Суспільство
Пане господарю чи вільний пролетарю? Як «совєти» комунізували українське Різдво (ТЕСТ)
Різдво, Святий Миколай, колядки та щедрівки – усе це за радянських часів було під суворою забороною. А замість українських традицій «совєти» пропонували нам «правильні» свята із «надійними» персонажами. Але не вдалося. Попри всі обмеження, переслідування та покарання українці не підкорилися радянському режиму й продовжували святкувати Різдво та інші свята так, як це робили пращури. У новому тесті розповідаємо про абсурдні спроби СРСР «комунізували» головне зимове свято.
Радянська влада боролося з Різдвом та іншими релігійними святами буквально всіма можливими методами. Так замість класичних і звичних різдвяних колядок нам пропонували «цензуровані» версії. У «оновленій» пісні «Добрий вечір тобі, пане господарю» замість господаря віталися з …
Так, радянська влада не змогла вигадати нічого нового, а тому просто переробила українські колядки. Звучало це, звісно, надзвичайно недолуго та абсурдно: «Добрий вечір тобі, вільний пролетарю! Нова радість стала, яка не бувала: Довгождана зірка волі в Жовтні засіяла!».
А хто «народжувався» у радянських колядках замість Сина Божого?
Уявіть собі, Ленін! Ось дослівне продовження пісні: «Де цар був зажився, з панством вкорінився, Там з голотою простою Ленін появився!».
Найбільше різдвяні свята любили, звісно ж, діти. Який аргумент «совєти» використовували, аби пояснити їм нові обмеження?
Аргументи були банальними та абсурдними. Дітей запевняли, що на різдвяні світа (і, вочевидь, через них) в країні нібито зростає кількість злочинів та фіксується найвищий рівень пияцтва.
Ганьбили в СРСР не лише Різдво, а й навіть ялинку. Її називали «антирядянщиною», «непотребом». Яку ще назву отримало різдвяне дерево від «совєтів»?
Так, ялинка була і «релігійним непотребом», і «попівським звичаєм». «Совєти» вигадували безліч назв, аби тільки вибити зі свідомості українців усе повʼязане із Різдвом та релігійними святкуваннями.
Антирелігійна кампанія радянської влади не була успішною, тож вже 28 грудня 1935 року в газеті «Комсомольська правда» з’являється допис «Давайте влаштуємо до Нового року дітям хорошу ялинку!». Знаєте, хто був автором цієї замітки, а водночас – автором «радянизації» зимових свят?
Цей текст написав Павло Постишев – радянський пропагандист, один з головних організаторів Голодомору 1932–1933 років в Україні, сталінських репресій та розгрому українського національного відродження. Згодом саме він спробує замінити звичного українцям Святого Миколая на «правильного» Діда Мороза.
Звісно ж, українці не змирилися із заборонами радянського режиму. Різдво й надалі святкували, але робили це здебільшого тихо, в сімейному колі. Водночас були сміливці, які наважувалися й на публічну коляду. У яких двох містах України відбувся найвідоміший арешт колядників?
Арештована коляда 1972 року – один із найвідоміших випадків затримання й арешту українських колядників. 12 січня 1972 року КДБ заарештував 19 людей у Львові й Києві. Хто був серед них? Поет Василь Стус, літературний критик Іван Світличний, публіцист В’ячеслав Чорновіл, поетеса Ірина Стасів-Калинець, мисткиня Стефанія Шабатура та філософ Євген Сверстюк.
Чому радянський режим так боровся з колядниками в Україні?
Так-так, ось майже пряма цитата: «Відомо, що націоналістичні елементи у своїй ворожій діяльності раніше використовували «колядки» і «щедрівки» як одну із легальних форм залучення нових учасників до «українського руху». Як відзначав КГБ, «колядки в основному релігійного та обрядового характеру. Утой самий час, текст однієї з них містить фразу – Боже, волю Україні дай».
Аби дотиснути та знищити різдвяну традицію, під будинками на колядників чекали «спеціально навчені люди». Вони мали просте завдання – зробити так, аби до під'їздів ніхто не заходив. Як називалися ці «борці з колядою».
Так, це були «радітєльскіє дружини» – групи людей, які чергували біля підʼїздів будинків та слідкували, аби туди ніхто не заходив. Але чи допомогло чи радянському режиму викорінити наші традиції? Звісно ж, ні.
Поділіться своїми результатами:
Ще більше тестів від ШоТам
- Вкрадений Малевич. Як український геній авангарду отримав «російську прописку»?
- Перший український хіпі та майже веган. Що ви знаєте про життя та творчість Григорія Сковороди?
- Кава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України?
- Репресований Миколай. Як «совєти» боролися зі святим та до чого тут Дід Мороз
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.
Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.
Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.
Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.
Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.
Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.
Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.
Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.
Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
