Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Пандемія вбиває культуру. Як ZMOVA через музику рятує історичну архітектуру

Опубліковано

Пандемія вбиває чимало сфер, але чи не найбільше дістається культурній. Закриті кінотеатри та музеї, порожні концертні зали та купа людей, які без роботи сидять вдома та чекають кращих часів. Щоб одним пострілом допомогти всім, київська культурна агенція kontrabass promo запустила соціальний проєкт ZMOVA. Вони привертають увагу до культурних місць, паралельно популяризуючи молодих українських артистів.

У межах цієї ініціативи на Youtube вийшли чотири серії з лайвами артистів. Кожна локація, де вони знімали, має свою історію та значення для української культури, однак зараз переживає складні часи. Завдяки проєкту кияни стали частіше відвідувати культурні місця, а до одного з музеїв полетіли донати. Артисти ж вперше змогли продати всі квитки на сольний концерт та значно розширити свою аудиторію.

Юрій Базака,
Юрій Базака,

Співзасновник проєкту ZMOVA від культурної агенції kontrabass promo

Катерина Войчук,
Катерина Войчук,

Співзасновниця проєкту ZMOVA від культурної агенції kontrabass promo

Пандемія вбиває культуру

Наша агенція вже два з половиною роки робить усякі культурні штуки для локальної української музики. Ми організовуємо концерти для різних молодих гуртів з України, мали досвід роботи з білорусами. Це івенти для музичних колективів, які самі ще для себе їх не можуть зробити, тому що їм бракує достатньої аудиторії. Ми ж допомагаємо їм ставати більш відомими й знаходити нових слухачів.

 

Коли почався карантин, ми почали робити події у дистанційному форматі. Спільно зі ще кількома агенціями з різних міст організували чотири міжміські онлайн-фестивалі «Інтерсіті live». У концертних залах події організувати було неможливо через посилений карантин. Від цього такі місця втрачали єдину можливість отримати якісь кошти від купівлі квитків та оренди залів. Й от через це ми вирішили розпочати проєкт, який не лише популяризуватиме молодих українських артистів, а й приверне увагу до культурних локацій Києва. Це мало б допомогти їм під час пандемії.

Двох зайців одним пострілом

До цього ми вже не вперше робили івенти на неконцертних майданчиках. Були й індустріальні за типом рибальського мосту, робили й у лісі, влаштовували музично-театральне дійство в Національному художньому музеї України. Ми бачили стан цих локацій, вивчали їхню взаємодію з навколишнім світом: як часто заходять відвідувачі, чи достатньо фінансує держава. Більшість місць, які ми розглядали, були державними. Наприклад, коли ми зайшли у Національну бібліотеку імені В. І. Вернадського, щоб подивитися локацію під концерт, нам провели екскурсію. Розповіли, що з розвитком інтернету популярність цього місця стрімко падає. Для цього керівництво установи розпочало оцифровувати фонд, однак їм бракує коштів.

Засновники проєкту ZMOVA від культурної агенції kontrabass promo (фото: Вікторія Мишкоріз)

Взагалі над ідеєю поєднати в якомусь культурному проєкті не лише музику ми думали вже давно. Глядачі не готові платити за концерт чергового маловідомого гурту. А якщо розповідати про артиста через соціальні теми, це значно цікавіше як глядачу, так і артистам. В останніх з’являється більше ідей і натхнення на розвиток. Та й локаціям це йде на користь — розширюється аудиторія відвідувачів, привертається увага до проблем цих місць.

Заглянули в музей, бібліотеку й кінематику

У межах проєкту ZMOVA на Youtube-каналі kontrabass promo вийшли чотири серії з лайвами молодих українських гуртів. Hyphen Dash зіграли у Національному художньому музеї України, Курган зачитав реп у Національній бібліотеці імені Вернадського, лайв Ragapop відбувся у Національній кінематеці України, а The Unsleeping дали жару у садибі графині Уварової на Липській.

Кожна локація має свою історію та значення для української культури, однак з тих чи інших причин переживає складні часи. Національний художній музей потребує ремонту, а кінематека тим часом намагається подолати банкрутство. Ці локації можуть використовуватися не тільки за призначенням, а й стати культурними просторами та отримувати альтернативні чи додаткові шляхи фінансування.

Кияни надихнулися культурними місцями

Ми показали ці локації з іншого боку — що там цікаво перебувати. Не обов’язково бути спеціалістом у мистецтві чи кіно, щоб просто прийти туди й класно провести час. Після проєкту ми отримали багато запитань від людей про те, як потрапити на ту чи іншу локацію. І взагалі ми помітили, що інтерес до цих місць серед наших знайомих та їхніх друзів точно збільшився. 

Керівники місць, де ми проводили зйомки, розповідали, що після нашого проєкту у них значно збільшилася кількість підписників у соцмережах, їх почали тегати в Storys. До них частіше почали заходити, і казати, що зі ZMOVA про них дізналися. Мовляв, знали, що є такий музей, але ніколи не бачили його зсередини, бо це ж треба знайти час і сходити.

