Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Недооцінюєте кар’єрні консультації? Ви багато втрачаєте

Опубліковано

Відправили резюме, але відгуків на нього не отримали? А чи не забули про мотиваційний лист? А чи маєте звичку оновлювати власне резюме додаючи нові навички, досвід, досягнення? А про кар’єрні консультації щось чули?

Українці мало знають про важливість кар’єрних консультацій, тому що в суспільній свідомості мало розуміння що це і навіщо. Давайте розбиратися.

Кар’єрне консультування — це інструмент та процес, який допомагає розробити правильну стратегію розвитку кар’єри та полегшує пошук роботи будь-якій людині. По суті, це експертна допомога, яка включає не лише сприяння українцям знаходити роботу, а й удосконалення кар’єрних навичок. Зокрема самоаналізу сильних та слабких професійних сторін, планування, підготовки резюме і проходження співбесід тощо.

Кар’єрне консультування може бути індивідуальним або груповим, а ще воно має окремі напрями:

  • професійна орієнтація – вибір професійної траєкторії або зміна професійної діяльності;
  • працевлаштування – пошук роботи або стажування, створення резюме, підготовка до співбесіди та її успішне проходження;
  • розвиток кар’єри створення кар’єрного плану;
  • робота з кар’єрними кризами – подолання професійного вигорання, втрати сенсів у роботі, порушення work-life балансу;
  • старт бізнесу – допомога зі стартом власної справи. 

Чого ви позбавляєте себе, уникаючи кар’єрних консультацій?

По-перше, кар’єрний консультант або консультантка – людина, яка супроводжує вас під час всього шляху: від резюме до оферу від роботодавця. Це фактично ваші наставники та друзі, які зацікавлені у вашому успіху не менше, ніж ви самі. 

Як правило, на першій зустрічі визначаються ваші сильні сторіни та загальні сфери професійної реалізації. А вже на другій вам пропонують перелік потенційних місць роботи . Тобто фактично ви економите дорогоцінний час на пошук сфер та відповідних посад для найкращої самореалізації. Із цим вам допомагає інша людина, яка займається цим професійно. А ви можете використати вільний час на волонтерство або приділити увагу своєму ментальному здоров’ю.

Ця ж людина готує вас до майбутньої співбесіди, орієнтуючись на ваші сильні сторони та обрані вакансії, роботодавців і компанії. Якщо ж це не перша робота у вашому житті і ви світчер або світчерка, то консультанти допомагають обрати оптимальну стратегію переходу у новий напрям, компанію чи сферу.

Як я вже зазначив, кар’єрні консультанти та консультантки супроводжують своїх клієнтів на всіх етапах:

  • визначення сильних сторін та професійних орієнтирів для пошуку вакансій;
  • створення резюме і написання мотиваційного листа;
  • підготовка до проходження співбесіди та виконання тестового завдання;
  • супровід і підтримка у працевлаштуванні.

Але кар’єрні консультації — це не лише про старт кар’єри. До кар’єрних консультантів звертаються і люди, які мають стабільну роботу, але, наприклад, емоційно вигоріли або хочуть змін чи розвитку . Тобто ще одна причина для знайомства з такими експертами – вони знають, як покращити ваше професійне життя та взаємодію з роботодавцем.

Чому перед відправкою роботодавцю ваше резюме мають перевірити кар’єрні консультанти?

Резюме – це короткий зріз вашого професійного життя, ваш портрет як кандидата на робоче місце і візитна картка у діловий світ. Саме тому варто навчитися складати його правильно, аби не чекати на пропозицію роботи тривалий час. 

Скажу по секрету, професійний рекрутер або рекрутерка переглядають ваше резюме 5-7 секунд. І вже на цьому етапі вирішують: продовжити вчитуватись детальніше або перейти до іншого. Саме кар’єрні консультанти допомагають уникнути фатальних типових помилок у резюме.

І от типові запитання: чи потрібне фото в резюме? А сертифікати про додаткову освіту, курси додавати? А про хобі писати чи краще уникати таких деталей? Чи зазначати мій вік та наявність дітей? Чи треба вставляти лінки на приклади робіт або інші матеріали? На всі ці питання кар’єрні консультанти мають чіткі відповіді, враховуючи вашу персональну історію та цілі, які ви ставите перед собою.

Чому кар’єрне консультування користується більшим попитом з початку повномасштабної війни?

З початку повномасштабної війни українці почали активно переміщуватися по всій території України у більш безпечні регіони, а також за кордон. Відповідно, у більшості випадків їм довелось шукати нове робоче місце. Тому влітку 2022 року ми разом з Р2Р-платформою СпівДія у межах програми «Мріємо та діємо» запустили проєкт «СпівДія Працевлаштування». Ми запросили людей, які втратили роботу через війну і хочуть знайти нову. А також роботодавців, які шукають нових спеціалістів.

Географія реалізації проєкту налічує 12 областей України. Нам вдалося працевлаштувати понад 500 людей з близько 2000 поданих заявок і здійснити більше 4000 кар’єрних консультацій для шукачів з числа постраждалих від війни. Висновок – попит на такі послуги значно зріс, як і потреба у кар’єрному консультуванні. І надзвичайно важливо, що ми допомагаємо українцям знаходити нову роботу. Наразі проєкт в процесі трансформації, про новий етап проєкту повідомимо на сторінках в соціальних мережах до кінця березня.

Читайте також: Шукаєте роботу? У нас немає риби, але є вудка. Як СпівДія та Career Hub працевлаштовують переселенців

Ще один виклик – працевлаштування молоді сьогодні і в найближчому майбутньому. Зараз наша команда спільно з Міносвіти активно впроваджує програми по створенню та розвитку Центрів кар’єри в закладах освіти. У такий спосіб кар’єрне консультування виводиться на системний рівень, формується новітня модель – «Карєрно-орієнтований навчальний заклад». Фахівці, що працюють з молоддю, вже незабаром отримають набір модернових інструментів з кар’єрного консультування. А школярі і студенти – якісні профільні послуги, і це нас надихає ще більше.

Де отримати кар’єрну допомогу сьогодні?

Наша команда на зв’язку в чат-боті CareerHubBot та наших соціальних мережах.

Колонки

Торгівельна війна – це помилка

Опубліковано

Польські, угорські та словацькі чиновники ввели односторонню заборону на імпорт української аграрки. Наші почали погрожувати торговими бар’єрами у відповідь. Тепер з Польщі – нашого традиційного союзника – лунають заяви про можливе зниження загальної підтримки.

Питання, а навіщо це все?

Коли польські урядовці починають займатися протекціонізмом, то від цього в першу чергу страждає їхній народ. Адже що відбувається, коли вони обмежують імпорт агропродукції? Одиничні фермери виграють, але більшість поляків почнуть втрачати гроші, бо “захищений” від іноземної конкуренції бізнес завищить ціни. А ще цей бізнес стратить мотивацію розвиватися. Захист місцевих виробників від конкуренції завжди закінчується їхнім програшем, бо «тепла ванна» дестимулює розвиток продуктивності та зводить нанівець інновації.

Для нас ефект стане прямо протилежним. Так, для підприємців-експортерів це шкода, вирощували полякам зерно, кукурудзу або яблука, мали дохід, а тепер така халепа. Але підприємці – вони тому і підприємці, що вміють викручуватись в складних ситуаціях, пристосовуються та щось вигадують. Заробили менше, зробили висновки, відкоригували бізнес-процеси і поїхали далі! У перспективі наші агропідприємці вийдуть з цієї битви сильнішими. А що споживачі? Вони теж виграють, бо ціни стануть нижчими, а купівельна спроможність зросте.

На жаль, мало людей по обидва боки кордону розуміють як працює економіка. Через це політики обох країн керуються політичною доцільністю і тому втягуються в незрозумілу торгівельну війну з негативними наслідками для всіх сторін.

Які висновки та кроки маємо зробити ми?

По-перше, нам не можна воювати на всі фронти одночасно.

По-друге, від торгівельних воєн, які розв’язують чиновники, найбільшої шкоди зазнають громадяни їхньої власної країни. Тож не потрібно вестися на провокації та відповідати симетричними заборонами. Ба більше, нам потрібно знімати бар’єри на імпорт, знижувати мита та зменшувати навантаження на бізнес всередині країни, щоб компенсувати втрати, які понесла українська сторона від протекціонізму. Це одночасно зніме напругу у відносинах замість нікому не потрібної ескалації.

В жодному разі не можна повторювати хибні дії, через які страждатимуть українці. А зі шкодою для польських споживачів через дії їхніх політиків нехай розбираються вони самі.

Будь-яка перешкода торгівлі завдає шкоди всім учасникам вільного обміну. Проте більше страждає сторона, що “захищає” своїх підприємців від імпорту. Підприємців не треба захищати, їм головне не заваджати.

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Читати далі

Колонки

Чому Еритрея голосує «проти»? Ефіопське козацтво

Опубліковано

Після повномасштабного вторгнення московії українці неочікувано відкрили для себе невелику африканську країну — Еритрею. Вона разом із КНДР, Сирією та білоруссю голосувала в ООН проти резолюції, що визнає московію агресором і вимагає припинити війну. Якщо з іншими недокраїнами ситуація відносно зрозуміла, то до Еритреї постають питання. Тож, копнемо трошки історичного ґрунту, щоб розібратися у цих відносинах. 

Еритрея стала незалежною державою лише в 1993 році — унаслідок тривалої боротьби з Ефіопією.

Але до чого тут взагалі московія, і що вона робить в Африці? 

Річ у тім, що в московії та Ефіопії давні дипломатичні відносини, і почалися вони ще наприкінці ХІХ сторіччя, при чому доволі сумбурно. Жив колись московитський аферист-авантюрист Миколай Ашинов. Він постійно їздив імперією і просив гроші на казкові проєкти. Одним із них було проникнення до Ефіопії під виглядом православної місії і створення там московської колонії.

Зрештою він отримав добро від царя, й 10 грудня 1888 року з Одеси вийшов корабель, набитий попами й різного роду пройдисвітами, яких Ашинов видавав за «вільних козаків». 6 січня 1889 року вони висадилися на африканський берег у районі Таджурської затоки й на місці розваленої фортеці заснували колонію «Нова москва». Та вже через місяць французький флот знищив її, а переселенців відправили додому.

Такий фінал нікого не збентежив, навпаки, у тому ж 1889 році до Ефіопії прибуває нова експедиція. Цього разу вже зі справжніми кубанськими козаками на чолі з Віктором Машковим, якого прийняв ефіопський імператор Менелік II.

Тоді й було встановлено дипломатичні зв’язки між Ефіопією та московією

Водночас Італія офіційно визнає сусідню до Ефіопії Еритрею своєю колонією. Ця територія ще в 1869 році придбала італійська компанія «Rubattino» у місцевого султана, а в 1882 році передана у власність уряду Італії (наберіться трошки терпіння, скоро цей клаптик безплідної землі ще вистрілить).

Ефіопія приваблювала європейців насамперед своїми природними багатствами й вигідним географічним положенням, крім того, її населення сповідувало християнство. У 1889 році Італія підписує Уччальський договір про мир і співпрацю з Ефіопією в обмін на визнання за собою Еритреї. Проте одна обставина договору зробила його відомим і донині. Амхарською мовою стаття 17 звучала як: «Його Величність цар царів Ефіопії МОЖЕ вдаватися до послуг уряду Його Величності італійського короля у всіх справах з іншими державами та урядами». Але італійською мовою «може» перетворилося на «повинен».

Певний час ефіопський імператор намагався дипломатичним шляхом вирішити цю проблему, але йому це не вдалося, тому в 1893 році він розірвав Уччальський договір.

У 1895 році починається італо-ефіопська війна

Союзниця Ефіопії московія надсилає загони кубанських козаків під проводом осавула Миколая Леонтьева. Він проводять модернізацію армії і навчає її воювати за європейським зразком. Окрім цього Ефіопії допомагали Британія і Франція, які переслідували власні інтереси.

