

Технології
Попри карантин Львівський бронетанковий завод отримав 64 млн грн прибутку
Держпідприємство “Львівський бронетанковий завод”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, за пів року отримало прибуток у розмірі 64 мільйони гривень.
Про це йдеться у повідомленні Укроборонпрому, передає Укрінформ.
Модернізують техніку для війська
Підприємство у І півріччі виробило продукції на 204 мільйони гривень та реалізувало продукції на суму майже 542 мільйона гривень.
За 6 місяців Львівський бронетанковий сплатив до бюджету податків, зборів та платежів у розмірі 29 мільйонів гривень.
На підприємстві – 690 працівників, середня заробітна плата у І півріччі складає 16 725,70 грн.
“Не зважаючи на карантинні обмеження, ми змогли не тільки виконувати виробничі плани з ремонту та модернізації бронетехніки, але й достроково передати відремонтовану техніку у війська в рамках контракту під державні гарантії. ЛБТЗ готовий до якісних змін та нарощення виробничих потужностей. Наразі наші конструктори та інженери працюють над освоєнням ремонту нових видів бронетехніки та розробляють варіанти її модернізації. Зокрема, у першому півріччі ми працювали над освоєнням капітального ремонту танка Т-80 – наразі триває дослідження технічного стану”, – заявив директор підприємства.
Читайте також: Українській армії передали відновлені Т-64 (ФОТО)
Що варто знати про завод?
ДП “Львівський бронетанковий завод” спеціалізується на виробництві, ремонті та модернізації бронетанкової техніки і запасних частин до неї, в тому числі: капітальний ремонт і модернізація танків Т-72, Т-64, Т-55, виготовлення та капітальний ремонт гусеничних пожежних машин ГПМ-72 та ГПМ-54, виготовлення броньованих ремонтно-евакуаційних машин (БРЕМ) “Лев” та “Зубр”, капітальний ремонт БРЕМ-1, інженерних машин розгородження ІМР-2 та броньованих машин розмінування БМР-1, ремонт танкових двигунів та комплектуючих.
Фото: armyinform.com.ua
Технології

Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров розповів про п’ять розробок, над якими працюють фахівці українського відомства. Деякі з них уже інтегрували, інші запустять найближчим часом.
Про це повідомив Михайло Федоров на фейсбук-сторінці.
П’ять українських розробок
- ШІ-чатбот Наталка. Програма допомагає потенційним партнерам інтегрувати сервіси «Дії». Чатбот обробляє поширені запити, допомагає обрати сценарії інтеграції, а після цього передає комунікацію реальній людині. За п’ять місяців чатбот обробив понад 2,3 тисячі запитів, а навантаження на менеджерів зменшилося на 30%.
- ШІ-асистент у «Дії». Програма допомагатиме обрати потрібну послугу під запит користувача. Також асистент відповідатиме на популярні запитання. Невдовзі він запрацює на порталі «Дія».
- ШІ для генерації вакансій. Розробка допомагатиме швидко створювати структуровані описи вакансій. Також ШІ зможе зробити вакансії у необхідному для користувачів тоні, наприклад, із креативним описом.
- Цифрова експертиза нормативно-правових актів. Штучний інтелект допомагатиме юристам аналізувати нормативно-правові акти та завантажувати їх у систему. Наразі цей інструмент уже тестують, він опрацьовує 35% документів за 72 години.
- ШІ-аналіз та переклад європейського законодавства. Цей інструмент аналізує європейське законодавство та порівнює його з українським. Федоров вказав, що це спрощує та пришвидшує гармонізацію, що є обов’язковим процесом для Євроінтеграції.
«АІ допомагає державі працювати ефективніше та швидше, а українцям отримувати послуги прозоріше та без зайвих труднощів. А після запуску національної LLM АІ-інструментів стане ще більше»‚ — написав очільник Мінцифри.
Нагадаємо, що в Україні розпочали створювати національну велику мовну модель.
Також ми писали, що українські розробники створили голосовий ШІ-помічник для бізнесу.
Фото обкладинки: Freepik
Технології

Український стартап HAPP розробив сервіс на основі штучного інтелекту, який дозволяє автоматично відповідати на дзвінки клієнтів. Наразі голосовий асистент запустили для готельного, ресторанного та медичного бізнесу.
Про це повідомили у команді стартапу.
Функціонал сервісу
HAPP може працювати цілодобово та виконувати наступні функції:
- відповідати на вхідні дзвінки;
- приймати бронювання;
- надавати відповіді на поширені запитання;
- перенаправляти складні запити менеджерам;
- співпрацювати з CRM, PMS та іншими системами бізнесу.
У команді стартапу вказують, що завдяки сервісу підприємці зможуть знімати рутинне навантаження з персоналу.
Читайте також: Українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг
«Коли ми запускали HAPP, ми розуміли, що AI має не замінити людей, а звільнити їх від того, що забирає найцінніше — фокус і енергію. Ресторани, клініки, готелі — це ті сфери, де важлива людська увага. І саме її ми хочемо повернути командам, забравши з них рутину», — розповідає CEO та співзасновник HAPP Вячеслав Салоїд.
Наразі стартап відкрив безплатну демоверсію для перших клієнтів. Завдяки цьому підприємці можуть протестувати роботу асистента.
Нагадаємо, що в Україні розпочали створювати національну велику мовну модель.
Фото обкладинки: Freepik
Технології

Міністерство цифрової трансформації почало розробляти українську LLM — велику мовну модель. Цей проєкт дасть можливість збільшити масштаби створення українських ШІ-інструментів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Що відомо про українську LLM
Українські розробники планують створити LLM до листопада-грудня 2025 року. Модель тренуватимуть на українських даних, вона розумітиме національний контекст, діалекти та терміни.
Михайло Федоров зазначив, що на базі цієї LLM Мінцифри запускатиме ШІ-продукти для урядових організацій, оборони, медицини та фінансового сектору. Розробки інтегруватимуть у «Дію», «Мрію» та військо.
Читайте також: Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
«Дедалі більше країн активно й стратегічно розвивають ШІ в країні, створюють національні LLM, натреновані на локальних мовах. Тому Україна повинна діяти швидко, щоб не лише наздогнати світових лідерів, а й стати самостійним гравцем у цих технологічних перегонах»‚ — вказав Михайло Федоров.

Також зможуть застосовувати продукти на основі національної LLM підприємці, зокрема:
- чатботи для служби підтримки;
- ШІ-агенти для надання послуг;
- ШІ-асистенти для оцінки резюме;
- програми для моніторингу та аналізу різноманітних показників тощо.
Федоров відзначив, що мовну модель створюватимуть не за державні кошти, а за підтримки партнерів із бізнес-сектору.
Нагадаємо, що українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова