82-річна пані Валентина шиє особливі подушки для захисників України. Щоб підтримати воїнів, вона облаштувала справжній цех.
Історію волонтерки розповідає ШоТам.
Пані Валентина власноруч шиє кожну подушку. Уже пошили і відправили захисникам понад 3000 подушок.
«Оце для прифронтового шпиталю. Подушка така, що наволочку можна і поміняти, і випрати, і зручно», — Валентина Мініна
На початку великої війни пані Валентина евакуювалася з Житомирщини на Хмельниччину. Там вона взялася готувати тушкованку та робити окопні свічки для наших воїнів.
Читайте також: Відновили знищений бізнес і виходять на ринок США. Кейс українського бренду свічок WOOD MOOD
А коли окупанти накивали п’ятами з півночі України, повернулася до рідної хати. Але і там без діла не сиділа: допомагала різати тканину для маскувальних сіток.
Аж раптом почула від знайомої, що та шиє подушки для танкістів: ідея пані Валентині сподобалася. Удома знайшла рештки тканин і взялася до шиття. За кілька днів перші подушки поїхали на фронт.
«У фейсбуці хлопчик написав: “Це те, що треба”. І коли я отримала таке добро, то ми вже не зупинялися, ми шили й шили», — Валентина Мініна
І почалося: сусіди стали приносити тканину, волонтери — надсилати синтепон. Долучилися сусідки, подруги та їхні онуки.
«У вільний від школи та гуртків час я пишу листівки, 90-й псалом або відношу тканину від бабусі до Валентини Миколаївни», — Вероніка Іванова, школярка, волонтерка.
Нині в команді пані Валентини працює 6 майстринь: одні шиють, інші наповнюють подушки.
«Ріжемо отак для зручності. Наповнюємо до країв, розрівняли…», — Людмила Васютіна, пенсіонерка, волонтерка.
Потім зять пані Валентини разом з іншими небайдужими відвозить подушки волонтерам. Так допомога від швачок потрапляє на фронт та до шпиталів.
«Везуть скрізь: у Бахмут везуть, у Краматорськ везуть, у Запоріжжя. І потім вони нам надсилають навіть звіти: військові з нашими подушками. Воно дуже надихає і гріє душу», — Валентина Мініна
Подушки від пані Валентини дають змогу військовим краще виспатися на фронті. А танкісти та водії підкладають їх під поперек, рятуючи спину від забоїв.
Разом з подушкою український воїн отримує смаколики та підбадьорливу записку. Це допомагає захисникам не тільки краще відпочити, а й мотивує рухатись до Перемоги.
«Не зупиняюсь, тому що хочу, щоб було все добре. Хочу, щоб перемогли, і вірю в те, що переможемо!», — Валентина Мініна, пенсіонерка, швачка.
Нагадаємо, вчителька-переселенка виготовляє зефірні квіти з присмаком нескореного Херсона.
