Суспільство
«Наші вчителі – ченці з усієї країни». На Чернігівщині пекарня відродила старовинні рецепти монахів. Як це вдалося
Про хліб, створений за старовинними рецептами монахів, у Мені знає чи не кожний місцевий житель. Його готують у пекарні «ХлібОК», власником якої є підприємець Валентин Боженов. Саме його виробництво прогодувало під час окупації Чернігівщини кілька громад.
Велика війна змінила плани чоловіка щодо бізнесу, проте саме в скрутний час ще більше чернігівців спробували екологічний хліб з крафтової пекарні. Нині ж «монастирська» випічка – в їхньому щоденному раціоні. Про хліб із секретним інгредієнтом та єдину пекарню громади, що вистояла в пандемію й під час окупації, Валентин Боженов розповів ШоТам.
«ХлібОК» – перша та єдина пекарня у Менській громаді
Чернігівщина – моя мала Батьківщина. Я родом із села Феськівці, що в Менській громаді. Маю зовсім протилежну пекарю освіту – медичну. Деякий час навіть працював фельдшером. До підприємницької діяльності прийшов у 2001 році, але пекарню започаткував лише чотири роки тому, у 2019-му.
Чому випічка? У нашій громаді не було своєї пекарні, увесь хліб звідкись доставляли, виготовляли на заводах. Люди втомилися від такої продукції, тож виникла ідея робити своє й екологічне: без розпушувача й консервантів.
Рецепти хліба шукали в монастирях, а досвід переймали в монахів
Зароджували пекарню разом із партнером Василем Кондаковим. Концепція нашої пекарні в тому, що ми печемо хліб виключно за старовинними монастирськими рецептами. І це саме Василь здебільшого їздив по храмах і збирав рецепти, завдяки яким пекарня в Мені стала відомою. Проте через рік наші дороги розійшлись, партнер почав займатись окремою справою, а я залишився розвивати «ХлібОк».
Не було б пекарні й без отця Романа Халуса з чернігівського храму Української греко-католицької церкви. Він привів нас у монастир в Золочеві, звідки ми перейняли більшість рецептів хліба. Тоді нас пустили до місцевої пекарні й показали, як там і що працює. Пізніше, щоб дізнатись більше рецептів і набути досвіду, ми відвідали й інші монастирі УГКЦ. Там намагались опанувати вже один-два рецепти.
Частину рецептів, якими нині користуємось у пекарні, дізнались у монастирях Прикарпаття і Закарпаття. Цікаво, що місцеві монахи не тільки знаються на хлібі, а й вирощують шампіньйони, виготовляють макаронні вироби. Крім того, звідти ми привезли на Чернігівщину італійську закваску. Тепер продовжуємо її вирощувати.
Який секрет зберігає хліб із Мени?
Відвідавши низку монастирів в Україні й за кордоном, ми зібрали 36 різних рецептур і жодна з них не спрацює без секретного інгредієнту. Думаю, монахи не вважали нас за конкурентів, тому навчали випікати хліб. Крім того, УГКЦ тільки почала просуватись у центральні й північні регіони країни, тож, маючи вигоду для розвитку своїх парафій, вони із задоволенням ділились із нами досвідом.
До того ж нам не доводиться тримати секрет під трьома замками, бо насправді його не маємо. Інгредієнтом, що робить наш хліб особливим, є житня закваска. Ми її отримали й продовжуємо вирощувати, але як вона народилась – ми не знаємо.
До окупації «ХлібОК» готував понад 40 різновидів хліба
Після 24 лютого про нашу пекарню дізналося більше людей. Чернігівщина була частково окупована російськими військами. Фактично ми єдині, хто випікав хліб і розвозив його у райони області: Борзнянський, Сосницький, Корюківський та інші.
Водночас через повномасштабне вторгнення ми вимушено скоротили асортимент. До окупації «ХлібОК» готував 42 види хліба. Хоча на кожний різновид виходило по кілька хлібин, ми могли дозволити собі унікальні рецепти. Наприклад, у нас можна було придбати «Гірчичний» хліб. Ніде в Україні такого не бачив. А ще – «Альпійський», «Монастирський», «День і ніч», «Гуцульський», бездріжджовий, висівковий, з чорносливом, «Бойківський» тощо. До речі, останній раніше був у формі «кирпичика», а нині покупці його знають як сірий овальний. Цей рецепт нам привіз отець Роман.
Після окупації й донині в пекарні випікаємо лише п’ять-шість видів хліба. Ми дбаємо про громаду, адже головне – людей забезпечити, а після української перемоги будемо збільшувати асортимент.
Кажуть, наші круасани смачніші за французькі
Щодня на прилавки пекарні виставляємо хліб житньо-пшеничний і житній, що на заквасці, і ще один різновид – на пшеничному борошні. Продукти використовуємо українські, підтримуємо місцевих виробників. Наприклад, борошно купуємо в Городнянському районі. Там аграрії вирощують і пшеницю, і жито.
Читайте також: «Рецепт знайшли у покинутій хаті». Як ветеран відроджує контабас – старовинний український напій, забутий в часи «совєтів»
«ХлібОК» пече не лише хліб, у нас є лаваш, хот-доги, піца, здоба: булочки різні, пряники, бублики. А про наші круасани кажуть, що вони смачніші, ніж у Франції. Можливо, так і є (сміється), бо ми розробили авторський рецепт, придбали спеціальне обладнання й готуємо своє листкове тісто з екологічних продуктів.
У день випікаємо до трьох тисяч одиниць продукції
У нашому пекарському цеху відбулись і хороші зміни. Ми придбали більше приміщення, модернізували обладнання: працівниці вже менше роблять руками, більше – машини. Виробництво налагоджене, маємо такий собі конвеєр, адже весь процес приготування хліба займає до 30 годин. На те, щоб виросла закваска, потрібна доба, й від замісу до випічки минає близько п’яти годин.
Пекарі працюють у три зміни по три людини. Також є денна зміна, яка готує слойки, піцу, бублики з маком, імбирно-медові пряники, вироби з пісочного тіста. Якщо раніше зміна вручну могла випікати до 500 буханок, то під час окупації ми вийшли на шість тисяч хлібин за добу. У той період працювали по 12 годин кілька місяців. Нині ж стабільно готуємо і хліба, і здоби до трьох тисяч одиниць.
Крафтове – це дорого? Найдорожчий хліб коштує всього 28 грн
Придбати крафтову продукцію в Мені можна в магазині й кіоску «ХлібОК», в інші громадах завозимо випічку в місцеві магазини. Наш хліб ще унікальний тим, що він смачний навіть на другий і третій день.
Багато хто думає, що унікальна продукція коштує дорого, та в нас середній цінник. Крім того, запускаємо новинку – гречаний хліб із цибулею, він буде найдорожчий і коштуватиме 28 гривень. Найдешевший – білий овальний хліб вищого рахунку – 18 гривень. Вага хлібин – пів кілограма.
Плануємо відкрити пекарні в інших громадах
Сказати, скільки розпродаємо щодня, не можу, однак хліб не залежується. До того ж ми намагаємося частіше організовувати благодійні акції, де продаємо свою випічку, а кошти відправляємо українському війську.
Ще під час окупації носили хліб у лікарню військовим, відтоді щодня продовжуємо робити це абсолютно безкоштовно. Також відправляємо випічку на передову.
Читайте також: «Чоловіча» справа? Верстатам байдуже на стать. Як я власноруч створила успішний бізнес із лазерної та фрезерної порізки
Поки посилено працюємо, обмаль часу на плани, та все ж після перемоги хочемо повернутися до виготовлення граноли. Це була остання справа, яку ми спробували реалізувати перед вторгненням. Із юридичного боку – реєструємо торгову марку, щоб надалі розвивати франчайзинг. Будемо відкривати пекарні «ХлібОК» в інших громадах. А поки наближаємо перемогу.
18-річна українка змогла втекти на підконтрольну Україні територію після 10 років життя під контролем російських військ. До початку повномасштабної війни вона жила в Макіївці, згодом кілька років проживала у Донецьку. Її ім’я не розголошують з міркувань безпеки.
Про це повідомили в «Суспільне Новини».
Історія дівчини
З дитинства дівчина росла в атмосфері пропаганди й страху. Батьки підтримували проросійську позицію, тому свої проукраїнські переконання та плани втечі вона змушена була ретельно приховувати навіть від родини. Щоб не втратити зв’язок з Україною, вона дистанційно закінчила українську школу в Слов’янську паралельно з навчанням у російській школі на окупованій території.
Ще у 2022 році дівчина поставила собі мету виїхати на підконтрольну Україні територію. Вона почала самостійно шукати можливості, працювати, збирати кошти та вивчати маршрути втечі. За допомогою волонтерів вона змогла підготувати документи й організувати виїзд через Білорусь. На свій 18-й день народження вона отримала право виїхати без супроводу дорослих.
Читайте також: 17-річна дівчина з Каліфорнії створює прикраси, щоб підтримати Україну через UNITED24
Коли дівчина перетнула український кордон, вона не стримала емоцій — вперше за багато років побачила український прапор, людей, які говорили українською мовою, і військових ЗСУ, які допомагали їй нести валізи.
«Було перше почуття, немов я сплю. Я не вірила, що я виїхала, навіть коли я була у Мінську, на пів шляху до свободи. І зараз може бути, що я не розумію, де я знаходжуся», — розповіла вона.
Наразі дівчина чекає на оформлення українського паспорта. Її мрія — вступити до Київського національного університету будівництва і архітектури та здобути освіту архітектора.
Нагадаємо, що з окупації врятували юнака, якому загрожувала мобілізація в армію рф.
Раніше ми писали, що в Донецьку провели акцію до річниці останнього проукраїнського мітингу в місті (ФОТО).
Фото обкладинки: ютуб-канал «Суспільне Новини»
Потяг №1/2 Харків – Ворохта отримав флагманський статус та нову назву — «Єдність». Це вже восьмий флагман «Укрзалізниці», який вирізняється підвищеним рівнем сервісу.
Про це повідомили в УЗ.
Особливості потяга
У складі потяга курсують купейні вагони після капітального ремонту. Їх оснастили вакуумними туалетами, кондиціонерами та розетками у кожному купе. На маршруті також працюють нові вагони класу СВ.
Потяг має фірмову назву, логотип та власний музичний супровід. Під час відправлення звучить пісня «Заповіт» у виконанні українського співака і військовослужбовця YARMAK.
Читайте також: Гурт Within Temptation створив документальний фільм про стійкість українців (ВІДЕО)
Розклад руху
- З Харкова: через день о 18:45, прибуття до Ворохти — о 13:59.
- З Ворохти: через день о 16:31, прибуття до Харкова — об 11:27.
У грудні 2024 року компанія оголосила, що п’ять потягів отримали флагманський статус:
- №15/16 Харків – Ясіня «Лесь Курбас»;
- №17/18 Харків – Ужгород «Сковорода»;
- №79/80 Дніпро – Львів «Січеслав»;
- №91/92 Київ – Львів «Леополіс»;
- №105/106 Київ – Одеса «Чорноморець».
На початку лютого флагманський статус отримав потяг №7/8 Київ – Чернівці отримав флагманський статус та відтепер має назву «Буковина». А в березні потяг Київ – Рахів став флагманським та отримав назву «Гуцульщина».
Фото обкладинки: ютуб-канал Wojciech Cupiał
Киянин Ільдар Батуллін під час повітряної тривоги зробив фотографію Місяця, яку згодом опублікували в американському виданні New York Mirror. Редакція самостійно знайшла його знімок й запропонувала додати фото до своєї добірки.
Про це повідомили у виданні «Віледж».
Фотограф-аматор розповідає, що зйомки під час тривог стали для нього майже звичними. Саме того вечора небо над Києвом було надзвичайно чистим, а фаза Місяця — ідеальною для спостереження та фотографування.
Як зазначив Ільдар, на знімку видно кольорові відтінки місячних морів — червонувато-рожеві, які вказують на наявність оксиду заліза, та сині, що свідчать про наявність оксиду титану.
Крім цього, на світлині можна помітити кілька оптичних явищ: райдужне коло навколо Місяця, спричинене дисперсією світла, а також промені дифракції, які з’явилися через конструктивні особливості ньютонівського телескопа, що використовував фотограф.
Ільдар пояснює, що його астрофотографії дають змогу побачити космічні об’єкти інакше — з атмосферними абераціями та природними деталями поверхні. Для нього такі знімки стали способом медитації і символом свободи.
Читайте також: 17-річна дівчина з Каліфорнії створює прикраси, щоб підтримати Україну через UNITED24
Нагадаємо, що гурт Within Temptation створив документальний фільм про стійкість українців (ВІДЕО).
Фото обкладинки: Ildar Ibatullin/Flickr
