Суспільство
На Закарпатті розробляють панорамний туристичний маршрут «Ужанський Прованс»
Закарпаттям проляже панорамний туристичний маршрут «Ужанський Прованс», в межах якого можна буде відвідати палац музиканта Плотені, посмакувати винами та зустріти захід сонця у Невицькому замку.
Про це пише Укрінформ з посиланням на розробника маршруту Олександра Шершуна.
«Надихнутися історією видатного музиканта Плотені, посмакувати келихом сухого чи напівсолодкого з тераси над кількома гектарами виноградників, поспати на бджолах, спробувати відшукати чашу Ґрааля та ще й зустріти неймовірний захід сонця на вежі замку. Усе це можна встигнути всього за вікенд неподалік Ужгорода в межах маршруту», – розповів Олександр Шершун.
За його словами, цей маршрут підійде як для сімейної подорожі, так і для невеличкої групи до 8 людей.
«Чому назва «Ужанський Прованс»? Прованс із французької означає провінція, ця назва стала збірною для історико-культурного регіону у Франції. На півночі він обрамлений горами, а на півдні омивається морем. Він асоціюється з чудовими містечками та селами, зі смачною гастрономією і вином. У нас усе це є, окрім моря. Хоча й воно було тут 30 мільйонів років тому. Є у нас у цьому маршруті легендарні твердині – Невицький та Середнянський замок, є і традиційна гастрономія, і манливі гірські пейзажі. Тут є точки, які були відомими і популярними серед туристів. А є й такі, які туристи тільки почали для себе відкривати. Скажімо, той же палац Плотені у Великих Лазах, квітучий парк Деренівської купелі, мережа винниць у Нижньому Солотвині, яку називають не інакше, як закарпатський Гоббітон. По кілометражу маршрут має вигляд невеликого. Але це повноцінна денна, а то й дводенна поїздка у теплу пору року – весну, літо чи ранню осінь», – каже розробник маршруту.
До маршруту пропонуватимуть аудіогід. За інформацією Шершуна, перевага самостійних мандрівок із аудіогідами у тому, що їх можна підлаштовувати під себе.
За його словами, це панорамний маршрут – тут тобі й види на виноградник, і на всю Ужанську долину, і парки з квітами, і ціла лавандова гора.
Про розробників маршруту
Як повідомляється, туристичний маршрут «Ужанський Прованс» разом із 9 іншими маршрутами проєкту буде у вільному доступі на платформі міжнародного мобільного додатку izi.travel. Проєкт реалізовує ГО «Щасливі діти» у партнерстві з ГО «Асоціація фахівців туристичного супроводу Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду.
Раніше ГО «Щасливі діти» вже запустили 10 маршрутів-прогулянок з аудіогідами у межах проєкту «Пізнай Ужгород».
Читайте також: Печиво замість знижок та інтер’єр із відходів. Як працює вінницька екокав’ярня PicNic
Нагадаємо, запустили брендбук до 150-річчя з дня народження Лесі Українки.
Головне фото: ukrinform.ua.
Суспільство
- Києві,
- Харкові,
- Одесі,
- середмістях Львова та Дніпра.
Суспільство
Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася
«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.
«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.
Поєднали минуле з сучасним
«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.
Набагато більше, ніж просто будівництво
«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.
Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею
«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош.
«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.