Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Паркінг, Wi-fi та інфекційні бокси на Львівщині: як медреформа збагатила лікарню в Червонограді

Опубліковано

На півночі Львівщини поблизу кордону живе спокійним та виваженим життям невеличке шахтарське місто — Червоноград. Високі терикони обступили його на під’їзді, тому навряд можна відрізнити від тих, що знаходяться на сході України. Проте на центральній вулиці ще кілька років тому з’явилась сучасна лікарня західного зразку. Червоноград один з перших долучився до медичної реформи та переобладнав стару радянську лікарню у сучасний медичний центр. 

Червоноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги – один з 10 медзакладів України, які отримали найбільше коштів під час першої хвилі медреформи. Заклад й досі вважається лідером та протягом минулого року отримав понад 43 млн гривень. 

Ми поспілкувалися з керівницею Центру й розпитали, чи легко реформувати підрозділ міської лікарні та як сімейному лікарю заробляти 18 тис. гривень щомісяця.

<strong>Анна Ярмола,</strong>

Анна Ярмола,

керівниця КП ЦПМСД міста Червоноград

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Починала з нуля, тому життя сприймається інакше

Після закінчення університету я працювала у невеличкому містечку за 11 кілометрів від Червонограда. Це був неоціненний досвід. Напевно через те, що починала кар’єру з нуля, тепер життя сприймається інакше. Тоді я не могла й мріяти, що вже через 14 років стану директором Центру. 

До медреформи я чотири роки працювала завідувачкою фізіотерапевтичного відділення, а також за сумісництвом — сімейною лікаркою. Фізіотерапія — соціальне відділення, де головні пацієнти — люди поважного віку. Тому за фінансуванням доводилось звертатись до місцевих підприємств та бізнесменів, які допомагали закуповувати матеріали для ремонту. А необхідне обладнання — купувала лікарня. Проте я не боялась відповідальності й за ці чотири роки спільними зусиллями до довели до ладу відділення. 

Директора Центру Анна Ярмола: “Я ніколи не боялась відповідальності”

Можливо через такі результати й запропонували стати головним лікарем. Тоді ми ще були структурним підрозділом Червоноградської міської лікарні. 

Медреформа була потім, спочатку — реорганізація

Зміни почалися з бажання рухатися вперед та реорганізаційних питань. У 2017 році ми сформували структурний підрозділ Центру первинної медико-санітарної допомоги. А вже восени дізнались про старт реформи і чекали на підписання президентом закону про фінансові гарантії. 

Читайте також: Як працює медреформа на Черкащині? Історія сімейного лікаря із зарплатнею ІТ-шнитка

Тим часом на сесії міськради за підтримки міського голови та керівника вторинної ланки прийняли рішення про створення комунального підприємства. Лікарі почали проводити піар-компанію серед місцевих жителів та готувати їх до підписання декларацій. Так, на початку 2018-го року було створено КП ЦПМСД міста Червонограда. А за конкурсом я очолила його вже як директор. 

Центр увійшов в ТОП-10 закладів, які отримали найбільше коштів під час першої хвилі

Одразу як тільки це стало можливо у квітні, почали декларувати пацієнтів через eHealth. Тому станом на липень наші лікарі вже набрали 50% декларацій від потрібної кількості. А Центр увійшов в десятку закладів, які підписали угоду з НЦСУ та отримали найбільше коштів під час першої хвилі. 

Були вимушені скоротити деяких працівників

Між створенням комунального підприємства та підписанням угоди з НЦЗУ оптимізували штат — відкорегували кількість та перевірили відповідність до реформи. На початку 2018-го року у нас були лікарі для коління наркотичних препаратів чи догляду за пацієнтом вдома. При всій повазі до таких спеціалістів, але це додатковий вантаж для закладу. 

Спеціально створена комісія визначила головні вимоги — володіння персональним комп’ютером і продуктивність праці. Тому в той час пішли лікарі, яким було б важко працювати в новому темпі та освоїти комп’ютер. Це вимога часу та необхідність. Загалом було скорочено 40 ставок. Мова зовсім не про вікову дискримінацію, у нас також працюють дуже енергійні лікарі поважного віку. 

Деякі колеги сміялися з моїх планів, але я й надалі розповідала про головну мету

Більшість не звикли й не хочуть виходити зі своєї зони комфорту. Під час переходу основна проблема полягала у невірі. Тому збирала колектив та розповідала про те, куди рухаємось, що потрібно робити і як варто працювати. 

Анна Ярмола: “На початку регулярно збирала колектив та розповідала про те, куди рухаємось, що потрібно робити і як варто працювати”

Доводилось нагадувати про повагу, посмішку та емпатію до пацієнта. Лікар — це покликання, тому варто співчувати пацієнтам та підтримувати їх. Іноді дехто з колег дозволяв собі смішки під час зборів, коли я розповідала про зміни та реформу у 2018-му році. Проте зараз вони дякують й задоволені роботою в Центрі, адже розуміють, що помилялись. І хоча це було нелегко, а ліцензію нам видали лише за третім разом — воно того варте. 

Сучасний ремонт не повинен бути чимось надзвичайним — він має бути за замовчуванням

Сьогодні Центр знаходиться у радянській будівлі дитячої поліклініки, проте всередині він сучасний та функціональний. З початком пандемії на критому ґанку, де раніше було місце для дитячих візочків, обладнали бокс інфекційного контролю. На вході чергують лікарі, які відсортовують пацієнтів за симптомами. А дітей на вакцинацію пропускаємо через інший вхід.

Центр знаходиться у радянській будівлі дитячої поліклініки, проте всередині він сучасний

Всередині працює Wi-fi, а на першому поверсі зараз робимо ремонт, де поміж іншого буде рецепція замість “совкової” реєстратури-віконечка. На другому поверсі, крім сучасних кабінетів з якісним обладнанням, є телевізори з мультиками або бізіборди (поки зняли на час карантину — ред.) для дітей.

На першому поверсі зараз ремонт. Можна побачити, як лікарня виглядала раніше

У кожному лікарському кабінеті є все необхідне, щоб пройти обстеження, встановити діагноз та отримати рецепт для лікування. А пацієнти більше не бігають між кабінетами та поверхами.

Кожен кабінет оснащено всім необхідним, тому пацієнти можуть пройти повне обстеження в його межах

Облаштували й територію навколо закладу: встановили гойдалку, постелили бруківку та вистелили бруківку, посадили троянди та зробили водовідведення. Позаду будівлі зробили паркінг, який доступний для працівників та пацієнтів. Це допомогло розвантажити рух на центральній вулиці міста. Також скрізь стоять камери, які гарантують безпеку.

Територію Центру облаштували: зробили паркінг, вистелили бруківку, посадили троянди

Під час пандемії щоденно почали будувати комунікацію через соцмережі та ввели чергування лікарів телефоном вночі. Тепер пацієнти мають змогу екстрено зв’язатися з черговим лікарем, отримати першу допомогу, а вже зранку сконтактувати зі своїм сімейним. 

Читайте також: Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць

Важливо, щоб лікар почував себе достойно — лікарем

Що стосується комфортної роботи персоналу, то для них облаштували власну кухню. В кабінетах лікарні не повинно пахнути ковбасою та кавою. Тож протягом 6-годинного прийому лікарі мають кілька перерв по 15-20 хвилин. А ця кімната стала місцем не лише для обідів, а й для психологічного розвантаження та згуртування колективу.

Одна з лікарок Центру якось мені сказала: “За 20 років роботи я вперше відчула себе лікарем”. Ці слова — найкращий показник того, що реформа працює.

Реформа дозволяє оперативно підлаштуватися під реалії та покращувати умови інфекційного контролю під час пандемії. З початком карантину вдалось облаштувати душову кімнату для працівників, які чергують в інфекційних боксах. Також зробили окрему роздягальню, де вони можуть випрати та попрасувати спецодяг.

Реформа дозволила покращити умови інфекційного контролю під час пандемії

Раніше лікарі заробляли 4 тис., а тепер — 18 тис. 

Ми відійшли від тарифної сітки й обрали мотиваційну систему оплати праці лікарів. Оклад формуємо відповідно до спеціальної таблиці, де також враховується категорія та вислуга років. Якщо лікар набрав 25% декларацій від максимальної кількості, він отримує оклад. А вже потім згідно з таблицею починається преміювання — чим більше у лікаря підписаних декларацій, тим більша його премія. Медсестри також отримують бонуси — 50% від премії лікаря.

І якщо раніше лікар отримував максимум 5 тисяч гривень, то зараз — 15-18 тис., а медсестри — близько 9-10 тис. гривень. Проте мало лише підписати декларацію, важливіше — втримати пацієнта в межах одного закладу. 

На цей момент в Центрі працює 260 штатних працівників: 16 педіатрів, 2 терапевти, 39 — сімейних лікарів. А декларацію з нами уклали 74 тисячі мешканців Червонограда. Тому майже всі лікарі набрали максимальну кількість пацієнтів. 

Майже всі лікарі Центру набрали максимальну кількість пацієнтів

Зараз, під час другого етапу медреформи, задумались про набір нових лікарів. Вони знадобляться для тих пацієнтів, які ще не підписали декларації. До того ж лише сімейні лікарі зможуть надавати електронні скерування до вузького спеціаліаста або на госпіталізацію під час другого етапу. Ми розраховуємо, що згодом нові співробітники теж наберуть необхідну кількість декларацій.

Протягом останнього року отримуємо 3,6 млн гривень щомісяця

Завдяки кількості підписаних декларацій заклад отримує 3,6 млн гривень кожного місяця вже протягом року. Під час пандемії фінансова ситуація навіть покращилась за рахунок коштів від НСЗУ на додаткове фінансування лікарів, які з березня працюють в інфекційних боксах. 

Всі отримали свої переваги — лікарні, пацієнти та лікарі

Головна перевага медреформи для лікарень — заклад працює згідно з Господарським кодексом, як комунальне підприємство і отримує кошти на банківський рахунок. А це означає — може самостійно розпоряджатися ними. Наприклад, на початку пандемії не довелось чекати на додаткове фінансування для закупівель засобів індивідуального захисту, ми його придбали з власних заощаджень. 

Або ж раніше використовували вату зі спиртом, а потім виявилось, що спиртові серветки заощаджують 60 тис. гривень на рік. Тепер самостійно вирішили й користуємося ними. 

Раніше ж кошти проходили через складну схему, що збільшувало терміни та ускладнювало розрахунки: спочатку їх отримувало фінансове управління, і лише потім через казначейство вони надходили до лікарні. 

Тепер в лікарнях є все необхідне для комфортної роботи й лікування пацієнтів

Завдяки медреформі лікарі отримують гідну заробітну плату та працюють в достойних умовах. Тепер лікарям хочеться йти на роботу, адже вони бачать перспективи та можуть професійно розвиватися. 

Що стосується пацієнтів, то вони завдяки змінам в медичній сфері отримали чи не найбільше переваг.

На території Центру також встановили гойдалку та лавочки

Тепер в лікарнях є всі необхідні для комфорту засоби й не потрібно додатково купувати рукавички для медсестри чи скарифікатор.

Іноді доходить до абсурду — деякі українці ніби лякаються нормальних умов. Перший час в туалетах закладу зникав туалетний папір. І коли санітарки жалілися, я казала: “Не страшно! Будемо класти, допоки люди не зрозуміють, що це для них!”.

До медреформи більшість не хотіли звертатись до територіально прикріпленого дільничого лікаря. Тому великою перевагою є й те, що пацієнт може самостійно обирати лікаря та медичний заклад, а між лікарями є конкуренція за пацієнта. Тепер з пацієнтом вибудована правильна комунікація та сервіс. Хоча на початку доводилось нагадувати лікарям про привітність: 

“До кінця дня у вас повинні боліти вилиці від посмішки, а на наступний день має бути кріпатура м’язів обличчя” (сміється — ред.).

Зараз також увійшли в пілотну програму Mental Health та постійно навчаємо лікарів, щоб надавати медичну послугу ще більш якісно.

Читайте також: Як медреформа працює на Закарпатті. Історія лікарки-ФОПа з Ізи

Головний недолік — пригальмовування медреформи

Далеко не всі вузькі спеціалісти розуміють, що медреформа — дієва та покращує сферу охорони здоров’я в країні. Сподіваюсь, що вони все ж відчують приємний смак змін до якого ми прагнули.

Анна Ярмола: “Сподіваюсь, що вузькі спеціалісти все ж відчують приємний смак змін до якого ми прагнули

За два роки реформи в Україні утворилася медична спільнота, яка залюбки обмінюється досвідом. Тому змін боятися не варто, а можливі скарги та помилки краще сприймати, як подарунок.

26.06.2020

Суспільство

Українські автокінотеатри рятують від нудьги на карантині (ВІДЕО)

Опубліковано

Скучили за кінотеатрами, а карантин все попсував? Просто приїздиш в автокінотеатр та паркуєшся. Підібрали  для вас аж три кінотеатри, яким пандемія не перепона! 

Кіно дивишся на екрані, а звук транслюється на FM-хвилі. У Львові відкрився перший автокінотеатр на даху. Шукайте дах паркінгу ТВК “Південний” у Львові! А ще у Львові рушайте на парковку стадіону “Арена Львів”. Там на екрані 5 на 10 метрів показують оскарівське кіно.

Читайте також: Кіномережа «Оскар» запускає автокінотеатр у Києві

 В Києві кіно у автівці можна подивитися на кіностудії Довженка. Під час перегляду фільму виходити з машини заборонено. Бар тут онлайн – офіціант приносить замовлення до машини.

Читати далі

Суспільство

Як головну площу Маріуполя перетворюють на туристичний магніт (ФОТО)

Опубліковано

Площа Свободи і Миру в Маріуполі стане новим туристичним магнітом, повідомляють у міській раді.

“Магнолія Дафні, тюльпанове дерево, сакура і японська спірея – це тільки маленький перелік із запланованих 38 видів. Всього планують висадити близько 3,5 тисяч дерев, квітів і чагарників”, – йдеться у повідомленні.

Також тут застелити 12 тисяч м² рулонного газону. Арочний фонтан вже змонтований на 100%. Загальна вартість проєкту близько 180 млн грн. Джерела фінансування – міський та обласний бюджети.

На площі вже виконані всі демонтажні роботи, замінені підземні комунікації, обладнана система поливу, на завершальній стадії роботи з укладання плитки.

Також підрядник монтує зовнішнє освітлення, йде будівництво мультифункціональної сцени. Концепція об’єкта унікальна. Нагадує будову частини амфітеатру, одночасно може виконувати функції як сцени, так і залу для глядачів. Усередині ведуть оздоблювальні роботи для облаштування санітарної зони і «Фудхолла».

Фото: facebook.com/mariupolrada.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Творчість, реабілітація й трудотерапія: ветеран АТО виготовляє веганські ножі з історією

Опубліковано

Повернутися з війни та знайти своє місце в новому світі — не завжди легко. Проте між медитаціями ветеран АТО Денис Дудник виготовляє незвичні ножі. Серед його виробів є не лише бритви для кухні, а й веганські ножі, яким притаманна гострота та властивість довго зберігати заточення. Ми розпитали у добровольця про його інноваційну справу та як веганські ножі допомагають реабілітуватися після війни. 

Денис Дудник виготовляє веганські ножі

Денис Дудник,

ветеран АТО та засновник майстерні “Яскраві ножі”

Колись я мріяв бути льотчиком…

З дитинства я мріяв бути льотчиком-винищувачем. І після закінчення школи вступив до військового авіаційного училища в Армавірі. Я добре вчився і закінчив його в 1993-му році з золотою медаллю та відзнакою. Після закінчення вирішив служити в Севастополі на аеродромі “Бельбек”, де й пробув три роки. Це були важкі часи для української армії — палива не вистачало, а польотів не було. Тож я звільнився з ЗСУ і втратив роботу своєї мрії.

