Не тільки море: 8 унікальних місць Одещини, які варто відвідати кожному туристу

У центрі столиці розпочали ремонт затишного скверику на Володимирському проїзді, 1. У листопаді 2016 року Київміськрада дала йому назву Литовського, повідомляє пресслужба Київзеленбуду.

Як зазначають комунальники, центральним елементом оновленого скверу стане дерев’яна лава-тераса з підсвічуванням. На її створення авторів проєкту надихнули литовські дюни на узбережжі Балтійського моря та бурштин.

Читайте також: У київському сквері облаштували нову фотозону (ФОТО)

“Під час роботи над проєктом було вирішено створити затишний простір для відпочинку, де можна насолодитися атмосферою міста і, разом з тим, відволіктися від буденності”, – йдеться у повідомленні.

Роботи з капітального ремонту скверу вже розпочато. Тут планують облаштувати лаву-терасу із підсвічуванням, відремонтувати бруківку, відновити роботу існуючого фонтану, а також відремонтувати підпірні стінки скверу, влаштувати нові газони та висадити дерева, встановити огороджувальні стовпчики, щоб автомобілі не заїжджали на пішохідну зону.

Роботи планують завершити у вересні цього року.

Фото: facebook.com/zelenbud

Місяцями сидите в хаті і вже голова вибухає? Збирайтеся, їдемо на природу подалі від людей. Сьогодні дізнаємося, куда втекти на вихідні зі Львова. Розкажіть, куди ви тікаєте з міста?

Готуйте ваші намети та похідні черевики! Урицькі скелі та Тустань – пірамідки велетнів. Це дивовижної форми скелі, яким десятки мільйонів років.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 7 місць поблизу Львова

 Грот Прийма – мережа печер чудернацької форми. 45 000 років тому тут зимували прадавні люди! 

Заповідник Розточчя – звідси починаються численні річки. А ще тут купа горностаїв, чорних лелек та махаонів.

Озеро “Задорожнє” – блакитне та прозоре для всієї сім’ї. Неначе дика природа, але є альтанки, душ та магазин. Відпочивайте безпечно!

У Львові розпочали роздільний збір скляних відходів. Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Як збиратимуть скло?

Як зазначається, збиратимуть такі відходи насамперед із ресторанів та кафе, готелів та торгових точок. Йдеться про ті комерційні заклади, які виявили зацікавлення долучитися до реалізації проекту «Модель „нуль відходів“ у дії». Це один із етапів проекту, який пропагує європейську концепцію управління відходами. Важливою його складовою є технічне оснащення сектору гостинності обладнанням для поводження з відходами за принципом «zero waste».

Для закладів, які стали учасниками проекту, вже закупили контейнери для роздільного збору скляних відходів.

«Відчуваємо обов’язок брати участь у таких проектах, які популяризують світові практики поводження з відходами. Окремий збір скляних відходів відбувається від тих закладів комерції, які обслуговує наша компанія. Розташовані вони переважно в центрі Львова. Спеціальні контейнери для скла надаються закладам безкоштовно. На сортувальній станції компанії ми вже прийняли понад 30 контейнерів для роздільного збору скляних відходів», — розповів засновник «ГрінЕра Україна» Богдан Михалусь.

Заклади комерції, які погодяться сортувати скляні відходи, отримають економію до 20% на вивезення відходів.

Читайте також: У Дніпрі винайшли пристрій для безпечної утилізації медичних відходів (ФОТО)

Що варто знати про проєкт «Нуль відходів в дії»

Суттєвим досягненням проекту є включення до переліку відходів, які сортуються, органічних відходів. Адже вони складають близько 50% усіх відходів у закладах готельно-ресторанного бізнесу та вивозитимуться на міську станцію компостування.

«Цей проект базується, перш за все, на принципах запобігання утворенню відходів. Дія моделі на практиці передбачає наявність певної системи, для створення якої важливою є участь усіх ключових залучених сторін, і у випадку цього проекту вдалося залучити бізнес, міську владу, обласну владу, громадський та освітній сектори і церкву. У межах проекту, ми працюємо над створенням фінансових стимулів для бізнесу утворювати менше відходів, а також сортувати їх через розробку пропозицій з диференціації тарифів на вивезення відходів», — додає голова ГО Zero Waste Lviv Ірина Миронова.

Забезпечити відповідні складові інфраструктури, згідно з проектом, планують до кінця серпня.

Проєкт «Нуль відходів в дії» реалізують Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» спільно з Львівською торгово-промисловою палатою, ТОВ «ГрінЕра Україна», ЛКП «Зелене місто», департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, ГО «Нуль відходів Львів». Ініціатива підтримується в рамках спільного проєкту Уряду Швеції та ПРООН в Україні «Посилене партнерство для сталого розвитку», що реалізується за фінансової підтримки Уряду Швеції.

Фото: rubryka.com

Ліжники, килими, пледи та навіть одяг виготовляють у косівській майстерні “Ґушка”. Свої вироби осучаснюють петлями та гунями. Тут тчуть традицію на старовинних верстатах. 

У майстерні “Ґушка” роблять 3D-ліжники як і 100 років тому. Пані Любов – ткаля вже у третьому поколінні.

“Училася на бухгалтера, але то робота, а ткацтво – то моє покликання”, – говорить Любов Ребенчук.

Читайте також: Як український бренд відтворює давнє гуцульське мистецтво (ВІДЕО)

Раніше ліжники із овечої вовни продавали на ринку за безцінь.

“От говориш “грузинське вино” і всі знають, що це добре. Хочемо, щоб так було і з ліжниками”, – каже засновниця  “Ґушки” Дарина Фурманюк.

На виготовлення одного йде тиждень та вовна з 3 овець. З неї роблять нитку, тчуть ліжник та вивалюють його у гірському потоці. А ще тут запатентували ключкову техніку.

“Ці “3D”-ліжники – унікальні витвори, яких немає більше ніде у світі”, – переконує Дарина Фурманюк.

У Тернополі комунальники уже тиждень чистять від сміття головну водойму міста. Про це повідомили у міськраді.

“Працівники комунального підприємства «Об’єднання парків культури і відпочинку м.Тернополя» проводять заходи з очищення ставу від водоростей та сміття”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: У Вінниці стартував масштабний проєкт з очистки Південного Бугу (ВІДЕО)

Комунальники забирають водорості, намул та сміття, залишене відвідувачами парку. Також на Тернопільському ставі збільшили години роботи аераційного фонтану.

Заходи з очищення Тернопільського ставу проводять почергово від Надставної церкви до «Острівця закоханих» та навколо острівця «Чайка». Площа очищення складає більше гектара.

Фото: ternopilcity.gov.ua

Олег та Оксана Токарчуки  — перші в Коломиї повірили в медичну реформу та за два роки створили  те, що раніше здавалося неможливим – приватну клініку з безкоштовними послугами.

Як розповів Олег Токарчук, спочатку не повірили, що це можливо. А потім вирішив прийняти виклик та почав волонтерити: їздив по селах, амбулаторіях, ФАПах, зустрічався з громадами, колективами та розповідав людям про медичну реформу.  

Вже коли відкрили власну практику, відчули шалену підтримку.

“Вже в перші місяці я набрала перших 500 пацієнтів, — каже Оксана,  а лікарка-педіатр — 200. На початку це дозволило покрити оренду приміщення та заробітну плату для працівників”.

Починали із приміщення площею у 40 квадратів, зараз же мають 140 м2. Є також два окремі входи: для найменших гостей і для дорослих й  окремі кабінети, де приймають різні спеціалісти: педіатр, ревматолог, дитячий ортопед-травматолог, гінеколог та терапевт.

Зараз у клініці працюють 11 людей, а контракт з НСЗУ на 2020 рік складає більше мільйона гривень.

Детальніше читайте тут: Медична реформа на Франківщині: Історія першої приватної практики в Коломиї

Довідка.

Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.