальним музичним містом.

У фільмі можна побачити як архівні, так і сучасні кадри з репетицій хору. Документальний відеоряд доповнюють хронікальні кадри Києва 60-70-х років і фрагменти «Щедрика» Миколи Леонтовича.

«Tutti», реж. Алла Савицька

Це ще одна історія хору «Щедрик», але вже після початку повномасштабного вторгнення. Учасники хору розкидані по світу, а єдина можливість знов опинитися разом — зібратись для виступу в славнозвісному Карнеґі-Холі в Нью-Йорку. «Tutti» — не тільки про спів, а й про дорослішання під час війни, єднання через творчість і дружбу.

Читайте також: «Щедрик, щедрик, щедрівочка…». Цікаві факти про мелодію та Леонтовича. Чи вгадаєте всі? (ТЕСТ)

«Між небом і горами», реж. Дмитро Грешко

Чи замислювались ви про те, якими зимові свята бачать лікарі на чергуваннях? Відповідь на це питання знаходить Дмитро Грешко у своїй документальній стрічці про працівників «швидкої» на Закарпатті. Події розгортаються у 2020 році під час епідемії коронавірусу, тож у чотирьох фельдшерок є багато роботи.

Фільм охоплює період від Різдва до Великодня й окрім кумедних і сумних життєвих моментів показує мальовничі краєвиди зимових Карпат.

«Оазис», реж. Алла Мітюкова

Цей короткий метр — історія на чутливу тему, що дарує надію в людяність. У прифронтовій зоні Миколаївської області діти продовжують навчатись у невеличкому імпровізованому класі в сільській хатинці. Попри складні умови, вчителька разом з батьками влаштовує для них свято Миколая, щоб діти не втратили віру в диво.

«Водуруду», реж. Анатолій Сачівко

Дебютна робота режисера-хореографа Анатолія Сачівка — це медитативний глядацький досвід, у якому поєднується пластика людського тіла, імпровізована хореографія та класична українська музика.

Зокрема, у фільмі звучать композиції Миколи Леонтовича у виконанні хору Київської державної консерваторії, а також авторські музичні твори та звукові ефекти Дмитра Авксентьєва (Koloah, Voin Oruwu).

Культура

Українська поетка очолила журі міжнародної премії The Asian Prizes

Опубліковано

Ірина Вікирчак стала головою журі поетичної премії The Asian Prizes 2025 року.

Про це українська поетка повідомила на своїй фейсбук-сторінці.

«У цьому році мені випала честь головувати в журі міжнародної поетичної премії The Asian Prize for Poetry, яка є частиною мережі The Asian Prizes. Насправді, премія глобальна, і можна, і потрібно подаватися також і українським авторам», — написала Вікирчак.

Читати також: Український культурний фонд оголосив грантову підтримку для музикантів

Про премію

The Asian Prizes — це мережа літературних нагород, які вручають за вагомий внесок у світову літературу. Премії присуджують у п’яти категоріях: художня проза, коротке оповідання, поезія, переклад і літературна премія Азії. Попри азійське коріння ініціативи, премії мають глобальний характер.

Нагадаємо, що SWEET.TV запускає перше реаліті-шоу про допомогу родинам військових.

Фото: фейсбук-сторінка Ірини Вікирчак.

Читати далі

Культура

Мальопис «Коротка історія довгої війни» від «Видавництва» вийде французькою

Опубліковано

Мальопис вийде 12 лютого 2025 року в імпринті видавничої групи Hachette Livre — Robinson. Реліз французькомовного видання відбудеться до того, як вийде книга українською.

Про це повідомили у видавництві «Видавництво».

Комікс створили Маріам Найем, Юлії Вус та Івана Кипібіди. Книгу зможуть прочитати люди з Франції, Бельгії, Швейцарії, Квебеку та інших франкомовних країн.

«Це мальопис про нашу довгу війну з росією. За роки повномасштабної війни з’явилося чимало історій, зокрема графічних, де про нашу війну говорять іноземці. Але в цій війні живемо ми. І нам було важливо розповісти про неї самим. Щоб і ми, й іноземці побачили її нашими очима, про те, як ми її відчуваємо»‚ написали видавці в анотації до книги.

Разом із тим видавництво готує мальопис до публікації польською та фінською мовами.

Нагадаємо, що в Україні започаткували нове видавництво, що випускатиме книги балканських авторів.

Також ми писали, що на «Оскар» номінували український фільм «Порцелянова війна» (ВІДЕО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Видавництва»

Читати далі

Культура

В Україні започаткували нове видавництво, що випускатиме книги балканських авторів

Опубліковано

У «КоїМояКай» випускатимуть українські переклади балканських письменників. Наразі видавництво отримало з друку першу книгу — роман хорватської письменниці Марини Вуйчич «50 цигарок на честь Єлени».

Про це повідомила співзасновниця видавництва Ірина Маркова для «Читомо».

Ідея створення

Ідея відкриття власного видавництва з’явилася наприкінці 2022 року. Тоді ж виникла і назва. «КоїМояКай» — це неологізм, до якого «потрібно звикнути, перш ніж вивчиш і полюбиш». На думку Ірини, так само і з балканською літературою, яку необхідно приймати й пізнавати поступово.

«Я захоплююсь Балканами, перекладами художньої літератури, переважно хорватської, вже понад десять років, і завжди, читаючи нову книгу, приміром, боснійського автора, в голові пульсувала думка про те, що як шкода, що українські читачі не можуть так само насолодитись нею, бо немає такого перекладу», — зазначила Ірина.

Читайте також: У квітні пройде третя «Книжкова країна» на ВДНГ: що там буде

Що відомо про перше видання

Роман Марини Вуйчич видавництво отримало з друку у грудні 2024 року. Цю книгу вперше переклали українською мовою. Роботу над перекладом видавництво розпочало у 2023 році після угоди з правовласниками та отримання гранту від Хорватії. Та перекладання призупиняли через виявлення онкохвороби Ірини.

«Для нас це видання символічне, бо воно виникло більше “всупереч”, аніж “завдяки”, сподіваємось, що такий тернистий шлях буде не в кожної нашої книжки, але ми віримо, що такі випробування було подолано недарма, адже книга справді вартісна», — додає співзасновниця.

Фото: фейсбук-сторінка видавництва

Читайте також: Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Подальші плани

Наразі команда працює віддалено. Видавництво планує відкрити фізичний офіс після того, як робота стане стабільнішою. Книги випускатимуть одного формату й у твердих обкладинках. Також видавництво веде перемовини ще з двома балканськими авторами.

«В Україні є широкий інтерес до хорватської літератури, але левова частка перекладів — це книжки про війну 90-х, що, безумовно, є важливою сторінкою історії, гідною уваги, але ми прагнемо показати читачам і дещо іншу Хорватію — романтичну, психоделічну, філософську, якою її бачать сучасні письменники. Але, звісно, книги про війну теж будуть, бо цей досвід нам близький», — каже Ірина.

Нагадаємо, що «Фактор-Друк» випустила першу книгу після російського ракетного удару (ФОТО).

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

«Давайте повертати містам їхні культурні обличчя». Як київська активістка рятує  українську мозаїку

Згадайте, який вигляд мав ваш будинок, школа чи садок, коли ви були дитиною. Чи пам’ятаєте...

Суспільство5 днів тому

Озеленити балкони та звузити дороги — урбаністка пропонує, як покращити українські міста

Уявіть фасади Парижу з хаотичними вивісками та заскленими балконами. Дивно, чи не так? А який...

Суспільство2 тижні тому

Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові

Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...

Суспільство3 тижні тому

Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами

«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...