Назву проєкту шукали у словниках

Ми довго думали, як назвати проєкт. Перечитали інтернет та всі словники синонімів. Хотілося, щоб це було звучне українське слово, яке не тільки було б красиво написане, але й відповідало за сенсом тому, чим ми займаємося. І під час чергового пошуку знайшли слово «змова». Воно найбільше підходило, адже наша ініціатива стала великою змовою багатьох складових і команд у карантин, коли дуже важко робити такі проєкти. 

Ніхто не хоче працювати за якісь мінімальні гроші, чимало працівників культурної сфери сидять без роботи. А тут якось так зійшлося, що всі були готові впрягатися і шукати ідеї. Це і режисери з операторами, і самі гурти та їхні команди. Особливо класно підключалася адміністрація більшості локацій. Ми домовились і зробили таку підпільну штуку, яка виявилася популярною. Ми самі такого не очікували. ZMOVA — це маленька компанія однодумців, які хочуть зробити щось важливе.

Зйомка відеоролику для Кургана від проєкту ZMOVA (фото: Микола Нех)

Команда проєкту працювала «за ідею»

У роботі над чотирма випусками ZMOVA взяли участь приблизно 80 людей, більша частина з яких — наші знайомі та друзі. Попри надзвичайно складну фінансову ситуацію, вони погоджувалися допомагати нам за просто так, тому що їм подобалася ідея. Проєкт вдалося організувати завдяки гранту від «Українського культурного фонду». Звісно, цих коштів нам було не достатньо, тож всі гурти знімалися безкоштовно. Більшість команди, зокрема й ми як організатори, робили це за просто так. Локаціям ми мінімально платили за оренду.

Хоча не всі адміністрації культурних закладів були готові йти на фінансові поступки таким соціальним проєктам як наш. Вони виставляли нам ціни, які більш актуальні для великих продакшенів, котрі створюють кліпи для великої сцени. Тому ми не могли відзняти скрізь, де нам хотілося, через дуже високі прайси за оренду. Ми перебрали багато локацій, ще стільки ж у нас лишилися про запас.

Читайте також: «Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів

Історія підбору кожного місця зйомки для конкретного артиста досить унікальна. Наприклад, ми давно були знайомі з гуртом Ragapop і знали їхню специфіку як артистів. Коли ми зустрілися і почали обговорювати локації, вони сказали, що було б класно організувати все в кінотеатрі. Першим на думку спав кінотеатр «Жовтень», бо в нього також є своя цікава історія — він переважно тримається на соціальній ініціативі громади. Але там ми не змогли зняти через обмеження електричної напруги та щільний графік їхніх сеансів. Думали далі й потрапили на Національну кінематику.

Перші успіхи артистів: всі квитки продано

Для артистів це стало гарною можливістю зняти якісний відеоматеріал із хорошим звуком. Ці гурти не могли б собі такого дозволити, адже це вимагає не лише значної кількості грошей, а й хороших зв’язків. Наприклад, гурт Hyphen Dash до цього проєкту мав лише два сольні виступи, не було жодного випущеного треку на стрімінгових платформах. І коли ми до них звернулися і сказали, що хочемо їх зняти у джаз-музеї, вони були шоковані. І сказали: «Так, ми — за. Що від нас треба, куди прийти? Ми все зробимо». Після проєкту вони вперше змогли продати всі квитки на свій сольний концерт і стали більш відомими.

Зйомка відеоролику для Hyphen Dash від проєкту ZMOVA (фото: Микола Нех)

Ще з класних досягнень виділимо те, що два гурти — Ragapop та Hyphen Dash — випустили свої мініальбоми, які записали саме під час проєкту ZMOVA. Фактично ми надихнули їх зробити ще й музичний реліз, щоб їхні треки можна було слухати на цифрових платформах. Якби не було цього проєкту, їм так само потрібно було б вкласти гроші, знайти спеціалістів та записати це.

Загалом на зйомку одного з чотирьох роликів йшло від одного до чотирьох тижнів. Вважаємо, що за такий короткий термін у кожного артиста вийшов дуже якісний продукт. Ролики на Youtube вже набрали сумарно понад 165 тисяч переглядів. Третина коментарів про те, що люди відкрили для себе нову музику. Це означає, що кожен з чотирьох артистів, які взяли участь у проєкті, знайшли собі нову аудиторію. Якщо раніше вони могли дозволити собі лише умовний клуб на 200 людей, половина з яких — друзі, то зараз вони організовують масові концерти, на які скуповують всі квитки.

Куплений квиток врятує музей від загибелі

Що стосується культурних місць, було б наївно думати, що після виходу чотирьох відео якийсь чиновник заметелиться і дасть кошти на реставрацію. До Національного музею після нашого проєкту полетіли донати від людей, але з боку держави жодної уваги не було. Як вони фінансували в рік якусь невеличку суму, так вони й продовжують це робити. ZMOVA робилася більше для того, щоб привернути увагу людей до цих локацій. Варто робити подібні проєкти та й просто відвідувати ці місця і підтримувати їх хоча б купівлею квитків. Якщо після виходу наших роликів у музей прийде хоча б одна людина, це вже успіх.

Цей проєкт ми плануємо продовжувати. Але оскільки вартість знімання одного якісного лайву є досить коштовним, то поки що шукаємо фінансування. Якщо є хтось, хто хоче взяти участь у наступному сезоні зйомок ZMOVA, ми відкриті до співпраці. Хочемо якомога більшій кількості людей розповісти про культурні місця, щоб вони ходили в кіно, відвідували музеї та допомагали їм виживати й розвиватися. Такими малесенькими кроками можна зробити щось важливе.  

Суспільство

У заповіднику «Качанівка» на Чернігівщині відкрили сувенірну крамничку

Опубліковано

На території заповідника «Качанівка» Чернігівської області почала працювати сувенірна крамничка

Про це пише у фейсбуці Чернігівщина туристична запрошує.

Заповідник «Качанівка» — палацовий ансамбль та парк дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року парку надано статус національного.

Урочище Качанівка розкинулось на околиці села у горбистій місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам’ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.

 

Читайте такожСвоя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства

Центральна частина палацу увінчана напівсферичним декоративним куполом на високому рустованому барабані.

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Нагадаємо, Музей Івана Гончара відкрив онлайн-крамничку.

Як ми повідомляли раніше, на Хортиці запрацював єдиний туристичний квиток.

Усі фото: facebook.com/chernihivregiontravel.

Читати далі

Суспільство

Юна волонтерка віддала своє волосся онкохворим дітям (ВІДЕО)

Опубліковано

Ця маленька принцеса віддала своє волосся онкохворим дітям.

8-річна Поліна зрізала косу і передала Hair for Share. Цей проєкт робить перуки для онкохворих дітей.

«Коли я дізналась, що можна віддавати волосся для дітей, які хворіють на рак» – каже Поліна.

«Я зразу ж погодилась. Я дуже рада, що змогла зробити хоч щось, щоб допомогти діткам» – додає дівчинка.

 

Hair for Share заснували у Львові у 2018 році. Нині 26 перукарень по всій країні підтримують цей проєкт!

Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Перука з натурального волосся коштує від 8 тисяч гривень.

Онкохворі віддають всі гроші на лікування і не можуть дозволити її собі.

За допомогою Hair for Share хворі отримують перуки безкоштовно.

За ці роки було виготовлено 100 перук, а донорами стали понад 600 українців.

Якщо не маєте розкішних кіс – можна надіслати кошти на виготовлення перуки!

Читайте також: Героїчний вчинок: 24-річна дівчина рятувала поранених, а по ній лупили з мінометів (ВІДЕО)

Нагадаємо, молодята закликали дарувати на весілля корм для тварин замість квітів, щоб нагодувати песиків з притулку.

Як ми повідомляли раніше, реперка alyona alyona стала голосом орфанних пацієнтів в Україні.

Читати далі

Суспільство

Українську пригодницьку стрічку «Іван Сила» виклали онлайн

Опубліковано

В онлайн-кінотеатрі Державного агентства з питань кіно з’явився пригодницький фільм Ігоря Письменного «Іван Сила» про вихідця із Закарпаття Івана Фірцака, який у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

Стрічка відтворює окремі сторінки життя молодого Івана, який достойно пройшов через серйозні випробування, змужнів і став непереможним велетом сили й духу.

Дія стрічки розгортається в Європі початку XX століття.

 

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Як зазначається, всі персонажі, включно з численною масовкою, одягнені в історичні костюми, надані для картини чеською кіностудією «Баррандов», усі сцени зняті в будівлях і справжніх інтер’єрах тієї епохи. Крім того, й усі видовищні та силові трюки виконані у фільмі наживо.

Автори сценарію та режисери – Віктор Андрієнко та Ігор Письменний. Фільм поставлений за мотивами книжки Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили».

Читайте такожМікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

У ролях – Дмитро Халаджи, Леонід Шевченко, Іванна Сахно, Віктор Андрієнко, Ольга Сумська, Ігор Письменний, Василь Вірастюк, Алла Приходько. Продюсери – Ігор Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова.

Картину створено кінокомпанією Інсайт Медіа за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Загальна вартість виробництва фільму 15 млн 631 тис. 800 грн, з яких 15 млн 514 тис. 800 грн становить державна фінансова підтримка.

Переглянути стрічку можна за посиланням.

Нагадаємо, німецький фонд став копродюсером української стрічки «Редакція».

Як ми повідомляли раніше, український фільм «ІНО» здобув почесний приз на кінофестивалі у Парижі.

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі