Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Паркінг, Wi-fi та інфекційні бокси на Львівщині: як медреформа збагатила лікарню в Червонограді

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На півночі Львівщини поблизу кордону живе спокійним та виваженим життям невеличке шахтарське місто — Червоноград. Високі терикони обступили його на під’їзді, тому навряд можна відрізнити від тих, що знаходяться на сході України. Проте на центральній вулиці ще кілька років тому з’явилась сучасна лікарня західного зразку. Червоноград один з перших долучився до медичної реформи та переобладнав стару радянську лікарню у сучасний медичний центр. 

Червоноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги – один з 10 медзакладів України, які отримали найбільше коштів під час першої хвилі медреформи. Заклад й досі вважається лідером та протягом минулого року отримав понад 43 млн гривень. 

Ми поспілкувалися з керівницею Центру й розпитали, чи легко реформувати підрозділ міської лікарні та як сімейному лікарю заробляти 18 тис. гривень щомісяця.

Анна Ярмола,

Анна Ярмола,

керівниця КП ЦПМСД міста Червоноград

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Починала з нуля, тому життя сприймається інакше

Після закінчення університету я працювала у невеличкому містечку за 11 кілометрів від Червонограда. Це був неоціненний досвід. Напевно через те, що починала кар’єру з нуля, тепер життя сприймається інакше. Тоді я не могла й мріяти, що вже через 14 років стану директором Центру. 

До медреформи я чотири роки працювала завідувачкою фізіотерапевтичного відділення, а також за сумісництвом — сімейною лікаркою. Фізіотерапія — соціальне відділення, де головні пацієнти — люди поважного віку. Тому за фінансуванням доводилось звертатись до місцевих підприємств та бізнесменів, які допомагали закуповувати матеріали для ремонту. А необхідне обладнання — купувала лікарня. Проте я не боялась відповідальності й за ці чотири роки спільними зусиллями до довели до ладу відділення. 

Директора Центру Анна Ярмола: “Я ніколи не боялась відповідальності”

Можливо через такі результати й запропонували стати головним лікарем. Тоді ми ще були структурним підрозділом Червоноградської міської лікарні. 

Медреформа була потім, спочатку — реорганізація

Зміни почалися з бажання рухатися вперед та реорганізаційних питань. У 2017 році ми сформували структурний підрозділ Центру первинної медико-санітарної допомоги. А вже восени дізнались про старт реформи і чекали на підписання президентом закону про фінансові гарантії. 

Тим часом на сесії міськради за підтримки міського голови та керівника вторинної ланки прийняли рішення про створення комунального підприємства. Лікарі почали проводити піар-компанію серед місцевих жителів та готувати їх до підписання декларацій. Так, на початку 2018-го року було створено КП ЦПМСД міста Червонограда. А за конкурсом я очолила його вже як директор. 

Центр увійшов в ТОП-10 закладів, які отримали найбільше коштів під час першої хвилі

Одразу як тільки це стало можливо у квітні, почали декларувати пацієнтів через eHealth. Тому станом на липень наші лікарі вже набрали 50% декларацій від потрібної кількості. А Центр увійшов в десятку закладів, які підписали угоду з НЦСУ та отримали найбільше коштів під час першої хвилі. 

Були вимушені скоротити деяких працівників

Між створенням комунального підприємства та підписанням угоди з НЦЗУ оптимізували штат — відкорегували кількість та перевірили відповідність до реформи. На початку 2018-го року у нас були лікарі для коління наркотичних препаратів чи догляду за пацієнтом вдома. При всій повазі до таких спеціалістів, але це додатковий вантаж для закладу. 

Спеціально створена комісія визначила головні вимоги — володіння персональним комп’ютером і продуктивність праці. Тому в той час пішли лікарі, яким було б важко працювати в новому темпі та освоїти комп’ютер. Це вимога часу та необхідність. Загалом було скорочено 40 ставок. Мова зовсім не про вікову дискримінацію, у нас також працюють дуже енергійні лікарі поважного віку. 

Деякі колеги сміялися з моїх планів, але я й надалі розповідала про головну мету

Більшість не звикли й не хочуть виходити зі своєї зони комфорту. Під час переходу основна проблема полягала у невірі. Тому збирала колектив та розповідала про те, куди рухаємось, що потрібно робити і як варто працювати. 

Анна Ярмола: “На початку регулярно збирала колектив та розповідала про те, куди рухаємось, що потрібно робити і як варто працювати”

Доводилось нагадувати про повагу, посмішку та емпатію до пацієнта. Лікар — це покликання, тому варто співчувати пацієнтам та підтримувати їх. Іноді дехто з колег дозволяв собі смішки під час зборів, коли я розповідала про зміни та реформу у 2018-му році. Проте зараз вони дякують й задоволені роботою в Центрі, адже розуміють, що помилялись. І хоча це було нелегко, а ліцензію нам видали лише за третім разом — воно того варте. 

Сучасний ремонт не повинен бути чимось надзвичайним — він має бути за замовчуванням

Сьогодні Центр знаходиться у радянській будівлі дитячої поліклініки, проте всередині він сучасний та функціональний. З початком пандемії на критому ґанку, де раніше було місце для дитячих візочків, обладнали бокс інфекційного контролю. На вході чергують лікарі, які відсортовують пацієнтів за симптомами. А дітей на вакцинацію пропускаємо через інший вхід.

Центр знаходиться у радянській будівлі дитячої поліклініки, проте всередині він сучасний

Всередині працює Wi-fi, а на першому поверсі зараз робимо ремонт, де поміж іншого буде рецепція замість “совкової” реєстратури-віконечка. На другому поверсі, крім сучасних кабінетів з якісним обладнанням, є телевізори з мультиками або бізіборди (поки зняли на час карантину — ред.) для дітей.

На першому поверсі зараз ремонт. Можна побачити, як лікарня виглядала раніше

У кожному лікарському кабінеті є все необхідне, щоб пройти обстеження, встановити діагноз та отримати рецепт для лікування. А пацієнти більше не бігають між кабінетами та поверхами.

Кожен кабінет оснащено всім необхідним, тому пацієнти можуть пройти повне обстеження в його межах

Облаштували й територію навколо закладу: встановили гойдалку, постелили бруківку та вистелили бруківку, посадили троянди та зробили водовідведення. Позаду будівлі зробили паркінг, який доступний для працівників та пацієнтів. Це допомогло розвантажити рух на центральній вулиці міста. Також скрізь стоять камери, які гарантують безпеку.

Територію Центру облаштували: зробили паркінг, вистелили бруківку, посадили троянди

Під час пандемії щоденно почали будувати комунікацію через соцмережі та ввели чергування лікарів телефоном вночі. Тепер пацієнти мають змогу екстрено зв’язатися з черговим лікарем, отримати першу допомогу, а вже зранку сконтактувати зі своїм сімейним. 

Читайте також: Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць

Важливо, щоб лікар почував себе достойно — лікарем

Що стосується комфортної роботи персоналу, то для них облаштували власну кухню. В кабінетах лікарні не повинно пахнути ковбасою та кавою. Тож протягом 6-годинного прийому лікарі мають кілька перерв по 15-20 хвилин. А ця кімната стала місцем не лише для обідів, а й для психологічного розвантаження та згуртування колективу.

Одна з лікарок Центру якось мені сказала: “За 20 років роботи я вперше відчула себе лікарем”. Ці слова — найкращий показник того, що реформа працює.

Реформа дозволяє оперативно підлаштуватися під реалії та покращувати умови інфекційного контролю під час пандемії. З початком карантину вдалось облаштувати душову кімнату для працівників, які чергують в інфекційних боксах. Також зробили окрему роздягальню, де вони можуть випрати та попрасувати спецодяг.

Реформа дозволила покращити умови інфекційного контролю під час пандемії

Раніше лікарі заробляли 4 тис., а тепер — 18 тис. 

Ми відійшли від тарифної сітки й обрали мотиваційну систему оплати праці лікарів. Оклад формуємо відповідно до спеціальної таблиці, де також враховується категорія та вислуга років. Якщо лікар набрав 25% декларацій від максимальної кількості, він отримує оклад. А вже потім згідно з таблицею починається преміювання — чим більше у лікаря підписаних декларацій, тим більша його премія. Медсестри також отримують бонуси — 50% від премії лікаря.

