«Для вас – сміття, для мене – скарб». Як волонтер на візку створює окопні свічки для бійців ЗСУ

12 років тому життя Вадима Базюка змінилося докорінно. Через невдалий стрибок у воду чоловік пошкодив хребет і опинився в інвалідному візку. Попри депресію та апатію Вадим все ж знайшов сили боротися за повноцінне життя. 

Повномасштабну війну чоловік зустрів на Львівщині, разом із родиною. Попри можливість покинути країну він вирішив залишатися та допомагати ЗСУ. Сьогодні Вадим створює для бійців окопні свічки, які дозволяють не лише зігрітися, а й навіть приготувати обід.

Невдало пірнув – й опинився на візку

Я навчався у Тернопільській області на столяра. Згодом переїхав працювати до Києва. Та 12 років тому невдало пірнув у воду й отримав перелом шийного відділу хребта, відтоді пересуваюся на візку. Крім того, мене взагалі не працюють пальці рук та ноги.

Перші роки після травми я страждав від депресії. Однак згодом поступово почав працювати над собою, проходив реабілітацію в спеціалізованих центрах, курси масажів. Намагався щось самостійно робити.

У 2013 році я поїхав в український Крим, де познайомився з майбутньою дружиною – вона теж на візку. Ми зустрічалися на відстані, тому що я жив під Києвом, у Боярці, а вона – на Львівщині. Та через кілька років я переїхав до неї, ми влаштували невелике весілля. Два роки тому в нас народилася донечка.

Я намагаюся працювати за будь-якої нагоди та постійно пробую себе в чомусь новому. Завжди запитую: «А чи зможу я це зробити?». Пробував займатися столяркою – те, на що я навчався. Роблю дощечки для кухонних меблів. Також люблю риболовлю.

Залишилися в Україні, бо віримо в ЗСУ

Ми не збирали тривожну сумку, але я вірив, що буде повномасштабне вторгнення. Хоча думав, що лише зі сторони Луганщини та Донеччини, а аж ніяк не з Білорусі. Про початок великої війни дізнався зранку 24 лютого, коли ми з родиною увімкнули телевізор.

Спершу ми були шоковані. Оскільки ми з дружиною маємо право на виїзд, упродовж першого тижня були думки про виїзд за кордон. Ми розуміли, що в нашій ситуації, коли ми на візках, пережити війну буде дуже складно. 

Читайте також: «Ми стали людьми з підручників історії». П’ять історій про молодь з прифронтових міст, яка наближає нашу перемогу

Щонайменше, нереально знайти бомбосховище, пристосоване для людей з інвалідністю. Та попри все ми вирішили залишитися. Чому? Чесно кажучи, не знаю. Просто віримо в Збройні сили України.

Перетворив сміття на допомогу ЗСУ

З перших днів війни ми перекидали для фронту кошти різним благодійним організаціям. Більше нічим допомогти не могли. Та півтора місяця тому  я прочитав статтю, у якій розповідали, що бійці потребують окопних свічок для обігріву. Трохи погуглив – виявилося, їх доволі просто робити.

Я зрозумів, що в мене є основний компонент для окопних свічок. Улітку я ходив на риболовлю й весь час брав із собою консервовану кукурудзу, а додому приносив порожні баночки. Їх у мене назбиралося багацько. Я не викидав, аби не засмічувати ставок. Тепер виходить, що те, що інші вважали сміттям, для мене перетворилося на скарб.

Мене зацікавило, чи зможу я сам зробити окопну свічку, без сторонньої допомоги. Родина підтримала, сказали, аби я пробував та старався.

Я назбирав цих баночок, відмочив їх, почав знімати етикетки. Потім нарізав картон. У мене все вийшло, єдине, що в першій партії я не міг залити банки парафіном чи воском, тому що посудина була гарячою. Але з цим допоміг племінник. Готову свічку ми підпалили й дивилися, як вона горить, перевіряли, чи немає неприємного запаху.

Окопна свічка дозволяє приготувати обід

Окопна свічка не лише світить, а й зігріває. З її допомогою бійці можуть зварити їжу, розігріти воду на чай тощо. Функціонал залежить від об’єму свічки. Якщо це баночка з-під кукурудзи, то її достатньо, щоб готувати їжу. А якщо баночка з-під котячого корму на 80 грамів, то вона може зігріти руки та ноги.

Серед переваг окопних свічок – мобільність: зі свічками легко переміщатися з позиції на позицію. Вони відразу готові до використання, швидко загоряються без додаткового часу та зусиль. Горять попри вітер, вологу та дощ.

Я тестував, скільки горить моя окопна свічка. Банка обʼємом 80 грамів – приблизно дві години, а 300 грамів – 5-6 годин. Тому на них можна приготувати навіть борщ. До того ж їх можна затушити, а згодом використати знову.

Наростив потужності завдяки TikTok

Коли я лише замислювався над виготовленням окопних свічок, то сконтактував із волонтером, який живе неподалік. Запитав, чи є взагалі у  бійців така потреба. Він відповів, що раніше треба було, а зараз – хіба що трохи. Та все ж я передав свічки. Перша партія налічувала 13 свічок, а друга – 73. Бійці вже незабаром мають їх отримати.

Також у мене є сторінка у TikTok, де я розповідаю людям про свою діяльність. Думаю, можливо, хтось зголоситься допомогти. Також хочу своїм прикладом закликати інших людей виготовляти окопні свічки.

Після того, як мої відео набули популярності, люди надіслали купу банок і різну сировину, а ще донатили на мої рахунки. Завдяки цьому ми змогли закупити все необхідне та продовжувати роботу.

Багато людей писали, що вони теж цим займаються, питали, де я купую матеріали. Крім того, отримав багато листів подяки, зокрема й від бійців із передової. Військові писали, що окопні свічки дуже стають їм у пригоді.

Технологія проста, головне – бажання

Технологія створення окопної свічки доволі проста, треба просто мати бажання це робити та допомагати ЗСУ. В основі – бляшанка. Важливо, щоб вона була не вищою восьми сантиметрів. А от завширшки може бути будь-якою. Підійдуть, наприклад, баночки від горошку чи кукурудзи. Утім варто пам’ятати: якщо тара зависока, свічка починає затухати.

Банку треба обов’язково відмити, аби від неї не тхнуло чимось неприємним під час використання. Далі слід зняти етикетку, висушити та вкласти всередину картон. Найкращий варіант – тришаровий.

Далі слід розтопити парафін із воском у пропорції 50 на 50. Також може бути виключно парафін або лише віск. Я, наприклад, купував харчовий очищений парафін. Його розхід – 300 грамів на одну баночку з-під кукурудзи та приблизно 110-120 грамів на банку з-під котячого корму. Заливаємо його у банку, чекаємо, поки застигне, – і свічка готова.

Окопну свічку можна виготовляти й у польових умовах, якщо є сировина та матеріали. Але важливо мати сухий картон, тому що вологий буде тріскотіти під час горіння.

Допоможіть зігріти бійців

Зараз ми виготовляємо свічки вдвох із племінником, тому що об’єми дуже великі для однієї людини. Я пристосувався, як нарізати картон, коли пальці не працюють. Для цього використовую затиск, на якому фіксую ножиці під час роботи.

На зібрані кошти ми закупили нову партію банок – 540 штук. Не маємо часу чекати, поки окрема людина надішле нам чи принесе кілька штук. До того ж із пересилкою це вийде значно дорожче, ніж купити окремо.

Водночас я розумію, що незабаром попит на окопні свічки закінчиться. А оскільки в нас ще залишилися кошти від донатів, планую придбати за них щось інше. Найімовірніше, термобілизну та енергетичні батончики.

Та поки що ми продовжуємо гріти наших захисників, а для цього потребуємо вашої підтримки. Реквізити є у моїх соцмережах. Також закликаю інших наслідувати мій приклад. Коли закриємо цей запит, будемо допомагати з іншими напрямами. Робити все, що нам під силу.