Економіка і бізнес
Переписувався з клієнтами навіть з передової: це військовий, що продає зручну чоловічу білизну
Аби розповісти про неймовірні історії успіху малого та середнього українського бізнесу, який попри війну продовжує динамічно розвиватися. Цей проєкт – частина нашого великого дослідження явища української мрії.
Ця історія почалася у 2015 році на Луганщині. Під час свого першого чергування на військовій службі Олександр Матяш був змушений постійно думати про зручні труси. Адже його білизна не подружилася із 30-градусною спекою.
Тому Олександр зі своїм найкращим другом Євгеном Алєксєєвим створили бренд зручних чоловічих трусів Regata Club. Євген загинув під час повномасштабної війни. А Олександр продовжує захищати Україну та веде бізнес навіть з передової, придумуючи нові ідеї для дописів та спілкуючись з клієнтами.
«Я продовжуватиму цю справу, хоча б в пам’ять в нього. Ми зараз мусимо триматися та битися за державу, бо якщо її не буде, то не буде ні бізнесу, ні нас».
Вклав у труси всі свої заощадження
Я пішов захищати Україну ще в часи АТО. Під час першої ротації на Луганщині, коли ми з побратимами в спеку стояли на посту, мені просто натерло зад. Виявилося, що білизна насправді є важливим аксесуаром для військовослужбовців. А купити такі трухани, які не натирають, було просто неможливо.
Тому ми з моїм другом Жекою, з яким товаришували ще з першого класу школи, обговорили це і вирішили створити щось своє. Він замовив 12 пар труханів у нашого друга, який мав власне підприємство дитячого одягу. А я роздав їх своїм побратимам, аби було зручно на службі.
Олександр Матяш з другом Євгеном Алєксєєвим на початку створення бренду. Фото з соцмереж Олександра Матяша
Вже через тиждень хлопці приходили до мене і хотіли придбати ще таку ж зручну білизну. Колишня дружина сказала, що я дурень, адже усі свої заощадження я вклав у труси. А я собі ходив з наплічником, який був вщент наповнений труханами і продавав їх усім, кому міг. Я часто їздив у відрядження, зокрема в Боярку, і тут також пропонував ці труси усім підряд. А потім якось зустрів блогера Макса Музику, він про мене розповів і так почався справжній бізнес.
Назвав бренд на честь рідного Криму
Першим покупцем на сайті у нас був Роман Вінтонів, який всім відомий як журналіст Майкл Щур. Він зробив допис про наш бізнес і тоді за добу ми продали усе, що мали в запасах. Власного виробництва ще не було, тому замовляли у постачальника.
Пізніше з’явився запит на футболки, тому ми запустили власне виробництво. Зазвичай людям цікавий саме принт, а ми хотіли створити саме найякісніші футболки за матеріалом. Згодом додали до асортименту шкарпетки, ремені, худі, верхній одяг та продовжуємо створювати зручні труси для чоловіків.
У наших труханах хоч на війну, хоч на побачення можна ходити. Ми виготовляємо бавовняні труси з діагональною вставкою ззаду, прихованими швами та без ярлика. Наша якість в деталях, тут нема дрібниць, тому клієнти можуть бути впевнені, що все буде гаразд.
Труси бреду Regata Club. Фото з соцмереж Regata Club
Ми змогли добре розкрутитися і мені вже не доводилося щомісяця позичати гроші, щоб заплатити за оренду приміщення. У нас з Женею були різні погляд на розвиток бізнесу, тому я викупив у нього свою частку і став єдиним власником Regata Club. Символом бренду я обрав якір, адже я родом з Криму, а ще мій дід був військовим моряком.
Де мали Starlink, відповідав на повідомлення клієнтів
А потім почалася повномасштабна війна. Ми з товаришами були до цього готові. навіть мали точне місце, де зберемося після російського нападу. Я відправив дружину з дитиною за кордон, а сам знову пішов воювати. А мій друг Женя потрапив до одного з підрозділів ТрО.
У перший тиждень повномасштабної війни я завіз майже весь асортимент на офіс фонду «Повернись живим», аби вони надіслали їх на фронт. А тоді я закрив свій бізнес. Згодом так вийшло, що моя дружина Тетяна подалася на грант від Українського ветеранського фонду. Це нас дуже підтримало, ми налагодили продажі і змогли втриматися на плаву. Зараз Тетяна займається бізнесом, поки я служу.
Часом бувало так, що я переписувався з клієнтами навіть з передової. Коли під Бахмутом ми тримали посадки, а потім поверталися до пунктів управління, де мали Starlink, то я відповідав на повідомлення клієнтів. Люди отримували повідомлення з-під Авдіївки, Кліщівни, Запорізького напрямку, фактично з усіх місць на лінії бойового зіткнення, де я воював.
«Якщо пʼята точка в порядку, то і зайві думки не турбують!» — щодня Олександр старається публікувати новий допис для клієнтів. Фото з соцмереж Regata Club
А ще я щодня пишу дописи у соцмережі, це мій власний своєрідний ритуал. Навіть якось складав табличку, де відмічав реакції людей в соцмережах, аби зрозуміти, коли це ефективно робити. Зрозумів, що для нашого бренду найбільш ефективно публікувати дописи між 5 та 8 годинами ранку, а ще розповідати про один товар. Коли поруч є Starlink і стабільний зв’язок, то я завжди публікую дописи.
Продовжуватиму справу в пам’ять про друга
Від створення бренду ми зробили знижки для учасників бойових дій. Для цього просто необхідно натиснути певну кнопку на сайті, аби її застосувати. Іноді мені додатково надсилають фото, щоб переконати в наявності посвідчення УБД. Але я довіряю людям і якщо хтось не має можливості заплатити повну вартість, то і так зроблю знижку. А ще Тетяна віддає певну кількість наших товарів військовому шпиталю.
Багато військових мене підтримували, коли у бізнесі були важкі часи. Колись мій вже загиблий побратим Валік Логвиненко приїхав до мене і викупив половину складу. Сказав, що йому стільки шмоток не треба і це більше для розвитку моєї справи. Я про все це пам’ятаю і вважаю, що ми маємо підтримувати один одного, адже українців насправді не так багато.
Олександр Матяш на службі в трусах власного бренду. Фото з соцмереж Regata Club
Ми зараз усі маємо боротися, бо у нас просто нема вибору. Якщо цього не робити, то у нас не буде майбутнього і про жоден бізнес навіть не варто мріяти. Мусимо битися за державу, інакше у нас її просто не буде. І тоді житимемо десь як діаспора закордоном, а я б цього не хотів.
Мені дуже шкода, що на цій війні загинув мій друг Жека, з яким ми починали цю справу. За кілька годин до його смерті ми списувалися. А потім прилетів КАБ і Жені не стало. І хоча його вже нема, але він залишається моїм другом і буде ним завжди. Двоє його дітей — це і моя відповідальність в певному сенсі. Тому я продовжуватиму бізнес хоча б в пам’ять про нього.
Економіка і бізнес
З 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах Європейського Союзу без додаткової плати. Європейська комісія запропонувала додати Україну до зони безплатного роумінгу, яка охоплює 27 країн ЄС.
Про це повідомили на сайті Єврокомісії.
Якщо ініціативу підтримую, то дзвінки, SMS та мобільний інтернет за кордоном коштуватимуть українцям так само як удома. Такі ж умови діятимуть і для громадян ЄС, які приїжджають в Україну.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що це ще один крок до зближення України з ЄС:
«Ми хочемо, щоб українські громадяни залишалися на зв’язку зі своїми близькими по всьому ЄС, а також у своїй рідній країні. Саме тому ми пропонуємо, щоб Україна приєдналася до нашої роумінгової родини. Ще раз підтверджуємо нашу постійну відданість стояти поруч з Україною та її громадянами».
Читайте також: Засновник Spotify інвестує €600 млн в німецьку компанію, що постачає дрони Україні
Зараз українці вже мають можливість користуватись зв’язком у ЄС без доплат завдяки тимчасовій угоді між мобільними операторами. Ця угода діятиме до кінця 2025 року.
Нову пропозицію ще має схвалити Рада ЄС. Якщо це станеться, Україна стане першою країною, яка не є членом Євросоюзу, але буде мати ті самі переваги в роумінгу, що й самі держави-члени.
Нагадаємо, що Україна отримає 1,3 мільярда євро на виробництво зброї в межах «данської моделі».
Фото обкладинки: Pixabay
Економіка і бізнес
У прифронтових регіонах встановлять 14 мобільних поштових відділень та 28 «капсул безпеки» — спеціальних конструкцій, які захищатимуть працівників і клієнтів під час повітряної тривоги. «Нова пошта» спільно з GIZ втілює проєкт для підтримки громад, що постраждали від війни.
Про це повідомила німецька організація.
Мобільні відділення будуть розгортатися за п’ять хвилин, а поштові послуги можна буде відновити менш ніж за два дні.
«Ці рішення дозволяють швидко налаштувати поштові послуги протягом двох днів у районах, які їх найбільше потребують. Очікується, що співпраця сприятиме впровадженню гуманітарних та бізнес-ініціатив по всій Україні, одночасно забезпечуючи доступ до міжнародного досвіду, стандартів та фінансування інноваційних рішень», — повідомляють у дописі про новий проєкт.
Ініціативу реалізують у межах програми develoPPP, що фінансує Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Партнерство має на меті відновити доступ до поштових послуг і забезпечити фізичну безпеку в зонах, де інфраструктура постраждала від бойових дій.
Читайте також: «Нова пошта» оперативно доставила плату для ППО, яка допомогла збити «шахед»
Про GIZ Ukraine
GIZ — це державне агентство, засноване в 1975 році згідно з нормами права Німеччини. Основна мета діяльності — розвиток міжнародного співробітництва, забезпечення постійного світового політичного, економічного, екологічного та соціального розвитку, а також сприяння Уряду GIZ в досягненні цілей національної політики розвитку.
GIZ діє в Україні за дорученням п`яти німецьких міністерств, Європейського Союзу (ЄС), а також урядів Великої Британії та Швейцарії. Наприклад, у рамках напряму «Ефективне державне врядування» компанія підтримала систему електронних публічних закупівель ProZorro. Ця система сприяє чесній конкуренції та заощаджує публічні кошти. Мета організації в Україні – сприяння міжнародній співпраці задля сталого розвитку та проведення міжнародної освітньої роботи.
Нагадуємо, що в Україні ухвалили закон, який дозволить отримувати до $1 млрд грантів та інвестицій на відбудову.
Фото обкладинки: cайт «Нової пошти»
Економіка і бізнес
Парламент ухвалив у другому читанні закон про публічно-приватне партнерство. Це рішення дозволить залучати гранти та приватні інвестиції до відбудови.
Прийнятий законопроєкт оприлюднили на сайті Верховної Ради України.
Гібридне інвестування у відбудову
Перше читання провели ще в жовтні 2022 року. Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що завдяки законопроєкту Україна зможе відновлюватися не тільки з держбюджету, а й у партнерстві з бізнесом та інвесторами.
За словами політикині, попри те, що в Україні приватно-публічне партнерство існує вже давно, але за весь цей час уклали лише два великі концесійні договори.
Ініціатори законопроєкту розраховують, що механізм нарешті запрацює і принесе Україні в найближчі роки до 1 мільярда доларів інвестицій у конкретні проєкти. Свириденко зазначила, що це можуть бути порти, лікарні, муніципальні об’єкти.
Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції.
Читайте також: Посли G7 привітали Україну з ухваленням реформи АРМА
«Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от «Укрзалізниця», — запускати публічно-приватне партнерство без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а «Укренерго» — електромережі», — пояснила міністерка економіки.
Серед змін Свириденко назвала те, що держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення — у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру.
Крім того, цей закон вводить додаткові гарантії для інвесторів, наприклад, стабільності умов договору. Також рішення про публічно-приватне партнерство оновлює 30 секторальних законів. Механізм можна буде застосовувати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри. Це стосується медицини, освіти, культури, транспорту, житлового господарства.
Нагадуємо, що ексголову Тернопільської обласної ради засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво.
Фото: фейсбук-сторінка Наталії Свириденко