І якщо раніше лікар отримував максимум 5 тисяч гривень, то зараз — 15-18 тис., а медсестри — близько 9-10 тис. гривень. Проте мало лише підписати декларацію, важливіше — втримати пацієнта в межах одного закладу. 

На цей момент в Центрі працює 260 штатних працівників: 16 педіатрів, 2 терапевти, 39 — сімейних лікарів. А декларацію з нами уклали 74 тисячі мешканців Червонограда. Тому майже всі лікарі набрали максимальну кількість пацієнтів. 

Майже всі лікарі Центру набрали максимальну кількість пацієнтів

Зараз, під час другого етапу медреформи, задумались про набір нових лікарів. Вони знадобляться для тих пацієнтів, які ще не підписали декларації. До того ж лише сімейні лікарі зможуть надавати електронні скерування до вузького спеціаліаста або на госпіталізацію під час другого етапу. Ми розраховуємо, що згодом нові співробітники теж наберуть необхідну кількість декларацій.

Протягом останнього року отримуємо 3,6 млн гривень щомісяця

Завдяки кількості підписаних декларацій заклад отримує 3,6 млн гривень кожного місяця вже протягом року. Під час пандемії фінансова ситуація навіть покращилась за рахунок коштів від НСЗУ на додаткове фінансування лікарів, які з березня працюють в інфекційних боксах. 

Всі отримали свої переваги — лікарні, пацієнти та лікарі

Головна перевага медреформи для лікарень — заклад працює згідно з Господарським кодексом, як комунальне підприємство і отримує кошти на банківський рахунок. А це означає — може самостійно розпоряджатися ними. Наприклад, на початку пандемії не довелось чекати на додаткове фінансування для закупівель засобів індивідуального захисту, ми його придбали з власних заощаджень. 

Або ж раніше використовували вату зі спиртом, а потім виявилось, що спиртові серветки заощаджують 60 тис. гривень на рік. Тепер самостійно вирішили й користуємося ними. 

Раніше ж кошти проходили через складну схему, що збільшувало терміни та ускладнювало розрахунки: спочатку їх отримувало фінансове управління, і лише потім через казначейство вони надходили до лікарні. 

Тепер в лікарнях є все необхідне для комфортної роботи й лікування пацієнтів

Завдяки медреформі лікарі отримують гідну заробітну плату та працюють в достойних умовах. Тепер лікарям хочеться йти на роботу, адже вони бачать перспективи та можуть професійно розвиватися. 

Що стосується пацієнтів, то вони завдяки змінам в медичній сфері отримали чи не найбільше переваг.

На території Центру також встановили гойдалку та лавочки

Тепер в лікарнях є всі необхідні для комфорту засоби й не потрібно додатково купувати рукавички для медсестри чи скарифікатор.

Іноді доходить до абсурду — деякі українці ніби лякаються нормальних умов. Перший час в туалетах закладу зникав туалетний папір. І коли санітарки жалілися, я казала: “Не страшно! Будемо класти, допоки люди не зрозуміють, що це для них!”.

До медреформи більшість не хотіли звертатись до територіально прикріпленого дільничого лікаря. Тому великою перевагою є й те, що пацієнт може самостійно обирати лікаря та медичний заклад, а між лікарями є конкуренція за пацієнта. Тепер з пацієнтом вибудована правильна комунікація та сервіс. Хоча на початку доводилось нагадувати лікарям про привітність: 

“До кінця дня у вас повинні боліти вилиці від посмішки, а на наступний день має бути кріпатура м’язів обличчя” (сміється — ред.).

Зараз також увійшли в пілотну програму Mental Health та постійно навчаємо лікарів, щоб надавати медичну послугу ще більш якісно.

Читайте також: Як медреформа працює на Закарпатті. Історія лікарки-ФОПа з Ізи

Головний недолік — пригальмовування медреформи

Далеко не всі вузькі спеціалісти розуміють, що медреформа — дієва та покращує сферу охорони здоров’я в країні. Сподіваюсь, що вони все ж відчують приємний смак змін до якого ми прагнули.

Анна Ярмола: “Сподіваюсь, що вузькі спеціалісти все ж відчують приємний смак змін до якого ми прагнули

За два роки реформи в Україні утворилася медична спільнота, яка залюбки обмінюється досвідом. Тому змін боятися не варто, а можливі скарги та помилки краще сприймати, як подарунок.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Суспільство

На Франківщину переїхало українсько-шведське ательє і привезло 7-метровий ткацький верстат

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Франківщині запустили у роботу 7-метровий ткацький верстат релокованого з Каховки українсько-шведського підприємства Vandra Rugs AB.

Про це у фейсбуці повідомила керівниця місцевого музею Вікторія Яремин.

Захід у місті Косові відвідав посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг.

Зазначається, що на найсучаснішому обладнанні ткацьке ательє виготовляє вовняні килими для Швеції та інших країн Європи.

Читайте також«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

Vandra Rugs – це українсько-шведська компанія, що виробляє ексклюзивні килими, які купує навіть принцеса Швеції. Принцеса Швеції Вікторія свого часу настільки була зачарована килимами, що придбавши кілька килимів, надіслала ткалям лист із подякою.

Також кілька років тому Король Швеції Карл XVI та королева Сильвія особисто приїздили в ательє Vandra Rugs на Херсонщині, щоб на власні очі поглянути, де саме творяться одні з найвідоміших килимів Європи.

Нагадаємо, Харківський виробник губок і мочалок запустив бізнес «з чистого паперу» на Прикарпатті.

Також ШоТам розповідав, як громада на Тернопільщині прийняла потужного виробника меблів із Харківщини.

Фото: фейсбук-сторінка Вікторія Яремин; facebook.com/vandrarugsod.

Читати далі

Суспільство

На Прикарпатті відкрили Музей Лицарства (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У місті Надвірна Івано-Франківської області відкрили Музей Лицарства.

Про це йдеться на фейсбук-сторінці нового музею.

Заснували заклад митці – Ігор та Мар’яна Гаврилюки.

У Музеї Лицарства можна доторкнутися до експонатів, навіть приміряти їх та сфотографуватися. А також — постріляти з лука, спробувати свої сили у боях на мечах, майстер-класах з малювання та середньовічного танцю.

«Завітавши в наш Музей Лицарства, ви маєте змогу поринути в епоху середньовіччя, ознайомитися з історією розвитку середньовічних обладунків і зброї, послухати легенди Надвірни», — розповідають на сторінці музею.

Читайте також: Мечі, щити, обладунки: як Кузня фантазій робить зброю для українського кіно

Нагадаємо, у Києві на території UNIT.City створили музичний простір для боротьби з тривожністю.

Також ми повідомляли, що у Хмельницькому відкрили музей-тир, стилізований під повстанську криївку.

Фото: Ігор Гаврилюк.

Читати далі

Суспільство

Волонтери передали десантникам 95 ОДШБр безпілотник «Валькірія»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Військові 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ отримали безпілотний авіаційний комплекс «Валькірія» українського виробництва від гуманітарного хабу «Житомир».

Про це в телеграмі повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

Зазначається, що завдяки такому безпілотнику десантники зможуть проводити розвідку та коригувати артилерійський вогонь.

Про «Валькірію»

«Валькірія» – це безпілотний авіаційний комплекс військового та цивільного призначення для моніторингу, повітряної розвідки, відеоспостереження та коригування артилерійського вогню вдень та вночі. До його складу входять три безпілотні літальні апарати, денне та нічне корисне навантаження, наземна станція управління (захищений ноутбук), антени, додаткове обладнання.

БПАК «Валькірія» виробляється серійно з 2016 року. Комплекс успішно пройшов програму відомчих випробувань і допущений до експлуатації в ЗСУ.

Читайте також«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

 «Валькірія» повністю автоматична на всіх етапах виконання польотного завдання, тим самим усувається необхідність безпосереднього пілотування літаком.

Для денного і нічного використання безпілотник «Валькірія» оснащується широким арсеналом корисних навантажень:

  • відео-камери високої роздільної здатності.
  • камера змінного зуму і тепловізор на гіростабілізований платформі.

Підтверджено високу надійність роботи БПАК «Валькірія» в умовах протидії засобів РЕБ.

БПАК «Валькірія» інтегрована з автоматизованою системою управління артвогню «Кропива».

Нагадаємо, «Валькірія» допомогла ЗСУ знищити три російські «Гвоздики» та склад БК.

Також ми повідомляли, як російська ППО не змогла збити українську «Валькірію», витративши 4 ракети.

Фото: pixabay.

Читати далі