Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Паркінг, Wi-fi та інфекційні бокси на Львівщині: як медреформа збагатила лікарню в Червонограді

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На півночі Львівщини поблизу кордону живе спокійним та виваженим життям невеличке шахтарське місто — Червоноград. Високі терикони обступили його на під’їзді, тому навряд можна відрізнити від тих, що знаходяться на сході України. Проте на центральній вулиці ще кілька років тому з’явилась сучасна лікарня західного зразку. Червоноград один з перших долучився до медичної реформи та переобладнав стару радянську лікарню у сучасний медичний центр. 

Червоноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги – один з 10 медзакладів України, які отримали найбільше коштів під час першої хвилі медреформи. Заклад й досі вважається лідером та протягом минулого року отримав понад 43 млн гривень. 

Ми поспілкувалися з керівницею Центру й розпитали, чи легко реформувати підрозділ міської лікарні та як сімейному лікарю заробляти 18 тис. гривень щомісяця.

<strong>Анна Ярмола,</strong>

Анна Ярмола,

керівниця КП ЦПМСД міста Червоноград

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Починала з нуля, тому життя сприймається інакше

Після закінчення університету я працювала у невеличкому містечку за 11 кілометрів від Червонограда. Це був неоціненний досвід. Напевно через те, що починала кар’єру з нуля, тепер життя сприймається інакше. Тоді я не могла й мріяти, що вже через 14 років стану директором Центру. 

До медреформи я чотири роки працювала завідувачкою фізіотерапевтичного відділення, а також за сумісництвом — сімейною лікаркою. Фізіотерапія — соціальне відділення, де головні пацієнти — люди поважного віку. Тому за фінансуванням доводилось звертатись до місцевих підприємств та бізнесменів, які допомагали закуповувати матеріали для ремонту. А необхідне обладнання — купувала лікарня. Проте я не боялась відповідальності й за ці чотири роки спільними зусиллями до довели до ладу відділення. 

Директора Центру Анна Ярмола: “Я ніколи не боялась відповідальності”

Можливо через такі результати й запропонували стати головним лікарем. Тоді ми ще були структурним підрозділом Червоноградської міської лікарні. 

Медреформа була потім, спочатку — реорганізація

Зміни почалися з бажання рухатися вперед та реорганізаційних питань. У 2017 році ми сформували структурний підрозділ Центру первинної медико-санітарної допомоги. А вже восени дізнались про старт реформи і чекали на підписання президентом закону про фінансові гарантії. 

Читайте також: Як працює медреформа на Черкащині? Історія сімейного лікаря із зарплатнею ІТ-шнитка

Тим часом на сесії міськради за підтримки міського голови та керівника вторинної ланки прийняли рішення про створення комунального підприємства. Лікарі почали проводити піар-компанію серед місцевих жителів та готувати їх до підписання декларацій. Так, на початку 2018-го року було створено КП ЦПМСД міста Червонограда. А за конкурсом я очолила його вже як директор. 

Центр увійшов в ТОП-10 закладів, які отримали найбільше коштів під час першої хвилі

Одразу як тільки це стало можливо у квітні, почали декларувати пацієнтів через eHealth. Тому станом на липень наші лікарі вже набрали 50% декларацій від потрібної кількості. А Центр увійшов в десятку закладів, які підписали угоду з НЦСУ та отримали найбільше коштів під час першої хвилі. 

Були вимушені скоротити деяких працівників

Між створенням комунального підприємства та підписанням угоди з НЦЗУ оптимізували штат — відкорегували кількість та перевірили відповідність до реформи. На початку 2018-го року у нас були лікарі для коління наркотичних препаратів чи догляду за пацієнтом вдома. При всій повазі до таких спеціалістів, але це додатковий вантаж для закладу. 

Спеціально створена комісія визначила головні вимоги — володіння персональним комп’ютером і продуктивність праці. Тому в той час пішли лікарі, яким було б важко працювати в новому темпі та освоїти комп’ютер. Це вимога часу та необхідність. Загалом було скорочено 40 ставок. Мова зовсім не про вікову дискримінацію, у нас також працюють дуже енергійні лікарі поважного віку. 

Деякі колеги сміялися з моїх планів, але я й надалі розповідала про головну мету

Більшість не звикли й не хочуть виходити зі своєї зони комфорту. Під час переходу основна проблема полягала у невірі. Тому збирала колектив та розповідала про те, куди рухаємось, що потрібно робити і як варто працювати. 

Анна Ярмола: “На початку регулярно збирала колектив та розповідала про те, куди рухаємось, що потрібно робити і як варто працювати”

Доводилось нагадувати про повагу, посмішку та емпатію до пацієнта. Лікар — це покликання, тому варто співчувати пацієнтам та підтримувати їх. Іноді дехто з колег дозволяв собі смішки під час зборів, коли я розповідала про зміни та реформу у 2018-му році. Проте зараз вони дякують й задоволені роботою в Центрі, адже розуміють, що помилялись. І хоча це було нелегко, а ліцензію нам видали лише за третім разом — воно того варте. 

Сучасний ремонт не повинен бути чимось надзвичайним — він має бути за замовчуванням

Сьогодні Центр знаходиться у радянській будівлі дитячої поліклініки, проте всередині він сучасний та функціональний. З початком пандемії на критому ґанку, де раніше було місце для дитячих візочків, обладнали бокс інфекційного контролю. На вході чергують лікарі, які відсортовують пацієнтів за симптомами. А дітей на вакцинацію пропускаємо через інший вхід.

Центр знаходиться у радянській будівлі дитячої поліклініки, проте всередині він сучасний

Всередині працює Wi-fi, а на першому поверсі зараз робимо ремонт, де поміж іншого буде рецепція замість “совкової” реєстратури-віконечка. На другому поверсі, крім сучасних кабінетів з якісним обладнанням, є телевізори з мультиками або бізіборди (поки зняли на час карантину — ред.) для дітей.

На першому поверсі зараз ремонт. Можна побачити, як лікарня виглядала раніше

У кожному лікарському кабінеті є все необхідне, щоб пройти обстеження, встановити діагноз та отримати рецепт для лікування. А пацієнти більше не бігають між кабінетами та поверхами.

Кожен кабінет оснащено всім необхідним, тому пацієнти можуть пройти повне обстеження в його межах

Облаштували й територію навколо закладу: встановили гойдалку, постелили бруківку та вистелили бруківку, посадили троянди та зробили водовідведення. Позаду будівлі зробили паркінг, який доступний для працівників та пацієнтів. Це допомогло розвантажити рух на центральній вулиці міста. Також скрізь стоять камери, які гарантують безпеку.

Територію Центру облаштували: зробили паркінг, вистелили бруківку, посадили троянди

Під час пандемії щоденно почали будувати комунікацію через соцмережі та ввели чергування лікарів телефоном вночі. Тепер пацієнти мають змогу екстрено зв’язатися з черговим лікарем, отримати першу допомогу, а вже зранку сконтактувати зі своїм сімейним. 

Читайте також: Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць

Важливо, щоб лікар почував себе достойно — лікарем

Що стосується комфортної роботи персоналу, то для них облаштували власну кухню. В кабінетах лікарні не повинно пахнути ковбасою та кавою. Тож протягом 6-годинного прийому лікарі мають кілька перерв по 15-20 хвилин. А ця кімната стала місцем не лише для обідів, а й для психологічного розвантаження та згуртування колективу.

Одна з лікарок Центру якось мені сказала: “За 20 років роботи я вперше відчула себе лікарем”. Ці слова — найкращий показник того, що реформа працює.

Реформа дозволяє оперативно підлаштуватися під реалії та покращувати умови інфекційного контролю під час пандемії. З початком карантину вдалось облаштувати душову кімнату для працівників, які чергують в інфекційних боксах. Також зробили окрему роздягальню, де вони можуть випрати та попрасувати спецодяг.

Реформа дозволила покращити умови інфекційного контролю під час пандемії

Раніше лікарі заробляли 4 тис., а тепер — 18 тис. 

Ми відійшли від тарифної сітки й обрали мотиваційну систему оплати праці лікарів. Оклад формуємо відповідно до спеціальної таблиці, де також враховується категорія та вислуга років. Якщо лікар набрав 25% декларацій від максимальної кількості, він отримує оклад. А вже потім згідно з таблицею починається преміювання — чим більше у лікаря підписаних декларацій, тим більша його премія. Медсестри також отримують бонуси — 50% від премії лікаря.

І якщо раніше лікар отримував максимум 5 тисяч гривень, то зараз — 15-18 тис., а медсестри — близько 9-10 тис. гривень. Проте мало лише підписати декларацію, важливіше — втримати пацієнта в межах одного закладу. 

На цей момент в Центрі працює 260 штатних працівників: 16 педіатрів, 2 терапевти, 39 — сімейних лікарів. А декларацію з нами уклали 74 тисячі мешканців Червонограда. Тому майже всі лікарі набрали максимальну кількість пацієнтів. 

Майже всі лікарі Центру набрали максимальну кількість пацієнтів

Зараз, під час другого етапу медреформи, задумались про набір нових лікарів. Вони знадобляться для тих пацієнтів, які ще не підписали декларації. До того ж лише сімейні лікарі зможуть надавати електронні скерування до вузького спеціаліаста або на госпіталізацію під час другого етапу. Ми розраховуємо, що згодом нові співробітники теж наберуть необхідну кількість декларацій.

Протягом останнього року отримуємо 3,6 млн гривень щомісяця

Завдяки кількості підписаних декларацій заклад отримує 3,6 млн гривень кожного місяця вже протягом року. Під час пандемії фінансова ситуація навіть покращилась за рахунок коштів від НСЗУ на додаткове фінансування лікарів, які з березня працюють в інфекційних боксах. 

Всі отримали свої переваги — лікарні, пацієнти та лікарі

Головна перевага медреформи для лікарень — заклад працює згідно з Господарським кодексом, як комунальне підприємство і отримує кошти на банківський рахунок. А це означає — може самостійно розпоряджатися ними. Наприклад, на початку пандемії не довелось чекати на додаткове фінансування для закупівель засобів індивідуального захисту, ми його придбали з власних заощаджень. 

Або ж раніше використовували вату зі спиртом, а потім виявилось, що спиртові серветки заощаджують 60 тис. гривень на рік. Тепер самостійно вирішили й користуємося ними. 

Раніше ж кошти проходили через складну схему, що збільшувало терміни та ускладнювало розрахунки: спочатку їх отримувало фінансове управління, і лише потім через казначейство вони надходили до лікарні. 

Тепер в лікарнях є все необхідне для комфортної роботи й лікування пацієнтів

Завдяки медреформі лікарі отримують гідну заробітну плату та працюють в достойних умовах. Тепер лікарям хочеться йти на роботу, адже вони бачать перспективи та можуть професійно розвиватися. 

Що стосується пацієнтів, то вони завдяки змінам в медичній сфері отримали чи не найбільше переваг.

На території Центру також встановили гойдалку та лавочки

Тепер в лікарнях є всі необхідні для комфорту засоби й не потрібно додатково купувати рукавички для медсестри чи скарифікатор.

Іноді доходить до абсурду — деякі українці ніби лякаються нормальних умов. Перший час в туалетах закладу зникав туалетний папір. І коли санітарки жалілися, я казала: “Не страшно! Будемо класти, допоки люди не зрозуміють, що це для них!”.

До медреформи більшість не хотіли звертатись до територіально прикріпленого дільничого лікаря. Тому великою перевагою є й те, що пацієнт може самостійно обирати лікаря та медичний заклад, а між лікарями є конкуренція за пацієнта. Тепер з пацієнтом вибудована правильна комунікація та сервіс. Хоча на початку доводилось нагадувати лікарям про привітність: 

“До кінця дня у вас повинні боліти вилиці від посмішки, а на наступний день має бути кріпатура м’язів обличчя” (сміється — ред.).

Зараз також увійшли в пілотну програму Mental Health та постійно навчаємо лікарів, щоб надавати медичну послугу ще більш якісно.

Читайте також: Як медреформа працює на Закарпатті. Історія лікарки-ФОПа з Ізи

Головний недолік — пригальмовування медреформи

Далеко не всі вузькі спеціалісти розуміють, що медреформа — дієва та покращує сферу охорони здоров’я в країні. Сподіваюсь, що вони все ж відчують приємний смак змін до якого ми прагнули.

Анна Ярмола: “Сподіваюсь, що вузькі спеціалісти все ж відчують приємний смак змін до якого ми прагнули

За два роки реформи в Україні утворилася медична спільнота, яка залюбки обмінюється досвідом. Тому змін боятися не варто, а можливі скарги та помилки краще сприймати, як подарунок.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Карпатський фонд шукає кращу соціальну інновацію

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Карпатський фонд у рамках Проєкту Карпатської платформи громадянського суспільства оголошує конкурс на Кращу соціальну інновацію.

Про це пише Мукачиво.нет.

Дедлайн

Заповнену аплікаційну форму необхідно надіслати до 1 листопада 2021 року на електронну пошту фонду cfua@cfoundation.org.

Читайте також: “Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Усього у конкурсі беруть участь 4 країни, у кожній із них буде визначено одного переможця. Церемонія нагородження буде відбуватися на міжрегіональному заході Платформи, де переможці матимуть можливість представити свої інноваційні проєкти. Організатори надрукують брошуру із описом усіх проєктів-переможців.

  • Мобілізація соціального, культурного та економічного потенціалу громад;
  • Соціальне включення та інтеграція;
  • Розвиток нових соціальних мереж та соціального партнерства;
  • Промоція волонтерської роботи в громаді;
  • Співпраця та партнерство між НУО, владою та бізнесом;
  • Розвиток філантропії в громаді та соціальної відповідальності;
  • Транскордонна співпраця між НУО, яка сприяла вирішенню місцевих проблем.

Критерії для участі

Заявниками можуть бути зареєстровані організації громадянського суспільства або неформальні групи, які знаходяться та працюють у Карпатському Єврорегіоні, а саме:

  • Угорщина: Borsod-Abauj-Zemplen, Hajdu-Bihar, Heves, Jasz-Nagykun-Szolnok, Szabolcs-Szatmar-Bereg and Nograd counties
  • Польща: Малопольське та Підкарпатське Воєводства
  • Словаччина: Кошицький та Прешовський краї
  • Україна: Чернівецька, Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Не будуть розглядатися заявки від НУО, які знаходяться за межами регіону або є представництвами всеукраїнських організацій.

Нагадаємо, українців запрошують на онлайн-лекцію «Гендерна рівність у спорті».

Головне фото: mukachevo.net.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві встановили лави на гроші, зібрані на благодійному концерті гурту Бумбокс

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві на Грецькій набережній у Дарницькому районі встановили лави на кошти, зібрані від благодійного концерту гурту Бумбокс.

Про це розповіли у спільноті “Місто-сад” у фейсбуці.

Відомо, що вартість однієї лави становить 14,4 тис. гривень.

Нові лавки мають бетонну основу, до якої міцно прикріплені дерев’яні сидіння.

Читайте такожСміттєві полігони Донбасу заповнені на 90%. Як місцеві активісти вирішують проблеми поводження з відходами

“Позняківська громада встановила лави і тепер набережна ще більше притягує киян. Навіть осіння прохолода не відлякує посидіти на набережній з видом на Дніпро”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, у Києві біля UNIT.City встановили арт-інсталяцію із переробленого пластику.

Усі фото: facebook.com/GardenCityNGO.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, зниклі степи та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Військовий конфлікт та бойові дії негативно вплинули на стан вугільних шахт на Донбасі. Через їх незаплановане закриття відсутній контроль за рівнем води та газу. В результаті цього шахтні води отруюють питну воду і можуть перетворити навколишні території на солоне болото. Крім того, вже є проблема просідання та деградації ґрунтів. Екологи та місцеве населення неодноразово фіксували просідання поверхні, стіни будинків починають тріщати та можуть статися обвали. Це може спричиняти навіть землетруси. Вчені переконані, якщо не взятись за вирішення ситуації зараз, то територія буде просто непридатною для життя.

Марина Слободянюк

Марина Слободянюк

Експертка організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини і злочини проти людства з 2014 року.

Досліджуємо злочини проти людства та довкілля

Наша організація Truth Hounds займається документуванням воєнних злочинів та злочинів проти людства на Донбасі та у Криму з 2014 року. Але не тільки люди або власність можуть бути об’єктами злочину. Нещодавно ми провели дослідження екологічної ситуації на території Донецької та Луганської областей, адже злочини проти довкілля також мають місце. 

В ході нашого дослідження ми провели три польові місії на Донбасі, де фіксували проблемні моменти. Також зустрічались з керівниками підприємств, представниками влади, активістами, науковцями та технологами, щоб окреслити масштаб проблем. Крім того, ми робили низку “кабінетних досліджень” з відкритих джерел, адже дуже багато екологічних проблем є на непідконтрольних територіях, але ми туди не маємо доступу. Тому можемо користуватися тільки відкритими джерелами, щоб визначити масштаб проблеми.  

Ці дослідження засвідчують актуальний стан та динаміку зміни складу ґрунтів, поверхневих та стічних вод, ситуації з підприємствами вуглевидобувної, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловості та їхнього впливу на довкілля, стану флори та фауни, зокрема лісів, рідкісних представників природоохоронних зон, стану систем інфраструктури та постачання в регіоні. У всіх випадках є негативний вплив бойових дій на стан довкілля. 

Затоплення шахт – найбільша екологічна проблема

Найбільша екологічна проблема на Донбасі – це шахти. Бо це шахтарський край, де інтенсивність вугледобування дуже висока, і питання правильного закриття шахт є дуже важливим. А у нас шахти затоплюються, і це призводить до великих проблем довкілля – це і хімічний склад ґрунтів, і якість води, і проблема виходу метану, і проблема так званих техногенних землетрусів, причиною яких є не природні чинники, а саме діяльність людини. 

Читайте також: Затоплення шахт на Донбасі – найбільша небезпека для довкілля. Експерти розповіли, що з цим робити

На шахтах вода просто не відкачується, і через це, наприклад, у Макіївці фіксувались руйнування ґрунтів, тріщини в асфальтах. Чому виникла проблема з затопленням шахт? По-перше, на окупованій території шахтами ніхто не займається, вони просто розпилюються на металолом, а підземні вирубки безконтрольно затоплюються. По-друге, через воєнний конфлікт унеможливлюється експлуатація шахт та відбувається знеструмлення. По-третє, виробництво вугілля стає нерентабельним через військові дії, тому можна сказати, що потреби в шахтах немає. Внаслідок закриття шахти неконтрольовано затоплюються підземними водами і виникає високий ризик просідань і навіть провалів ґрунтів, затоплення значних поверхневих площ, виходу метану на поверхню. А це може стати причиною вибухів, руйнувань та отруєння населення, а ще цілої низки інших загроз.

Через 7 років після вибухів ґрунти такі ж забруднені

Через потрапляння шахтних вод у землю відбувається процес просідання і засолення  ґрунтів, деградація і заболоченість поверхні. Крім того, місцева родючість упала на декілька пунктів з 2014 року через отруєння землі продуктами розірваних снарядів. У цій зброї використовуються важкі метали, які взагалі не характерні для ґрунтів. 

Ми брали на пробу ґрунти після обстрілів недалеко від Слов’янська. Аналіз показав критичне перевищення показників гранично допустимої концентрації важких металів, зокрема титану, високий рівень сульфатного засолення. І попри те, що вибух був там ще 7 років тому, багато речовин досі залишаються у землі в надмірній кількості. Ми порівнювали результати з колегами з організації “Екологія. Право. Людина”, які брали проби ще у 2015 році. І показники не змінились – що одразу після вибуху, що через 6 років. 

Окрім снарядів, що розірвались, на Донбасі величезна територія замінована. Тому ці території потрібно належним чином розмінувати, щоб це якомога менше зашкодило ґрунтам. Інакше територія просто перетвориться на пустелю. Це величезна проблема, тому для її вирішення необхідна комплексна робота з залученням фахівців. 

Фото: armyinform.com.ua

У своєму дослідженні ми зазначали, що моніторинг динаміки просідання ґрунтів можливий завдяки супутниковим знімкам та геодезичному аналізу ґрунтів, зокрема на тимчасово окупованих територіях. І у Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України зафіксовано такі просідання ґрунту у деяких містах Донецької області: неподалік від шахт у Київському районі (Донецьк) – 53 см; у Калінінському районі (Донецьк)- 69 см; у Петровському районі (Донецьк)- до 92 см; поблизу шахти “Щегловська” (Макіївка) – 52 см; у Гірницькому районі (Макіївка) – 63 см. Тобто, ситуація вже катастрофічна.

Зруйновані підприємства є джерелом небезпечних відходів

Ще однією причиною забруднення ґрунтів є порушення роботи та аварії на промислових та інших підприємствах регіону. Наприклад, у дослідженні ми згадували Лисичанський нафтопереробний завод, який горів у 2014 році. Там відбулись значні пошкодження місткостей з нафтою, які горіли кілька днів. До речі, використання таких об’єктів як захисту підходить під визначення воєнних злочинів. Розташовані на території регіону об`єкти виробництва підприємства через те, що їх дуже багато, сильно страждають, і це великий ризик для довкілля. 

Якщо говорити про промислові об’єкти, розташовані на непідконтрольній території, то найбільшу загрозу там становлять підприємства поблизу міста Горлівка. Річ у тім, що тут багато критичних підприємств, неправильна експлуатація яких може призвести до катастрофічних наслідків. Це насамперед Горлівський коксохімічний завод, Горлівський хімічний завод, Микитівський ртутний комбінат та інші. Усі ці підприємства є джерелами високого ризику. Наприклад, накопичувач хімічних відходів при хімзаводі перебуває в аварійному стані (приблизно 11,6 тон відходів), уже зараз він забруднює високотоксичними речовинами навколишні ґрунти та воду. Через бойові дії припинив діяльність ртутний завод, і як наслідок — забруднення довкілля ртуттю з тисяч неутилізованих ламп та відходів виробництва. Отруйні радіоактивні елементи забруднюють ґрунти.

Для розв’язання проблеми необхідна система моніторингу

Наше дослідження – це інформаційна кампанія, яку ми провели, щоб наголосити на проблемі ще раз. Потрібно починати діяти і хоча б налагодити систему моніторингу стану довкілля в регіонах. Зараз немає нормальної централізованої системи, яка б відстежувала зміни. Якщо на Луганщині взяти дві проби, то це буде не результативно взагалі. Тому такі аналізи треба проводити часто і в досить великій кількості. Особливу увагу слід приділити таким місцям, де були обстріли або якісь серйозні викиди в довкілля, скиди шахтних вод в річки або затоплення територій. Централізована система, яка має отримувати багато даних, бути репрезентативною і часто поновлюватися, щоби можна було відстежити якісь тенденції. 

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Окрім висвітлення проблеми, на презентації нашого дослідження ми запросили представників Департаменту екології та природниз ресурсів, щоб разом зайнятись розслідуванням злочинів проти довкілля. Звичайно, життя і добробут людей на першому місті, але довкілля дуже пов’язане з цим. Тому цей напрямок не можна залишати нерозробленим. Ми сподіваємося, що своїм звітом хоч все ж вдалося якось зрушити проблему цю, і донести інформацію до влади. 

Для розв’язання проблеми потрібно з нуля розробляти програми і залучати експертів, які робитимуть точні аналізи. Не ентузіасти, які як ми беруть проби ґрунту для свого звіту. Щоб розробити програму оздоровлення ґрунтів, потрібні більш комплексні аналізи. Тому спочатку треба починати з моніторингу, обробки цих даних, а потім вже розуміти, як правильно розв’язувати проблему.

Олег Улицький

Олег Улицький

Доктор геологічних наук, доцент, темою вугільних шахт займається з 1980-х років. Спеціалізується на екологічних питаннях. Директор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, професор кафедри «Екологічна безпека».

Грунти біля проммайданчиків не придатні для сільського господарства

Шахта – це потенційно небезпечний об’єкт. Через їх закриття на поверхню виходять шахтні води, які мають багато забруднювальних речовин та важких металів, які будуть розповсюджуватися з атмосферними опадами. І це призводить до забруднення ґрунтів. 

Викид в атмосферу таких речовин як формальдегід, діоксид азоту, фенолом, бензопірен, метан під час видобутку вугілля призводить до деформації гірського масиву. Наприклад, працюють шахти Південнодонбаські ім. Сургая та шахта №1/3. Там свого часу ми зробили пости спостережень за рівнем земної поверхні. І в нас просідання сягали від 5 до 10 метрів. Ці площі на гірничому відводі вже були зняті з обороту, бо там під час деформування створювались штучні водойми, бо був порушений гідрогеологічний режим, і там утворювалось болото. Це пов’язано з просіданням земної поверхні. А на цих площах була зведена міська інфраструктура – каналізаційні мережі, водопровід, газопровід, фундаменти будівель. І це створювало дуже великі проблеми, бо були просідання і руйнування звичайних та виробничих будівель. 

Водоймище біля Єнакієвого, куди без будь-якого очищення скидають стоки з шахти. Яскраво-помаранчевим мулом забруднені також береги водоймища. 
Фото: freeradio.com.ua

Крім того, хімічні підприємства “Азот” Сєвєродонецький, “Рубіжанський краситель” вже закриті, але залишили всі оці негативні фактори, які впливають на забруднення міст. За структурою ми маємо різні ґрунти, які розповсюджені на тій чи іншій території. Але якщо створено, наприклад, гірниче підприємство з видобування вугілля, то воно відокремлене гірничим відводом. І далі вже ніхто не відстежує, що там відбувається. У нас моніторинг до такого рівня деталізації взагалі не підходить. 

Читайте також: «Степи – це не пустище». Як на Донбасі екологи рятують природу від остаточного зникнення

На ґрунтах, які розташовані біля проммайданчика, не можна вести сільське господарство. Якщо здійснена за планом фізична ліквідація шахти, то на цих земельних ресурсах, які були надані шахті як надра користування, має пройти процес рекультивації, нанесення родючого шару, озеленення, і тільки потім передача її органам місцевого самоврядування. А зараз у нас просто передають та й все. І це лягає тягарем на органи виконавчої влади, і що там робити, ніхто не знає. Цю землю не можна передавати у фермерське господарство для сільгоспробіт, бо це проммайданчик, він забруднений! А те, що зверху нанесли родючий шар, це ще не значить, що земля придатна до ведення сільськогосподарських робіт. Там можна зробити теплиці чи свинарник, але ніхто не знає, що в майбутньому буде з цією територією. 

Світлана Корсун

Світлана Корсун

Докторка сільськогосподарських наук, директорка Інституту прикладної біотехнології

Відновитися ґрунтам допомагають біодобрива

Природа сама дуже розумна, її закони працюють на відновлення екосистеми. Порушеній вибухом ділянці можна просто дати спокій, і з часом там поступово відновиться рослинний покрив і родючість. Такий процес називається «натуралізація». Якщо ж територію хочуть використовувати під пасовища, то вирви, які утворилися після вибухів, потрібно зарівняти, і кілька років поспіль висівати сумішку бобово-злакових трав.

У перший рік землю варто переорати й посіяти, а наступні роки — без оранки підсівати, «врізаючи» рядки. За можливості, ґрунт варто удобрювати відходами тваринництва, перегноєм, мінеральними добривами. Чарівного біологічного препарату, який би перетворив ґрунтову породу на ґрунт, немає. Але ситуацію можна поліпшити, якщо вносити під оранку перед першим посівом біопрепарат на основі комплексу мікроорганізмів. Їхнє використання сприятиме відродженню корисної мікрофлори в землі й поліпшить стан рослин, розвиток їхніх кореневих систем, що особливо важливо для формування структури ґрунту.

Важливо проводити аналіз стану землі

Якщо територію планують використовувати під посіви сільськогосподарських культур, то потрібно зарівняти вирви й переорати. В ідеалі — зробити найпростіший аналіз ґрунту пошарово — через кожні 20 сантиметрів до глибини в один метр, щоб зрозуміти, чи забезпечена земля рухомими формами азоту, фосфору, калію, і яка реакція середовища (pH). Відповідно до результатів аналізу, потрібно внести мінеральні добрива, а в ідеалі — й органічні. Також варто обов’язково збагатити мікробіоту ґрунту біопрепаратами й повторювати це щороку. Висівати 1-3 роки поспіль сумішку з ячменю й еспарцету як вирівнювальний посів. Якщо на рослинах будуть помітні ознаки хвороб, то варто звернутися до фахівців-біологів.

Якщо територія з вирвами ще й забруднена залишками нафтопродуктів, шлаків тощо, то після вирівнювання потрібно обов’язково відібрати проби ґрунту. Важливо в такому випадку визначити вміст токсичних сполук у верхньому шарі землі та можливість використання цієї території для вирощування сільськогосподарських культур. Але, щоб не втрачати час, під оранку внести біопрепарат і посіяти сумішку бобово-злакових трав. Подальші рішення про відтворення родючості ґрунту і використання ділянки слід ухвалювати, залежно від результатів аналізу.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

Читати далі