Суспільство
Переселенцям від переселенців. Як активісти з Маріуполя розбудовують мережу підтримки ВПО
Юрій Давиденко – очільник маріупольської громадської організації «Заходи». До повномасштабного вторгнення його команда організовувала дозвілля для містян, розвивала громадський активізм та працювала над запуском першого в місті молодіжного простору.
З початком великої війни більша частина організації переїхала до Хмельницького та Мукачева. На нових місцях маріупольці знову взялися за роботу: допомагають іншим переселенцям із адаптацією та соціалізацією, облаштовують коворкінги для роботи та запускають унікальні реабілітаційні центри.
Юрій Давиденко
активіст, очільник маріупольської громадської організації «Заходи»
Створили ГО, аби підтримувати розвиток молоді
Я родом з Макіївки на Донеччині, у 2012 році переїхав на навчання до Маріуполя. У студентські роки був головою Студентської ради Маріупольського державного університету. Тому відвідував багато форумів, був у різних українських містах за програмами обміну. І завдяки цьому зрозумів: молодь створює дуже круті проєкти, і я також хочу цим займатися.
У нас не було розвитку молодіжного середовища, а відділ молодіжної політики з’явився лише в 2018 році. Тоді ми організовували брейринги, круглі столи, вечірки для молоді. Для цього гуртувались з активом різних вишів, але хотіли якось круто себе назвати, бо на афішах до наших подій були вказані Студрада та Профбюро студентів. Так ми вирішили створити громадську організацію, яка не погоджуватиме свої заходи з університетом. На початку роботи в ГО «Заходи» було 7 засновників та понад 30 активних учасників, які хотіли щось робити.
Працювали над запуском молодіжного простору в Маріуполі
Усі члени нашої команди мали свій напрям роботи. Мене, наприклад, спершу цікавило самоврядування, тому я займався цією темою. Ми навіть були одними з тих, хто започатковував в Маріуполі молодіжний парламент. Другий напрям нашої роботи – організація івентів, які ми проводили ще тоді, коли це не було мейнстрімом. Загалом ми підтримували різні ініціативи членів нашої команди та втілювали їхні ідеї. Створили своєрідний клуб за інтересами, де хтось відповідав за культурні події, хтось – за спортивні чи кіберспортивні, а хтось розвивав напрями, пов’язані з екологією.
У 2017 році ми організували перший Форум молоді, який відвідали більше 3 тисяч людей. Наступного року кількість учасників зросла до 5 тисяч. Останнім часом наша команда працювала в сфері креативної економіки – з центрами розвитку стартапів, а також розвивала демократію.
Нас всіх об’єднувала ідея зробити молодіжний простір, утім активна робота почалася лише на початку 2022 року. Раніше нам постійного чогось бракувало: або приміщення, або коштів. Тож наш останній проєкт перед повномасштабною війною – запуск молодіжного простору на дві тисячі квадратних метрів. Але ці напрацювання не були даремними, ми обов’язково все втілимо в життя. Ще ми хотіли зробити на узбережжі Азовського моря готельно-ресторанний комплекс для фахівців з ІТ-сфери та молоді загалом.
У підвалі залишилися пляшки для «коктейлів Молотова»
Коли в суспільстві почали поширюватись новини про можливе повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що може повторитися 2015 рік. А тому готувалися до можливих вуличних боїв, аби в разі чого допомагати та бути корисними.
Читайте також: Дім за тиждень. Як підприємець із Луганщини розробив унікальний модульний будинок для переселенців
Зранку 24 лютого мене розбудила дружина і спитала, що робитимемо. Напередодні їй пропонували переїхати до Львова, але ми відмовилися, адже я прагнув залишатися в Маріуполі. Навіть з початком повномасштабної війни ми не хотіли виїздити. Я їздив містом і збирав порожні пляшки, ацетон, бензин для «коктейлів Молотова». Ці речі так і лишилися в моєму підвалі – винесли все, крім них. Потім зник зв’язок та електроенергія, залишатися в місті ставало дедалі небезпечніше.
Відкрили перший простір для переселенців у Мукачеві
Десь посеред березня, щойно з’явилася можливість, ми виїхали до Бердянська. Їхали зі швидкістю 15 кілометрів на годину. Дуже дивувались світлу, воді та свіжому хлібу. Зранку наступного дня вирушили до Дніпра, а через деякий час – до Мукачева.
Перший місяць я волонтерив, спілкувався з активістами. Поступово виникла ідея створити якийсь коворкінг, оскільки у нашому прихистку в Мукачеві не було стабільного інтернету. Власне, вже в червні ми з активістами запустили молодіжний хаб «Aware Zone». Він став сучасним та комфортним простором, якого раніше в місті не було. Сюди можна прийти, щоб відпочити, попрацювати, познайомитись з новими людьми чи навіть провести власний захід. Зараз там є осередок з 8 людей, які організовують дитячі заходи та навчають молодь активізму.
Допомагаємо переселенцям з адаптацією у Хмельницькому
Навесні інші мої колеги вже переїхали до Хмельницького та відновили діяльність ГО «Заходи». Спершу ми хотіли запустити всеукраїнський проєкт «Все буде добре, Хмельницький» зі створення прихистку для переселенців. Проте ця програма через певні причини не змогла втілитись. Тому з часом ми створили в місті коворкінг «Заходи хаб», щоб переселенці могли прийти та попрацювати. У хабі облаштовано 25 робочих місць зі швидкісним інтернетом, а також є ноутбуки для роботи. Ще зі зручностей – кухня, лаундж-зона з кавою та чаєм, а також куток для домашніх улюбленців.
Крім того, у нас є інтеграційний напрям: ми налагоджуємо можливість підтримувати контакти, розвивати спільноту та допомагаємо ВПО влаштовуватись на роботу. Також проводимо культурні та освітні заходи. Вже організували вісім лекцій про культуру, стільки ж тренінгів з психології та розвитку особистості, п’ять спортивних заходів. Провели вісім воркшопів з пошиття екоторбинок. Ці заходи ми робимо і для того, аби тимчасові переселенці мали більше можливостей комунікувати з місцевими. Також ми організували дві Школи активістів для ВПО та місцевих. Тобто створили платформу, що дозволяє розвивати людей, які тимчасово переїхали до Хмельницького.
Я дуже пишаюсь, що ми перетворили місце, де були голі столи, старі столи та стільці, на сучасний простір з інтернетом, опаленням та всіма зручностями. Звісно, ще є, над чим працювати, але ми реалізували дуже багато. У нас утворилася потужна команда членів ГО у самому Хмельницькому, також люди працюють з-за кордону, а всі обов’язки з бухгалтерії, адміністрування та залучення коштів – на мені.
Найбільша гордість – реабілітаційний табір в Мартинківцях
Влітку ми вирішили відремонтувати покинутий літній табір на Хмельниччині та облаштувати там реабілітаційний центр для переселенців «Над Збручем». У липні туди поїхали перші групи волонтерів від нашої ГО та організацій «Будуємо Україну Разом», «Razom for Ukraine» та NGO «Ukrainian Patriots», які відновлювали приміщення табору. Того самого місяця ми організували толоку для хмельничан, під час якої люди прибрали територію та відремонтували дитячий майданчик.
Наразі там вже розпочався перший заїзд для переселенців, ми нарешті облаштували для них другий поверх. Зараз місця розписані на кілька наступних місяців. Ми надаємо людям прихисток, годуємо їх, а вони мають нам допомагати кілька годин на день по господарству. Крім того, забезпечуємо дозвілля – можливість порибалити та поплавати на човні для дорослих, а також дитячі кімнати та майданчик для ігор.
Плануємо організовувати й освітні заходи, зокрема лекції з прав людини. Ці заїзди тривають по два тижні. Іноді дорослі пишуть, що хочуть приїхати та допомогти, мовляв, навіть їхні діти можуть робити якусь легку роботу.
Найскладніше – знайти фінансування
Я найбільше пишаюсь саме цим реабілітаційним центром, адже ми пройшли дуже багато, аби його реалізувати. На початку – знайшли донорів, які хотіли його профінансувати, я підшукав приміщення, людей, але, на жаль, нам не виділили обіцяне фінансування. Тому ми шукали нові можливості для залучення коштів.
Нам дуже допомогли гранти від «Будуємо Україну разом» та організації ПРООН, також ми залучили частину власних коштів і все ж втілили цей проєкт. Крім того, ми завдячуємо організаціям, які постачали гуманітарну допомогу, аби ми могли забезпечити цим людей. Із фінансуванням було дійсно складно, тому я дуже радію кожній людині, кожній компанії яка підтримує нас коштами, котлами та генераторами. Завдяки цьому наш табір запрацював.
Запустили кампанію про психічне здоров’я для переселенців
«Психічне здоров’я для України» – це проєкт про важливість психічного здоров’я людини. Він реалізовується за підтримки Швейцарії, а ми долучились до нього як партнери ще в Маріуполі. За день до вторгнення, 23 лютого, якраз підписали контракт. У рідному місті ми планували зробити мурали, влаштувати марафони та інші заходи на цю тему. Після виїзду адаптовували цей проєкт під переселенців – розміщували афіші в транспорті, створювали білборди.
