

Суспільство
Озеленити балкони та звузити дороги — урбаністка пропонує, як покращити українські міста

Як змінити українські міста, щоб вони стали комфортними, естетичними та зручними для життя? Ці українці щодня над цим працюють. Публікуємо історії урбаністів, які не лише мріють про зміни, а й втілюють їх у реальність.
Уявіть фасади Парижу з хаотичними вивісками та заскленими балконами. Дивно, чи не так? А який вигляд українські міста мали б з гармонійними фасадами, відсутністю зайвих кондиціонерів та агресивної кольорової реклами?
У своєму блозі архітекторка й урбаністка Ірина Оя надихає тисячі людей не лише мріяти про комфортні простори, але й змінювати ті, що є, власноруч. Як упорядкувати вивіски, перетворити балкони на зони відпочинку, зробити спальні райони привабливими та позбутися заторів без нових мостів і доріг, Ірина розповіла для ШоТам.

Ірина Оя
сертифікована архітекторка, урбаністка, засновниця власного архітектурного бюро OIA architects
Любов до урбаністики змінює міста
Якось я створила в соціальній мережі сторінку свого архітектурного бюро, щоб показувати наші втілені проєкти, але цей формат мою аудиторію не зацікавив. Натомість відео про організацію простору в місті викликало неочікуваний інтерес. Виявляється, люди прагнуть дізнаватися, як працює місто та як його можна зробити комфортним для проживання. Такий відгук і надихнув мене розвивати блог.
Для влади важливо не лише запроваджувати закони чи штрафи, але й пояснювати, чому ці зміни необхідні, — люди мають розуміти, як їхні дії впливають на вигляд міста, його комфортність і функціональність. На жаль, наразі Україні бракує комплексної інформаційної кампанії, яка б пояснювала містянам базові принципи міського благоустрою.
Досі багато хто не знає, чому не можна самовільно засклити балкон, змінити фасад чи встановити кондиціонер, що виходить на головну вулицю.
Це треба розповідати в доступній формі через різні платформи: телебачення, соціальні мережі, ютуб, рекламу на зупинках або в транспорті. Тому я почала створювати такі матеріали самостійно — наприклад, у моїх відео я не просто критикую стан міста, але й пояснюю, який би вигляд мали правильні рішення.


Як Ірина бачить вулицю Васильківську в Києві. Фото надала Ірина Оя
Маленькі проєкти — великі зміни
Я досліджувала питання, чому в Європі не видно кондиціонерів і різнокольорових вивісок, і зробила висновок, що це результат десятиліть послідовної політики, де законодавство працює бездоганно, а штрафи за порушення є невідворотними.
Один з найяскравіших прикладів моєї роботи — використання образу Парижа для ілюстрації потенційних змін у наших містах. Париж — це місто, яке асоціюють з естетикою та впорядкованістю, що й приваблює туристів.
Я створюю візуалізації, які показують, який би вигляд мали українські фасади без хаотичних вивісок, кондиціонерів і металопластикових балконів. Тож мої відео, де я показую фасади до і після «очищення», допомогли привернути увагу до важливості дотримання дизайн-кодів у Києві та інших містах.
Уявіть, як би змінилося місто, де кожен би дбав про свій фасад!
Коли жителі почнуть бачити, як впорядковані фасади чи зручний транспорт покращують їхнє життя, вони стануть найкращими амбасадорами цих ідей. Я, зокрема, займаюся не тільки інформаційною політикою — знімаю відео, проводжу лекції, — а й реагую на проблеми безпосередньо: наприклад, подаю запити на демонтаж незаконних вивісок або допомагаю вирішувати питання з паркуванням, і раджу це робити кожному.
Одним успішним прикладом можна змінити ставлення громади до вигляду міста. Один з моїх проєктів, який я втілювала в межах Urban Lab, полягав у візуальному очищенні фасаду будинку, і це показало, як виглядає гармонійний міський простір. Поки такі проєкти зупинили через повномасштабну війну, але я вірю, що вони стануть важливим напрямком післявоєнної відбудови.
Балкони — зона відпочинку, а не склад
У радянські часи балкони часто виконували роль мініскладів. Люди зберігали там усе — від старих речей до консервацій. Це стало частиною культури того періоду, коли простір у квартирах був обмежений, але ці «складські» балкони впливають на зовнішній вигляд будівель, часто спотворюючи архітектуру.
У багатьох країнах балкони залишають відкритими й використовують як зони відпочинку або озеленення — такий досвід маємо переймати й ми. Тож перетворюймо балкони на місце для посиденьок, а не на склад!


Фасад будинку на Лук’янівці — до та після «очищення». Фото надала Ірина Оя
Яскраві вивіски магазинів та аптек часто розміщують без дотримання єдиних правил, тому ними перекривають архітектурні елементи будівель і створюють візуальний шум.
У багатьох європейських містах для цього діють чіткі дизайн-коди, за якими вивіски мають бути вписані в архітектуру будівлі, не лише аби зберігати її естетику, а й щоб допомагати жителям та гостям краще орієнтуватися в просторі.
«Спальники» перетворюємо в універсальні райони
Спальні райони, які звели за радянських часів, спочатку проєктували вийнятково як місця для проживання, не враховуючи багатьох сучасних потреб. Зокрема, в цих районах переважно відсутні якісні громадські простори та зручний транспорт. Життя в «спальнику» часто обмежується лише будинком, найближчим магазином і дорогою на роботу.
Утім, ці райони мають великий потенціал для змін. Важливо наповнити їх життям: створити зелені зони, пішохідні вулиці, розвивати інфраструктуру.
Я підтримую концепцію 15-хвилинного міста, де всі базові потреби жителів — робота, школа, магазини, медичні установи — розташовані в пішій доступності. Це дозволило б «спальникам» стати повноцінними частинами міста, де хочеться лишатись, а не лише ночувати.
Закриті житлові комплекси з парканами ускладнюють до них доступ і часто лише створюють ілюзію безпеки. На противагу цьому я пропоную відкриті простори, де кожен житель почувається комфортно та захищено завдяки «очам міста» — активній присутності людей.
Простори в містах можна використовувати змішано, гармонійно поєднуючи приватність і доступність для громади. Наприклад, тераса квартири на першому поверсі може бути приватною, але водночас не перекривати пішохідні «артерії», тобто частина буде залишатися відкритою для громадського користування, а невелика зона буде обмежена парканом, аби нею користувалися тільки мешканці.
Метро — дорого, довго й не завжди ефективно
Метро вважають основою транспорту великих міст, але для Києва це рішення вже не є універсальним. Після реформи децентралізації місто втратило державне фінансування, а будівництво метро — це мільярдні витрати, які тепер лягають на місцевий бюджет. Наприклад, розбудова метро на Троєщину роками залишається лише проєктом на папері через надзвичайно високі витрати.
Натомість дешевші та швидші альтернативи — запуск трамвая чи тролейбуса — можуть вирішити транспортні проблеми значно ефективніше.
Під час пандемії ковіду такі міста як Мілан чи Берлін оперативно адаптувалися до нових реалій. Зокрема, вони швидко створювали доріжки для велосипедистів і самокатників. Ці міста демонструють, як можна швидко реагувати на потреби жителів і створювати безпечну інфраструктуру для екологічного транспорту.
Чому дороги потрібно звужувати, а не розширювати
Одна з поширених ілюзій полягає в тому, що для боротьби з заторами потрібно будувати більше доріг. Та це класичний приклад «індукованого попиту»: більше інфраструктури для авто — більше заторів.
Також є міф, що проблему заторів вирішить більша кількість мостів, але нові мости так само створюють додаткове навантаження на дорожню мережу. Щоб справді розв’язати проблему, потрібно змінювати підхід до міської мобільності. Пріоритет варто надавати розвитку громадського транспорту й виділенню для нього смуг, а також створенню велосипедних доріжок. Наприклад, Амстердам і Копенгаген ставлять громадський транспорт, велосипеди й пішоходів у пріоритет перед автомобілями.
Мости можуть бути частиною рішення, якщо вони служать для проїзду громадського транспорту чи інших екологічних видів пересування, але будувати їх винятково для автомобілів — це шлях до ще більших проблем з трафіком.
Озеленення — боротьба з наслідками зміни клімату
Озеленення міст — це не лише про естетику, а й про комфорт та адаптацію до кліматичних змін. Дерева та зелені зони є природними кондиціонерами, які влітку допомагають зменшувати температуру на вулиці, покращують якість повітря та створюють затишок. А ще вони знижують ризик затоплень після злив, адже тоді вода проникає в ґрунт. Але, на жаль, у багатьох містах їх замінюють бетоном чи асфальтом, що тільки посилює проблеми з кліматом.
Зелені зони в містах мають бути біорізноманітними. У нас часто висаджують лише дерева, газони й подекуди кущі, тоді як інша рослинність може не потребувати складного догляду й створюватиме красиві міські простори. Один з прикладів — дощові сади, тобто ділянки, які збирають дощову воду, зменшують ризик паводків і поліпшують екосистему. Зелені дахи також допомагають затримувати дощову воду, зменшують навантаження на каналізацію та покращують мікроклімат. Подібні системи активно використовують у скандинавських країнах, Німеччині та Нідерландах.
Як змінити своє місто: пропозиції для кожного з нас
Кожен може стати прикладом для своїх сусідів: очистіть фасад вашого будинку від надокучливих вивісок та озеленіть його, влаштуйте з сусідами челендж, хто швидше озеленить балкон. А ще можна зібратися разом та організувати толоку, облаштувати клумби.
Завжди беріть участь у громадських слуханнях, пишіть спільні петиції — це формуватиме запит до влади міста. Для мене ж перевіреним способом почати зміни є написання запитів на лінію мера (номер 1551 в Києві).
Суспільство

Американська співачка Леді Гага написала коментар та зробила репост відео викладачки вокалу Олени Українець у TikTok. У ньому її учениця співала пісню Леді Гаги під назвою Abracadabra.
Олена опублікувала відео на своїй сторінці в TikTok.
@elena_mysound #abracadabra #ladygaga ♬ оригінальний звук – My_sound
Під публікацією Леді Гага написала дівчинці: «Яка мила!». Пізніше репетиторка подякувала співачці за цей коментар. Також це відео можна знайти у розділі репостів на сторінці Леді Гаги.
Читайте також: На Місяць летить синьо-жовтий прапор та мапа України

У ролику дівчинка співає приспів нового треку американської артистки. На початку лютого Леді Гага випустила кліп, після чого користувачі соцмереж почали створювати різноманітні кавери на цю пісню. Abracadabra — це пісня, яка ввійде у новий альбом співачки під назвою Mayhem. Його реліз запланували на 7 березня.
Нагадаємо, що українська режисерка Таню Муіньо здобула японську премію MTV за кліп для Леді Гаги (ВІДЕО).
Фото обкладинки: TikTok Олени Українець
Суспільство

Пропагандистський пам’ятник демонтували на території школи №223 у Святошинському районі столиці. Об’єкт прибрали працівники Департаменту територіального контролю міста Київ та КП «Київблагоустрій».
Про це повідомили у проєкті «Деколонізація. Україна».
Рішення про демонтаж пам’ятника ухвалили 4 липня 2024 року. За інформацією представників проєкту, наразі у Києві проголосували за усунення 254 об’єктів у межах деколонізації. З них залишилося демонтувати 131.
Читайте також: 10 безкоштовних і благодійних подій у Києві цього тижня
«Такі однотипні пам’ятники не мають нічого спільного зі вшануванням пам’яті учасників Другої світової війни. Разом із баштами танків такі пам’ятники на територіях шкіл міста Київ мали на меті виключно пропаганду радянського мілітаризму серед дітей»‚ — написали в «Деколонізація. Україна».
В ініціативі також додали, що в Україні єдина область, що повністю очистили від таких об’єктів, лишається Львівщина.
Нагадаємо, що на станції київського метро демонтують панно з червоноармійцем.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Деколонізація. Україна»
Суспільство

Глибокі розмови про літературу, музика без меж, важливі документальні свідчення та практичні знання, що можуть врятувати життя — ШоТам зібрав 10 подій, серед яких ви точно знайдете те, що зацікавить саме вас.
Благодійні сінабони від Львівських дріжджів та кафе Sunshine
У лютому Львівські дріжджі разом із соціальним кафе Sunshine створюють особливі «валентинки» — сінабони, які стануть смачним способом висловити свої почуття. Купуючи ці смаколики, ви не лише даруєте тепло близьким, а й підтримуєте розвиток інклюзивного бізнесу та соціальної ініціативи Sunshine, у якому працюють кухарі, бариста та офіціанти з ментальною інвалідністю.
Кафе спеціалізується на приготуванні піци, хліба та печива. Частина випічки, яку готує команда, безкоштовно надають малозабезпеченим групам населення, а також передають Збройним силам України.
Коли: 10–28 лютого
Вхід: донат від 85 грн
Де: ТЦ «Метро» на пр. Петра Григоренка, 43 та пр. Степана Бандери, 26В
Презентація книги про Олександру Екстер та колекції byMe
Фото: надане організаторами
Projector Publishing запрошує на презентацію книги «Історії українських митців. Олександра Екстер» та колекції одягу від byMe, натхненної творчістю видатної художниці.
Цього вечора ви зможете:
- дізнатися більше про життя і творчість Олександри Екстер;
- познайомитися з авторкою книги Анною Лодигіною;
- розкрити залаштунки створення першої книги серії «Історії українських митців»;
- зазирнути в майбутні випуски серії;
- побачити нову колекцію byMe, що переосмислює творчість художниці;
- поспілкуватися у творчій атмосфері.
Ця подія є особливою для команди видавництва, тож організатори запрошують усіх охочих розділити цей вечір разом з ними.
Коли: 19 лютого о 18:30
Вхід: вільний
Де: книгарня «Сенс», вул. Хрещатик, 34
Вечір кримськотатарської та української музики
19 лютого в Будинку актора відбудеться благодійний вечір струнної кримськотатарської та української музики на підтримку ЗСУ.
Виконавці:
- Шевкет Аблялімов (скрипка);
- Андрій Тупчанець (альт);
- Андрій Васін (фортепіано);
- Тарас Яропуд (скрипка);
- Наталя Яропуд (скрипка).
Коли: 19 лютого
Вхід: донат. Зареєструватися треба тут
Де: Будинок кіно, вул. Саксаганського, 6
Київ воєнних зим: від Першої світової до сьогодення
Фото: КМЦ НаУКМА
У черговій зустрічі програми «Читаємо Київ» Владислава Осьмак говоритиме з письменницею Мілою Іванцовою про Київ у часи війни. Вони дослідять, як досвід виживання, єднання та взаємодопомоги зберігається в спогадах і художніх текстах від воєн минулого століття до сучасності.
Міла Іванцова — авторка восьми романів та кількох збірок оповідань, учасниця Революції гідності, упорядниця видань «Київ. Жінки. Війна» та «Київ. Люди. Зима». Її твори занурюють читачів у просторовий сюжет Києва, що навіть у найтяжчі часи залишається містом любові.
Зустріч відбудеться напередодні Дня Героїв Небесної Сотні, тож розмова стане не лише літературним, а й історичним осмисленням воєнних зим Києва.
Коли: 19 лютого о 18:00
Вхід: безкоштовний
Де: зала «Колізей» Культурно-мистецького центру НаУКМА, вул. Іллінська, 9
Презентація книги «Чистота моменту» Макса Чорного
21 лютого відбудеться презентація книги репортажів Макса Чорного «Чистота моменту» про життя української молоді в постійному русі. У виданні немає чіткого сюжету, лише безперервний потік подій та місць — від київських барів до фронтових шпиталів, від випадкових зустрічей до глибоких роздумів про сенс життя.
На презентації автор розповість про створення книги, особливості репортажного жанру та свої спостереження за поколінням, що змінює Україну тут і зараз.
Коли: 21 лютого о 18:00
Вхід: вільний
Де: вул. Золотоворітська, 2а
Спецпоказ польського фільму «Люди»
21 лютого, напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення, відбудеться особливий кінопоказ у культурному кластері «Краків».
