Суспільство
Оборонець Маріуполя відкрив майстерню і виготовляє сувеніри з деревини (ВІДЕО)
Микола Воропай захищав Маріуполь із перших днів вторгнення. Його будинок, фотостудію та магазин сувенірів знищили російські ракети. Але він відновив свою справу в Івано-Франківську. Як це вдалося, розповідає ШоТам.
Росіяни розбомбили його дім і майстерню, але він зміг почати все заново. Відновив бізнес в Івано-Франківську і знову пішов захищати країну.
Микола Воропай 6 років служив у Маріуполі та водночас майстрував сувеніри. Планував далі розвивати сувенірний бізнес, але завадило вторгнення.
Микола повернувся до служби в морську охорону міста. Збирав розвідувальні дані про морські цілі ворога та передавав оборонцям Маріуполя.
Читайте також: «Ми не будівельники, але нас тисячі». Хто відбудовує Україну? Чотири ініціативи, що повертають життя в деокуповані регіони
На початку березня чоловік ненадовго відпросився зі служби, щоб поїхати додому.
«Коли ми під’їхали до мого будинку, я побачив, що мого будинку немає. Все згоріло. Я не очікував, що моя мати ще там. Я просто її погукав, і вона зі згорілої будівлі мені відповіла. І так я вивіз матір», — Микола Воропай, засновник виробництва «АRTнація. Відновлення».
Наприкінці травня чоловік вирвався з оточеного росіянами міста. Отримав відпустку і поїхав до родини в Івано-Франківськ.
Там разом із донькою започаткував майстерню «АRTнація.Відновлення». Із фінансуванням допоміг Український ветеранський фонд.
«Усі мої верстати згоріли, в мене не залишилось нічого. Тобто воно вже не може відновитися. А це все ми відновлюємо завдяки Українському ветеранському фонду. Підтримка Українського ветеранського фонду допоможе багатьом ветеранам отримати стартові позиції для відновлення бізнесу», — Микола Воропай, засновник виробництва «АRTнація. Відновлення».
«Дуже у нас у Маріуполі гарно заходили підставки під гаряче, підставки під телефони, підставки під квіти. Хочемо зайнятися будинками для тварин. Найпопулярніший виріб — це підставка під телефон», — Марія Гльоза, керівниця виробництва «АRTнація. Відновлення».
Також тут планують шити шеврони й вишиванки, а ще — створювати ляльки.
«Багато буде виробів на національну тематику. Брендування одягу, логотипи, надписи. Якщо сувенір зроблений із душею, то він буде чудовий і всім сподобається», — Микола Воропай, засновник виробництва «АRTнація. Відновлення».
«Це можна зробити індивідуально під кожну людину. Ми можемо сфотографувати, наприклад, якусь людину або товар. І потім це перевтілити у виробах. Наприклад, зробити пазл із цим зображенням», — Марія Гльоза, керівниця виробництва «АRTнація. Відновлення».
Микола планує познайомити увесь світ з Україною завдяки своїм сувенірам. А поки що міцно тримає фронт, щоб наблизити нашу Перемогу.
Нагадаємо, оборонець заснував на Київщині психологічний хаб «Танто».
Також ШоТам розповідав, як одесит повернувся з Ізраїлю, щоб боронити Україну.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі