Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Переселенцям від переселенців. Як активісти з Маріуполя розбудовують мережу підтримки ВПО

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Юрій Давиденко – очільник маріупольської громадської організації «Заходи». До повномасштабного вторгнення його команда організовувала дозвілля для містян, розвивала громадський активізм та працювала над запуском першого в місті молодіжного простору. 

З початком великої війни більша частина організації переїхала до Хмельницького та Мукачева. На нових місцях маріупольці знову взялися за роботу: допомагають іншим переселенцям із адаптацією та соціалізацією, облаштовують коворкінги для роботи та запускають унікальні реабілітаційні центри. 

Юрій Давиденко

активіст, очільник маріупольської громадської організації «Заходи»

Створили ГО, аби підтримувати розвиток молоді

Я родом з Макіївки на Донеччині, у 2012 році переїхав на навчання до Маріуполя. У студентські роки був головою Студентської ради Маріупольського державного університету. Тому відвідував багато форумів, був у різних українських містах за програмами обміну. І завдяки цьому зрозумів: молодь створює дуже круті проєкти, і я також хочу цим займатися.

У нас не було розвитку молодіжного середовища, а відділ молодіжної політики з’явився лише в 2018 році. Тоді ми організовували брейринги, круглі столи, вечірки для молоді. Для цього гуртувались з активом різних вишів, але хотіли якось круто себе назвати, бо на афішах до наших подій були вказані Студрада та Профбюро студентів. Так ми вирішили створити громадську організацію, яка не погоджуватиме свої заходи з університетом. На початку роботи в ГО «Заходи» було 7 засновників та понад 30 активних учасників, які хотіли щось робити.

Працювали над запуском молодіжного простору в Маріуполі

Усі члени нашої команди мали свій напрям роботи. Мене, наприклад, спершу цікавило самоврядування, тому я займався цією темою. Ми навіть були одними з тих, хто започатковував в Маріуполі молодіжний парламент. Другий напрям нашої роботи – організація івентів, які ми проводили ще тоді, коли це не було мейнстрімом. Загалом ми підтримували різні ініціативи членів нашої команди та втілювали їхні ідеї. Створили своєрідний клуб за інтересами, де хтось відповідав за культурні події, хтось – за спортивні чи кіберспортивні, а хтось розвивав напрями, пов’язані з екологією.

У 2017 році ми організували перший Форум молоді, який відвідали більше 3 тисяч людей. Наступного року кількість учасників зросла до 5 тисяч. Останнім часом наша команда працювала в сфері креативної економіки – з центрами розвитку стартапів, а також розвивала демократію. 

Нас всіх об’єднувала ідея зробити молодіжний простір, утім активна робота почалася лише на початку 2022 року. Раніше нам постійного чогось бракувало: або приміщення, або коштів. Тож наш останній проєкт перед повномасштабною війною – запуск молодіжного простору на дві тисячі квадратних метрів. Але ці напрацювання не були даремними, ми обов’язково все втілимо в життя. Ще ми хотіли зробити на узбережжі Азовського моря готельно-ресторанний комплекс для фахівців з ІТ-сфери та молоді загалом. 

Юрій Давиденко

У підвалі залишилися пляшки для «коктейлів Молотова»

Коли в суспільстві почали поширюватись новини про можливе повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що може повторитися 2015 рік. А тому готувалися до можливих вуличних боїв, аби в разі чого допомагати та бути корисними.

Читайте також: Дім за тиждень. Як підприємець із Луганщини розробив унікальний модульний будинок для переселенців

Зранку 24 лютого мене розбудила дружина і спитала, що робитимемо. Напередодні їй пропонували переїхати до Львова, але ми відмовилися, адже я прагнув залишатися в Маріуполі. Навіть з початком повномасштабної війни ми не хотіли виїздити. Я їздив містом і збирав порожні пляшки, ацетон, бензин для «коктейлів Молотова». Ці речі так і лишилися в моєму підвалі – винесли все, крім них. Потім зник зв’язок та електроенергія, залишатися в місті ставало дедалі небезпечніше. 

Відкрили перший простір для переселенців у Мукачеві

Десь посеред березня, щойно з’явилася можливість, ми виїхали до Бердянська. Їхали зі швидкістю 15 кілометрів на годину. Дуже дивувались світлу, воді та свіжому хлібу. Зранку наступного дня вирушили до Дніпра, а через деякий час – до Мукачева.

Перший місяць я волонтерив, спілкувався з активістами. Поступово виникла ідея створити якийсь коворкінг, оскільки у нашому прихистку в Мукачеві не було стабільного інтернету. Власне, вже в червні ми з активістами запустили молодіжний хаб «Aware Zone». Він став сучасним та комфортним простором, якого раніше в місті не було. Сюди можна прийти, щоб відпочити, попрацювати, познайомитись з новими людьми чи навіть провести власний захід. Зараз там є осередок з 8 людей, які організовують дитячі заходи та навчають молодь активізму.

простір у Мукачеві

Допомагаємо переселенцям з адаптацією у Хмельницькому

Навесні інші мої колеги вже переїхали до Хмельницького та відновили діяльність ГО «Заходи». Спершу ми хотіли запустити всеукраїнський проєкт «Все буде добре, Хмельницький» зі створення прихистку для переселенців. Проте ця програма через певні причини не змогла втілитись. Тому з часом ми створили в місті коворкінг «Заходи хаб», щоб переселенці могли прийти та попрацювати. У хабі облаштовано 25 робочих місць зі швидкісним інтернетом, а також є ноутбуки для роботи. Ще зі зручностей – кухня, лаундж-зона з кавою та чаєм, а також куток для домашніх улюбленців.

Крім того, у нас є інтеграційний напрям: ми налагоджуємо можливість підтримувати контакти, розвивати спільноту та допомагаємо ВПО влаштовуватись на роботу. Також проводимо культурні та освітні заходи. Вже організували вісім лекцій про культуру, стільки ж тренінгів з психології та розвитку особистості, п’ять спортивних заходів. Провели вісім воркшопів з пошиття екоторбинок. Ці заходи ми робимо і для того, аби тимчасові переселенці мали більше можливостей комунікувати з місцевими. Також ми організували дві Школи активістів для ВПО та місцевих. Тобто створили платформу, що дозволяє розвивати людей, які тимчасово переїхали до Хмельницького.

хаб для переселенців

Я дуже пишаюсь, що ми перетворили місце, де були голі столи, старі столи та стільці, на сучасний простір з інтернетом, опаленням та всіма зручностями. Звісно, ще є, над чим працювати, але ми реалізували дуже багато. У нас утворилася потужна команда членів ГО у самому Хмельницькому, також люди працюють з-за кордону, а всі обов’язки з бухгалтерії, адміністрування та залучення коштів – на мені.

Найбільша гордість – реабілітаційний табір в Мартинківцях

Влітку ми вирішили відремонтувати покинутий літній табір на Хмельниччині та облаштувати там реабілітаційний центр для переселенців «Над Збручем». У липні туди поїхали перші групи волонтерів від нашої ГО та організацій «Будуємо Україну Разом», «Razom for Ukraine» та NGO «Ukrainian Patriots», які відновлювали приміщення табору. Того самого місяця ми організували толоку для хмельничан, під час якої люди прибрали територію та відремонтували дитячий майданчик. 

Наразі там вже розпочався перший заїзд для переселенців, ми нарешті облаштували для них другий поверх. Зараз місця розписані на кілька наступних місяців. Ми надаємо людям прихисток, годуємо їх, а вони мають нам допомагати кілька годин на день по господарству. Крім того, забезпечуємо дозвілля – можливість порибалити та поплавати на човні для дорослих, а також дитячі кімнати та майданчик для ігор.

Плануємо організовувати й освітні заходи, зокрема лекції з прав людини. Ці заїзди тривають по два тижні. Іноді дорослі пишуть, що хочуть приїхати та допомогти, мовляв, навіть їхні діти можуть робити якусь легку роботу. 

толока в центрі для переселенців

Найскладніше – знайти фінансування 

Я найбільше пишаюсь саме цим реабілітаційним центром, адже ми пройшли дуже багато, аби його реалізувати. На початку – знайшли донорів, які хотіли його профінансувати, я підшукав приміщення, людей, але, на жаль, нам не виділили обіцяне фінансування. Тому ми шукали нові можливості для залучення коштів. 

Нам дуже допомогли гранти від «Будуємо Україну разом» та організації ПРООН, також ми залучили частину власних коштів і все ж втілили цей проєкт. Крім того, ми завдячуємо організаціям, які постачали гуманітарну допомогу, аби ми могли забезпечити цим людей. Із фінансуванням було дійсно складно, тому я дуже радію кожній людині, кожній компанії яка підтримує нас коштами, котлами та генераторами. Завдяки цьому наш табір запрацював.

простір для переселенців

Запустили кампанію про психічне здоров’я для переселенців

«Психічне здоров’я для України» – це проєкт про важливість психічного здоров’я людини. Він реалізовується за підтримки Швейцарії, а ми долучились до нього як партнери ще в Маріуполі. За день до вторгнення, 23 лютого, якраз підписали контракт. У рідному місті ми планували зробити мурали, влаштувати марафони та інші заходи на цю тему. Після виїзду адаптовували цей проєкт під переселенців – розміщували афіші в транспорті, створювали білборди. 

Цим проєктом ми хочемо переконати людей, що проживати різні емоції – це нормально. Коли я виїхав з Маріуполя, то часто докоряв, що зараз у відносній безпеці, а хтось – у дуже скрутних обставинах. Часто люди картають себе за те, що залишилися живими, а хтось – загинув. Це війна, яка дуже змінює нашу психіку, тому ми хочемо показати, що, крім здоров’я фізичного, потрібно дбати і про психологічний стан. Спочатку ми реалізовували цей проєкт на Закарпатті, а тепер працюємо над ним у Чернівецькій області.

Читайте також: Ліпимо вареники, аби грати у футбол. Як жіноча команда «Маріуполь» сама собі стає спонсором

Нещодавно ми мали стратегічну сесію, на якій вирішили, що робитимемо наступні три роки. Насамперед хочемо зробити самоокупними і реабілітаційний табір, і коворкінг, щоб можна було забезпечувати персонал гідною оплатою. Це наш головний виклик. 

Дуже хочемо розвивати наші проєкти в Хмельницькому та Мукачеві. Ще нам пропонували створити власний осередок в Києві. Я думаю про це, але спершу хочу максимально налагодити роботи тих проєктів, які вже існують. А найбільше мрію про нормальний відпочинок, стабільне світло у квартирі і, звісно, нашу перемогу.

Суспільство

Україна фінансуватиме ГО, які надають соціальні послуги людям із інвалідністю

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Держава фінансуватиме громадські об’єднання, що надають соціальні послуги людям з інвалідністю. 

Про це повідомили на сайті Міністерства соціальної політики.

Аби створити можливість спрямувати кошти державного бюджету на підтримку ГО та забезпечити прозорий механізм використання коштів, уряд ухвалив постанову про «Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю». Цей документ визначає вимоги та критерії до ГО, які прагнуть отримати фінансову підтримку.

Читайте також: «Евакуація – це двосторонній процес». Як Fight for Right допомагають людям з інвалідністю під час війни

Зазначається, що фінансування зможуть отримати ГО, які надають особам з інвалідністю соціальні послуги, що відповідають держстандартам. При цьому громадське об’єднання може надавати одну або декілька послуг одночасно.

«Мінсоцполітики запроваджує зміни, які дозволять оптимально використовувати наявні ресурси. Це стосується і фінансування діяльності громадських організацій коштом держави. Щоб вони мали можливість і далі функціонувати, залучаючи державні кошти, цей ресурс має бути спрямований виключно на найнеобхідніші сьогодні потреби людей – соціальні послуги», – зазначила міністерка соцполітики Оксана Жолнович.

Раніше ми писали, що громадська організація Fight For Right запустила гарячу лінію для допомоги людям з інвалідністю.

Фото: pixabay.com.

Читати далі

Суспільство

Україна покращила показники в Індексі сприйняття корупції

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Україна за підсумками 2022 року покращила свої показники в Індексі сприйняття корупції.

Про це йдеться в дослідженні Transparency International Ukraine.

Зазначається, що за останні 10 років показник України зріс на 8 балів. Набрані Україною бали у 2022 році – це найвищий показник нашої країни з часу запуску оновленої методології СРІ.

«Україна показала, що боротьба з корупцією у нас продовжується навіть в умовах війни. Проте варто розуміти, що весь успіх антикорупційної реформи за останнє десятиліття може швидко зійти нанівець. Останні гучні корупційні кейси, що стосуються, зокрема, закупівель під час війни з росією, важко пояснити не тільки українцям, які, кожен на своєму фронті, виборюють нашу свободу, але й іноземним партнерам», – пояснює виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

Україна в міжнародному рейтингу

Так само як і Україна, 33 бали мають Алжир, Ангола, Замбія, Монголія, Сальвадор та Філіппіни. На один бал нас випереджають Боснія і Герцеговина, Гамбія, Індонезія, Малаві, Непал, Сьєрра-Леоне.

З-поміж сусідів Україна надалі вище за Росію — країна-терорист у 2022 році втратила 1 бал і з 28 балами посідає 137 місце у списку. Крім цього, знову знизилися бали Угорщини — 42 бали (-1, 77 місце), та Білорусі – вона цьогоріч втратила 2 бали.

Серед друзів України теж є зміни в показниках. Польща втратила 1 бал, але залишилася лідеркою за показниками СРІ серед наших сусідів – із 55 балами вона посідає 45 місце. А от покращити свої показники за рік вдалося Словаччині – 53 бали (+1, 49 місце), Румунії – 46 балів (+1, 63 місце) та Молдові, яка набрала найбільше – +3 і тепер із 39 балами посідає 91 місце.

Про Індекс сприйняття корупції

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, СРІ) – показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. Для визначення оцінки України використано 9 джерел.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.

Нагадаємо, за останні 10 років український паспорт піднявся на 24 позиції у міжнародному рейтингу Henley Passport Index. Цьогоріч документ опинився на 35-й сходинці.

Фото: ti-ukraine.org.

Читати далі

Суспільство

Українські військові отримають 105 розвідувальних БПЛА Vector від Німеччини

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські військові отримають 105 додаткових розвідувальних безпілотників Vector від німецької компанії Quantum-Systems GmbH.

Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони.

«Компанія Quantum-Systems GmbH оголосила про постачання 105 додаткових розвідувальних БПЛА з великою тривалістю польоту типу Vector для військової підтримки Збройних сил України», – йдеться в дописі.

У ГУР також зазначили, що замовлення зі 105 БПЛА профінансоване урядом Німеччини.

Крім того, аби пітримати українські сили, компанія Quantum-Systems оголосила про відкриття центру навчання операторів Vector в Україні. Цей заклад водночас стане місцевим центром для закупівлі запасних частин і послуг з ремонту.

Про БПЛА Vector

Vector – це розвідувальний безпілотник із нерухомим крилом, який здатний злітати й приземлятися вертикально. Розмах крила Vector складає 2,8 м, швидкість польоту – до 72 км/год. За повідомленнями розробника, для запуску БПЛА не потрібна пускова катапульта або злітно-посадкова смуга, а він працює при швидкості вітру до 12 м/с.

Час польоту – до 120 хвилин, радіус дії системи – до 15 км (можливе збільшення до 25 км). В QS GmbH уточнюють, що завдяки оновленню програмного забезпечення Vector може працювати за відсутності GNSS. Електрооптичний та інфрачервоний сенсори дозволяють безпілотнику виконувати місії як вдень, так і вночі.

Нагадаємо, раніше розвідники отримали від волонтерів українські дрони Raider.

Крім того, турецька компанія Baykar безкоштовно передала Україні ще два ударних безпілотники Bayraktar TB2.

Фото: armyinform.com.ua.

Читати далі