Фільм «Люди» (Польща, 2024) — це зворушлива й безкомпромісна історія про посвяту, відвагу та силу людського духу. Заснована на реальних подіях стрічка розповідає про життя людей, змушених існувати в нелюдські часи. Вона жорстка у формі, документальна за манерою, але глибока за змістом.
Коли: 21 лютого о 18:00
Вхід: вільний
Де: Культурний кластер «Краків», Русанівська набережна, 12
Лекція «Перша психологічна допомога»
Фото: MILIT15
21 лютого відбудеться лекція «Перша психологічна допомога», яку проведе голова ГО «ГАРГУЛІЇ» та військова психологиня Олена Мороз. Вона розповість про протоколи надання психологічної допомоги в умовах гострого стресу, навчить розпізнавати основні негативні стани та реагувати на втрату, контузію чи суїцидальні стани.
Маючи значний досвід роботи як у зоні бойових дій, так і в цивільному житті, спікерка поділиться знаннями про подолання страху та панічних атак. Також учасники заходу дізнаються про практичні інструменти стабілізації емоційного стану та зможуть поставити психологині питання.
Коли: 21 лютого о 17:00
Вхід: вільний за умови реєстрації
Де: ПідWall, вул. Іллінська, 9
Перегляд документального фільму «Свідки. На північ від Києва»
Фото: Кіноклуби Docudays UA
Документальний фільм «Свідки. На північ від Києва» розповідає про жителів сіл Мощун, Горенка та Пуща-Водиця, які пережили російську окупацію, допомагали українським військовим і чинили спротив загарбникам. Стрічка створена на основі матеріалів «Архіву Війни» — ініціативи ГО «Докудейз» та Infoscope, що документує свідчення очевидців для збереження правди та майбутнього притягнення винних до відповідальності.
Після перегляду фільму відбудеться обговорення за участі режисерки та координаторки відділу інтерв’ювання проєкту «Архів Війни» Тетяни Симон. Модераторкою дискусії стане журналістка та комунікаційна менеджерка Мережі кіноклубів DOCU/CLUB Ольга Бабчук.
Коли: 21 лютого о 18:00
Вхід: вільний за попередньою реєстрацією
Де: Музей війни, вул. Лаврська, 27
Фікшн чи нонфікшн: відмінності художніх та нехудожніх текстів
У середу відбудеться лекція Ростислава Семківа, присвячена ключовим відмінностям між художньою літературою та нонфікшеном. Спікер розгляне шкалу складності текстів різного типу, а також обговорить їхню цільову аудиторію, вплив цих жанрів на читачів та різницю в попиті.
Ростислав Семків — літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри літературознавства НаУКМА, директор видавництва «Смолоскип», автор книжок про літературу та перекладач відомих творів.
Організатор події — освітня онлайн-платформа «Культурний Проєкт».
Коли: 21 лютого о 19:00
Вхід: безкоштовний за попередньою реєстрацією
Де: книгарня «Сенс», Хрещатик, 34
Офлайн-зустріч «Різниці Є» з Настею Зухвалою
Фото: «Книгарня “Є”»
Проєкт «Різниця Є», що допомагає наповнювати бібліотеки прифронтових і деокупованих територій новими книгами, запрошує на чергову офлайн-зустріч. Цього разу засновниця проєкту Емма Антонюк запросила до розмови Настю Зухвалу — стендап-комікесу клубу «Підпільний стендап», співавторку психологічно-розвантажувального шоу «Загони», радіошоу «Гомін Out» та подкасту «Кохані» про тих, хто чекає коханих з війни.
Захід має благодійну мету — зібрати книги для бібліотек, які залишилися без фондів. Усі зібрані примірники передадуть у публічні та шкільні книгозбірні, а також у хаб для ВПО.
Щоб потрапити на подію, потрібно перед зустріччю придбати в книгарні дві книги, які ви передасте на користь проєкту. Також його можна підтримати дистанційно, купивши видання на сайті «Книгарня ”Є”» та обравши опцію «Долучитись до проєкту «Різниця Є».
Коли: 23 лютого о 18:00
Вхід: замість квитка — купівля двох книжок для бібліотек
Де: «Книгарня “Є”», вул. Лисенка, 3
Читайте також: На Центральному вокзалі Києва відкрили «Книгарню “Є”» (ФОТО)
Фото: Unsplash