Економіка і бізнес
Не ігнорувати нову реальність. Експерти про те, як бізнесу комунікувати в кризу
Зараз, коли всі в першу чергу закупаються товарами першої необхідності, крафтовики та креативний бізнес страждають від кризи найбільше.
Що робити бізнесу, коли новинна стрічка рясніє інформацією лиш про коронавірус і карантин? Помовчати поки що? Чи розповідати про весняну лінію продукції, немов нічого й не сталось?
А от і ні, розповідають Аліна Щербина та Катерина Дорошевська, співзасновниці агентства комунікацій Ручками. Комунікуйте в кризу зі своєю аудиторією, зараз, коли є величезний запит на інформацію. І коли все налагодиться, про ваш бренд згадають першим.
А саме як бізнесу комунікувати з аудиторією в кризу, аби згадали – розповіли ШоТам в інтерв’ю.
Комунікаційні проєкти ми зараз переформатували та робимо в онлайні у колаборації з нашим агентством комунікацій “Ручками”. Серед них і курс “МКІ: маркетинг, комунікації, ідеї” в онлайн-форматі.
Нещодавно 16 наших студентів-підприємців навчаються досліджувати власну аудиторію, формувати унікальні торгові пропозиції та знаходити ідеї для найсміливіших рекламних кампаній.
Вони проводять карантинний час з користю для бізнесу. А все, що зараз вигадують, допоможе “вистрілити”, як тільки попит на продукти креативного бізнесу знову почне зростати.
Також ми вивчаємо цільову аудиторію і розробляємо комунікаційні стратегії для клієнтів.
Питання “Який біль є у клієнта?” – найважливіше питання бізнесу. Після нього “Як я можу вирішити цей біль?”. За тим – “Що мені потрібно сказати, щоб клієнт мене зрозумів?” і “Яким чином мені донести мій меседж клієнту?”.
На них ми й відповідаємо. Зараз – з поправками на кризу.
Дві помилки бізнесу в комунікаціях. Впізнайте себе
1. Стратегія мовчання, начебто бренд впав у кому під час карантину.
Загрожує тим, що він може з цієї коми не вийти. Принаймні, так здаватиметься його клієнтам.
Дуже важлива присутність бренду в інформаційному полі клієнтів в цей період. Навіть якщо продукт бізнесу не є продуктом першої необхідності і, м’яко кажучи, на нього зараз немає попиту.
Уявіть, що в голові клієнта є полички. На кожній з них – бренди різних категорій. За тим уявіть, що на час карантину вони стають невидимими. Зникають з так званих полиць.
Хто посяде їх місце? Ось ключове питання для бізнесу. Якщо бренд не хоче втрачати своїх лояльних клієнтів, то потрібно залишатися на зв’язку. Інакше “святе” місце в голові у споживача порожнім точно не буде.
Для формування нової звички потрібен 21 день, а карантин триває в Україні довше. Бренд може сам зробити висновки.
2. Коли бренди продовжують комунікацію, як ні в чому не бувало.
Це викликає дисонанс у клієнтів. У новинах показують один страшний світ, в телеграм-каналах – ще страшніший, під вікнами їздять машини з гучномовцями, які сповіщають про небезпеку, ніби в фільмах про Апокаліпсис. І людина насторожено, критично ставиться до будь-якої інформації.
Що відбувається, коли споживач бачить неактуальну рекламу бренду? Наприклад, “цей блиск для губ допоможе сяяти тобі на вечірках” або “купи стіл на дачу для великої компанії”.
У цей момент у людини з’являється відчуття, що бренд геть відірваний від реального світу. І це викликає легке роздратування. В кращому випадку.
Власноруч перевірте, хто з брендів комунікує найвдаліше
Пропонуємо невеликий тест. Хай кожен читач відкриє сторінку свого улюбленого бренду в соцмережі і перевірить, чи стосуються його п’ять тверджень.
Якщо на кожне з п’яти тверджень відповідь буде “так”, на ваш погляд, зараховуйте бренду”1″, якщо ні – “0”.
- Бренд регулярно робить публікації, починаючи з 17 березня.
- Бренд змінив або допрацював свій основний продукт під умови карантину (наприклад, спеціальне меню для ресторану або “домашній” букет для студії флористики).
- Бренд пропонує доставку або почав надавати послуги онлайн.
- Бренд залишив колишні ціни або зробив знижку (а не зробив підвищення).
- Бренд говорить про раціональне споживання та про безпеку продукту.
Якщо у бренду 5 з 5, то у нього є стратегія антикризової роботи бренду.
Якщо бренд має від 1 до 4 балів, то вже щось робить зі своєю комунікацією, але не бачить картини в цілому.
Якщо 0, то про антикризові комунікації цього бренду говорити не доводиться.
Ми ще не відстежували комунікації від А до Я по кожному бренду, але наголошу на тому, що точно чула або бачила і це було чудово.
Служба доставки Raketa зняла ролик про те, як кур’єр обробляє рюкзак і руки антисептиком.
Mcdonald’s розповів в Instagram, як в українській мережі закладів стежать за безпекою.
В “Сільпо” крутиться аудіоповідомлення, яке заспокоює відвідувачів в дусі: “Якщо на полицях немає якогось продукту, то ми просто не встигли його викласти, виправимо це найближчим часом”.
Ось з таких простих речей і складається антикарантинна комунікація.
Комунікації в кризу: три варіанти, два – неефективні
Ви можете робити вигляд, що все, як раніше, можете мовчати про всяк випадок, щоб не звинуватили в неправильній комунікації.
А можете адаптуватись: визнати умови, в яких ми зараз знаходимось, і відповідно до цього змінити стратегію комунікації бренду.
Ми, звичайно ж, за третій варіант. А це означає:
- чесно говорити з аудиторією;
- не робити радикальних експериментів;
- основний акцент – на лояльних клієнтів;
- зміна тональності комунікації;
- підтримувати вічні цінності;
- говорити про безпеку і розповідати, що ваша компанія для неї робить;
- показувати “людське” обличчя бізнесу і знайомити аудиторію з вашою командою;
- залишатися в мережі, навіть якщо немає активних продажів.
Карантин завершиться, а клієнти підуть до тих, хто частіше залишався з ними на зв’язку і говорив зрозумілою їм мовою.
Що робити бізнесу в нову реальність?
Оцініть поточний стан підприємства. Що у вас є? Хто ваші ключові партнери?
Що вам знадобиться найближчим часом? Скільки у вас ресурсів в запасі?
Скоротіть витрати. Скиньте баласт. Відмовтеся від дорогої оренди. Відмовтеся від виробництва непотрібного продукту. Скоротіть портфель продуктів.
Перегляньте маркетингову стратегію. Порівняйте вартість одного клієнта з докарантинним часом. Оцініть кількість замовлень. Якщо шкурка вичинки не варта, притримайте витрати на рекламний бюджет на час виходу з кризи.
Вивчіть цільову аудиторію. Де ваші клієнти зараз? Що вони роблять? Чи потрібен їм ваш продукт зараз?
Адаптуйтесь. Будьте гнучкими. Чи не тримаєтесь за щось тільки, тому що ви так звикли? Якщо витримаєте шторм, то відразу після нього повернетеся до звичного ритму, але зараз – тільки сухий розрахунок.
Створіть новий продукт. Знайдіть партнерів. Якщо бачите можливості, як триматись на плаву, то подумайте, хто вам в цьому може допомогти.
Домовтесь з конкурентами. Не час ділити ринок, час консолідувати зусилля, знання і можливості. Подумайте, як можете підтримати один одного: утримати ціну, створити щось разом і тим самим викликати резонанс і привернути увагу до ваших товарів.
Економіка і бізнес
У прифронтових регіонах встановлять 14 мобільних поштових відділень та 28 «капсул безпеки» — спеціальних конструкцій, які захищатимуть працівників і клієнтів під час повітряної тривоги. «Нова пошта» спільно з GIZ втілює проєкт для підтримки громад, що постраждали від війни.
Про це повідомила німецька організація.
Мобільні відділення будуть розгортатися за п’ять хвилин, а поштові послуги можна буде відновити менш ніж за два дні.
«Ці рішення дозволяють швидко налаштувати поштові послуги протягом двох днів у районах, які їх найбільше потребують. Очікується, що співпраця сприятиме впровадженню гуманітарних та бізнес-ініціатив по всій Україні, одночасно забезпечуючи доступ до міжнародного досвіду, стандартів та фінансування інноваційних рішень», — повідомляють у дописі про новий проєкт.
Ініціативу реалізують у межах програми develoPPP, що фінансує Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Партнерство має на меті відновити доступ до поштових послуг і забезпечити фізичну безпеку в зонах, де інфраструктура постраждала від бойових дій.
Читайте також: «Нова пошта» оперативно доставила плату для ППО, яка допомогла збити «шахед»
Про GIZ Ukraine
GIZ — це державне агентство, засноване в 1975 році згідно з нормами права Німеччини. Основна мета діяльності — розвиток міжнародного співробітництва, забезпечення постійного світового політичного, економічного, екологічного та соціального розвитку, а також сприяння Уряду GIZ в досягненні цілей національної політики розвитку.
GIZ діє в Україні за дорученням п`яти німецьких міністерств, Європейського Союзу (ЄС), а також урядів Великої Британії та Швейцарії. Наприклад, у рамках напряму «Ефективне державне врядування» компанія підтримала систему електронних публічних закупівель ProZorro. Ця система сприяє чесній конкуренції та заощаджує публічні кошти. Мета організації в Україні – сприяння міжнародній співпраці задля сталого розвитку та проведення міжнародної освітньої роботи.
Нагадуємо, що в Україні ухвалили закон, який дозволить отримувати до $1 млрд грантів та інвестицій на відбудову.
Фото обкладинки: cайт «Нової пошти»
Економіка і бізнес
Парламент ухвалив у другому читанні закон про публічно-приватне партнерство. Це рішення дозволить залучати гранти та приватні інвестиції до відбудови.
Прийнятий законопроєкт оприлюднили на сайті Верховної Ради України.
Гібридне інвестування у відбудову
Перше читання провели ще в жовтні 2022 року. Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що завдяки законопроєкту Україна зможе відновлюватися не тільки з держбюджету, а й у партнерстві з бізнесом та інвесторами.
За словами політикині, попри те, що в Україні приватно-публічне партнерство існує вже давно, але за весь цей час уклали лише два великі концесійні договори.
Ініціатори законопроєкту розраховують, що механізм нарешті запрацює і принесе Україні в найближчі роки до 1 мільярда доларів інвестицій у конкретні проєкти. Свириденко зазначила, що це можуть бути порти, лікарні, муніципальні об’єкти.
Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції.
Читайте також: Посли G7 привітали Україну з ухваленням реформи АРМА
«Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от «Укрзалізниця», — запускати публічно-приватне партнерство без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а «Укренерго» — електромережі», — пояснила міністерка економіки.
Серед змін Свириденко назвала те, що держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення — у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру.
Крім того, цей закон вводить додаткові гарантії для інвесторів, наприклад, стабільності умов договору. Також рішення про публічно-приватне партнерство оновлює 30 секторальних законів. Механізм можна буде застосовувати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри. Це стосується медицини, освіти, культури, транспорту, житлового господарства.
Нагадуємо, що ексголову Тернопільської обласної ради засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво.
Фото: фейсбук-сторінка Наталії Свириденко
Група послів G7 в Україні привітала Верховну Раду з ухваленням закону про посилення Національного агентства з управління арештованими активами (АРМА), за який проголосували 18 червня.
Про це повідомили на сторінці послів G7.
У заяві посли зазначили, що ухвалення закону — це важливий крок до створення незалежної системи управління арештованим майном. Це допоможе краще боротися з корупцією і дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету.
Читайте також: Швеція профінансує екопроєкт відбудови Ірпеня
18 червня парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №12374-д, який передбачає реформу АРМА. Зокрема, документ запроваджує незалежний аудит агентства, нові правила добору його керівництва за участі міжнародних експертів, а також оновлену процедуру обрання управителів арештованим майном.
Ініціаторка законопроєкту, народна депутатка Анастасія Радіна, зазначила, що його ухвалення відкриває шлях до отримання близько 600 мільйонів євро допомоги ЄС у межах програми Ukraine Facility. Зараз закон ще має підписати президент України.
Нагадаємо, що Канада виділить Україні 1,5 мільярда доларів на зброю та запровадить нові санкції проти рф.
Фото обкладинки: сайт Atlantic Council’s