Переселенка з Ірпеня відкрила кафе на Львівщині (ВІДЕО)

Режисерка Оля Гдуля врятувалася з Ірпеня з одним рюкзаком із документами і двома котами. Вона хотіла допомагати людям, які теж через повномасштабне вторгнення мусили покинути домівки. Тому відкрила на Львівщині кав’ярню-буфет зі смачними домашніми стравами «Ірпінський дворик».

Історію переселенки з Ірпеня розповідає ШоТам.

До повномасштабного вторгнення Ольга працювала режисеркою – знімала кіно. Після 24 лютого вона 9 днів не могла вибратися з рідного Ірпеня через підірвані мости. А коли 5 березня була оголошена евакуація потягом, попрямувала на місце збору.

Проте росіяни пошкодили колію і єдиним шансом вибратися з міста був зруйнований міст. Саме під ним ховалися ірпінці під час нальотів ворожої авіації.

«Я виходила з двома котами в одній переносці, з одним рюкзаком, в якому були робочий ноутбук і всі мої жорсткі диски з матеріалами», – Ольга Гдуля, власниця кав’ярні-буфета «Ірпінський дворик».

Після евакуації Ольга поїхала до друзів у Берлін. Провела там 2 місяці, але їй було некомфортно за кордоном у статусі біженки. Тому, коли друзі запросили її до Турки волонтерити, одразу погодилася.

Це місто у Львівській області, куди приїздило багато переселенців. Оля допомагала у БФ «Милосердя» та відповідала за приготування безплатних гарячих обідів.

«Училася всьому з нуля: як рахувати техкарти, як рахувати продукти, як складати меню. Я була задіяна у всьому: від зважити моркву на борщ до скласти описовий звіт для грантодавця», – розповідає Ольга.

Саме тоді Оля вперше замислилася над створенням власного кафе, яке могло б годувати переселенців. Подалася на грантову програму в один із банків, і в її ідею повірили.

Оля назвала заклад «Ірпінський дворик», адже береже в серці улюблене місто.

«Ірпінь – це місто, в якому немає поганої кави. Знаєте, я рік жила без нормальної притомної кави в Турці. Настільки воно мене задовбало, що я відкрила власну кав’ярню, де я можу пити нарешті нормальний флет-вайт», – розповідає власниця кав’ярні.

Читайте також: «Ми були потрібні людям». Як на Київщині попри окупацію та відключення світла продовжували пекти хліб

У «Дворику» пригощають смачними домашніми стравами, зокрема, борщем, пюре та котлетами.

«Зараз ми відкрили нову лінію, в нас бургери. Через ту саму причину – ми просто хочемо їсти те, до чого ми звикли! Пити нормальну каву, їсти смачну їжу», – Ольга Гдуля, власниця кав’ярні-буфета «Ірпінський дворик».

У закладі працює четверо людей, які через війну мусили покинути свої домівки. Переселенці можуть купити тут страви з 30% знижкою. А не розпродані за день залишки їжі Оля відвозить до місцевого прихистку.

«Їжа ще придатна до вживання, вона хороша, вона свіжа. Але на наступний день її вже не можна продавати. Таку їжу зазвичай списують. Я відвожу її до прихистку і віддаю», – розповідає Ольга.

В планах у Олі започаткувати буккроссінг, щоб люди могли обмінюватися книжками. Тож, якщо маєте бажання, можете віддати старі книжки до «Ірпінського дворика».

А ще Оля в пошуку смачних та незвичайних рецептів, щоб дивувати місцевих жителів.

«Якщо ви знаєте якісь цікаві рецепти, які можна робити і виготовляти, пропонувати людям у форматі крафту, в форматі екопродукції, поділіться, будь ласка, я буду вам вдячна», – каже власниця кав’ярні.

Нагадаємо, підприємиця у Луцьку Людмила Вознюк отримала чверть мільйона гривень на розвиток дитячого корекційно-розвиткового центру «Розмовляйко».

Крім того, Юлія Корнійчук з міста Костопіль на Рівненщині розпочала сімейний бізнес з виготовлення дитячих іграшок та предметів інтер’єру з екологічно чистих матеріалів.