Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

На заводі «Добродія» запустили виробництво пелет

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На заводі ТМ «Добродія», що виготовляє вівсяні пластівці і продукцію на зерновій основі, відкрили цех із виготовлення пелет.

Про це повідомила пресслужба компанії Agricom Group, якій належить завод.

За інформацією, тверде паливо вироблятиметься з відходів виробництва (лушпиння вівса) та відходів елеватора (відходів після очищення соняшнику).

Як розповіли у компанії, виробництво пелет запущено, щоб забезпечення власні потреби у паливі сушарки зернових культур, яка перейшла на тверде паливо торік.

Компанія планує у майбутньому повністю відмовитися від використання природного газу і використовувати на підприємстві сонячну енергію і в такий спосіб реорганізувати завод.

Читайте також«Для вас – сміття, для мене – скарб». Як волонтер на візку створює окопні свічки для бійців ЗСУ

Нагадаємо, Львівська меблева компанія генерує електроенергію з відходів виробництва.

Також у Харкові встановлюють пересувні котельні.

Також ми повідомляли, що у Рівному запустили потужну котельню на біомасі.

Фото: facebook.com/AgricomGroup.

Економіка

Завод на Черкащині перейшов на воєнні рейки і виготовляє консерви для ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Завод на Черкащині, який до війни виготовляв корми для тварин, переорієнтував діяльність на потреби Збройних сил і гуманітарних організацій. Тепер консерви «Каневілль» користуються великим попитом у військових, пише Економічна правда.

У жовтні 2021 року підприємець Тарас Лисенко разом з партнерами запустив завод з виробництва кормів для котів і собак. У створену ними компанію Kaniville (ТОВ «Борисфен-трейд») інвестували майже 50 млн грн і найняли близько пів сотні працівників. А за чотири місяці після цього почалася війна.

Підприємці вирішили переорієнтували виробництво. Нині на заводі щомісяця виготовляють близько 2 млн банок м’ясної продукції. Майже половина з них постачається військовим, частину викуповують представники міжнародних гуманітарних організацій і безкоштовно роздають українцям, а решта потрапляє на полиці супермаркетів.

Корм для тварин завод теж виготовляє, його частка – 20% від усієї продукції.

Запуск заводу під Каневом і початок війни

Тарас Лисенко 20 років працював у сфері кормів для тварин і ніколи не думав, що йому колись доведеться виготовляти консерви для людей.

Два роки тому підприємець разом із партнерами придбав виробничий майданчик під Каневом, де раніше працював завод «Верес». Його загальна площа – 6 га, на яких розташовані 4 тис кв м виробничих приміщень.

Ідею будівництва заводу з виробництва їжі для тварин підприємці виношували п’ять років.

«Усе було таке занедбане, що ми рік робили ремонт, встановлювали обладнання для виробництва кормів для котів і собак», – зазначає Лисенко.

Читайте такожДім за тиждень. Як підприємець із Луганщини розробив унікальний модульний будинок для переселенців

У жовтні 2021 року запустили виробництво і почали виготовляти корми в металевих консервах з торговими марками Carnie, Pet Chef і «М’ясна миска».

«Улітку 2021 року я сів у машину, об’їхав усю Україну, уклав угоди з дистриб’юторами щодо продажу кормів для котів і собак у кожній області. У листопаді 2021 року ми відправили першу партію товару», – пригадує підприємець. Так продукція потрапила в роздрібні мережі та зоомагазини.

До війни Collar експортувала товари для тварин у 78 країн

Через чотири місяці почалася війна. Харків’янина Лисенка вона застала на заході України. До рідного міста він тоді так і не повернувся.

«Перший тиждень після початку війни всі ми були в шоці від того, що відбувається. Я почав обдзвонювати клієнтів, яких знав особисто. За два тижні ми не отримали жодного замовлення і навіть відповіді на питання, коли будуть можливі нові поставки. Навіть у спокійне Закарпаття», – зізнається він.

Читайте також«За день годуємо пів тисячі відвідувачів». Як харківська «Каша Маслом» релокувалася до Чернівців

На той момент на підприємстві працювали майже сто людей, яких потрібно було забезпечувати роботою і зарплатою. Частину обладнання купували за кредитні кошти, отримані в українських банках, і їх потрібно було повертати. Тож завод продовжував працювати, виготовляючи корми на склад.

«На початку березня мій партнер Ігор, який живе в Черкасах, їхав на завод до Хмільної на Черкащині і побачив, як з фури просто на трасі безкоштовно роздавали людям м’ясо курей. Їм нікуди було дівати товар, у них також перестали працювати звичні канали постачань», – каже Лисенко.

У підприємців виникла ідея: брати курятину і робити консерви для людей. Провели переговори і птахофабрика запропонувала хорошу ціну. За тиждень підприємці розробили рецептуру, зробили тестову партію курячого паштету і до кінця березня виготовили кілька сотень тисяч банок продукції.

«На обладнанні, де ми робили корм для тварин, можна виготовляти консерви. У нас було майже все, крім рецептур», – каже співвласник заводу.

Зараз підприємство продовжує виготовляти корми для тварин паралельно з консервами для людей. Частка перших становить близько 20%. Крім власних брендів, на заводі також виготовляли продукцію для кількох інших компаній під їхніми брендами. Наприклад, для чернігівської компанії Collar.

«В одному цеху на одному обладнанні за нормами можна виготовляти консерви для людей і тварин, але потрібно розносити виробництво в часі. Обладнання миється спеціальним чином», – розповідає співвласник заводу.

Щоб виготовляти консерви для людей, довелося змінити лише рецептуру.

«Приймаємо сировину, зберігаємо її в морозильних камерах. Далі в цеху м’ясо перемелюється і через трубопроводи подається в банки. Вони закатуються і сушаться. Потім усе це складають в корзини і завантажують в автоклав, де відбувається стерилізація», – пояснює виробничий процес Лисенко.

Він каже, що найважче було ухвалити рішення про виробництво консервів для людей. Після виготовлення першої партії в компанію почали звертатися клієнти.

Читайте також: Експортувати під час війни. Як харківський бренд шкіряних виробів підкорює міжнародний ринок

«Ми розробити свою торгову марку – Kaniville, зробили простий дизайн упаковки. Згодом виявилося, що він дуже схожий на польський паштет. Поляки писали, що ми вас, українців, звичайно, дуже любимо, але чому ж воно таке схоже? Тому ми змінили етикетку», – згадує підприємець.

Спочатку на заводі виготовляли курячий і печінковий паштети. Таку продукцію, за словами Лисенка, швидко розкуповували. Згодом попит спав.

«До середини травня був жорсткий дефіцит цієї продукції, ми з коліс продавали все, що виготовляли. Ближче до кінця травня в нас були повні склади, ми не знали, куди продавати ці паштети, і завод зупинився», – каже підприємець.

У компанії провели примітивне маркетингове дослідження у вигляді опитування клієнтів. Воно показало, що ринок потребує тушонки. Технологи розробили кілька рецептів. Так вдалося підхопити нову хвилю попиту.

Час від часу виникали проблеми із сировиною

«У березні-квітні нас врятувала близька комунікація з птахофабрикою. З травня почалися перебої: то зникала яловичина і росла її ціна, то свинина. У жовтні в нас було велике замовлення на курячу тушонку, але партнери з птахофабрики не підтвердили постачання. Ми шукали курятину по всій країні», – розповідає Лисенко.

Останнім часом із забезпеченням сировиною стало простіше. Виробники м’яса часто самі пропонують співпрацю. Наприклад, зацікавлення виявила компанія OPOS, яка, зокрема, постачає яловичину для McDonald’s.

Попри це, аби не залежати від постачальників, на заводі почали будувати цех механічного обвалювання м’яса.

«Ми придбали пʼять обвальних машин та інше обладнання, яке дозволить купувати будь-яку частину курки. Це дозволить вирішити питання дефіциту сировини», – зазначає підприємець.

Основні споживачі – супермаркети, гуманітарні програми, армія

Потужності заводу дозволяють виготовляти щомісяця понад 2 млн банок продукції. «Борисфен-трейд» має прямий контракт з однією військовою частиною Міноборони, а партнери компанії виграють тендери на поставки ЗСУ.

Через запити волонтерів та військових завод почав виготовляти м’ясні каші. Недавно асортимент доповнили п’ятьма видами курячих крилець у соусах.

Близько 40% продукції через дистриб’юторів потрапляють у супермаркети та роздрібні мережі. З мережею АТБ «Борисфен-трейд» працює напряму. Ще близько 35% товару купують гуманітарні та волонтерські організації, які безкоштовно роздають продукцію тим, хто її потребує.

Читайте також: Як цивільним підготуватися до зустрічі з нападником. Поради інструктора з самооборони

Інші 25% реалізують через нетрадиційні канали, зокрема через «Укрпошту». З нею підприємство працює напряму – консерви продаються у відділеннях. У ці 25% також входять відвантаження консервів для потреб української армії.

За його словами, тестову партію товару також замовив фонд Сергія Притули.

Готові до роботи під час війни та блекауту

У виробництво на етапі запуску партнери інвестували понад 50 млн грн власних і кредитних коштів. Після початку великої війни довелося вкласти ще кілька десятків мільйонів. Завод починав роботу з двох автоклавів, а зараз їх п’ять.

Підприємство готове працювати попри російські ракетні обстріли і вимкнення електроенергії. Тут є дизель-генератор, який дозволяє заводу не зупиняти виробництво деяких найменувань продукції навіть в умовах знеструмлення.

«Генератор дозволяє безперервно виготовляти каші і тушонки. Для випуску паштетів потрібна більша потужність генератора», – каже Лисенко.

Власна котельня для виробництва може працювати на газі, а невдовзі зможе працювати і на твердому паливі. Також на території є власні джерело водопостачання та каналізація. Усе обладнання встановили ще до війни. На заводі триває реконструкція приміщення площею 1 200 кв м, де встановлять ще одну виробничу лінію.

Експорт продукції та розширення асортименту

У жовтні компанія отримала дозвіл на експорт кормів для тварин. Наразі в процесі оформлення дозвіл на продаж за кордон м’ясних консервів для людей.

«У травні я був на виставці Interzoo (одна з найбільших виставок товарів для тварин – ЕП) у Нюрнберзі, де познайомився з десятками дистриб’юторів. Ще у 2022 році плануємо відправити продукцію ТМ Carnie, Pet Chef та “М’ясна миска” в Словаччину, Румунію та Молдову», – розповідає Лисенко.

Завод продовжить виготовляти консерви для людей. За словами бізнесмена, підприємство розширить асортимент м’ясо-рослинної здорової їжі.

«Певний час з таким сусідом ми ще будемо годувати нашу армію. Ми себе добре зарекомендувати в Міністерстві оборони», – переконує підприємець.

Компанія планує розширити й асортимент кормів для тварин і вже купила обладнання.

«Для тварин ми виготовляємо лише паштети, основний обсяг продукції на ринку вологих кормів – шматочки в соусі», – пояснює Лисенко.

Також у планах – придбати обладнання для пакування корму в пакетики.

Нагадаємо, на Житомирщині запустили перший селекційний лісонасіннєвий центр.

Раніше ми повідомляли, що у Білій Церкві на Київщині будують приміщення під релокований завод з інвестиціями $2 млн.

Фото: epravda.com.ua.

Читати далі

Економіка

Підприємниця з Чернігівщини за грантові кошти налагодила виробництво пелет

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Анастасія Єрко із селища Плоске на Чернігівщині в межах грантової програми єРобота отримала гроші на бізнес з виробництва паливних пелет та заготівлі дров.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Міністерства економіки України.

Зазначається, що жінка побачила перспективу у цьому напрямку, оскільки в умовах дефіциту природного газу мають бути альтернативні джерела тепла.