Проте вимушений був стати підприємцем 

Я намагався знайти себе: декілька років працював менеджером з продажів у різних компаніях, а в 1999 році став підприємцем. Відтоді займався вентиляцією і кондиціюванням, будівництвом, медициною, інтернет-маркетингом. Були цікаві проєкти у сфері інноваційного менеджменту. 

Почалася війна — я став добровольцем

Служити я пішов в травні 2014-го року й був добровольцем в батальйоні “Київ-2”. Місяць ми стояли в Чорнухине біля Дебальцеве, а потім передислокувались на блок-пост біля Волновахи. Зима 2014-2015 була дуже люта. Я важко захворів і в лютому 2015-го повернувся додому на лікування. А після розформування добровольчих батальйонів, особовому складу запропонували продовжити службу в поліції. 

Напружена робота начальника чергової частини поліції вимагала від мене постійної участі в усіх заходах полку. Життя йшло шкереберть: мало того, що почалися рецидиви хвороб, які надбав на блок-посту, так від мене ще й дружина пішла. Після року служби в поліції я звільнився і повернувся до підприємництва.

Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

Мені пощастило: я виграв грант і закупив обладнання для цеху

Ідея створення ножової майстерні належала моєму знайомому майстру ножової справи Олексію Бродовському. Разом з волонтерами він хотів створити підприємство для інвалідів-ветеранів АТО. Моя участь в команді полягала в створенні бізнес-плану і пошуку коштів для проєкту. 

Веганські ножі
У 2017-му році були популярні гранти для ветеранів.

У 2017-му році були популярні гранти для ветеранів. Тож я подав заявку на один з таких — “STARTUP IRPIN”, який мені й пощастило виграти. Я отримав безкоштовне приміщення під майстерню і 100 тисяч гривень на закупку обладнання для майстерні ножів. Ідея з ветеранським виробництвом була гарна, але через брак оборотних коштів стартап виявився невдалим. Команда розійшлась по своїм роботам, а я залишився один. 

Довелось навчитися робити ножі самостійно

Майстерні вдалось вистояти завдяки підтримці моїх друзів і близьких. Потрібно було розширити виробничі можливості, тому довелось доукомплектовувати майстерню обладнанням — ще приблизно на 100 тисяч гривень. 

Концепцію також довелось кардинально змінити — замість воїнських з’явились кухонні ножі вартістю від 1 500 до 3 000 гривень. Це середній ціновий діапазон на ринку. 

Веганські ножі та Денис Дудник
Замість воїнських з’явились кухонні ножі

Так я навчився робити все сам: розробляти дизайн, гравіювати, обробляти метал, готувати руків’я та робити термообробку. Багато часу знадобилось, щоб навчитись працювати з різними матеріалами, металами та технологіями. Найбільш працемістка робота, яка забирає багато часу та зусиль — шліфування клинку на гриндері та полірування. Крім того, я самостійно займаюся збутом, рекламою та пакуванням. Тож виходить справжній handmadе. 

Хотілося створити унікальні та водночас інноваційні ножі

Перш, ніж почати робити нові ножі, я ретельно вивчав метали. І хоча нержавіюча сталь дуже практична, але хотілось створити унікальні та водночас інноваційні вироби. Тому я зупинився на високовуглецевій сталі з хромовим покриттям. Ці ножі заточуються до максимальних ступенів, довго зберігають свою гостроту і потребують лише заточування час від часу. 

Що стосується ручки, то 99% успішності ножа залежить від того, як він лягає в руку потенційному власнику. Тому, для виготовлення ручки ножа я використовую інноваційну технологію: поліуретан обробляється спеціальним покриттям і з’являється ефект, ніби ручка ножа водночас м’якенька і тверда й вливається в руку. Ця технологія використовується у військовій сфері. До речі, мої покупці можуть повернути виріб, якщо відчуття володіння ножем не приносить задоволення. 

Веганські ножі
99% успішності ножа залежить від того, як він лягає в руку потенційному власнику.

Багато запитань виникає й про закруглений носик моїх ножів. Це зроблено задля безпеки власника й оточення. Головний принцип — мої ножі мають бути безпечні та мирні. А рішення спиляти носик я прийняв після того, як двоє моїх друзів-кухарів отримали травми від падіння кухонного ножа носиком в ногу. Лише за спеціальним замовленням можу зробити ніж з гострим носиком.

Велика курка харчується маленькими зернятками — так і я

Ножовий ринок настільки заповнений, що практично немає вільної ніші. І в мене, як в майстра-початківця, жодного шансу в ньому вижити. Але, як у військового, який напам’ять знає “Мистецтво війни” Сунь-цзи, я відшукав шлях залишитися в цьому бізнесі. Тепер я виготовляю персоналізовані вироби для вузьких ніш: ніж для вегетаріанців, ніж для власників чорних котів, ніж для тих, хто полюбляє “гострі відчуття”.

Веганські ножі виділяють мене серед інших виробників

Найбільше люди цікавляться веганськими ножами. І не дивно, адже я єдиний у всьому світі, хто такі робить. Веганський ніж — особливий, адже став початком “нової ери” й моїм надихачем після переформатування майстерні. 

Якось я зустрівся зі своєю давньою подругою-вегетаріанкою Sofi Iris. В той час цех розпався і я шукав нові ідеї, щоб продовжити цю справу. І тут мова зайшла про вегетаріанство — Софі так захопливо про нього розповідала, що надихнула й мене на створення спеціального ножа з бритвенною гостротою і властивістю довго зберігати заточення. Майже одразу я почав роботу над ним: підбирав метал, формував кути, змінював форму. Зупинився на бритвенній високовуглецевій сталі. Однак в процесі виявилось, що вона швидко іржавіє і потребує захисного покриття з хрому. Так з’явилась ціла лінійка веганських ножів.

Читайте також: Поціловані вогнем: як луцький майстер створює середньовічні щити та обладунки

Покупець може зробити малюнок на ножі особисто

Ручна робота дозволяє зробити унікальні малюнки на ножі. Тому я пропоную замовникам зробити малюнок особисто. Я підготовлюю ніж, фарбую його і надсилаю покупцеві. Його задача — видряпати шилом на фарбі свій малюнок. Потім ніж з заготовкою повертається до мене і я вибиваю зображення на металі. Так ніж стає особистим і не схожим на інші — це ідеальний подарунок. 

Денис Дудник у власній майстерні. Фото: delo.ua

Зараз шукаю фінансового партнера, щоб творчість стала бізнесом 

Зараз моя ножова справа — це творчість, реабілітація й трудотерапія. Бізнесом майстерня може стати лиже з появою фінансового партнера, оскільки потрібні оборотні кошти. Цьому проєкту вже більше двох років і напрацювання нарешті дозволяють перейти на серійне виробництво ножів. 

Тож поточні задачі на червень: пошук фінансового партнера, пошук каналів збуту, організація серійного виробництва та збуту. А протягом цього року планую створити промислове підприємство з виробництва ножів.

Читати далі

Суспільство

Ветерани власноруч створюють центр для активного відпочинку на Вінниччині

Опубліковано

Ветерани АТО створюють зону відпочинку на березі річки Кіблич, що у Гайсинському районі Вінниччини. Про це пише День.

Як зазначається, учасники бойових дій АТО/ООС облаштовують зону відпочинку, яка в майбутньому планує стати центром для активного відпочинку. Відповідає за роботу актив громадська організація «Спілка учасників бойових дій АТО Гайсина та Гайсинського району». 

Очистили річку і висадили садок

За словами її голови Миколи Данилюка, ветерани вже прибрали від сміття прибережну смугу, очистили дно самої річки та висадили садок, який захищатиме відпочивальників від спеки та радуватиме смачними плодами. Наразі встановлюють альтанки, гойдалки, формують пляж і зону для купання.

«Ідея створити зону відпочинку для учасників бойових дій виникла давно, – розповідає Микола Данилюк. – Плануємо створити тут центр реабілітації для учасників бойових дій та місце відпочинку гайсинчан. Адже у Гайсині подібного місця немає. Роботи ми почали ще восени минулого року. Розчистили двометрові зарослі кропиви та бузини. Прибрали сміття та поставили сміттєві бачки. Тепер хлопці можуть приїжджати сюди з родинами, спілкуватися з побратимами, купатися, рибалити, словом, відпочивати морально й фізично».

Читайте також: Біля єдиного в Україні мінерального гейзера облаштували зону для відпочинку

У планах – тренувальна база

У планах гайсинських ветеранів створення на території центру тренувальної бази для дитячого військово-патріотичного гуртка, яким опікується спілка. Чимало військовослужбовців та ветеранів 59-ої бригади, яка дислокується у Гайсині, поруч із іншими з перших днів трудяться над облаштуванням зони відпочинку. Зізнаються: хоч робота фізично важка, але у дружньому колі та з гідною ціллю працюється із задоволенням.

Фото: day.kyiv.ua

Читати далі

Суспільство

Хлопці з Вінниці друкують захисні щитки для медиків по 14 годин на добу (ВІДЕО)

Опубліковано

Хлопці з Вінниці роблять на 3D-принтері основи для захисних екранів. Хлопці вдома друкували щитки по 14 годин на добу.

 “Кожні 40 хвилин виймаєш щиток, лагодиш принтер – як до дитини новонародженої”, – розповідає Олег Сидорук.

Передали більше 500 щитків у 25 лікарень та амбулаторій. Ідея прийшла науковому відділу молодіжного центру “Квадрат”.

 “Нам написали у комменти, що інші лабораторії роблять щитки, і ми одразу приєдналися”, – каже  Олег Сидорук.

Взяли моделі у французьких розробників, доробили під себе. З початком карантину розібрали принтери по домівках. Витратили увесь пластик, який був у запасах лабораторії. А потім на допомогу прийшли друзі та громадські організації.

Читайте також: В Харкові розробили і почали виробництво одного із найпопулярніших у світі “захисних шоломів” (ВІДЕО)

 Підприємці та розробники передають пластик та прозорі екрани. Віддають за запитом у лікарні і звітують у своєму Фейсбуці.

Це історія звичайних хлопців із Вінниці, які долають наслідки пандемії COVID-19. Що можете зробити ви? Проявити вдячність і підтримку хлопцям словом або ділом! А ми разом із ЮНІСЕФ показуватимемо вам більше таких історій небайдужої молоді у національній кампанії солідарності.

Читати далі

Суспільство

Як одесит заснував першу в Україні фабрику екоканцелярії (ВІДЕО)

Опубліковано

Kiri sketch – це перша в Україні фабрика екологічних канцтоварів. Виготовляють канцелярію з натуральних та перероблених матеріалів. Це блокноти, щоденники-мотиватори, записники, альбоми з переробленого картону, натуральної деревини, натурального корку, макулатурного паперу. 

Заснував виробництво одесит Юрій Стешенко. Продукція Kiri sketch – з макулатурного паперу, натурального дерева чи корку. Кожна сторінка у блокноті безпечна для здоров’я і природи.

“10 років керував типографією, як виникла ідея екотоварів. А назву Kiri sketch дала моя дочка, Кіра”, – розповів Юрій Стешенко.

Щоб почати новий бізнес “з нуля”, довелося пройти навчання.

“Я не вмів планувати, не мав стратегії. Пройшов навчання і побачив свої помилки”, – пригадує Юрій Стешенко.

Екологічна канцелярія має стильний вигляд і приємна на дотик. Для спортсменів є щоденники тренувань за 220 грн. А для творчих людей – круті альбоми та скетчбуки від 25 грн.

 Юрій дає роботу 15 людям і мріє підкорити ринок ЄС.

“Екопродукція – це не просто модний тренд, це особливий вибір відповідальних людей”, – вважає  Юрій Стешенко.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.