Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Наші вчителі – ченці з усієї країни». На Чернігівщині пекарня відродила старовинні рецепти монахів. Як це вдалося

Опубліковано

Про хліб, створений за старовинними рецептами монахів, у Мені знає чи не кожний місцевий житель. Його готують у пекарні «ХлібОК», власником якої є підприємець Валентин Боженов. Саме його виробництво прогодувало під час окупації Чернігівщини кілька громад. 

Велика війна змінила плани чоловіка щодо бізнесу, проте саме в скрутний час ще більше чернігівців спробували екологічний хліб з крафтової пекарні. Нині ж «монастирська» випічка – в їхньому щоденному раціоні. Про хліб із секретним інгредієнтом та єдину пекарню громади, що вистояла в пандемію й під час окупації, Валентин Боженов розповів ШоТам

Валентин Боженов 

власник пекарні «ХлібОК»

«ХлібОК» перша та єдина пекарня у Менській громаді

Чернігівщина – моя мала Батьківщина. Я родом із села Феськівці, що в Менській громаді. Маю зовсім протилежну пекарю освіту – медичну. Деякий час навіть працював фельдшером. До підприємницької діяльності прийшов у 2001 році, але пекарню започаткував лише чотири роки тому, у 2019-му. 

Чому випічка? У нашій громаді не було своєї пекарні, увесь хліб звідкись доставляли, виготовляли на заводах. Люди втомилися від такої продукції, тож виникла ідея робити своє й екологічне: без розпушувача й консервантів.

Рецепти хліба шукали в монастирях, а досвід переймали в монахів

Зароджували пекарню разом із партнером Василем Кондаковим. Концепція нашої пекарні в тому, що ми печемо хліб виключно за старовинними монастирськими рецептами. І це саме Василь здебільшого їздив по храмах і збирав рецепти, завдяки яким пекарня в Мені стала відомою. Проте через рік наші дороги розійшлись, партнер почав займатись окремою справою, а я залишився розвивати «ХлібОк». 

засновники пекарні ХлібОК
Засновники пекарні Василь Кондаков та Валентин Боженов.

Не було б пекарні й без отця Романа Халуса з чернігівського храму Української греко-католицької церкви. Він привів нас у монастир в Золочеві, звідки ми перейняли більшість рецептів хліба. Тоді нас пустили до місцевої пекарні й показали, як там і що працює. Пізніше, щоб дізнатись більше рецептів і набути досвіду, ми відвідали й інші монастирі УГКЦ. Там намагались опанувати вже один-два рецепти. 

Частину рецептів, якими нині користуємось у пекарні, дізнались у монастирях Прикарпаття і Закарпаття. Цікаво, що місцеві монахи не тільки знаються на хлібі, а й вирощують шампіньйони, виготовляють макаронні вироби. Крім того, звідти ми привезли на Чернігівщину італійську закваску. Тепер продовжуємо її вирощувати. 

Який секрет зберігає хліб із Мени?

Відвідавши низку монастирів в Україні й за кордоном, ми зібрали 36 різних рецептур і жодна з них не спрацює без секретного інгредієнту. Думаю, монахи не вважали нас за конкурентів, тому навчали випікати хліб. Крім того, УГКЦ тільки почала просуватись у центральні й північні регіони країни, тож, маючи вигоду для розвитку своїх парафій, вони із задоволенням ділились із нами досвідом. 

До того ж нам не доводиться тримати секрет під трьома замками, бо насправді його не маємо. Інгредієнтом, що робить наш хліб особливим, є житня закваска. Ми її отримали й продовжуємо вирощувати, але як вона народилась – ми не знаємо. 

пекарня ХлібОК
Фото: Олексій Прищепа.

До окупації «ХлібОК» готував понад 40 різновидів хліба

Після 24 лютого про нашу пекарню дізналося більше людей. Чернігівщина була частково окупована російськими військами. Фактично ми єдині, хто випікав хліб і розвозив його у райони області: Борзнянський, Сосницький, Корюківський та інші. 

Водночас через повномасштабне вторгнення ми вимушено скоротили асортимент. До окупації «ХлібОК» готував 42 види хліба. Хоча на кожний різновид виходило по кілька хлібин, ми могли дозволити собі унікальні рецепти. Наприклад, у нас можна було придбати «Гірчичний» хліб. Ніде в Україні такого не бачив. А ще – «Альпійський», «Монастирський», «День і ніч», «Гуцульський», бездріжджовий, висівковий, з чорносливом, «Бойківський» тощо. До речі, останній раніше був у формі «кирпичика», а нині покупці його знають як сірий овальний. Цей рецепт нам привіз отець Роман.

Після окупації й донині в пекарні випікаємо лише п’ять-шість видів хліба. Ми дбаємо про громаду, адже головне – людей забезпечити, а після української перемоги будемо збільшувати асортимент. 

Кажуть, наші круасани смачніші за французькі

Щодня на прилавки пекарні виставляємо хліб житньо-пшеничний і житній, що на заквасці, і ще один різновид – на пшеничному борошні. Продукти використовуємо українські, підтримуємо місцевих виробників. Наприклад, борошно купуємо в Городнянському районі. Там аграрії вирощують і пшеницю, і жито. 

Читайте також: «Рецепт знайшли у покинутій хаті». Як ветеран відроджує контабас – старовинний український напій, забутий в часи «совєтів»

«ХлібОК» пече не лише хліб, у нас є лаваш, хот-доги, піца, здоба: булочки різні, пряники, бублики. А про наші круасани кажуть, що вони смачніші, ніж у Франції. Можливо, так і є (сміється), бо ми розробили авторський рецепт, придбали спеціальне обладнання й готуємо своє листкове тісто з екологічних продуктів.

У день випікаємо до трьох тисяч одиниць продукції

У нашому пекарському цеху відбулись і хороші зміни. Ми придбали більше приміщення, модернізували обладнання: працівниці вже менше роблять руками, більше – машини. Виробництво налагоджене, маємо такий собі конвеєр, адже весь процес приготування хліба займає до 30 годин. На те, щоб виросла закваска, потрібна доба, й від замісу до випічки минає близько п’яти годин. 

Пекарі працюють у три зміни по три людини. Також є денна зміна, яка готує слойки, піцу, бублики з маком, імбирно-медові пряники, вироби з пісочного тіста. Якщо раніше зміна вручну могла випікати до 500 буханок, то під час окупації ми вийшли на шість тисяч хлібин за добу. У той період працювали по 12 годин кілька місяців. Нині ж стабільно готуємо і хліба, і здоби до трьох тисяч одиниць. 

Крафтове – це дорого? Найдорожчий хліб коштує всього 28 грн

Придбати крафтову продукцію в Мені можна в магазині й кіоску «ХлібОК», в інші громадах завозимо випічку в місцеві магазини. Наш хліб ще унікальний тим, що він смачний навіть на другий і третій день. 

Багато хто думає, що унікальна продукція коштує дорого, та в нас середній цінник. Крім того, запускаємо новинку – гречаний хліб із цибулею, він буде найдорожчий і коштуватиме 28 гривень. Найдешевший – білий овальний хліб вищого рахунку – 18 гривень. Вага хлібин – пів кілограма. 

колектив пекарні ХлібОК

Плануємо відкрити пекарні в інших громадах

Сказати, скільки розпродаємо щодня, не можу, однак хліб не залежується. До того ж ми намагаємося частіше організовувати благодійні акції, де продаємо свою випічку, а кошти відправляємо українському війську. 

Ще під час окупації носили хліб у лікарню військовим, відтоді щодня продовжуємо робити це абсолютно безкоштовно. Також відправляємо випічку на передову. 

Читайте також: «Чоловіча» справа? Верстатам байдуже на стать. Як я власноруч створила успішний бізнес із лазерної та фрезерної порізки

Поки посилено працюємо, обмаль часу на плани, та все ж після перемоги хочемо повернутися до виготовлення граноли. Це була остання справа, яку ми спробували реалізувати перед вторгненням. Із юридичного боку – реєструємо торгову марку, щоб надалі розвивати франчайзинг. Будемо відкривати пекарні «ХлібОК» в інших громадах. А поки наближаємо перемогу. 

Суспільство

В Чернівцях відкрився новий Центр підпримки для ветеранів

Опубліковано

Центр підтримки ветеранів та їхніх родин, створений ГО «Гідність Буковини», надаватиме консультації та допомогу ветеранам у співпраці з департаментом соціальної політики Чернівецької міської ради та Чернівецьким міським центром соціальних служб.

Про це повідомляє Представництво ЄС в Україні.

У Центрі працюватимуть кейс-менеджери, які допомагатимуть ветеранам орієнтуватися в отриманні необхідних послуг та адаптуватися до цивільного життя після війни. Це передбачає проведення групових занять з комунікації, що сприятимуть їхній психологічній та соціальній адаптації.

Читати також: Українці створили платформу, де можна розрахувати ймовірність вступу на бюджет

Окрім того, в Центрі проводитимуть тренінги з можливостей отримання грантів і ведення бізнесу.

Проєкт реалізовано за підтримки UNDP та Європейського Союзу в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».

Нагадаємо, що в Харкові демонтували зображення радянської зірки.

Фото: EU4Recovery.

Читати далі

Суспільство

В Україні запускають програму навчання жінок-водіїв для вантажівок

Опубліковано

В Україні планується запуск національної програми з навчання жінок керуванню вантажівками.

Про це повідомив заступник голови Мінінфраструктури Олександр Деркач у інтерв’ю Forbes.

Програма включатиме теоретичні та практичні заняття, а також посібник із працевлаштування. Планується співпраця з автошколами, логістичними компаніями та іншими зацікавленими сторонами.

Читати також: Як українці святкували Трійцю та Івана Купала: 10 фото з минулого століття

Деякі компанії вже розпочали підготовку жінок-водіїв. Зокрема, «Сканія Україна» підготувала п’ять команд жінок-водійок, а мережі «Сільпо» та «Метінвест» запровадили власні програми навчання.

Нагадаємо, що послуги з ментального здоров’я надаватимуть на всіх рівнях медичної допомоги – МОЗ.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

Як вчителька української мови з Донеччини робить рідне місто безпечнішим (ВІДЕО)

Опубліковано

Вчителька української мови ініціювала перевірку вулиць у прифронтовій Миколаївці! Обгородила місця прильотів і поставила вказівники. Тож тепер її сусіди можуть швидко знайти укриття.

Історія вчительки

Лілія Куліш народилась у Миколаївці, що на Донеччині. Викладала українську мову в школі та не планувала покидати рідне місто. Але 8 квітня 2022 змінило її життя назавжди – росіяни поцілили по вокзалу в Краматорську. У той день загинула донька її коліжанки.

Тож Лілія вирішила рятувати родину й уже наступного дня виїхала до Кропивницького. Але продовжила працювати онлайн і залишилася на звʼязку з Миколаївською громадою. Про Коаліцію 1325 Лілія дізналася ще 5 років тому.

Про Резолюцію

1325 — це номер Резолюції Ради Безпеки ООН, яку ухвалили у 2000 році. Резолюція акцентує на важливості інтеграції жінок до безпекового сектору. І з 2018 року за підтримки Українського Жіночого Фонду Коаліція 1325 запрацювала на Донеччині. Тож коли Лілію запросили на тренінг з аудиту безпеки територій, вона без вагань до нього долучилася. І вже за 3 місяці провела аудит у прифронтовій Миколаївці.

«Аудит безпеки, особливо в нашій громаді — там, де 20 км від лінії фронту — це дуже й дуже важливо, бо небезпека чатує на кожному кроці. Коли я надала цю інформацію, одноголосно було вирішено впроваджувати цей проєкт», — розповідає жінка.

Впровадження безпекових заходів

Лілію підтримала міська адміністрація, і зміни одразу почали впроваджувати. Території житлового будинку та ЦНАПу, пошкоджені обстрілами, обгородили. Поряд встановили попереджувальні таблички. А шлях до укриття позначили вказівниками.

«Миколаївська громада приєдналася до коаліції «1325 Донеччина», а це говорить про те, що Миколаївка, і громада, і люди хочуть зробити безпечним життя на своїй території», — каже Лілія Кісліцина, координаторка Коаліції.

І хоч зараз через війну з Миколаївки виїхала третина населення Лілія все одно сподівається, що настане час, коли всі жителі повернуться в рідне місто.

«Звичайно, всі проєкти, в тому числі й участь у Коаліції 1325 — це заради майбутнього, заради розвитку мого рідного міста. Я вірю в те, що повернуться всі мешканці міста, повернуться учні наших закладів — і мого закладу — до рідного міста», — підкреслює Лілія Куліш.

Читати далі