«Пелети є одними з найвигідніших видів палива. Вони екологічно чисті, бо виготовляються з відходів лісогосподарського та сільськогосподарського виробництва: тирси, соломи, соняшникового лушпиння, а також торфу. Прийнятні за ціною, ефективно виробляють тепло, мають мінімальну кількість відходів, а золу з них можна використовувати в якості компосту», – пояснює свою ідею підприємниця.

Анастасія вже закупила необхідне для виробництва обладнання, а також налагодила ринок збуту.

Читайте такожЕкспортувати під час війни. Як харківський бренд шкіряних виробів підкорює міжнародний ринок

Власниця бізнесу вже працевлаштувала на підприємстві двох різноробочих. А згодом, коли виробництво вийде на повну потужність, планує розширити штат – залучить водія та інженера-технолога.

Нагадаємо, підприємець налагодив пошиття військової форми для жінок завдяки гранту єРобота.

Також ми розповідали, що в Україні запустили сайт програми «єРобота» із грантами для бізнесу.

Фото: facebook.com/mineconomdev.

Читати далі

Економіка

Релоковані підприємства перерахували до держбюджету ₴1,14 млрд ЄСВ – Мінекономіки

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

За 2022 рік релоковані підприємства перерахували до державного бюджету України 1,14 млрд гривень єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Про це повідомили у Міністерстві економіки України.

Повідомляється, що від початку нападу рф 772 підприємства перевезли свої виробничі потужності до більш безпечних регіонів, 605 із них вже відновили роботу на новому місці.

У такий спосіб вдалося зберегти понад 35 тис. робочих місць та створити 7 тис. нових.

Найбільше підприємств релокувалося до:

  • Львівської (28,6%),
  • Закарпатської (17,9%),
  • Чернівецької (12,2%),
  • Івано-Франківської (8,3%),
  • Тернопільської (7,5%),
  • Хмельницької (7,5%) областей.

Серед них найбільше підприємств, що працюють у сфері торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (40,7%) та переробної промисловості (30,2%).

Ще 261 підприємство шукає необхідну локацію або спосіб транспортування бізнесу. А 634 підприємства, що подали раніше заявки на переміщення, відмовилися від релокації у зв’язку з деокупацією територій, на яких вони розташовані.

Читайте також: Експортувати під час війни. Як харківський бренд шкіряних виробів підкорює міжнародний ринок

Наголошується, що до програми релокації може долучитися будь-яке підприємство. Власники бізнесу можуть розраховувати на державну підтримку у підборі необхідної локації, допомогу з перевезенням потужностей, розселенні працівників і пошуку нових кадрів та пошуку ринків збуту.

Переміщення здійснюється в один із шістнадцяти регіонів (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська, Рівненська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Дніпропетровська, Житомирська, Одеська та Київська (за винятком м. Києва) області).

Нагадаємо, Канада випустила облігації на підтримку України на суму $500 млн.

Також Україна стала найбільшою постачальницею масла до Євросоюзу.

Фото: facebook.com/mineconomdev.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство23 години тому

Не виживати, а зростати. 10 порад для українського бізнесу, що допоможуть розвиватися під час війни

Український бізнес зіштовхнувся з черговою кризою на тлі повномасштабної війни. Але наших підприємців не зламати:...

Суспільство1 тиждень тому

Кризовий центр став бойовим. Як ветеранська ГО «Бандерівський Схрон» перейшла на військові рейки

«Бандерівський Схрон» – саме під такою назвою існував перший і єдиний в Україні кризовий центр...

Технології1 тиждень тому

«Замовити Starlink – просто, але є нюанс». Як купити та налаштувати «коробку з космосу» від Маска

Їх двоє, і вони – команда. Ная та Павло почали волонтерити ледь не з першої...

Суспільство2 тижні тому

Зі складів – на передову. Як проєкт «Тачка на ТРОкачку» відновлює радянські вантажівки для ЗСУ

На складах ЗСУ чекають на списання тисячі старих вантажівок. Донедавна вони вважалися мотлохом, але тепер...