Суспільство
На Волині ентузіасти відтворили одяг луцького князя Вітовта
На Волині на ініціативи кандидата історичних наук Володимира Дзьобака відродили одяг князя Вітовта – великого князя литовського (1392—1430) та князя луцького (1387—1430).
Про це пишуть Волинські новини.
Князь Вітовт був ініціатором проведення в Луцьку потужного заходу – З’їзду європейських монархів у 1429 році.
Тоді до Луцьку з’їхалися сильні світу цього: король Німеччини, легат Папи Римського, посланці датського короля і візантійського імператора.
Князь Вітовт прожив довге життя, 80 років, що було певним рекордом для правителів його часу. Життя його було досить активним, він брав участь у битвах, походах, але, схоже, мав добру вдачу та гарні гени, адже зміг прожити так довго.
Читайте також: На Рівненщині звели парк історичної реконструкції «Оствиця» (ВІДЕО)
Джерелом для вивчення вигляду тогочасних правителів стали згадки очевидців, мемуари, спогади, документи.
Вплив на тогочасну моду мали східно-візантійські традиції. З історичних досліджень про моду часів князя Вітовта дізнаємось, що типовою рисою для парадного костюма чоловіків та жінок були закриті верхні і нижні кінцівки, груди й плечі. Якщо говорити про матеріал, то часто це могли бути шовк чи парча. Особливою прикрасою були золоті та срібні нитки. Правителі також доповнювали свої образи ювелірними прикрасами.
Жіночий костюм епохи князя Вітовта
У період правління Вітовта в Європі особливої популярності набувала бургундська мода. Назву свою вона отримала від регіону Бургундія. Князь Вітовт якраз був прибічником цієї моди і з радістю носив одяг в бургундському стилі. До речі, Бургундія тоді була своєрідною столицею високої моди, тогочасним Парижем або Міланом.
Пояс князя Вітовта
Вітовт у повсякденному одязі міксував різне, тобто міг поєднати білу сорочку із полотна зі стильним бургундським одягом. Родзинкою був розшитий золотом пояс, про який просто не можемо не згадати. Про пояс Вітовта існують справжні легенди.
Все почалось із того, як на початку 90-х років ХХ ст. віднайшли цінну знахідку. Сталось це поблизу села Литва, яке розташоване на території Молодечненського району Мінської області у Білорусі.
Читайте також: У Софійському соборі показали голограму справжнього обличчя князя Ярослава Мудрого
Знахідка вразила усіх, хто її побачив. Історики відразу почали висувати різні версії: хто, де і коли міг зробити цей пояс, хто його носив і чому саме в Білорусі його знайшли.
Версія, яка була чи не найпереконливішою, свідчила про те, що цей пояс був подарунком князю Вітовту. А подарував його кримський хан Хаджа-Гірей. Сьогодні ця цінна знахідка є окрасою колекції Національного історичного музею Білорусі.
Чоловічий костюм епохи князя Вітовта
Незважаючи на свій вік, пояс зберігся досить добре. Місцем виготовлення було встановлене місто Кафа, зараз це місто Феодосія на українському півострові Крим. Матеріал пояса – срібло, часто на ньому є позолота та чорніння.
Цікаво й те, що ж було на ногах у Вітовта. Ймовірно, були шкіряні чоботи, які доповнювали шпори зі справжнього золота, що, власне, відповідало рівню європейського правителя.
Читайте також: З Парижу у Ладанці. Історія одного священника, який відроджує невеличке село на Львівщині
Уже не один рік на території Волині, а саме в містечку Радивилів (Рівненська область), працюють над відтворенням образу князя Вітовта. Спочатку вдалося створити копію його пояса, який є справжньою родзинкою образу князя.
Дослідження ще тривають і в майбутньому можна буде побачити цікавий результат, можливо, на одному із фестивалів у Луцькому замку.
Нагадаємо, стало відомо, коли виставлять оригінал Конституції Пилипа Орлика для всіх охочих.
Також на Львівщині відтворили автентичне житло слов’ян Х століття.
Як ми повідомляли раніше, з’явився 3D-тур експозицією «Леся Українка: 150 імен».
Фото Мар’яни Олійник, Арсенія Бортника.
Суспільство
У Києві на вулиці Костянтинівській 6/8 планують відреставрувати кам’яницю київського війта — пам’ятку архітектури XVII–XVIII століть. Споруду ще називають “будинок Яна Биковського” або “будинок Петра I”.
Про це стало відомо з оголошення на сайті публічних закупівель Prozorro.
Тендер на реставрацію оголосив київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використанню пам’яток історії, культури й заповідних територій. Очікувана вартість робіт — понад 3 мільйони гривень.
Читайте також: Українські бібліотекарі почали співпрацю з “Вікіпедією”, та займуться написанням статей
Відкриті торги відбудуться 6 травня. Переможець має виконати реставраційні роботи до 10 грудня 2024 року.
Нагадаємо, Jamala буде речницею від України на Євробаченні 2024.
Фото: Наш Київ