Цим проєктом ми хочемо переконати людей, що проживати різні емоції – це нормально. Коли я виїхав з Маріуполя, то часто докоряв, що зараз у відносній безпеці, а хтось – у дуже скрутних обставинах. Часто люди картають себе за те, що залишилися живими, а хтось – загинув. Це війна, яка дуже змінює нашу психіку, тому ми хочемо показати, що, крім здоров’я фізичного, потрібно дбати і про психологічний стан. Спочатку ми реалізовували цей проєкт на Закарпатті, а тепер працюємо над ним у Чернівецькій області.
Читайте також: Ліпимо вареники, аби грати у футбол. Як жіноча команда «Маріуполь» сама собі стає спонсором
Нещодавно ми мали стратегічну сесію, на якій вирішили, що робитимемо наступні три роки. Насамперед хочемо зробити самоокупними і реабілітаційний табір, і коворкінг, щоб можна було забезпечувати персонал гідною оплатою. Це наш головний виклик.
Дуже хочемо розвивати наші проєкти в Хмельницькому та Мукачеві. Ще нам пропонували створити власний осередок в Києві. Я думаю про це, але спершу хочу максимально налагодити роботи тих проєктів, які вже існують. А найбільше мрію про нормальний відпочинок, стабільне світло у квартирі і, звісно, нашу перемогу.
Суспільство
Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.
Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Про костюм
Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.
Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.
Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)
Довідка про конкурс
Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.
Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.
Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації.
Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.
Громади, що взялися за компостування
Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам.
Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди.
«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.
Фото: Білогородська громада
Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.
«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.
На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів.
«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.
Фото: Красносільська громада
Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище.
Як проєкт допомагає громадам
Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.
П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети.
Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування.
Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.
Перші результати
У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися.
Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.
Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники — окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети.
Фото: Гірська громада
Можливості для всіх: долучайтеся та дійте
Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій.
Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.
Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.
Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя.
У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.
Про це повідомили в КМДА.
Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.
Де квітнуть тюльпани
Голосіївський район:
- сквер Миру;
- сквер Героїв Маріуполя;
- сквер на вулиці Івана Федорова;
- Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
- Голосіївська площа;
- вулиця Василя Касіяна.
Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Дарницький район:
- проспект Миколи Бажана;
- сквер імені Олександра Кошиця;
- парк Партизанської слави.
Деснянський район:
- парк «Кіото»;
- парк «Фестивальний»;
- проспект Романа Шухевича;
- сквер імені В’ячеслава Веремія;
- парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
- Деснянський парк;
- парк «Молодіжний»;
- сквер на площі Анкари;
- вулиця Братиславська;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».
Дніпровський район:
- бульвар Верховної Ради;
- Дарницька площа;
- парк «Перемога»;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
- сквер біля будівлі Дніпровської РДА.
Оболонський район:
- парк відпочинку «Наталка»;
- парк «Пуща-Водиця»;
- парк відпочинку на проспекті Литовському;
- сквер на вулиці Федора Максименка;
- сквер на вулиці Олександра Архипенка;
- сквер на Оболонській площі;
- парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
- сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Прирічній;
- сквер на вулиці Вишгородській;
- сквер на вулиці Зої Гайдай;
- сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
- транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
- транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
- бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на проспекті Степана Бандери;
- вулиця Міська.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Печерський район:
- Наводницький парк;
- вулиця Банкова;
- бульвар Миколи Міхновського;
- сквер імені Марії Заньковецької.
Подільський район:
- сквер на площі Щекавицькій;
- Куренівський парк;
- сквер № 1 на Контрактовій площі;
- сквер № 2 на Контрактовій площі;
- сквер на вулиці Вишгородська;
- парк «Березовий Гай»;
- вулиця Івана Виговського;
- сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
- сквер імені Кузьми Скрябіна.
Святошинський район:
- сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
- парк «Інтернаціональний»;
- парк «Гамбурзький»;
- парк «Совки»;
- вулиця Зодчих;
- парк імені генерала Потапова;
- сквер імені Михайла Реуцького;
- сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському;
- вулиця Жмеринська;
- транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.
Солом’янський район:
- парк «Відрадний»;
- сквер імені Максима Шаповала;
- сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.
Шевченківський район:
- Майдан Незалежності;
- поруч із Міністерством закордонних справ України;
- парк «Володимирська гірка»;
- парк імені Тараса Шевченка;
- сквер Анни Київської;
- сквер на вулиці Прорізній;
- парк «Веселка».
Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.
Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА
