Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

Опубліковано

Попри невеликі розміри Хотинська громада, що в Чернівецькій області, прийняла вже шість релокованих підприємств. Більшість із них – бізнеси з Харківщини, які були змушені евакуюватися через російські обстріли.

За шість місяців великої війни з туристичної локації громада перетворилася на справжню економічну фортецю Буковини. А релоковані підприємства вже відновили роботу та готуються до будівництва на території місцевого індустріального парку «Хотин Invest».

Про роботу з бізнесом, прийом семи тисяч переселенців, облаштування безкоштовного бізнес-хабу та роль тилових регіонів у порятунку економіки України ШоТам розповів голова Хотинської громади Андрій Дранчук.

Андрій Дранчук

Голова Хотинської громади

Хотин – місто на перетині трьох областей

На самому початку реформи децентралізації Хотинська громада не потрапила до десятки громад, які першими об’єдналися на території Чернівецької області. На це були певні політичні моменти. Але вже в 2018 році відбулося наше перше об’єднання, а два роки тому Хотинська громада завершила повноцінне формування.

Сьогодні це місто Хотин, яке водночас є адміністративним центром, та десять сільських населених пунктів. Загальна чисельність населення сягає приблизно 19 тисяч людей. Ми межуємо з двома областями та є першою громадою зі сторони Хмельницької та Тернопільської областей.

Наша родзинка – це Хотинська фортеця, яка до пандемії коронавірусу та повномасштабної війни зустрічала сотні тисяч туристів щороку. Тож місто позиціонує себе як туристичне й намагається всіляко розвивати цей напрям. Принаймні, так було до 24 лютого. До того ж, на території громади немає великих промислових підприємств, а сама Хотинська ТГ розташована неподалік кордону з Європейським Союзом. Усі ці фактори допомагають нам розбудовувати комфортне містечко, у якому справді приємно жити.

Хотинська громада, фортеця
Хотинська фортеця. Фото: pluazdrona.eu

Громада з негласною яблуневою агломерацією

Водночас Хотинська громада, як і всі громади Чернівецької області, доволі специфічна. Ми не можемо похизуватися площею та значною кількістю великих земельних ділянок, а тому про розвиток сільського господарства не йдеться. Усі землі, що є на нашій території, перебувають у приватній власності. І ці паї складно назвати великими. Власне, це й формує специфіку нашого розвитку.

Кожне домогосподарство займається індивідуальним заробітком. З одного боку, цьому неабияк сприяє сам регіон, адже територія надзвичайно придатна для вирощування фруктів. У нас навіть створена негласна яблунева агломерація, оскільки природні умови в Хотинській громаді – одні з найкращих в Європі для вирощування фруктів. І приватні домогосподарства саме цим і займаються: вирощують абрикоси, яблука, сливи та черешню і продають врожай на переробку.

Хотинська громада, голова Андрій Драчук

Але, з іншого боку, це практично ніяк не сприяє повноцінному розвитку громади. Адже малі фермери не є тими суб’єктами, які можуть у повній мірі сплачувати податки та формувати місцевий бюджет. Саме тому протягом останніх років ми активно працюємо над розвитком інвестиційного клімату.

Зокрема, ще до війни намагалися реформувати туристичну скадову. Наша фортеця – це дійсно магніт, який притягує туристів з усієї країни. Але мета громади – розширити туристичні маршрути, запрошуючи людей безпосередньо до міста. Ми активно працювали над цим напрямом, але вторгнення перекреслило всі плани.

Крім того, спільно з Програмою DOBRE ми напрацювали та затвердили власну Стратегію розвитку до 2027 року, підготували інвестиційні паспорти та розробили всі необхідні інформаційні матеріали. А два роки тому, в 2020-му, почали працювати над створенням індустріального парку. І якщо фортеця – це туристичний магніт Хотинської громади, то «Хотин Invest» мав стати економічним.

Від громади з фортецею – до велосипедної столиці

Власне, усі ті зусилля з економічного розвитку та розробки портфоліо громади дали свій результат цьогоріч. Після вторгнення російських військ ми оперативно включилися в державну програму релокації бізнесу, створили інтернет-ресурси та організували окрему команду, яка займалася спілкуванням з підприємцями. Ми телефонували представникам бізнесу та пропонували громаду як місце, куди можна і варто переїжджати.

Тут важливо зазначити, що ми усвідомлювали власну неконкурентність. Адже, повторюсь, громада не є великою, а запити, що надходили від підприємців з умовних Харківщини та Донеччини, передбачали виділення від 5 до 20 тисяч квадратних метрів. А в нас ніколи в житті не було таких площ, цього просто не передбачала специфіка регіону.

Велотрейд

А тому ми шукали альтернативні способи залучення підприємств й зрештою зробили ставку на створення умов для проживання бізнесу. Бо одна справа – просто перевезти свою компанію, зовсім інша – релокувати колектив. Навіть коли йдеться про переїзд 20 співробітників, на практиці це завжди 100-120 людей. Бо з кожною людиною, з кожним працівником переїжджає й вся його родина.

Відтак ми почали ремонтні роботи в незадіяних комунальних установах громади. І вже в квітні-травні мали дві готові будівлі, які пропонували релокованому бізнесу як бонус, якщо вони заходять на нашу територію. Хотинська громада надавала всі умови для проживання команди підприємства, повний соціальний пакет. А якщо бізнес обирав комунальну площу – надавали пів року «бонусного» періоду, аби люди могли стати на ноги.

Тобто робили все можливе, аби бізнес захотів евакуюватися саме до нас. І, мені здається, нам це вдалося. Від моменту запуску програми з релокації до нас перебралися шість підприємств. Ми залучили найбільший в країні завод із виробництва велосипедів – «Велотрейд». На одній із перших зустрічей я навіть жартував, що замість класичної асоціації з Хотинською фортецею настав час пов’язувати себе з велосипедною столицею України.

Хотинська громада прийняла завод Велотрейд
Компанія «Велотрейд» вже облаштувалася в Хотинській громаді.

Більшість релокованих підприємств – з Харківщини

Кожне нове підприємство в громаді – це надзвичайно важливо для нас. Це та свіжа кров, що створює нові робочі місця та сприяє економічному розвитку. А кожне робоче місце – це щонайменше одна родина, яка матиме, що їсти. До того ж, ці сім’ї залишаються в громаді, діти переселенців починають відвідувати наші садки та школи, а дорослі користуються сервісами та послугами, над якими ми працювали всі попередні роки.

Більшість релокованих підприємств – це бізнеси з Харківської області. І вони не просто переїхали, а перереєстрували свої підприємства, а деякі й взагалі створили нові компанії з фокусом на експорт. Вони розглядають Хотин як місце постійної роботи, навіть після перемоги України. По-перше, звідси їм легше виходити на європейський ринок. А по-друге, за словами самих харків’ян, навіть після війни кордон з Росією нікуди не зникне, а отже, загроза залишатиметься.

розетки lxl
Серед бізнесів, що релокувалися до Хотинської громади, – виробник електротехнічних виробів та фурнітури LXL.

Створили бізнес-хаб, аби підприємці мали власний простір

Війна диктує нам нові правила та створює нові умови, на які необхідно оперативно реагувати. Це сьогодні ми вже розуміємося, як все відбувається, які процеси потребують особливої уваги. А в перші тижні великої війни в апараті міської ради ніхто й вимовити не міг це слово – релокація. Було мало розуміння, що це, як варто діяти.

Ми донині зустрічаємося з новими викликами, відповідей на яких немає в книжках та умовних інструкціях. Це те, з чим громада має впоратися самостійно, щодня вирішуючи якісь запити та проблеми. Так само і з бізнесом: після переїзду підприємці, які заробляли вдома мільйони, стикаються з банальними, базовими проблемами. Де зустрітися з партнерами, як кудись доїхати чи дійти, до якої школи віддати дитину. Це такі елементарні речі, які після релокації сприймаються зовсім інакше.

Тож ми намагаємося підтримати бізнес і в таких ситуаціях. З перших тижнів ми ані слова не казали підприємцям про якусь оренду, компенсацію чи щось подібне. Ні, наше ключове завдання – це врятувати бізнес та допомогти йому оговтатись від пережитого стресу.

Хотинська громада: команда

І якщо ми можемо вирішити якийсь запит – це буде зроблено. Так у Хотинській громаді з’явився безкоштовний бізнес-хаб. Ми побачили, що підприємці потребують локації для переговорів, онлайн-зібрань чи підпису документів. Тобто звичайних офісних послуг. Відтак провели ремонт в одній з комунальних установ та облаштували там кабінети, велику залу засідань, встановили проєктори, підключили інтернет.

Читайте також: «Працюємо на перемогу». Як громада на Львівщині прийняла тисячі переселенців та допомагає воїнам ЗСУ

А після завершення пішли з цим до бізнесу й сказали: «Дивіться, у нас є ось такий простір, назвемо його бізнес-хаб, де можна прийти, обрати кабінет і повісити свою табличку. Це ваше місце – користуйтесь». І воно запрацювало! Підприємці отримали власні офіси, а журналісти, приїжджаючи до громади, щиро дивуються. Кажуть, раніше бачили подібне лише в американських фільмах.

Усе це ми робимо власними силами, без допомоги держави чи міжнародних партнерів. Я молодий, і команда підібрана така сама. Кожен працює на результат, і всі щиро радіють, коли нам вдається досягти успіху. Субота, неділя, війна – щодня на роботі. Серед нас немає людини, яка не була б залучена до спільної справи. Завдяки цьому і є результат.

Прийняли сім тисяч переселенців

Крім релокованих підприємств, ми також приймаємо українців з інших регіонів. Перші внутрішні переселенці прибули до нас вже на другий день повномасштабної війни – 25 лютого. На той час ми вже встигли запустити штаб реагування та підготуватися до прийому людей.

Що нам справді допомогло в цій ситуації – це оперативно створений електронний онлайн-реєстр. Доступ до нього мали всі населені пункти громади, і якщо кудись приїжджали переселенці, діловоди одразу їх реєстрували. Завдяки цьому ми бачили всю загальну інформацію: хто приїхав, у якому населеному пунктів зупинився, хто прихистив тощо.

Гуманітарна допомога від партнерів із Польщі. Травень 2022.

А на другий-третій день приходили разом із поліцейськими громади та знайомилися з цими людьми. Тому жодних надзвичайних ситуацій з прийомом у нас не було. Це при тому, що загальна кількість переселенців, які прибули за час війни до Хотинської громади, більша за третину нашого населення – 7 тисяч людей. І три тисячі досі залишаються в громаді.

Ми проти продуктових наборів, натомість пропонуємо роботу

Мене дуже тішить, що для розселення переселенців ми не задіяли жоден комунальний заклад. Жодної школи, дитячого садка, як це робили інші громади. Адже розуміли: прийде навчальний рік, і ми будемо змушені знову кудись переселяти людей. Натомість усі розмістилися в приватних домогосподарствах.

Ми створили реєстр будинків, чиї власники готові поселити в себе людей. Також знайшли покинуті домівки, зв’язалися з господарями та отримали дозвіл на використання. Крім того, допомагали як переселенцям, так і тим, хто приймав їх у себе вдома. За потреби облаштовували будинки, привозили матраци, холодильники, створювали необхідні умови. Сьогодні 95% переселенців, які мешкають у громаді, живуть саме в приватних будинках. Завдяки цьому вдалося уникнути навантаження на громаду.

Один із наших принципів у роботі з переселенцями – відмова від продуктової допомоги. Тож коли до громади приїжджає якась волонтерська організація, я одразу кажу: «Не давайте жодних наборів». Адже це провокує небажання працювати й адаптуватися на новому місці. Людина може отримати кілька наборів від різних волонтерів, а потім ще й записатися на кілька грошових допомог від благодійних фондів. Навіщо тоді докладати зусиль, щось роботи й адаптуватися?

Натомість ми пропонуємо переселенцям роботу на релокованих підприємствах та в комунальних установах. І є чимала частина людей, які справді відповідально до цього ставляться. Вони вже бачать себе повноцінними жителями нашої громади: влаштувалися на роботу, облаштовують житло, віддали дітей до школи.

Хотинська громада готує житло для переселенців

Маємо стати надійним тилом для розвитку економіки

Наразі я, як і вся наша громада, мрію, аби релокований бізнес розпочав будівництво в нашому індустріальному парку. Це першочергова задача, адже західні області України – це тил, який має бути зоною економічного розвитку та підтримувати економіку держави.

На сьогодні два з шести релокованих підприємств вже розробляють проєкти будівництва на території «Хотин Invest». І я надзвичайно цьому радію, адже саме це – інструмент, який сприятиме подальшому розвитку громади.

Швейне підприємство з Харкова також обрало Хотин для релокації.

Ми всі чудово розуміємо, що і бізнес-хаб, і розміщення працівників релокованих бізнесів – це тимчасове. Згодом підприємці стануть на ноги й побудують нові офіси, а їхні працівники переїдуть до власних домівок. А робота в індустріальному парку лише сприятиме цьому. Тож це саме той вектор, над яким ми активно працюємо.

Суспільство

Інженер-енергетик облаштував майстерню з виробництва РЕБ та FPV (ВІДЕО)

Опубліковано

Андрій Галюга та його хлопці й дівчата з ГО “Бо можемо” відновлювали розбиті хатини на рідній Чернігівщині, плели маскувальні сітки, робили окопні свічки, а зараз дійшли до найактуальнішого на фронті – навчилися збирати FPV-дрони та системи РЕБ. Щодня за фінансової підтримки українців Андрій з командою йде до своєї мети – перетворити маленьку майстерню на справжній завод, який працює на ЗСУ!

Про це повідомляє ШоТам.

Історія Андрія та команди

Коли окупанти на Чернігівщині лишили після себе руїни, Андрій долучився до відновлення. Він швидко зібрав коло себе однодумців.

“Коли людина починає займатися новою для неї справою, вона зіштовхується з невідомим. Але очі бояться, а руки роблять”, – розповідає Андрій.

Разом вони почали розбирати завали будинків, ремонтувати їх, а деякі навіть зводити з нуля. А пізніше долучилися й до іншої роботи – виготовлення окопних свічок і маскувальних сіток. Коли ж постала потреба в збільшенні кількості FPV-дронів та РЕБ на фронті, навчилися збирати й їх!

На початку свого волонтерського шляху більшість членів команди не мали побідного досвіду.

“Ці люди абсолютно різних професій, абсолютно різних поглядів на життя. Обʼєднує їх те, що вони мають щире бажання допомагати”, – наголошує Андрій.

Діяльність та плани ГО

Вже зараз команда навчилася: хтось збирає раму, хтось – контролери й двигуни, хтось тестує. Працює єдиним механізмом.

Команда існує виключно пожертвами українців, не маючи закордонних донорів. Замовляють деталі та збирають дрони за собівартістю працюючи за ідею. Андрій запевняє, попри популяризацію FPV, на фронті дуже бракує дронів. Саме тому його команда робить свій внесок у велику спільну справу. Маючи відповідне фінансування, “Бо можемо” здатні робити до 20 дронів на день. Якщо ви шукаєте тих, хто перетворить ваш донат на FPV, то команда ГО – саме ці люди.

“Чим більше буде фінансування, то, виходячи з потенціалу нашої команди наявної зараз, можна буде думати вже й про завод. Невеликий, але завод”, – каже Андрій.

Підтримати команду волонтерів можна тут.

Читати далі

Суспільство

“Укрзалізниця” запускає новий міжнародний маршрут Прага – Чоп

Опубліковано

У співпраці з чеським RegioJet Укрзалізниця запускає новий міжнародний поїзд Прага — Чоп. Перший потяг із Праги вирушить вже 27 березня.

Про це повідомляється в Укрзалізниці.

Деталі маршруту

  • Нічний потяг вирушатиме з Праги о 21:52 й прибуватиме до Чопу о 10:35.
  • У зворотному напрямку потяг відправлятиметься з Чопу о 17:35, а прибуватиме до Праги о 05:46 наступної доби.

Читати також: Укрзалізниця розпочала електронний продаж квитків на поїзди з Києва до Австрії

Щоб мешканці сусідніх регіонів змогли легше дістатися Чопа, Укрзалізниця традиційно забезпечує стикувальні маршрути та призначає спеціальний пересадний поїзд Чернівці – Чоп – Ужгород. Потяг щоденно вирушатиме з Чернівців о 05:30, прямуватиме через Івано-Франківськ, Стрий, Мукачево, Чоп, а до Ужгорода прибуватиме о 17:20. У зворотному напрямку потяг відправляється з Ужгорода об 11:05.

Вартість:

  •  близько 1 060 гривень за сидяче місце;
  •  1 700 гривень за спальне місце.

Придбати квиток можна тут.

Нагадаємо, що пасажири Укрзалізниці випили понад 500 тисяч склянок чаю та задонатили мільйони на ЗСУ.

Фото: Укрзалізниця

Читати далі

Суспільство

Дрони увійшли в десятку найбільши імпортованих в Україну товарів

Опубліковано

У січні 2024 року до України було ввезено дронів на $99 млн, що становить 2% від усього імпорту. Таким чином, вони увійшли в топ-10 імпортованих в Україну товарів.

Про це повідомляє Центр економічної стратегії.

Деталі імпорту

При цьому до країни було імпортовано телефонів на $114 млн, або 2,2% від загального імпорту.

Майже усі дрони (за вартістю) завезено з Китаю. А саме, 98 %.

Читати кожож: Один постріл з “Джавеліну” зупинив ворожий штурм та знищив танк і 3 БМП

Для порівняння, за весь 2023 рік імпорт категорії “безпілотні літальні апарати” становив частку у 0,7%, або $441 млн. Частка китайського імпорту зросла до 21,4% з 16% у 2023 році. Тоді як частка імпорту з ЄС впала нижче 50%.

Нещодавно Мінцифри повідомили, що законтрактовано вже понад 50% із запланованого на цей рік 1 млн дронів українського виробництва.

Нагадаємо, що Дія.Бізнес запустила новий освітній курс для підприємців про основи комплаєнс-менеджменту.

Також ми повідомляли, що в Нацгвардії показали ліквідацію російського спостережного пункту “Муром”.

Фото: Армія Infrom

Читати далі