«Нам є чому повчитися». Британське видання The Telegraph опублікувало статтю про переваги медичної системи України

Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.

Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

Про костюм

Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.

Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.

Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)

Довідка про конкурс

Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.

Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.

Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації. 

Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.

Громади, що взялися за компостування

Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам. 

Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди. 

«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.

Фото: Білогородська громада

Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.

«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.

На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів. 

«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.

Фото: Красносільська громада

Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище. 

Як проєкт допомагає громадам

Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.

П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети. 

Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування. 

Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.

Перші результати 

У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися. 

Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.

Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники —  окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети. 

Фото: Гірська громада

Можливості для всіх: долучайтеся та дійте

Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій. 

Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.

Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.

Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя. 

У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.

Про це повідомили в КМДА.

Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.

Де квітнуть тюльпани

Голосіївський район:

• сквер Миру;
• сквер Героїв Маріуполя;
• сквер на вулиці Івана Федорова;
• Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
• Голосіївська площа;
• вулиця Василя Касіяна.

Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку

Дарницький район:

• проспект Миколи Бажана; 
• сквер імені Олександра Кошиця;
• парк Партизанської слави.

Деснянський район:

• парк «Кіото»;
• парк «Фестивальний»;
• проспект Романа Шухевича; 
• сквер імені В’ячеслава Веремія; 
• парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
• Деснянський парк;
• парк «Молодіжний»;
• сквер на площі Анкари;
• вулиця Братиславська;
• транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

Дніпровський район:

• бульвар Верховної Ради;
• Дарницька площа;
• парк «Перемога»;
• транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
• сквер біля будівлі Дніпровської РДА.

Оболонський район:

• парк відпочинку «Наталка»;
• парк «Пуща-Водиця»;
• парк відпочинку на проспекті Литовському;
• сквер на вулиці Федора Максименка;
• сквер на вулиці Олександра Архипенка;
• сквер на Оболонській площі;
• парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
• сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
• сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
• сквер на вулиці Прирічній;
• сквер на вулиці Вишгородській;
• сквер на вулиці Зої Гайдай;
• сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
• транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
• транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
• бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
• сквер на проспекті Степана Бандери;
• вулиця Міська.

Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка

Печерський район:

• Наводницький парк;
• вулиця Банкова;
• бульвар Миколи Міхновського;
• сквер імені Марії Заньковецької.

Подільський район:

• сквер на площі Щекавицькій;
• Куренівський парк;
• сквер № 1 на Контрактовій площі;
• сквер № 2 на Контрактовій площі;
• сквер на вулиці Вишгородська;
• парк «Березовий Гай»;
• вулиця Івана Виговського;
• сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
• сквер імені Кузьми Скрябіна.

Святошинський район:

• сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
• парк «Інтернаціональний»;
• парк  «Гамбурзький»;
• парк «Совки»;
• вулиця Зодчих;
• парк імені генерала Потапова;
• сквер імені Михайла Реуцького;
• сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському; 
• вулиця Жмеринська;
• транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.

Солом’янський район:

• парк «Відрадний»;
• сквер імені Максима Шаповала;
• сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.

Шевченківський район:

• Майдан Незалежності;
• поруч із Міністерством закордонних справ України;
• парк «Володимирська гірка»;
• парк імені Тараса Шевченка;
• сквер Анни Київської;
• сквер на вулиці Прорізній;
• парк «Веселка».

Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.

Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА