Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Не все залежить від іноземних вкладень, або Чому ми не помічаємо своїх інвесторів

Опубліковано

Урядовці весь час чекають на іноземного інвестора, «луганісти» думкою багатіють про кредити та гранти від міжнародних організацій. Причина – в України немає власних грошей. Це хибна думка!

За деревами вони не бачать лісу. А саме – українського інвестора. А їх у нас – мільйон. Тобто ми не помічаємо мільйона інвесторів.

Хто такий інвестор і що таке інвестиції? Інвестор витрачає (інвестує) гроші (інвестиції) у засоби виробництва (капітал). Коли підприємець відкриває нову або ремонтує вже відкриту крамницю, кав’ярню, цех, закуповує чи оновлює обладнання, створює нові продукти, технології – він інвестує у розвиток економіки та збільшення продуктивності праці.

Оподаткування, регулювання, незахищеність прав власності, маски-шоу – головні перешкоди та гальма для внутрішніх інвестицій.

Я не знаю жодного підприємця, який би склав руки та не продовжив інвестувати у свій бізнес навіть під час війни. Пригадуєте, скільки машин було завезено минулого року, коли були скасовані мита на три місяці. Кожне авто – це засіб виробництва, обладнання. Якщо уявити величезну кількість підприємців і суми, які вони інвестують щорічно, можна зрозуміти, що йдеться про десятки мільярдів доларів. І це інвестиції, яких ми не помічаємо. Вони значно більші за офіційні іноземні вливання.

Читайте також: Торговці – «бариги» і «спекулянти»? Насправді саме вони формують нашу економіку

Щороку підприємці сплачують податками близько 50 мільярдів доларів. Це гроші, які мали б іти на інвестиції та розвиток економіки. Виходить, що податкова щороку зменшує інвестицій на цю захмарну суму.

Війна радикально погіршила умови для інвестування, але їй ще далеко, щоб прирівнятись до впливу чиновників. Оподаткування, регулювання, незахищеність прав власності, маски-шоу – головні перешкоди та гальма для внутрішніх інвестицій.

Якщо ми хочемо стати привабливими для іноземних інвесторів, спочатку варто стати привабливими для своїх.

Звісно, іноземні інвестиції дуже важливі для розвитку економіки. І тут справа не тільки в грошах, прямі іноземні інвестиції – це просування технологій, культури та навичок менеджменту.

Я завжди приводжу у приклад МакДональдз, який має неоціненний внесок у розвиток економіки та рівня бізнесу в Україні. Але рівень зовнішніх інвестицій завжди буде на порядок меншим за внутрішні.

Якщо ми хочемо стати привабливими для іноземних інвесторів, маємо стати привабливими для своїх, українських. Принаймні почати їх помічати. Як кажуть, хочеш залучити чужих – не ображай своїх.

Це авторський текст Володимира Поперешнюка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Джерело

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Суспільство6 днів тому

У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві

«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...

Військо1 тиждень тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...

Суспільство2 тижні тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Культура2 тижні тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...