12 карпатських господарств виявили бажання працювати під брендом “Гуцульська овеча бриндзя” – першим зареєстрованим продуктом за географічним зазначенням.
Про це Укрінформу повідомив національний експерт з питань розвитку сільських територій Карпатського регіону Тарас Антонюк.
За словами експерта, треба працювати з виробниками бриндзи правильно подавати свій продукт туристам, щоб гість, відвідавши полонинське господарство, став живим послом продукту “Бриндзя” в тих місцях, звідки він приїхав.
“Ми маємо 5 полонинських господарств у Рахівському районі Закарпаття і 7 полонинських господарств у Верховинському районі Івано-Франківської області, які вже минулого літа пробували працювати з цим продуктом і оптимістично дивляться на наступний туристичний сезон”, – розповів Антонюк.
Усім виробникам «Гуцульської овечої бриндзі», які хочуть у своїй діяльності використовувати цю назву, експерти радять звернутися до Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів, яка працює в Рахові.
Читайте також: На Закарпатті відкрили першу гуцульську “Бриндзарню”
Повідомляється, що ця Асоціація має технічні умови, як бриндзя повинна виготовлятися – на луках якої висоти над рівнем моря пасеться вівця, що вона їсть, чим її годують взимку, як збирається сире молоко, заквашується, готується будз, перетирається з сіллю і дозріває бриндзя.
Ті, хто слідують цій традиційній технології, мають право використовувати цю назву.
Для економічної доцільності кошара має налічувати не менше 400 овець. Однак це не обов’язково.
Нагадаємо, сир «Гуцульська овеча бриндзя» отримав свідоцтво про реєстрацію географічного зазначення. Це перший товар, який зареєструвало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
