Суспільство
Переселенка з Маріуполя відкриває бістро у Хмельницькому (ВІДЕО)
Тетяна Купянська провела 40 діб без світла та зв’язку в окупованому селі біля Маріуполя. Ховала маленьку доньку в підвалі від вибухів і росіян. А тепер відкриває кафе із домашньою їжею в Хмельницькому.
Історію переселенки з Маріуполя розповідає ШоТам.
Тетяна Купянська працювала слідчою в Маріуполі та з 2014 року брала участь в АТО. 24 лютого разом із донькою вирішила виїхати до рідних у село поблизу Маріуполя.
Але через кілька днів туди зайшли росіяни, й почалося пекло. Вибухи тривали цілодобово, тому весь час Тетяна з донечкою Владою ховалися в підвалі.
«Ми розуміли, що небезпека завжди десь поряд. Ми обладнали підвал, знесли туди, напевно все, що можна було тільки знести. Подушки, ковдри різні. Тому що там було дуже холодно, сиро. Тоді був дощ», – Тетяна Купянська, власниця кафе «Бістро смак».
Росіяни пошкодили електромережі, тому зникли світло, мобільний зв’язок та інтернет.
«Ти ні з ким не можеш зв’язатися, ти не можеш дізнатися, що відбувається з твоїми друзями, знайомими. Ми не знали, що відбувається у світі, ми не знали, що відбувається з містом. Ми чули лише потужні вибухи і розуміли, що звуки постійно віддаляються і вони наближаються до міста Маріуполя», – розповідає Тетяна.
Читайте також: «Я мріяв про це з дитинства». Хлопець із синдромом Дауна став кондитером у майстерні печива на Київщині. Як йому це вдалося
Жінка хотіла врятувати доньку та виїхати, але як слідча могла не пройти фільтрацію. Допомогу запропонував товариш, який розробив спеціальний маршрут.
«Він розробив цілий план, як ми будемо виїжджати. Об’їжджати блокпости, де була необхідна фільтрація для всіх осіб. За весь час ми проїжджали десь приблизно 28 блокостів, де нас постійно перевіряли. Ми стояли в величезних чергах», – каже жінка.
Тетяні було важливо забрати з собою жетон і посвідчення, хоча це могло коштувати їй свободи.
«Я розуміла, що мій жетон – це металева штучка, яка може вдаритися, може бути якийсь характерний звук, і щоб це не викликало ні в кого ніяких підозр, я її загорнула в хустку і сховала дуже добре, дуже ретельно. Те саме було і з посвідченням, яке я сховала серед інших карток. Я розуміла, що якщо щось би з цього знайшли, зрозуміли, що я є діючий працівник поліції, то в мене були всі шанси потрапити до полону», – згадує Тетяна.
Але була ще одна цінна річ, яку жінка змогла зберегти та вивезти – маленька флешка, на якій зберігалися фотографії з першого дня народження її дитини.
«Я взяла цю флешку, на якій усі фотографії. Для мене це, напевно, найцінніше. Тому що я вивезла звідти спогади», – Тетяна Купянська, власниця кафе «Бістро смак».
Врешті мама й донька виїхали до Запоріжжя, а потім перебралися до Дніпра. Оговтавшись від стресу, жінка почала думати, що робити далі.
Подруга розказала про 1 000 000 гривень на бізнес від Українського ветеранського фонду. Тетяна ще в Маріуполі мріяла відкрити бістро, тож вирішила написати заявку на цю ідею.
«Після того, як я дізналася, що перемогла, мене дуже переповнювала радість, і я сама собі пообіцяла, що я в жодному разі не підведу ні себе, ні своїх близьких, ні свою донечку, бо все це я роблю заради неї. Я раджу всім не боятися пробувати, подавати заявки та змінювати своє життя на краще», – каже жінка.
Тепер Тетяна разом із подругою починає бізнес та вже знайшла приміщення в Хмельницькому.
«Це буде бістро з лінією роздачі. Хочемо, щоб кожний міг собі підібрати страву за своїм смаком. Тому і називається «Смак», щоб було так смачно», – Альона Красовська, управителька кафе «Бістро смак».
Жінка всі сили віддає смачній справі, а у вільний час подорожує з донькою по Україні. У кожному новому місці Влада кидає монетку у фонтан та завжди загадує лише одне бажання.
«Щоб Маріуполь був цілий. і щоб усі люди, які сидять у підвалах, були у своїх будинках, і щоб усі люди були живі. Щоб був мир. Щоб Бахмут відновився. Хочеться, щоб все відновилося, вся Донецька область», – додає донька Тетяни Влада.
Нагадаємо, у Києві підприємиця з Харкова відкрила завдяки гранту «Власна справа» від єРобота нову кондитерську Rose.
Також ШоТам розповідав, як ветеран з Тернопільщини розвиває ягідний бізнес та вчить цьому інших
Про памʼятник
Коргі Лакі
Варіанти змін
Як проголосувати
- обирайте “Електронна демократія” ⟶ “Опитування”;
- переглядайте перелік назв і натискайте “Проголосувати”.
Про акцію
Як потрапити на виставку?
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...