Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Наша мета – здорова земля”. Як працює найбільша в Україні компанія з виробництва біопрепаратів

Вже більше 20-ти років у місті Ладижин, що на Вінниччині, українці створюють унікальні біологічні продукти для сільського господарства.

Коментарі

РЕКЛАМНИЙ МАТЕРІАЛ

Опубліковано

Вже більше 20-ти років у місті Ладижин, що на Вінниччині, українці створюють унікальні біологічні продукти для сільського господарства. БТУ-ЦЕНТР під торговою маркою “Жива Земля” випускає лінійки біопрепаратів для живлення рослин та оздоровлення ґрунтів. Це і активатори росту, і біостимулятори, і біоінокулянти, і мікроелементи, і біоінсектициди, і ґрунтові добрива, і біоклей для склеювання стручків тощо. Саме у БТУ-ЦЕНТР навчились першими відновлювати вбитий пестицидами ґрунт! Родюча земля, здоровий та якісний урожай – головна мета компанії. Продукція БТУ-ЦЕНТР дозволена до використання в органічному землеробстві, що підтверджується сертифікатом Organic Standard. Фермери з усієї країни замовляють їхні біопрепарати, а продукцію експортують у більш як 15 країн світу. Та і європейські компанії часто приїжджають на Вінниччину, щоб набратися досвіду в українських спеціалістів. 

Одна із засновниць БТУ-ЦЕНТР Валентина Болоховська розповіла про перші кроки становлення компанії, а також про те як разом із чоловіком Віктором Васильовичем покинули збанкрутіле підприємство і створили величезну компанію, яка тепер рятує українські ґрунти від загибелі.

Валентина Болоховська

Валентина Болоховська

Українська науковиця в галузі біотехнологій, лауреатка Державної премії України в галузі науки та техніки, засновниця БТУ-ЦЕНТР.

Компанія, яка рятує українські ґрунти

Овочі та фрукти з городу – це не завжди корисно. Більшість проблем зі здоров’ям людини виникають через погану якість продукції, яку вона споживає. І в Україні, і у світі є величезна проблема – рослини ростуть у токсичному ґрунті. І у результаті ми отримуємо продукцію, у якій купа пестицидів. Від цього страждаємо ми, наші діти, особливо це небезпечно для людей з алергією. Якщо раніше від гастриту чи діабету страждало старше покоління, то зараз хвороби турбують і молодь. На це варто звернути увагу. До того ж аграрії економлять на землі й не отримують хорошого врожаю. А все через те, що люди використовують багато хімії й ґрунт стає токсичним.

Саме тому в БТУ-ЦЕНТР ще 20 років тому почали працювати над тим, щоб наша земля була здоровою та родючою. Дуже багато часу компанія відновлювала землю від проливів нафти та засолення, що сформувалися після нафтовидобутку, а згодом створила препарат, який відновлює ґрунт та підвищує родючість. Зараз БТУ-ЦЕНТР створює продукцію для живлення та захисту рослин від шкідників і хвороб, а також для оздоровлення землі та довкілля. Ці біопрепарати можна використовувати як в інтегрованому землеробстві, поєднуючи їх із хімічними засобами захисту рослин, так і в органічному, що підтверджують відповідні міжнародні сертифікати Organic Standard. 

Серед відомих кожному фермеру, агроному та дачнику ЛИПОСАМ. Це біологічний прилипач, який, крім того, що закріплює добрива та засоби захисту на рослинах, ще й має властивість покращувати структуру ґрунту. Або препарат для підвищення стійкості рослин до стресів та хвороб ОРГАНІК-БАЛАНС. Ми перші в Україні почали виготовляти інноваційні комплексні висококонцентровані продукти. На базі нашого підприємства є власне виробництво та сучасні атестовані лабораторії. Більше 20-ти років ми накопичуємо знання у сфері агровиробництва і кожен рік удосконалюємо якість біопрепаратів. Адже, як я вже казала, здорова земля – наш основний пріоритет.

З біопрепаратами працюємо вже понад 30 років

Зараз я є біотехнологом, проте ще з дитинства мріяла стати журналісткою, бо любила писати вірші та твори. Але ще 50 років тому мій майбутній чоловік сказав: “Ти що, будеш працювати десь у районі журналістом? Поїхали зі мною, будеш хіміком”. Це була моя перша і єдина любов, я його послухала і поїхала з ним опановувати нову професію. Разом ми закінчили Нафтовий інститут і отримали спеціальність інженера-хіміка-технолога.

Наше перше підприємство – Український завод ферментних препаратів. Я працювала хіміком, а чоловік – спеціалістом  на виробництві. Саме тоді у мене народилися двоє діток. У 1974 році – чинний директор нашого представництва за кордоном, Тамара Вікторівна, а у 1976 році – вже теперішній генеральний директор БТУ-ЦЕНТРу, Владислав Вікторович. Я так кажу, бо зараз вся наша родина працює на підприємстві, діти та онуки продовжують нашу справу. 

На фото зліва направо: Віктор Болоховський, співзасновник компанії БТУ-ЦЕНТР, Валентина Болоховська, Владислав Болоховський, генеральний директор БТУ-ЦЕНТР

Я починала працювати на заводі в центральній лабораторії (ЦЗЛ) над впровадженням ферментів. Але у 1982 мені запропонували новий напрямок – мікробні біополімери для підвищення нафтовидобутку. І тоді це стало відправною точкою, яка змінила моє життя та життя моїх колег. Ми відклали усі справи та почали вивчати біотехнології. Проводили дослідження з вивчення різних штамів мікроорганізмів та розпочали співпрацювати з науковими інститутами. Але крім цього, для нас важливо було навчитись масштабувати. І ми це зробили! 

Сьогодні, ми можемо створювати якісні біопрепарати в промислових масштабах, які мають стабільні штами. Наш принцип і тоді, і зараз полягав у  тому, що всі дані та вся інформація підтверджені наукою на практиці дають стабільні ефективні результати.

Залишили збанкрутіле підприємство і створили успішну компанію

У 1998 році на нас чекали величезні зміни – підприємство, на якому ми працювали, повністю збанкрутіло, але ж потрібно було якось виживати й годувати свою родину і сім’ї наших однодумців, які пішли за нами. У нас залишились знання, досвід та величезне бажання працювати. Тоді ми зібрали колектив, знайшли невеличке підприємство на Черкащині, орендували його й почали створювати біополімери для підвищення нафтовидобутку та біопрепарати для оздоровлення ґрунтів.

За роки роботи підприємством напрацьовано авторитет, який дозволяв робити моніторинг земель, які мають важкі метали. Я вивчала багато інформації про мікробні полімери та їх властивості як доброго сорбенту, стабілізатора водних розчинів, структуроутворювачів. Також захистила дисертацію на цю тему.  

Далі був створений препарат на основі Азотобактеру (Azotobacter), адже саме ця бактерія слугує одним із індикаторів родючості ґрунту. І ми отримали перші результати нашої роботи! Відродили землю, яка сім років була мертвою – містила в собі велику кількість патогенів, і в ній нічого не росло. Отримали перший урожай із ґрунту після технічних аварій, коли навколо все було мертве. Така гордість була за те, що ми зробили!

Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

Довгий час ми працювали на орендованих потужностях. У 1999 році створили власне підприємство, на якому зараз працює вся родина. Ми вклали всю душу в нашу компанію і розробки. І наші препарати справді творять чудеса. Наприклад, АЗОТОФІТ стимулює ріст рослин та підвищує врожайність, а один із лідерів серед препаратів ОРГАНІК-БАЛАНС збалансовує живлення та відновлює вегетацію рослин. Завдяки йому ми врятували не одне поле соняшників, сої та плодових садів, які гинули через технологічні помилки та токсичний вплив гербіцидів. 

Продукція компанії “Жива Земля”, яка підвищує врожайність та оздоровлює ґрунти

Та найцікавіше почалось у 2008 році. Ми створили продукт, який допомагає оздоровлювати ґрунти – біодеструктор ЕКОСТЕРН. Він розкладає рослинні рештки, пригнічує  патогени, активує сапрофіти, тобто корисні бактерії. Коли ми починали це вивчати, то навіть самі до кінця не розуміли, який ефективний продукт ми зробили! З кожним роком, завдяки дослідженням, ми відкриваємо все нові та нові позитивні властивості даного препарату.

Головне для нас – оздоровити українську землю. І нам це вдається. Для мене це вже як стиль життя, я йду на роботу як на свято і пишаюсь тим, що роблю і що вдалось зібрати команду однодумців, які розділяють нашу філософію. 

Власний музей штамів та Інститут біотехнологій

Головною особливістю нашої продукції є те, що вона повністю безпечна для людей,  бджіл, тварин та навколишнього середовища. Сьогодні під брендом “Жива Земля” реалізується понад 50 препаратів, які пройшли державну сертифікацію. Серед  продукції є біодобрива,  біоприлипачі, біоінокулянти, та біопрепарати для захисту від хвороб та шкідників. Виробничі потужності заводу становлять понад 10 тисяч тонн продукції на рік. Ми є компанією повного циклу і займаємося розробкою комплексних біологічних рішень для аграріїв. Тобто, ми відбираємо найактивніші штами мікроорганізмів, створюємо готовий продукт, а також надаємо індивідуальні консультації з біологізації технологій землеробства.

БТУ-ЦЕНТР має власний музей штамів мікроорганізмів, де cтворюють біопрепарати
Виробництво біопрепаратів складається з кількох етапів. Перше і найголовніше – використати непатогенні та ефективні мікроорганізми. Для цього ми створили власний музей штамів мікроорганізмів.

Наступний етап – обрати найефективніші поєднання та передати на випробування в дослідницькі інститути. За останні п’ять років ми дослідили понад 200 мікробіологічних взірців по всій території України. З нами працюють найкращі мікробіологи та біохіміки, з 30-ти річним досвідом роботи. Якщо перевірка пройшла успішно, препарат відправляється на польові досліди. Вже там ми вивчаємо ефективні норми внесення, аналізуємо біометричні показники, а також стан рослин і урожайність. У 2019 році  на базі підприємства був створений власний ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ. Завданням інституту є аналіз агрохімічних показників проб ґрунту та розробка унікальних форм препаратів. Саме тут був розроблений біофунгіцид проти білої гнилі – СКЛЕРОЦИД та біоінсектицид проти личинок травневого хруща МЕТАВАЙТ.

Вся наша продукція зберігається на складах, де ретельно контролюється температура. До того ж у нас великі вимоги до чистоти, як з харчовими препаратами. Є навіть власний автопарк з холодильними камерами, щоб все швидко доставити до споживача у кожний куточок України та за її межі. Щодня працюємо для того, кожен мав змогу виростити у себе урожай без хімії та дати своїй дитині здорову їжу з городу.

Серед клієнтів – фермери з усього світу

Біопрепарати “Жива Земля” активно застосовуються в агровиробництві. Серед клієнтів є як великі холдинги, так і маленькі фермерські господарства. До нас звертаються фермери з усіх куточків України. Але на цьому географія не обмежується. У країнах Східної та Західної Європи ретельно дбають про те, щоб агрономія не чинила шкоду для довкілля. Тому і за кордоном ми знайшли своїх клієнтів – продукцію експортуємо у 15 країн світу – Німеччина, Білорусь, Сербія, Молдова, Литва тощо. А ще 10 країн випробовують препарати. Ми цінуємо кожного клієнта і пояснюємо їм, що вони зможуть отримати, проводимо аналіз ґрунту і насіння на наявність патогенів, даємо рекомендації, пояснюємо дію біопрепаратів. Кожного консультуємо та надаємо допомогу.

Читайте також: Шість освітніх курсів для фермерів від провідних агро-спеціалістів

Наші біопрепарати дозволені до використання в органічному землеробстві, що підтверджує сертифікат Organic Standart. Також компанія БТУ-ЦЕНТР є членом Міжнародної асоціації виробників біоконтролю (IBMA).
У нас ще багато планів та завдань! Хочемо вдосконалюватись, знаходити нові форми мікроорганізмів та розширювати свій асортимент біопрепаратів. Наша команда професіоналів точно з цим впорається! Головне – результат. А у нашому випадку – це екологічні препарати, здорова земля та хороший урожай. 

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі