Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Переселенців не беруть на роботу? Це міф, але проблем вистачає. Ось що варто змінити

Опубліковано

Здавалося б, вже давно зрозумілі всі виклики й проблеми переселенців. Адже минуло дев’ять років, відколи ця тема з’явилася в нашому суспільстві. Дев’ять років, а ми все ще не готові. Чому так? Давайте розбиратися. У цій колонці розглянемо ключові проблеми, з якими стикаються переселенці під час пошуку роботи, а також варіанти їх вирішення.

Для початку пропоную подивитися на кількісний показник. За різними дослідженнями, кількість ВПО в Україні коливається від 5 до 7 млн людей. Зокрема, згідно звіту Міжнародної організації з міграції, станом на середину 2022 року 16% населення України (понад 6,97 млн) були переселенцями. Отже, майже 1/6 українців були змушені переїхати до інших регіонів. Уявили масштаб? А тепер погляньмо, як це вплинуло на процес працевлаштування.

Ринок праці: погляд роботодавців

Почнімо з роботодавців, у яких досі спрацьовує умовне «ППО від ВПО». На щастя, не так успішно, як ЗРК Patriot, але певний відсоток власників бізнесу все ж уникають співпраці з переселенцями. Чому так? Викоремлю кілька ключових факторів:

  • Тимчасовість перебування. Роботодавці налаштовані оптимістично й думають, що невдовзі Україна переможе, а отже, всі повернуться додому. Тобто кандидат-переселенець в їхній уяві здебільшого тимчасовий. Але на практиці це працює дещо інакше. Я сама переїхала з Донецька до Дніпра в липні 2014. Тоді здавалося, що «на 2-3 місяці». Але за наступні дев’ять років я так нікуди й не повернулася. І таких історій дійсно багато.

Насправді немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. А тому раджу роботодавцям жити «тут і зараз», звертати увагу на професійність кандидатів і не будувати прогнози щодо «швидкого повернення додому». Адже чи є взагалі той дім? Чи захоче людина втрачати роботу з гідними умовами праці? Або виїжджати з міста, в якому вже вдалося побудувати нове життя? Не всі, повірте. 

  • Проблеми з документами. Із приємних новин – в Україні триває п’ятирічний перехід до електронних трудових книжок. І вже майже два роки паперова трудова книжка не є обов’язковою для працевлаштування. А після повномасштабного вторгнення Україна зробила ще більш чіткі кроки назустріч ВПО, запровадивши механізми, що дозволяють звільнитися з попереднього місця роботи з допомогою Державної служби зайнятості.

Чому це важливо? Тепер переселенці можуть розірвати трудовий договір в  односторонньому порядку всього за два дні, а на третій – вийти на нове місце. Однак не всі роботодавці (а особливо – представники малого і середнього бізнесів) знають про це. Тому досі вважають, що переселенці – це «головний біль» в контексті офіційного працевлаштування.

  • Роботодавці не користуються фінансовою мотивацією від держави. Сьогодні бізнес може отримати компенсацію за витрати на оплату праці переселенців. Це 13400 гривень, що нараховуються за кожну працевлаштовану людину. Звернутися з таким запитом можуть і юридичні особи, і ФОПи. Тобто Україна водночас подбала і про роботодавців, і про переселенців.
  • Роботодавці вважають, що на ринку і так вдосталь кандидатів, а тому навіщо брати «ВПО», «мам», «45+», «осіб з інвалідністю», якщо є купа інших? Статистика платформи Work.ua демонструє, що середня кількість кандидатів на 1 вакансію – 15. Серед цих 15, на мою думку, є і молодь, і люди з інвалідністю, і переселенці, і мами з дітьми… Так кого ж вибрати? Усе просто: звертати увагу виключно на компетенції та пам’ятати про заборону дискримінації, закріплену Кодексом законів про працю.
  • Дискримінація. Просто тому що не подобаються. Роботодавці – це не хтось абстрактний, це конкретні люди. Які, можливо, мають певні стереотипи чи упередження. Із цим українському бізнес ще необхідно попрацювати. А ось переселенцям раджу оминати таких роботодавців. 

Ринок праці: погляд переселенців

Однак проблеми у працевлаштуванні виникають не лише з провини роботодавця. Чимало залежить і від самих переселенців. Серед факторів, які варто переглянути внутрішньо переміщеним українцям:

1. Ставлення до себе та роботодавця

Як правило, у контексті працевлаштування кожна людина має чотири варіанти внутрішньої позиції. Якщо ми говоримо про переселенців, то це:

Я – ОК, роботодавці – ні:

я класний, але немає гідних роботодавців;
я все вмію, а тому критикую інших, що вони цього не розуміють;
я відчуваю себе чужим, а тому маю право на зверхню позицію.
Я не ОК, роботодавці – також:

я переселенець, тому ніхто не візьме мене на роботу;
я не впевнений в собі навіть, якщо професіонал;
мені не дають зворотний зв’язок, бо я переселенець. .
Я не ОК, а роботодавці – класні:

я боюсь не виправдати очікувань і бути звільненим;
я боюсь раптово повернутися додому і підвести роботодавців;
востаннє я шукав роботу 10 років тому, тому мене ніхто не розглядатиме.
Я – ОК, роботодавці – також:

я знаю свої сильні сторони і акцентую увагу саме на них;
я знаю, якого роботодавця і які умови шукаю;
я приймаю право обрати іншого кандидата;
я вірю в себе, шукаю можливості, аналізую причини невдач і йду далі.

Для початку переселенцям слід чесно визначити, яка з цих позицій – їхня. А далі наближатися до останнього варіанту через саморозвиток, роботу з психологом чи кар’єрним консультантом.

2. Нерозвинена навичка працевлаштування

Значний відсоток українців не приділяє необхідної уваги розвитку навичок працевлаштування. А оскільки переселенці – це практично 1/6 всієї країни, то ця причина на доволі масштабному рівні заважає швидко і успішно знайти роботу. Людина думає, що її не кличуть на роботу через статус ВПО, забуваючи про неправильно складене резюме, відсутність мотиваційного листа та небажання відгукуватися на вакансії якісно. 

3. Мовне питання

Здебільшого мовні бар’єри – це ключова проблема людей, які виїхали до інших країн. Але в самій Україні цей фактор також може впливати на успішне працевлаштування. Адже незнання людиною української мови ускладнює не тільки спілкування з роботодавцями, а й ефективне функціонування на потенційному робочому місці. Єдине, що можна порекомендувати, – почати вивчати українську, записатись на безкоштовні курси, наголошувати, що ви вже на шляху опанування мови.

4. Швидке рішення про зміну професії

Трапляється, що люди з промислових регіонів переїжджають у міста із зовсім іншою економічною специфікою. Звісно, в такій ситуації може здаватися, що роботи немає, а тому необхідно швидко перекваліфікуватися й шукати вакансії в іншій сфері. Ключове тут – швидко. Якщо ви маєте великий досвід у певній сфері, подумайте, наскільки сильно «тримає» вас місто, до якого ви переїхали місяць чи два тому. Можливо, є сенс розглянути пропозиції в сусідніх регіонах та повернутися до роботи за фахом, а не починати все з нуля.

Замість висновків

Наостанок сформуємо вісім кроків, які допоможуть внутрішньо переміщеній особі стати вдало працевлаштованою особою.

  1. Дотримуватися позиції: Я – ОК, роботодавці – також. Поважаємо себе, поважаємо людей, із якими спілкуємося. І крапка.
  2. Вирішити проблем із документами до працевлаштування. Як швидко звільнитися – ви вже знаєте. Зробіть це до співбесіди
  3. Вдосконалити навичок із пошуку роботи. Ми не хизуємося тим, що 20 років не шукали роботу. Натомість вчимося правильно складати резюме, писати мотиваційні листи та готуватися до співбесід. 
  4. Приєднатися до спільнот переселенців. У колі людей, що мають подібні проблеми, завжди легше. А тому паралельно із адаптацією в новому місті намагайтеся підтримувати контакт із іншими переселенцями. Також не нехтуйте допомогою від громадських організацій, що опікуються допомогою ВПО.
  5. Вивчати українську мову
  6. Ознайомитися із законами, що регламентують працевлаштування і права ВПО.
  7. Звертатись до профільних фахівців. Важко впоратися зі стресом? Завітайте до психотерапевта. Юридичні складнощі? Запишіться на безкоштовну консультацію юриста. Не знаєте, як скласти резюме та де шукати роботу? Вам допоможуть кар’єрні консультанти.
  8. Перекваліфікація – не панацея. Перед тим, як змінювати сферу роботи чи відкривати ФОП, подумайте, наскільки ви до цього готові. І чи дійсно ви зробили все можливе, аби працевлаштуватися за попередньою спеціальністю. 

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Це авторська колонка Анни Канюченко. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі