Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Ферма замість валер’янки: переселенка з Харкова завела перепілок, щоб побороти тривогу, а тепер має успішний бізнес

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Після початку повномасштабної війни в нашій країні склалася унікальна ситуація: вперше за багато років мільйони російськомовних православних українців поселилися поруч з україномовними католиками на Галичині та Закарпатті. Трохи відчувається напруга, чи не так?

Тому в цьому проєкті ми розповідаємо про переселенців, які, попри ці релігійні та культурні розбіжності, успішно адаптувалися та інтегрувалися в життя регіону й допомагають зробити це іншим.

«Перепелині яйця рятують від радіації» — таку інформацію Ганна Довженко прочитала в мережі, коли панічно шукала, що може допомогти у випадку ядерної атаки. Жінка вирішила: треба заводити перепілок. І хоч інформація виявилася не підтвердженою науково, та її бізнес тепер цілком реальний.

Як ферма «Чудова перепілка» допомогла Ганні заспокоїтись, а її родині — адаптуватися на новому місці завдяки власній справі, читайте в матеріалі ШоТам.

Повертатися було нікуди

На момент повномасштабного вторгнення росії родина Ганни була на Львівщині й планувала повертатися додому в Харків. 

«Майже пʼять місяців у мене був депресивний стан. Я взагалі не знала, що буде. Нам було дуже боляче бачити в соцмережах і новинах зруйновані будинки в нашому рідному місті», — згадує Ганна.

Родина вірила, що війна швидко закінчиться, і вони зможуть повернутися, але їхню квартиру було частково зруйновано, коли місто опинилося під сильними обстрілами. Тому сімʼя орендувала будинок у Пустомитах. 

Перепілки як засіб від нервів

«Нас постійно лякали радіацією. Всі в родині були в панічному стані, типу «А що як?..». Я втомилася. Відкрила Google і почала шукати, що допомагає вивести з організму важкі метали. Сказала: «Все, супер» — проблема буде вирішена», — розповідає Ганна.

Вона натрапила на статтю про те, що нібито в Японії після ядерної атаки рятувалися перепелиними яйцями. Хоч наукового підтвердження цьому немає, жінка вирішила тримати трохи птахів для родини й друзів.

Ганна Довжено тримає перепілку в руці
Ганна Довженко та її перепілки. Фото надане героїнею

Пташок не купували — натомість родина придбала 200 яєць, і в інкубаторі з них вилупилися 170 перших перепілок.

Тому замість перегляду новин Ганна тішилася своїм «дівчаткам». Розповідає, що поряд з перепілками вона завжди на позитиві, бо вони дуже чутливі й можуть відчувати стрес. Жінка по кілька разів на добу заходила до них у курник і просто спостерігала: як влаштоване їхнє життя, на що вони реагують тощо.

«Перепілок я вперше в житті побачила, коли вони в мене народилися. Я з ними жила в курнику», — пригадує вона.

Тепер жінка переконана: коли відчуваєш тривожність або депресію, тобі потрібна працетерапія. Якщо мозок кипить і не знає, що робити, варто почати працювати руками.

Перепілки забезпечили родину

Ганна з чоловіком не мали багато заощаджень, тож ферма закрила ще одну проблему — забезпечила сімʼю натуральним мʼясом і яйцями, а також коштами від продажу продукції. Державні виплати як внутрішнім переселенцям і виплати Ганни за інвалідність були їхнім першим внеском у створення ферми.

Чоловік фермерки самотужки створив клітки, провів воду, зробив вентиляцію — для цього передивився багато відео на YouTube. Тим часом жінка читала літературу про догляд за перепілками.

перепелині яйця та перепілки які тільки вилупились
В інкубаторі з яєць вилуплються перепілки. Фото надане героїнею

Нині сімʼя має півтори тисячі птахів. Яйця Ганна продає дешевше, ніж у супермаркеті: на фермі два десятки яєць коштують 40-50 грн (залежно від розміру) в той час, як у магазині їх продають у середньому на 20 гривень дорожче.

Ганна говорить, що хоче, аби більше людей могли дозволити собі придбати такий продукт. Зараз черга на перепелине м’ясо є на два місяці наперед, на яйця — тиждень.

«Купують друзі, знайомі, працює «сарафанне радіо». Надсилаю замовлення поштою. Вони вже їхали в Київ, Харків, Одесу, Запоріжжя. Клієнти часто навмисно водночас купують яйця і мої, і магазинні, щоб порівняти, а потім повертаються до мене», — хвалиться жінка.

У минулому Ганна працювала бухгалтеркою та менеджеркою, тож за пів року після створення ферми вирішила шукати гранти для її розвитку. Наразі виграла два гранти, зокрема, кошти від посольства США, на які придбала професійну коптильню й вакууматор. Нині Ганна працює над третім — від благодійної організації «Карітас». Якщо вийде його отримати, то розширить приміщення ферми.

Ферма як спосіб подружитися з місцевими

Спочатку родині було складно адаптуватися через мову — Ганна все життя прожила в російськомовному середовищі. Розповідає, що до вторгнення хотіла перейти на українську, але мала страх почати. Та торік вирішила, що більше не відкладатиме.

«Чули тут від деяких людей образи, що, мовляв, війна почалася через людей зі Сходу, зокрема, і харківʼян, бо ми розмовляли російською. А коли ти їм кажеш, що Харків не здався, що росію там ніхто не чекав, то вони дивуються, — скаржиться Ганна. І додає: — Приємно чути слова підтримки від інших місцевих, які розуміють, що це система зробила нас російськомовними, а не ми самі».

жінка біля кліток з перепілками
Ганна Довженко у курнику з перепілками. Фото надане героїнею

Тепер у неї є місцеві клієнти, які замовляють свіже м’ясо та яйця й одразу запитують, коли можна приїхати знову. Жінка їм розповідає про користь цих продуктів і про те, як їх готувати.

Ганна говорить, що тепер громада прийняла її родину, і вона більше не відчуває, що не вдома.

10-15% яєць жінка завжди віддає іншим переселенцям, а також своїй подрузі, яка має дитячий будинок сімейного типу. А послід, який є чудовим добривом, передає місцевим фермерам і людям, які мають земельні ділянки.

«Мої яйця та перепілки тут, знаєте, як валюта: якщо в мене немає готівки, але мені щось потрібно, я можу обмінятися з іншими фермерами на все що завгодно. Взагалі я «за» такі кооперативи та комуни — ми, українці, тільки так можемо вижити», — ділиться Ганна.

Праця допоможе звикнути до нового місця

«Я рада, що відкрила для себе розведення перепілок. Минулий рік, якби не вони, я й не знаю, як би наша родина емоційно й фінансово пережила. Не жалкую ні про що. Ферма допомогла мені почати життя в новому місці, ніби спочатку», — каже Ганна.

Підприємиця зараз вчиться працювати на придбаній коптильні й освоює новий продукт — мариновані яйця. Про повернення в Харків уже не мріє.

«Коли ми іноді з родиною про нього згадуємо, то плачемо. Але повертатися туди небезпечно, та й нікуди. Тому ми хотіли б залишитися тут, у Львівській області. Пустомити нам дуже подобаються. І громада прийняла нас щиро, відкрито та з допомогою», — розповідає переселенка.

перепілка та перепелині яйця
Перепілка та яйця на фермі «Чудова перепілка». Фото надане героїнею

Ганна стверджує: якщо хочете звикнутися на новому місці, то варто працювати. 

«Обовʼязково треба, щоб ми вижили: і як нація, і як країна. Наші діти мають учитися в нас, адже ми для них є прикладом. Якщо хочемо, щоб Україна розвивалася й мала майбутнє, то маємо допомагати та невпинно працювати».

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі