Суспільство
Показали фінальний етап будівництва Шулявського мосту у Києві
У Києві показали будівництво Шулявського мосту та повідомили, що фахівці з Нідерландів уже перемістили готові прогони 0-1 та 1-2 в проєктне положення, з’єднавши їх із прогоном над проспектом Перемоги.
Про це повідомила пресслужба КМДА.
Зазначається, що конструкцію вагою понад 540 тонн буквально за 40 хвилин перемістили у проєктне положення.
Читайте також: Шулявський шляхопровід незабаром почнуть асфальтувати (ВІДЕО)
Після стикування частин мосту почнуться дорожні роботи: влаштування асфальтобетонного покриття та встановлення технічних засобів організації дорожнього руху.
Нагадаємо, у столиці капітально відремонтують ще один міст.
Також, ми раніше писали, що в Києві капітально ремонтуватимуть ще один шляхопровід – розташований на межі Голосіївського та Печерського районів, на перетині вулиці Михайла Бойчука із залізницею на станції “Київ-Деміївський”. Строк гарантії має становити не менше 10 років.
Суспільство
У селі Хомутинці, що у Калинівському районі на Вінниччині, встановили пам’ятник пісні “Повій, вітре, на Вкраїну”.
Як пише видання Вежа, рядки Степана Руданського викарбували на гранітних плитах у вигляді книжки.
Як повідомили на сайті “Калинівка Сіty”, пам’ятник з’явився поблизу музею Степана Руданського. На гранітних сторінках розгорнутої книги викарбувані слова однієї з найвідоміших поезій Степана Руданського, яка стала не лише символом туги за коханою, а й за Батьківщиною.
Зі слів Оксани Мудрик, в.о. старости Хомутинців, вона сподівається, що пам’ятник “Повій, вітре…” стане ще однією локацією, поряд з музеєм поета, пам’ятником, могилою батьків Степана Руданського, а також стане черговою складовою Садиби Руданських – “місцевого туристичного об’єкта, задля якого переважно і приїжджають в Хомутинці люди”.
Читайте також: В Одесі встановили скульптуру – символ нового року (ФОТО)
Що відомо про вірш і пісню
Відомо, що “Повій, вітре, на Вкраїну” Степан Руданський написав у 1856 році в Петербурзі, під час навчання у медико-хірургічній академії. Отже, цьогоріч поезії виповнюється 165 років.
“Степан Руданський, навчаючись у Подільській духовній семінарії, жив деякий час на квартирі вдови-матушки Єлизавети Княгницької. У вдови було три доньки, між ними Марія була надзвичайної краси і, кажуть, мала добре серце й душу. […] Але бути разом Степанові Руданському і Марії Княгницькій не судилося”, – розповіла Оксана Мудрик.
Коли юнак замість Петербурзької духовної академії вступив до медико-хірургічної, мати Марії заборонила доньці й думати про Руданського.
Вірша “Повій, вітре, на Вкраїну” надрукували через п’ять років після написання. Рівно 160 років тому – 12 січня 1861 року, у дебютному номері першого українського журналу в Російській імперії “Основа”. А через рік – у календарі “Львов’янин”, що сприяло ширшій популярності твору Руданського.
А піснею вірш “Повій, вітре, на Вкраїну” став тоді, коли його поклала на музику Людмила Александрова. Цей романс аранжував для голосу й фортепіано Владислав Заремба.
Читайте також: У Полтаві оголосили конкурс на спорудження пам’ятника Симону Петлюрі
«Повій, вітре» була в репертуарах видатних українських співаків Івана Козловського, Бориса Гмирі, Анатолія Солов’яненка, Костянтина Огнєвого, прем’єра Київської опери Івана Шведова, соліста Большого театру Івана Жадана.
Також повідомляється, що “Повій, вітре, на Вкраїну” переклали багатьма мовами світу. Польською – Іван Франко, російською – Павло Грабовський, а вільний переспів поезії Руданського зробив данський письменник і вчений-славіст Тор Ланге. Крім цього у 2003 році літературознавці Борис та Кость Хоменки видали книгу, де зібрали всі відомі переклади “Повій, вітре, на Вкраїну” мовами народів світу (всього 114 текстів).
Довідка
Степан Руданський (1833-1873) закінчив духовну семінарію, але вивчився на лікаря. Крім того був справжнім сатириком, який писав живою мовою на злобу дня. Маючи прекрасне почуття гумору, він писав і біблійні переспіви, і сороміцькі та еротичні гуморески, які довгий час були цензуровані. Також, навчаючись у Петербурзі та працюючи в Ялті, спілкувався і писав українською. На це не вплинув навіть батько-священик, який просив писати йому листи винятково російською і до кінця життя конфліктував із сином. Крім того у творчості Руданського є багато співомовок на антиімперську та міжнаціональну тематику, де він висміював негативні риси, в тому числі й українців, і які залишаються актуальними й досі.
Фото: kalynivka.city
Суспільство
Конкурс грантів для навчання жінок з Донецької області за напрямком IT продовжили до кінця січня.
Про це повідомляється на сайті Торгово-промислової палати області.
Зазначається, що міжнародна організація «ACTED» продовжила прийом заявок на конкурс грантів для навчання в IT-сфері до 31 січня. Для участі запрошуються жінки, які проживають на території Донецької та Луганської областей (у тому числі переселенці).
Читайте також: Стартувала кампанія із протидії насильству “Бийся як дівчина”
Навчання передбачає короткострокові і інтенсивні курси (від 3 до 12 місяців) за напрямком IT, різними методами – офлайн або онлайн. Постачальниками освітніх послуг є організації (школи/академії/ університети), які є партнерами «ACTED».
Загальний розмір гранту: до 25 000 гривень. Він може покривати від 50% до 100% витрат на навчання (стипендія), та інших витрат, асоційованих з навчанням. Частина гранту, яка призначена покривати оплату навчання, перераховується постачальнику освітніх послуг.
Читайте також: Її капелюхи носять навіть до королеви Британії: історія успіху майстрині з Чернігова
Заявки будуть розглядатися в порядку надходження до 31.01.2021.
Деталі участі в конкурсі за посиланням.
Фото: itc.ua
Суспільство
Укрзалізниця вивчає нові можливі маршрути пасажирських перевезень для двох швидкісних поїздів “Інтерсіті+” виробництва чеської Skoda після ремонту.
Про це повідомляє interfax.com.ua.
Куди планують пустити поїзди “Інтерсіті+”
Розглядають такі напрямки для курсування електропоїздів Skoda:
- відновлення курсування поїзда №720/719 Київ – Харків – Київ;
- відновлення курсування поїзда №748/747 Київ – Тернопіль – Київ;
- організація тактового руху за маршрутом Київ – Вінниця – Київ.
“Останній варіант цікавий ще й тим, що від нього виграють пасажири, які прямують з Києва до Львова або у зворотному напрямку, адже на сьогодні більшість пасажирів їде до Вінниці саме на львівському “Інтерсіті+”. Тож у пікові літні та різдвяні періоди цей напрямок стає перевантаженим і вільних місць не вистачає”, – зазначають в “Укрзалізниці”.
Читайте також: Показали вагон підвищеного комфорту Укрзалізниці
На думку компанії, розширення прямого сполучення з Вінницею з можливістю курсування двох рейсів на день вивільнить місця до Львова і Перемишля, які після відновлення міжнародного залізничного сполучення знадобляться сотням тисяч пасажирів.
Читайте також: Укрзалізниця для охорони використовуватиме квадрокоптери
Хто виконує ремонт
Ключові та найскладніші роботи, зокрема ремонт моторних візків, буде виконувати безпосередньо виробник – Skoda Transportation Group. Водночас для зменшення витрат уся базова ремонтна підготовка вказаних поїздів проводитиметься на власному підприємстві “Укрзалізниці” – ПрАТ “Київський електровагоноремонтний завод” (КЕВРЗ).
Як відзначили у відомстві, тут виконуватимуться роботи, які економічно доцільніше провести в Україні, адже вони не потребують спеціалізованої експертизи Skoda як виробника.
Читайте також: На Київщині почали будувати завод з виробництва електроніки для автомобілів
Ремонтні роботи, які локалізують на КЕВРЗ, передбачатимуть заміну зношених частин; ізоляцію та фарбування ділянок зі слідами корозії, нанесення змазки; ревізію візків і механічних частин; відновлення пошкодженого лакофарбового покриття; заміну несправного та пошкодженого салонного обладнання.
Терміни завершення ремонтів залежатимуть від результатів діагностики, проведеної в Чехії та Києві фахівцями Skoda, а також від термінів постачання виробниками колісних пар, які будуть повністю замінені. Завершення ремонту першого електропоїзда попередньо заплановано вже до кінця 2021 року.
Зазначається, що електропоїзд EJ675 Skoda City Elephant передбачає шість двоповерхових вагонів на 623 місця (46 першого класу, 590 другого класу), він розрахований на швидкість роботи 160 км/год.
Фото: kievvlast.com.ua