“Мене звати Даяна. У мене ДЦП, але це не заважає мені приносити користь суспільству. Я дуже люблю допомагати у приготуванні граноли”. Це лише частинка історії про підопічну Центру денного догляду для молоді з інвалідністю “Любов, яка лікує”. Вона та ще 11 особливих людей з інвалідністю створюють гранолу- корисні сніданки на основі вівсяних пластівців, меду, какао, горіхів, фруктів та ягід.

Таке соціальне підприємництво “Кранчі з Любов‘ю” заснувала чернівчанка Валерія Мартинюк. Дівчина сама росла в особливій родині, тому вирішила допомогти інклюзивній молоді не тільки спілкуватись і відпочивати, а й заробляти кошти власною працею. 

Набридло ліпити слоників – зробили гранолу

Ми разом з 12-ма підопічними займаємось виготовленням граноли, батончиків, пастили та фруктових чіпсів. Почали це робити близько року тому. У Центрі ми намагались розвиватись та підтримувати підопічних. Але я зрозуміла, що якщо ми будемо ліпити слоників з пластиліну чи ліпити пазли – ніякого розвитку з цього не вийде. Тому ми і створили соціальне підприємництво – виготовлення корисних сніданків.

Коли розпочинався проект, то у нас були люди, які мають інтелектуальну затримку, і дехто – фізичну. Останні є повністю працездатними, вони можуть робити ту саму роботу що і я, але для них потрібно облаштувати зручне робоче місце.

Ми супроводжуємо тих, хто має ментальну інвалідність. Над ними треба стояти, пояснювати, що і як робити і вони краще виконують якусь одноманітну легку роботу. Клеїти цілий день наклейки на пачки? Без питань.

Молодь приходить до нас по графіку по групах, але не працює цілий день. Ми переодягаємось у форму – спеціальні кітелі та обговорюємо, хто і що буде робити.  У кожного свої обов’язки. Ми робимо сироп для карамелізації, зважуємо вівсянку, карамелізуємо її в нашій конвекційній печі. Поки вона готується, обираємо потрібні сухофрукти та зважуємо їх і потім пакуємо.

Проте, ми не лише разом працюємо, а й гуляємо, ходимо по магазинах. Після роботи ми можемо пограти в ігри.

Я хочу здолати той стереотип, що інклюзивна молодь чимось гірша і не така як усі. Вони надихаються, тим що роблять. У кожного горять очі, коли хтось замовив пачку граноли.

Горіхи літають по всій кухні

У спілкуванні з такими людьми насамперед маємо наголошувати, що це людина. У їх очах можна побачити біль від поганого ставлення суспільства. Я хочу це змінити. Є правила спілкування з людьми з інвалідністю — ми їх навіть розмістили у своїх буклетах.

Так, у нас бувають з ними складнощі. У них дуже тендітні душі і якщо щось не так, то дуже зляться. Не ті кеди вдягнув, не приїхала вчасно маршрутка – це змушує їх бути розлюченими і неспокійними протягом дня, а горіхи можуть літати по всій кухні.

Ні, вони не агресивні, просто так реагують на ситуації. Але мусимо підлаштовуватись і це потрібно розуміти.

Та вони і радують нас та дають впевненість у собі. У центрі молодь розуміє, що може реалізувати себе та заробляти кошти. Хтось потім знаходить офіційну роботу. Один працює двірником, інший – прибиральником, а одна дівчинка Іринка влаштувалась працювати в кафе. Після нас вони розуміють, що потрібні і не самотні.

Зарплатню отримують всі

Наша команда особливих кухарів може виготовляти 10 кг граноли в день. Такий об’єм ми колись витягнули на одну конференцію. Але такої кількості замовлень у нас немає. Особливо зараз. Влітку попит на гранолу значно спав. І прибуток був просто смішним. А взимку у нас багато замовлень. Проте, ми знаємо як виправити ситуацію, не чекаючи морозів. Потрібно розширюватись, але для цього нам необхідна додаткова техніка, наприклад, професійна сушарка. А вона коштує 10 тисяч гривень. Поки для нас це непідйомна сума.

Сонячні кухарі отримують зарплату за свою працю. Так ми стимулюємо їх працювати. Оплата залежить від прибутку і від обов’язків. Ви ж розумієте, що хтось може карамелізувати гранолу, а хто просто ліпити наклейки. Але, в середньому оплата за працю – 500 гривень.

З дитинства бачила, що таке інвалідність

Всі завжди цікавляться чому молода дівчина вирішила опікуватись людьми з інвалідністю. Бо я не з чуток знаю, що це таке. Я виховувалась в сім’ї, де обоє батьків мають інвалідність. З дитинства я бачила, як їм не просто і зрозуміла, що моє покликання – працювати з людьми з особливостями. У підлітковому віці я почала волонтерити, а потім це переросло в Центр.

Коли ми працювали з людьми з інвалідністю, то робили якесь мило чи щось ліпили з пластиліну, щоб розвивати моторику. Але не було ніякого збуту. Працюючи з молоддю, я ставила для себе задачу, аби вони були соціально-активні членами суспільства.

Вони казали мені, що мріяли працювати, хтось перукарем, хтось водієм. На жаль, це нереально не тільки через фізичні обмеження, а й тому, що держава та суспільство не дає цим людям розвиватись.

У рамках соціальної адаптації у центрі ми і так готували їжу для себе, але згодом вирішили готувати також для інших. Крім того, наша молодь як і всі люблять з’їсти якийсь фаст-фуд, запити це колою і заїсти цукеркою. А їм потрібно правильно харчуватись. Тому ми вирішили робити щось корисне. Звісно, спалили не один кілограм вівсянки. Але маленькими кроками йшли. Закупили сушарки і пічку, уніформу. У нас є технолог, і все готуємо з дотриманням власної рецептури і санітарних норм.

Зараз ми на шляху до того, щоб зареєструвати нашу продукцію і отримати сертифікацію та бути на ряду з іншими виробниками.

Тепер і інші міста хочуть робити інклюзивну кухню

Щоб запустити свій бізнес ми звернулись до краудфандингової платформи RazomGo.Там ми зібрали 25 тисяч гривень. І це була лише частина витрат, бо багато коштів пішло на приміщення та техніку. Ми отримали допомогу від інших людей — не лише через платформу, і стали впізнаваними завдяки лекціям у різних містах України.

Запустивши проект, зрозуміла, що не варто боятись помилок. Ми зіштовхнулись з не відповідальними постачальниками, які продавали товар не першої свіжості. А деякі затримували продукцію. Та ми швидко вирішили цю ситуацію.

Великою нашою помилкою було прагнення економити. Нашу першу етикетку ми зробили в телефоні в програмці. Потім побачили, що буде дешевше, якщо ми надрукуємо великим тиражем. І коли вже все було готово люди почали говорити нам, що через ці етикетки не зрозуміло хто ми і що це за проект. Гнались за економією, а опинились в мінусі.

Але, дороги назад немає. І помилки загартовують. Зараз я бачу, що за мною стоїть багато людей і в інших містах прокидаються люди і хочуть робити у себе інклюзивну кухню. Це Одеса і Хмельницький.  Я розумію, що потрібно проект підіймати на якийсь рівень і довести, що люди з інвалідністю можуть робити класний продукт.

У Дарницькому районі Києва почали частіше мити та поливати вулиці водою, повідомляють у “Київавтодорі”.

“Працюємо в усіх частинах району. Зокрема і в Бортничах. Масштабне поливання вулиць проводимо через погіршення якості повітря у районі”, – ідеться у повідомленні.

Читайте також: У Києві почали мити дороги з мийними засобами

Для поливання запустили 9 спецмашин, і лише за ранок використали близько 100 кубів води. Поливають як магістральні дороги, так і невеликі місцеві вулиц: Княжий затон, Славгородську, Поліську.

Історичний скансен – музей під відкритим небом – планують відкрити на території Древлянського парку в Коростені Житомирської області. Про це інформує Zruchno.Travel із посиланням на слова заступника Коростенського міського голови Олександра Дзиги.

Древляни і Поліський регіон є “колискою Київської Русі”

“Сьогодні Коростень цікавий, зокрема, з точки зору розвитку православ’я, оскільки саме по древлянській землі ступала нога рівноапостольної княгині Ольги, Володимира Великого – хреститель землі руської – має коріння саме в древлянській династії, тому ми плануємо розвивати такі фестивалі, як фестиваль православної авторської пісні “Ранкова зоря”. Крім того цього року ми заснували новий культурно-історичний фестиваль “Добриня” – в рамках цього фестивалю на локаціях Древлянського парку планується показ історичних реконструкцій, а в перспективі й створення Музею під відкритим небом, де гості та мешканці міста матимуть можливість познайомитися з історією краю та держави загалом”, – зазначив заступник голови.

Читайте також: Тільки з Антарктиди ще нікого не було”. Як перетворити власну хату на музей і заробляти на цьому

Обіцяють зробити до 2025 року

Зі свого боку коростенський міський голова Володимир Москаленко розповів, що благоустрій та вдосконалення паркової зони прописані в стратегії розвитку міста до 2025 року.

“У нас великі плани по розвитку Древлянського парку як туристичної дестинації, і не тільки його. У нашій програмі розвитку туризму прописано благоустрій трьох парків – Древлянського, парку Перемоги і зони річки Уж – всього близько п’яти кілометрів паркової зони. У наших планах є облаштування локацій для найрізноманітніших видів відпочинку і туризму”, – поінформував він.

Електронний учнівський квиток для школярів Києва виготовлять до кінця року, обіцяють у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.

Він діятиме впродовж усього навчання в школі на всі види транспорту, без обмеження на поїздки. Квиток усі учні отримають безкоштовно. У разі втрати квитка за його поновлення слід буде сплатити приблизно 100 гривень.

Як замовити квиток?

Батьки учня мають замовити учнівський квиток Особистому кабінеті киянина. Там вносять дані дитини та додають її фото. Потім заявка потрапляє до школи, де її підтверджують і передають замовлення на друк.

У Департаменті освіти і науки КМДА зазначають, що батьки зможуть за квитком відстежувати переміщення дитини завдяки спеціальному транспортному додатку в особистому кабінеті.

Картки зі знижками й для студентів

Для студентів пізніше обіцяють випустити студентську транспортну картку, яка надає 50% знижки на поїздки.

Нагадаємо, що повний перехід на електронну оплату проїзду у громадському транспорті Києва відбудеться 1 листопада 2019 року.

“Укрзалізниця” модернізувала старі вагони. Тепер вони виглядають абсолютно по-новому.

У вагонах змінено інтер’єр, встановлено нові полички, вікна, світлодіодні світильники та систему кондиціювання повітря.

Також у нових вагонах немає килимів, з’явилися розетки з USB-роз’ємами. У 2019 році “Укрзалізниця” модернізувала три плацкартні вагони, а до кінця планують відновити ще два.

Вартість ремонту плацкартного вагона — близько 10,5 мільйонів гривень і це вдвічі дешевше за новий вагон. За даними “Укрзалізниці”, у компанії є близько 200 плацкартних вагонів, які можуть бути відновлені таким ремонтом.

Нагадаємо, що для людей з інвалідністю тепер можна замовити спеціальний вагон онлайн.

В аеропорту імені Вацлава Гавела у Празі почали використовувати правильну транслітерацію Києва. Про це повідомляє посол України в Чехії Євген Перебийніс.

“Після довгих роздумів і переконувань празький аеропорт ім. В.Гавела таки приєднався до когорти тих аеропортів, які правильно називають англійською столицю України – #KyivNotKiev”, – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що також аеропорт став уживати правильну назву Одесу латинкою.

Читайте також: #KyivNotKiev: одна з найбільших авіакомпаній світу виправила назву української столиці

Нагадаємо, восени 2018 року у Міністерстві закордонних справ розпочали кампанію #CorrectUA. Вона має популяризувати написання латинськими літерами назв українських міст – #KyivNotKiev, #KharkivNotKharkov, #LvivNotLvov, #OdesaNotOdessa. Після цього аеропорти, музеї та путівники світу поетапно почали виправляти правопис українських міст.