Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Не дубляжем єдиним, або На що ще варто звернути увагу в законопроєкті №9432

Опубліковано

Щоденно ми натрапляємо на статті та петиції з вимогами не скасовувати дубляж українською мовою та зберегти цілу індустрію. Але не забуваймо про те, що цей законопроєкт містить набагато більш небезпечні положення, що дискримінують українську не тільки всередині країни, гальмуючи національний розвиток, а й за кордоном.

Безперечно, знання англійської забезпечить взаємозв’язок зі світом та дозволить просувати ідеї, цінності та наукові досягнення. Але коли як не зараз, на тлі московсько-української війни, розвивати державну мову, керуючись історичним досвідом та можливостями? Вивчення англійської мови не має впливати на сфери застосування української та перешкоджати її розвитку в будь-якій з галузей.

Врятуймо мову — мова врятує нас!

Юрій Герасимович Іллєнко

У день Конституції, 28 червня 2023 року, президент вніс до парламенту законопроєкт №9432 «Про застосування англійської мови в Україні». Цей законопроєкт має на меті офіційно закріпити статус англійської як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні, що абсолютно суперечить Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». У ньому зазначається: «Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України».

Згідно з висновком Конституційного суду від 14.07.2021 № 1-р/2021: «Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова — це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. Без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу й ролі титульної й державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу»

Відповідно до законопроєкту 9432 повноцінне функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства просто неможливе, а отже, закон є загрозливим для національної перспективи України та її існування як держави. Аби переконатись у цьому, пропоную розглянути конкретні дискримінаційні положення щодо державної мови, які пропонує законопроєкт.

1. Доплата посадовцям за знання англійської на рівні не нижчому В2

«Особам, які обіймають посади, зазначені у частинах першій та другій статті 3 цього Закону, за володіння англійською мовою на рівні не нижчому B2 встановлюється надбавка у розмірі 10 відсотків посадового окладу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» (ст.4. п.4.).

Цей пункт законопроєкту створює несправедливу мотивацію до вивчення іноземної мови в порівнянні з державною. Адже законодавством України жодним чином не передбачена фінансова винагорода за досконале володіння українською на перелічених посадах. Ба більше, рівень володіння державною мовою відслідковується не в повному обсязі. 

Більшість посад, де знання української є обов’язковим, не потребують надання державного сертифіката про рівень володіння мовою, достатньо лише документів про загальну середню освіту. Чи не є це дискримінацією української мови на тлі англійської та створенням привілейованого пласту суспільства?

2. Прийом документів та листування з іноземцями англійською мовою

Згідно з 5-ою статтею цього законопроєкту органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування іноземних держав, органів міжнародних (міждержавних) самоврядування «беруть до розгляду офіційні документи органів державної влади, органів) організацій (об’єднань), складені англійською мовою, без вимоги щодо ïx перекладу на державну мову». Згідно з цією ж статтею на прохання адресата листування з іноземцями та особами без громадянства ведеться англійською мовою. Тобто ми надаємо змогу будь-якому іноземцеві вимагати офіційну відповідь від органів державної влади англійською.

Читайте також: Українська чи англійська в кінотеатрах? Спростування найпоширеніших міфів

Це дискредитує Україну на міжнародній арені, позбавляючи національної гідности та чести. Маєте питання до українських органів державної влади – вчіть українську або майте повагу та скористайтеся технологією перекладача. Українська тільки набирає обертів у світі, вийшовши з глибин «я не знав, що в українців є власна мова». І знову це положення заганяє нас в позицію прислужників та тих, хто шукає ліпшого моменту, аби зробити Україну комфортнішою для «споживача».

3. При перетині державного кордону використовувати англійську або мову, «прийнятну для сторін»

Стаття 7-а законопроєкту зазначає, що «під час перетину державного кордону України іноземцями aбo особами без громадянства, які не володіють державною мовою, прикордонний, митний та інші види контролю здійснюються англійською мовою aбo, у разі необхідності, іншою мовою, прийнятною для сторін»

Із особистого досвіду можу зазначити, що на деяких українських митницях прикордонники послуговуються державною мовою тільки для привітання, а згодом звично починають говорити російською. А що, ніхто нічого не скаже, це ж митниця: хочеш пройти – мовчи. Відтепер на кордоні суверенної, незалежної держави Україна лунатимуть московська (часто прийнятна для сторін), англійська, мова держави, з якою межує пункт, та нарешті українська (у разі невиконання всіх попередніх умов). Раптово прокинувшись, навіть не одразу зрозумієш, на митному пункті якої держави ти сьогодні.

4. Обов’язкове використання англійської в освітньому процесі для дітей

Стаття 8-а законопроєкту пропонує «забезпечити обов’язкове використання англійської мови в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого та середнього дошкільного віку в закладах дошкільної освіти».

Українська мова досі перебуває під тиском з боку зросійщеного населення. Багато дітей досі промовляють перші слова московською, а вперше чують українську в ліпшому випадку в дитячому садочку. Тому вивчення англійської на рівних умовах з українською є недопустимим. Дитина спершу має оволодіти державною мовою та її фонетичними особливостями. 

Також викликає підозру формулювання «в освітньому процесі». Тобто дитина не тільки вивчатиме англійську з раннього віку, перебуваючи в англійській освітній площині, а ще й отримуватиме виховання нерідною мовою, що абсолютно дискримінує українську націю як самодостатню.

5. І наостанок ‒ знищення українського дубляжу як цілої індустрії

Стаття 9. пункт 4. пропонує «Іноземні фільми, мовою оригіналу яких є англійська мова, демонструвати в кіновидовищних закладах мовою оригіналу із субтитруванням державною мовою».

Це є нічим иншим, як зазіханням на українську культурну спадщину. Шедевральний український переклад підкорив українців та недарма вважається одним із найкращих у світі. Перегляд фільмів в українській озвучці є однією з небагатьох можливостей для населення послухати та навчитися високоякісної розмовної української мові, поринути в її гумор, відчути себе частиною чогось великого під одноголосий сміх залу.

Та тим, хто писав цей закон, байдуже на наслідки. Важливі привабливість для інвестицій та вектор до евроінтеграції. Але в цій гонитві за розвитком ми ризикуємо втратити самих себе. Привабливість для іноземців змінюється відторгненням для українців, що живуть своїм рідним, для тих, на кому тримаються надії на відновлення національної держави.

Саме тому наша громадська організація створила петицію з більш ґрунтовним аналізом законопроєкту та чіткими вимогами. Пропонуємо вам підписати її, якщо ви згодні з перерахованими арґументами. Бути незалежними недостатньо – ставаймо самостійними.

Кращий спосіб знайти себе — це перестати прислуговувати іншим людям.

Махатма Ґанді

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Суспільство22 години тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Економіка і бізнес1 день тому

Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку

Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...

Культура2 дні тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...

Економіка і бізнес2 дні тому

Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова

Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....