Змалку Денис Кучерук цікавився електричними саморобками — переглядав відео, а також самостійно розбирався в електросхемах. Цьогоріч улітку хлопець облаштував у себе в квартирі «домашню електростанцію», аби мати можливість працювати за комп’ютером без світла та забезпечувати свої ґаджети.
«Мені було нудно після НМТ, тому я бахнув електростанцію», — каже Денис, який жартома називає себе «молодим електриком».
Для ШоТам хлопець розповів про те, як прикріпив сонячні панелі на багатоповерхівці, у скільки йому обійшлася «домашня станція» та які девайси можуть допомогти комфортнішому навчанню чи роботі вдома.
Вчився ремонтувати девайси через електросхеми
17-річний Денис Кучерук живе в Києві. Хлопець захоплюється спортом і силовими тренуванням. А ще його цікавить сфера ІТ, зокрема, програмування, системне адміністрування та кібербезпека. Саме останню хлопець хоче продовжувати вивчати у вищому навчальному закладі. Останні кілька років Денис також цікавиться напрямками фізики, які пов’язані з електрикою.
Ремонтувати речі просто, якщо це якісна техніка, а не якийсь огризок з Китаю. Адже виробники завжди додають супровідну документацію, інструкції, електросхеми, вигляд техніки зсередини, аби покупці знали, як розібрати та зібрати девайс, — каже Денис.
Коли в енергетиці почалися проблеми через російські обстріли, Денис вирішив застосувати свої вміння, аби зробити навчання комфортнішим. Для початку він замовив джерело безперебійного живлення для роутера. Хлопець називає це примітивним девайсом, який виконує функції повербанка та заряджається від мережі, коли є електрика. Денис каже, що він може виводити малий струм з різною напругою.
Робочий стіл Дениса. Фото надав Денис Кучерук
«Таке джерело безперебійного живлення дуже корисне для роутерів чи лампочок, бо багато будівель у містах з минулого року підключені до оптоволоконних мереж провайдерів. Тому провайдери можуть забезпечувати постійний чи тимчасовий (від трьох до семи годин) інтернет без світла», — розповідає хлопець.
«Якесь НЛО, що висить з вікна»
Згодом Денис захотів, аби його девайси працювали ще більш автономно під час вимкнень електроенергії. Проте хлопець мав враховувати те, що живе в багатоповерхівці, а також що має скромний бюджет.
Він придбав панель, яка може забезпечити роботу роутера, зарядку телефонів та настільну лампу. Вся інша енергія компенсується від акумулятора. Денис каже, що з 7:00 до 14:00 цього цілком вистачає.
Кріплення для сонячних панелей, які створив хлопець. Фото надав Денис Кучерук
Аби зібрати домашню електростанцію, хлопець купив алюмінієві кутники та пластини, а також дві пари болтів з гайками. Вдома просвердлив у пластинах отвори потрібного розміру та зробив кріплення. Шурупами прикрутив це кріплення до балкону, вивісив сонячну панель за вікном і зафіксував її, прикріпивши джгутами до кріплення.
«Воно висить під правильним кутом і не збивається навіть за сильного вітру», — підсумовує Денис.
Сонячні панелі, що висять під підвіконням квартири Дениса. Фото надав Денис Кучерук
Хлопець каже, що сусіди були здивовані його ідеєю, а одна бабуся навіть налякалася й казала, що «з їхнього підвіконня якесь НЛО висить».
Денис називає сонячні панелі додатковим девайсом, адже вони досить нестабільні та залежать від природних умов.
Вигляд на сонячні панелі з кімнати Дениса. Фото надав Денис Кучерук
Сонячні панелі дуже вибагливі до клімату. Найкраще вони працюють при нульовій хмарності та 25 градусах тепла. А в наших умовах таке трапляється нечасто, — стверджує Денис Кучерук.
Коли він прикріпив панель за вікном, то протягнув дроти через ущільнювач вікна, аби не пропускати з вулиці холод або тепло. Далі підключив їх до подовжувачів, а потім приєднав до свого контролера.
«Домашня станція» за 12 тисяч гривень
Денис розповідає, що для роботи «домашньої станції», крім панелей і сонячного контролера, необхідний автомобільний акумулятор та інвертор з чистою синусоїдою. Він перетворює напругу з автомобільного акумулятора в класичний струм, як з розеток, який можуть сприймати стандартні девайси, що живляться від 220 вольт.
Автомобільний акумулятор, приєднаний до зарядного пристрою. Фото надав Денис Кучерук
Хлопець ділиться, що завдяки цій станції його комп’ютер та інші ґаджети можуть живитися до п’яти годин без світла.
Домашню станцію Денис збирав з початку осені минулого року, коли купив акумулятор, інвертор і невеликий зарядний пристрій. Думав, що використає її взимку, проте вона чекала свого часу, тому вперше Денис усе зібрав і використав уже влітку під час вимкнень.
Хлопець ділиться, що всі ці компоненти, які він склав у домашню станцію, цілком підійдуть для комфортного навчання учням чи студентам. Але каже, що, якби робив усе з нуля, взяв би джерело безперебійного живлення та зовнішній акумулятор, бо вони найбільш безпечні для використання.
Джерело безперебійного живлення, яке є частиною домашньої станції хлопця. Фото надав Денис Кучерук
Денис Кучерук замовляв інвертор минулого року за 3 700 гривень на AliExpress. Автомобільний акумулятор коштував 4 тисячі гривень, сонячний контролер — 300 гривень, а вживана сонячна панель — ще 3 тисячі гривень. Виходить близько 12 тисяч гривень за 540 Вт на годину з генерацією 100 Вт на годину в години пік. Проте хлопець рекомендує купляти більш вартісні девайси, якщо це дозволяє бюджет. Наприклад, цей сонячний контролер утричі дорожчий, але й більш ефективний у роботі.
«Саморобні станції більш вигідні, ніж EcoFlow»
Разом з інвертором у Дениса працює безперебійник, аби під час вимкнення можна було користуватися комп’ютером. Коли світло вимикають, то хлопець перемикає розетку від безперебійника в інвертор, і тоді всі девайси, які були підключені до мережі, живляться вже від нього.
Проте останнім часом безперебійник не витримував навантаження, тому Денис вирішив зробити систему більш зручною — купити потужний безперебійник, який буде під’єднуватися до зовнішнього акумулятора.
«Якщо вам не треба живити холодильник і всю квартиру, то можна купити джерело безперебійного живлення з можливістю під’єднання власного акумулятора», — впевнений Денис.
Сонячний контролер у квартирі хлопця. Фото надав Денис Кучерук
Хлопець ділиться, що використовує свій інвертор для не надто потужних завдань — при піковому навантаженні на потужність до 500 Вт. Проте, якщо є потреба, під’єднує до джерела освітлення в усій квартирі.
Денис каже, що вдома всі радіють безперебійному інтернету, і що завдяки домашній станції можна під’єднати ґаджети.
«З іншого боку, сестру та маму часто лякає, коли я під’єдную станцію до квартири, щоби вночі почистити зуби», — посміхається хлопець.
Нещодавно його сім’я придбала EcoFlow, але Денис каже, що йому цікавіше створювати станцію самостійно.
Цей прилад є гарним варіантом для тих, хто не хоче лазити з гайковими ключами та приєднувати клеми, які ще й часто іскрять при контакті з дротами. До того ж, це дорожче. Якщо EcoFlow вартує 50 тисяч гривень, то самостійно зібрати станцію, яка ще й даватиме кращі показники, можна за 30-40 тисяч гривень. До того ж, через великий попит ціни на них значно завищені. Я прихильник саме ручних систем, — ділиться хлопець.
З електрикою треба бути обережним
«Найважливіше, що я можу порадити людям, які хочуть створити для себе більш комфортні умови навчання — бути дуже обережними з електрикою, бо це дуже серйозно. Руки завжди мають бути сухими. А ще не варто боятися автомобільних акумуляторів, бо робота з напругою до 50 вольт є безпечною», — каже Денис.
Найбільш бюджетний варіант — це інвертор з модифікованою синусоїдою та невеличка зарядка до акумулятора. До такого інвертора можна приєднати комп’ютер, телевізор, монітори та інші прилади, які не пов’язані з електромотором. Тобто під’єднувати вентилятори, холодильники чи кондиціонери до нього не можна, бо вони можуть зламатися.
Денис під час роботи без світла. Фото надав Денис Кучерук
Автомобільні акумулятори Денис радить купувати в Україні, адже з-за кордону їх дорого розмитнювати. А ще хлопець каже, що треба купляти такі акумулятори, які можна використовувати у приміщенні і виробники про це зазначили, бо звичайні автомобільні в цьому випадку заборонені. Денис каже, що в квартирі не можна використовувати класичні свинцево-кислотні акумулятори, адже вони виділяють отруйні та вибухонебезпечні гази, особливо в процесі зарядки.
«Щоб зрозуміти, який вам потрібен акумулятор, треба помножити значення ампер на годину, які написані на ньому, на його напругу 12 вольт. Якщо акумулятор має ємність 65 ампер на годину, то, якщо помножити на 12 вольт, буде 780 Вт — таку потужність видаватиме протягом години. Можна використовувати не більше 70% доступної енергії, аби акумулятор працював справно, і стежити за тим, аби напруга не просіла. В EcoFlow все працює автоматично», — каже Денис.
Перший досвід роботи з електрикою — ремонт гірлянди у 12 років
Взагалі Денис захопився конструюванням понад п’ять років тому. Він дивився відео в інтернеті, як інші створюють DIY-проєкти, тобто ті, які можна зібрати самостійно.
«Кожен обирає собі якісь саморобки, які їх цікавлять найбільше. Мені до вподоби електричні саморобки, бо до них завжди додають багато документів, які можна вивчати. І що більше робиш такі саморобки, то більше знаєшся на цій сфері та можеш обрати найцікавіший напрям», — ділиться Денис.
З’єднання джерела безперебійного живлення та сонячного контролера з акумулятором. Фото надав Денис Кучерук
Перший досвід такої роботи у хлопця відбувся у 12 років, коли він ремонтував удома гірлянду — на ній і навчився паяти електроплати. Згодом купив собі спеціальні інструменти, а ще читав матеріали з інтернету, аби більше навчитися та набити руку. Попри всі складнощі, Денис таки полагодив гірлянду, і вона знову запрацювала.
У 14-15 років хлопець ремонтував телефони та планшети — замінював акумулятори та дисплеї, а ще обслуговував комп’ютери близьких чи друзів.
А тепер Денис пишається тим, що зміг детальніше розібратися в цій темі та створити собі вдома більш комфортні умови під час вимкнення світла. Хлопець мріє створити мобільний караванчик чи дім на колесах, що зможе розвертати сонячні панелі та живитися автономно.
«Було б дуже цікаво, якби я міг їздити в будинку на колесах і живитися від сонця», — підсумовує хлопець.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
У Берестинській (колишній Красноградській) громаді є онлайн-спільнота з благоустрою, де жителі можуть повідомляти про проблеми, — наприклад, про стихійне звалище біля багатоповерхівки. Коли Світлана Кривенко стала очільницею міста, повідомлень було стільки, що на них ледве встигали реагувати. Зараз спільнота більше схожа на дошку оголошень, адже більшість питань вирішені, а ті, що залишилися, — незначні.
Світлана вважає, що ефективна взаємодія починається з розуміння потреб жителів. Вона поділилася з ШоТам, як їй вдалося налагодити комунікацію з громадою.
Знала про проблеми міста до того, як стала очільницею
Світлана Кривенко за освітою вчителька математики, але працювала в комунальній службі. Згодом їй запропонували стати секретаркою сільради. Вона швидко навела лад у документах і так захопилася роботою, що вирішила спробувати себе на посаді голови сільради, де пропрацювала 5 років. Потім пішла на вибори мера тодішнього Краснограда й перемогла з відривом у 2,5 тисячі голосів.
Голова Берестинської міської ради Світлана Кривенко. Фото: Дар’я Волобуєва
Очільниця міста розповідає, що помічала проблеми й до вступу на посаду:
«Між сільрадою, де я працювала, і містом Берестин межі немає. У нас вулиця Єдності — на одному боці сільська рада, а на другому міська. Часто нас збирала районна рада, і я бачила проблеми міста. До того ж активно користуюся соцмережами, підписана на місцеву газету, багато гуляю і спостерігаю».
Та особливо добре жінка розумілася в справах комунальних служб.
«Я 10 років працювала контролеркою у “Водоканалі”: комунальні служби — це моє рідне. Коли йшла на вибори, дуже хотіла покращити їхню роботу. З початком війни ми зіштовхнулися з тим, що в комунальних підприємств було недостатньо техніки, спецодягу та матеріалів для роботи — завдань їм давали багато, а працювати не було чим».
Світлана Кривенко проводить прийом громадян. Фото надала Світлана
Ініціювала опитування, щоб порозумітися з громадою
Коли Світлана Кривенко стала міською головою, в неї була ще одна мета — налагодити взаєморозуміння між владою та громадою. Каже, негативне ставлення до влади часто виникає через випадки корупції та бездіяльності. Тому для жінки було важливо розповідати про свою роботу, залучати громаду до діалогу та спільно вирішувати проблеми.
Молодіжна рада у Берестині. Фото: Анжеліка Манучарян
Тож спершу Світлана ініціювала опитування жителів — багато хто говорив про нестачу інформації про роботу влади та відсутність ефективної комунікації. Аби розв’язати питання, у місті створили відповідний телеграм-канал, а потім і чат-бот, де місцеві можуть поставити запитання й отримати швидку відповідь. Також є група в соцмережах — там пишуть тільки про благоустрій. Люди можуть, наприклад, повідомити й скинути фото, що на дитячому майданчику багато сміття. У міськраді це одразу бачать і вирішують.
«У нас є 18 жінок, які працюють саме на благоустрій. Вони реагують на повідомлення громадян та оперативно усувають всі проблеми», — каже Світлана.
Жителі громади зібрались, щоб обговорити культурний відпочинок і різноманітні активності для дозвілля жителів. Фото: Єлизавета Литвиненко
Беруть участь у проєктах, щоб робити життя в громаді ще кращим
Окрім цього, міськрада, комунальники та жителі міста активно долучаються до всіх корисних для громади проєктів, які трапляються їм на очі. Світлана вважає, що ці проєкти допомагають містянам краще зрозуміти одне одного, незалежно від віку чи інтересів. Адже розвиток і привабливість міста залежать від того, наскільки активно люди беруть участь в ініціативах і працюють разом.
Світлана Кривенко завжди присутня на всіх святах, які проводяться у місті. Фото надала Світлана
Зокрема, Берестинська громада з осені 2023 року є партнеркою Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Спеціалісти Проєкту допомогли міськраді налагодити комунікацію з жителями: публікувати всі новини, події та повідомлення про проєкти на сайті й у соцмережах, щоб люди краще розуміли, чим займаються посадовці.
Така співпраця вже принесла значні результати й в інших сферах:
«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг сучасною технікою для чотирьох комунальних підприємств. Наприклад, тепер у нас є новий потужний вантажний автомобіль-самоскид — це справжній помічник для комунальних служб: з ним можна швидко вивезти сміття, прибрати сніг чи доставити матеріали для ремонту. Також нам подарували освітлювальну вежу — це потужний генератор на 12 кВт на причепі. Вежу легко перевозити, й нею можна забезпечити яскраве освітлення, що також допомагає економити на електроенергії».
Передача сучасної техніки для комунальних підприємств від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Фото: Берестинська міськрада
Світлана Кривенко зазначає, що часто дізнається про успіхи участі в проєктах від самих людей:
«Приходять і кажуть: “Світлано Миколаївно, ми виграли в проєкті, і тепер нам облаштують укриття” або “До нас скоро приїдуть психологи й будуть проводити тренінг у молодіжному просторі”».
Допомагають ветеранам знайти своє місце у суспільстві
Міська рада працює й з ветеранами. Для цього в громаді створили громадську організацію «Організація ветеранів України Красноградської міської територіальної громади», щоб допомагати тим, хто повернувся з війни. Туди колишні військові можуть звертатися з будь-якими питаннями, які їх турбують: наприклад, про пенсії, медичну допомогу, пошук житла чи роботи. Також організація підтримує їх у професійному навчанні, щоб ветерани легше могли знайти своє місце в суспільстві, поспілкуватися з іншими ветеранами, обмінятися досвідом та підтримати одне одного в переході до цивільного життя.
З ветеранами та ветеранками також працює професійний психолог у Центрі соціальних служб:
«Ми брали участь у пілотному проєкті Мінветеранів зі створення інституту помічника ветерана, але взимку він, на жаль, закінчився. Проте ми знайшли вихід — у Центрі соціальних служб додали ще одну посаду, й тепер у нас працює психолог, який пройшов кілька навчань і точно знає свою справу».
Ще у міськраді виграли проєкт зі створення ветеранського хабу. Щоправда, треба ще відремонтувати дві кімнати, а поки ветерани збираються у молодіжному просторі.
Треба виходити до людей відкрито
Світлана Кривенко вірить, що успіх приходить тоді, коли голова міста відкритий і готовий говорити з людьми на рівних:
«Треба не боятися людей, виходити до них відкрито. Якщо розумієш, що проблему не вирішити, то намагатися людям пояснювати, що не все залежить від місцевої влади. Якщо є віддача, то комунікація буде вдала.І треба критику вміти сприймати, якщо вона конструктивна, — якщо ти щось десь не допрацював, варто “підтягувати хвости”».
Очільниця Краснограда і громади разом з вчителями і учнями місцевої школи на День вишиванки. Фото надала Світлана
Як приклад вдалої комунікації Світлана розповідає про нещодавню ситуацію з дитячим майданчиком. Батьки попросили навести там лад, і виявилось, що дійсно є що ремонтувати. Поки шукали підрядників, натрапили на людину, яка вирішила купити й подарувати дітям новий майданчик, тож старий демонтували й відправили його частини на ремонт, щоб згодом встановити у віддаленому селі, а на цьому місці поставили новий — і все це за тиждень.
Дитячий майданчик у Берестині. Фото: Єлизавета Литвиненко
Світлана зізнається, що часу на родину їй часто не вистачає, адже в будні вона працює 24/7, а на вихідних у громаді проходять спортивні змагання чи конкурси, на яких вона завжди присутня. Та її мотивує любов до своєї роботи:
«Найголовніше, що мені робота подобається. А коли ще і є результат — це мені як бальзам на душу. Хочеться залишити після себе слід, хочеться, щоб люди казали: “Це Світлана Кривенко зробила”».
Поїзд №191/192 Київ — Львів відправлятиметься з Києва 2 та 4 листопада о 8:18 та прибуватиме до Львова о 16:12. У зворотному напрямку, зі Львова, поїзд вирушатиме 2 та 4 листопада о 14:14 та прибуватиме до Києва о 21:33.
Поїзд №239/240 Київ — Кам’янець-Подільський відправлятиметься з Києва 4 листопада о 8:26 та прибуватиме до Кам’янця-Подільського о 17:20. Зворотний рейс з Кам’янця-Подільського відбудеться 4 листопада о 12:02, а прибуття до Києва очікується о 20:48.
Квитки на додаткові поїзди можна придбати різними способами: у касах залізничних вокзалів, через мобільний додаток Укрзалізниці або на офіційному сайті компанії.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» відкриває інтерактивну виставку в Києві: як її відвідати.
Проєкт передбачає відновлення багатоквартирних житлових будинків, гуртожитків, закладів освіти, культури та соціальної сфери, а також зведення нового протирадіаційного укриття.
Згідно з постановою Кабміну, департамент регіонального розвитку ОДА відбудовуватиме 58 об’єктів із 78, що входять до комплексного відновлення.
Коментарі