На території Києво-Печерської лаври українські археологи знайшли дерев’яну давньоруську лопату із залізним окуттям.
Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив завідувач сектору археології заповідника Сергій Тараненко.
Він розповів, що найбільш поширеними ручними знаряддями для обробки ґрунту на Русі були лопати або «заступи».
Лопати могли виготовляти як повністю з деревини, так і дерев’яні із залізним окуттям.
Робоча лопать заступу мала прямокутну, трапецеподібну або трикутну форму і виготовлялася з дерев твердих порід, часто з дубу.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Зазвичай ширина лопати була 12-16 см, висота – 25-30 см. До неї припасовувався держак довжиною 80-95 см.
Лезо дерев’яних лопат нерідко оковувалося залізом для більш ефективного застосування. Таке окуття складалося із 2 смуг, які значною мірою охоплювали нижню та бокові частини лопаті заступу.
У такий спосіб утворювалася підковоподібна пластина, зовнішній край якої служив вістрям, а внутрішній мав паз, в який встромлялася краями дерев’яна лопата.
Що знайшли?
Археологи знайшли на території лаври дерев’яний заступ із залізним окуттям. Його розміри — приблизно 22×18 см, з’єднане з ґрунтом і потребує реставрації.
«Серед археологічних знахідок залізні окуття заступів зустрічаються досить часто, вони знайдені, наприклад, на Княжій горі, Колодяжинському, Райковецькому, Городському та інших давньоруських городищах і містах», — уточнив Тараненко.
За своєю формою ці окуття подібні до тих, що використовувалися на заступах ХІХ – поч. ХХ ст., відомих за етнографічними матеріалами з терен України та Білорусі.
Лопати у давній Русі називалися «рило», їхнє зображення зустрічається й в іконографічних джерелах, наприклад, на мініатюрах Радзівілівського літопису.
Нагадаємо, на Київщині археологи знайшли залізні серпи «салтівського типу», датовані X–XI ст.
Окрім того, у Черкасах розкопали «литовський» замок XVI століття.
Фото: facebook.com/sergiy.taranenko.