Уже в 1896 році Італія була вимушена підписати мирний договір, за яким визнала незалежність Ефіопії й виплатила їй контрибуції. Натомість обидві сторони погоджуються залишити Еритрею під владою Італії. Реваншистські настрої та самолюбство перемогли, і в 1935–1936 роках відбувається друга італо-ефіопська війна.

У результаті Ефіопія була повністю захоплена й об’єднана з Еритреєю та Сомалі в італійську колонію. У 1941 році Британія звільнила Ефіопію, але Еритрею залишила під своєю владою, доки в 50-тих роках на засіданнях ООН не підняла питання її майбутнього. Представники самої Еритреї просили надати їм незалежність, але Ефіопія наполягала на приєднанні цих територій до себе на правах автономії. Більшість учасників ООН підтримала другий варіант.

Так і з’явилася на світ Федерація Ефіопії та Еритреї

Однак уже в 1962 році автономія була скасована, після чого почалася громадянська війна. У період з 1975 по 1991 роки радянські війська відкрито допомагали Ефіопії.

Імовірно, коли ви прочитали це все, могли поставити запитання: навіщо це все Еритреї, та чому вона зараз підтримує колишнього ворога? Питання цілком влучне, адже за всіма законами логіки та здорового глузду Еритрея повинна була б, навпаки, підтримувати боротьбу України за свободу та незалежність, бо їм це до болю знайомо. 

На жаль, все доволі прозаїчно. Після проголошення незалежности влада в Еритреї опинилася в руках колишніх повстанців. Президентом став Ісаяс Афеверкі, який править і сьогодні (уже понад 40 років!), а організація «Народний фронт за демократію та справедливість» стала єдиною дозволеною партією.

Еритрея входить до антирейтингу всесвітнього індексу свободи преси та демократії у світі

У період своєї незалежності Еритрея в основному воювала зі своїми сусідами, а також підтримувала повстанців, які виступали проти урядів сусідніх країн. Дійшло до того, що в 2009 році Радбез ООН, ЄС та низка країн, у тому числі московія, наклали санкції на цю африканську країну за постачання зброї сомалійським повстанцям. І московія та Еритрея не довго були ворогами. Вони відновили свої відносини у 2018 році. Цьому сприяли санкції, накладені на московію після вторгнення в Україну в 2014 році, та підписання миру між Еритреєю та Ефіопією. Як ми бачимо, їхні відносини з того моменту лише теплішають.

Нині Еритрея входить до антирейтингу всесвітнього індексу свободи преси та демократії у світі. Так країна, котра поклала стільки сил та крові за свою незалежність, під проводом диктатора потрапила до справжньої економічної та соціальної прірви.

З 2004 року в Еритреї діє наказ уряду відкривати вогонь на ураження по всіх, хто намагається втекти з цього «раю на землі». Що ж, московія знайшла собі гідного союзника.

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Читати далі

Колонки

Прозорість під час війни та її важливість у відбудові

Опубліковано

Що таке прозорість?

Чітке та вичерпне розкриття терміну “прозорість” українське законодавство не містить. Різні нормативно-правові акти пояснюють його у своєму аспекті. Принцип прозорості та відкритості закладено у ЗУ «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про публічні закупівлі», «Про державну службу» та інших.

Загалом, національне законодавство визначає необхідність дотримання принципів прозорості та відкритості у різних сферах і лише в окремих випадках деталізує їх складові.

Стан прозорості під час війни

Варто зазначити, що до війни рівень прозорості в Україні можна було визначити як високий, що підтверджують міжнародні рейтинги:

Детальніше про інші рейтинги можна дізнатися у розділі 1.3.1 у аналітичній записці “Прозорість: базовий принцип успіху української відбудови”

З початку повномасштабного російського вторгнення, було призупинено доступ до Єдиного державного веб-порталу відкритих даних. та до реєстрів, які знаходяться у підпорядкуванні Мін’юсту та НАЗК (частково відкрили у серпня 2022 року). Окрім цього, Мін’юст видав Наказ, яким зупинило на час дії воєнного стану оприлюднення інформації у форматі відкритих даних.

Однак, попри вищезазначені обмеження чинною є постанова Кабміну №835 “Про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” і ЗУ “Про доступ до публічної інформації”. Отже, їх виконання є обов’язковим, як це було до повномасштабного російського вторгнення.

Через те, що питання відкриття доступу до публічної інформації ніяк не обговорювалося у владі, то в березні 2023 р. оприлюднили заяву з вимогою відновити доступ до реєстрів та інформації, яка була закрита з 24 лютого 2022 р., яку підписали 60 представників ОГС. Основні тези заяви це повернення доступу до:

  • декларацій;
  • звітів партій;
  • діяльності парламентських комітетів;
  • Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та інших реєстрів Мін’юсту;
  • судового реєстру;
  • реєстру арештованих активів АРМА.

Також, змін зазнала сфера публічних закупівель. 28 лютого 2022 року Кабмін дозволив проводити закупівлі шляхом укладання прямих договорів, без проведення аукціонів на платформі Prozorro, а вже в червні 2022 р. уряд цю норму повернув. З жовтня 2022 р., якщо вартість закупівля менша ніж 100 тис. грн для товарів та послуг, 200 тис. грн. для поточного ремонту та 1,5 млн. грн. для робіт, то можна укласти прямий договір, якщо більше, то необхідно проводити тендер.

Важливість прозорості у повоєнній відбудові

Прозорість – один з головних принципів відбудови України. Тому, відновлення довоєнного рівня доступу до інформації (з урахування безпекових міркувань) повинно бути. Цю тезу заклали у Меморандумі між МВФ та Україною. Також, прозорість є одним з керівних принципів, який відображений у підсумковому документі “Декларація Лугано” під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2022).

Відкритість і прозорість процесів відбудови важлива, бо вже можна стверджувати, що велику частку необхідних коштів будуть надавати міжнародні партнери. Кількість цих партнерів буде велика і кожен буде мати власні вимоги, щодо звітування, закупівель і т. п. Тому, важливо мати загальну відкритість всіх проєктів відбудови, для того, щоб громадяни та партнери, мали змогу моніторити весь процес.

Для відкритого процесу відбудови запустилась державна електронна екосистема DREAM, яка забезпечує єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відбудови. Ця платформа дозволить громадам створювати свої проєкти, залучати кошти не тільки з бюджету, а і від міжнародних партнерів та дасть змогу контролювати результативність і ефективність реалізації проєкту. Презентація публічного модуля цифрової екосистеми управління відновленням DREAM відбулася під час конференції Ukraine Recovery Conference (URC) в червні 2023 в Лондоні.

Висновок

Хоч повноцінна відбудова буде проходити після перемоги України, проте закласти головні засади та створити умови прозорості процесу необхідно зараз. 

Повернення довоєнного доступу до публічної інформації є важливим рішенням, яке необхідно ухвалити, для забезпечення прозорості влади перед громадянами та міжнародними партнерами. Відбудова України буде відбуватися більшою мірою коштами партнерів, тому відкритість процесу необхідна для подальшої підтримки та позитивної репутації України, як демократичної  та відкритої країни.

Як один з інструментів забезпечення прозорості процесу відбудови створено платформу DREAM, яка допоможе як у залученні коштів, так і у контролі їх використання.

Отже, принцип відкритості та прозорості є фундаментальним для відбудови, розвитку та демократизації України.

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство14 години тому

Як отримати психологічну допомогу в сімейного лікаря

Аби отримати психологічну допомогу, українці можуть звернутися до своїх сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів. Так,...

Суспільство16 години тому

Як у громаді організувати тренінги з домедичної допомоги

Територія прифронтових областей України все ще забруднена вибухонебезпечними предметами. Наприклад, згідно з даними ДСНС, близько...

Суспільство18 години тому

Між втраченим життям і майбутнім: «Безпечний табір» приймає у Львові підлітків з прифронтових територій

14-річний Віктор стоїть у вітальні й розказує кільком десяткам дітей і дорослих, що вміє складати...

Суспільство2 дні тому

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», –...

РЕКЛАМА: