Суспільство
На Венеційському кінофестивалі відбулась світова прем’єра українського фільму «Назавжди-назавжди»
На Венеційському кінофестивалі презентували повнометражний ігровий фільм Анни Бурячкової «Назавжди-назавжди».
Про це повідомляє ШоТам.
Показ стрічки відбувся у межах конкурсної програми фестивалю Orizzonti Extra. На офіційну фотосесію, що передувала світовій прем’єрі, творці «Назавжди-назавжди» вийшли із плакатами, де висловили вдячність європейському суспільству за підтримку України.
Презентувати стрічку на світову прем’єру до Венеції вирушила чимала команда: режисерка та співсценаристка Анна Бурячкова, продюсерка Наталія Лібет, співсценаристка Марина Степанська, продюсерка Люба Кнорозок, продюсери Віталій Шереметьєв та Олексій Згоник, співпродюсери Рінске Раап та Рейніер Сейлен, молоді актори – виконавці головних ролей Аліна Чебан, Артур Алієв, Захар Шадрін та Єлизавета Цілик, а також Даша Малахова, яка зіграла у стрічці маму головної героїні.
Привітати творців картини «Назавжди-назавжди» зі світовою прем’єрою перед початком показу завітали директор 80-го Венеційського кінофестивалю Альберто Барбера та представниця фестивального менеджменту Ангела Саволді.
Після перегляду глядачі влаштували творцями овації, а обговорення тривало пів години. Слід зазначити, що більшість акторів вперше побачили готовий фільм, тож не стримували емоцій.
Читайте також: Починати заново вчетверте? Досвід незламної жінки, яка на Херсонщині відкрила козину ферму
Про фільм
Дії у фільмі відбуваються у Києві кінця 90-х. У пошуках захисту та місця, якому вона справді належить, Тоня переходить зі школи в центрі міста до іншої – у спальному районі, та потрапляє до компанії відчайдушної молоді. Разом вони шукають пригод та неприємностей на околицях постсоціалістичного Києва.
Незабаром Тоня закохується в Журіка, а дружба з Лєрою змушує її відчути потяг до її брата Сані. Все це призводить до заплутаного любовного трикутника. Водночас складне минуле Тоні переслідує її, кидаючи виклик новій дружбі та романтичним відносинам. Чи зможе вона знайти власний шлях або ж загубиться у нових суперечливих стосунках?
Нагадаємо, вийшов новий тизер психологічної драми «Між нами» з Ірмою Вітовською та Анастасією Пустовіт в головних ролях.
Також презентували перший трейлер документального фільму Шона Пенна про війну в Україні.
Фото: facebook.com/forever.forever.film.
Україна почала реалізацію домовленості про масштабний обмін полоненими у форматі 1000 на 1000, досягнутої під час зустрічі в Туреччині. Перший крок — 390 українських захисників та захисниць вже повернулися додому.
Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.
У Координаційному штабі уточнили, що з російської неволі визволили 120 цивільних громадян і 270 військових: військовослужбовців ЗСУ, зокрема ВМС, ДШВ, Сил ТрО, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.
Продовження обміну очікують уже в найближчі вихідні. Дипломатичні та гуманітарні зусилля тривають безупинно, аби повернути кожного й кожну, хто досі перебуває в полоні.
«Дякую всім, хто допомагає, хто 24/7 працює для того, щоб українці й українки поверталися додому. Дуже важливо повернути всіх, хто в полоні. Перевіряємо кожне прізвище, інформацію по кожній людині», — написав Президент.
Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей врятували з ТОТ та повернули в Україну.
Фото: соцмережі Володимира Зеленського
Суспільство
18 травня на Трухановому острові в Києві відбувся другий благодійний марафон із серії забігів MHP Run4Victory, організованих компанією МХП та БФ «МХП-Громаді». Його учасники зібрали 2 мільйони гривень на підтримку 13-ї бригади НГУ «Хартія».
Про це повідомили організатори забігу.
Як відбувся захід
Захід пройшов під гаслом «Біжимо за тих, хто бореться. Пам’ятаємо тих, хто віддав життя». У ньому взяли участь понад 2700 охочих — працівники МХП, професійні легкоатлети, аматори, ветерани, військові, діти та люди з інвалідністю, — які долали дистанції від 100 метрів до марафонських 42 км. Окрім цього, відбувся інклюзивний забіг «Люди Титани».
«Цьогоріч на серії забігів MHP Run4Victory в різних містах України ми біжимо за тих, хто бореться, і вшановуємо пам’ять тих, хто віддав своє життя. Коли ми біжимо разом, ми підтримуємо, допомагаємо й надихаємо одне одного. Це про згуртованість та національну свідомість, яка робить нас сильнішими та наближає до великої спільної перемоги», — розповів директор Благодійного фонду «МХП-Громаді» Олександр Пахолюк.
Серед учасників — ветеран Артем Лукашук, який пробіг 10 км, та ветеран Олексій Лобанок, який подолав 21 км на протезі. 5-річний Дмитрик Даневич біг у пам’ять про дідуся — полковника Вячеслава Вороного, загиблого героя, який обороняв Київ та здійснював рейси на «Азовсталь».
Читайте також: У Києві проведуть благодійний забіг із матчею та музикою
Про забіг MHP Run4Victory
Усі кошти з реєстрацій та донатів — 2 мільйони гривень — спрямують на закупівлю ударних дронів для «Хартії». У кожному місті, в якому проходить забіг, гроші передають місцевим військовим частинам.
Спортивним партнером заходу стала компанія NewRun. Інформаційними партнерами серії забігів MHP Run4Victory 2025 стали українське інтернет-видання Gazeta.ua, перше спортивне радіо Чемпіон та інформаційний ресурс Biganuti. Про харчування та наповнення стартових пакетів учасників подбали «Супер Філео», «Легко!», мережі Doner Маркет, Апетитна та РЯБCHICK і бренд «Яготинське».
Під час заходу учасники могли долучитися до благодійної лотереї, де розігрували сертифікати й цінні подарунки. Серед особливих призів від 13-ї бригади НГУ «Хартія» — футболка національної збірної з автографом Андрія Шевченка, футболка з підписом Святослава Вакарчука та унікальна картина харківської художниці Валентини Гук, створена з уламків скла після обстрілу Держпрому, як символ незламного Харкова.
Наступний забіг відбудеться 7 червня у Тернополі. Реєстрація вже відкрита в додатку RaceNext.
Нагадаємо, що UAnimals запускає плоггінг-ініціативу для прибирання міст.
Фото: організатори забігу
До Дня Києва ШоТам пропонує зазирнути в минуле столиці через старовинні листівки — візуальні артефакти, які понад 100 років тому передавали красу українського міста всій Європі. Вони фіксували не лише архітектуру й краєвиди, а й образ модерного Києва, що виходив за межі паломницького та ставав культурним центром.
Києво-Печерська лавра
1918 рік. Фото: project.weekend.today
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Shutterstock
Памʼятник Богдану Хмельницькому
1902 рік. Фото: ЦДАМЛМ
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Shutterstock
Національна опера України
1911–1914 роки. Фото: Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Олександр Шкурдюк
Контрактова площа
1903 рік. Фото зроблене київським фотографом Д. Т. Марковим. «Радянський колекціонер», №21
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Юлія Бевзенко
Київський фунікулер
1910 рік. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: КВІДО
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
1920-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: фейсбук КНУ
Золоті ворота
1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: iStock
Палата Івана Мазепи в Києво-Печерській лаврі
1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Ростислава Маленкова
КПІ імені Ігоря Сікорського
1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України
Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: КПІ
Поширити:
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...