Технології
На станції Академік Вернадський запустили 3D-тур
На сайті Національного антарктичного наукового центру з’явилась можливість віртуально відвідати приміщення української антарктичної станції Академік Вернадський.
Що можна побачити?
Новий 3D-тур по станції створив учасник сезонної експедиції 2019 року Юрій Шепета.
Завдяки цьому, тепер кожен охочий може детально роздивитися станцію і зсередини і зовні.
Така мандрівка буде цікава, як для полярників, які побували на станції і тепер можуть собі пригадати той унікальний досвід, так і для усіх зацікавлених, які можуть уявити себе учасниками полярних експедицій.
Що варто знати про станцію?
6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію “Фарадей”, яку перейменували на “Академіка Вернадського”. Відтоді, пише BBC, Національний антарктичний центр провів 22 експедиції на крайній південь, і вже готує 23-ю.
Станція розташована на острові Галіндез, що входить до архіпелагу Аргентинських островів неподалік витягнутого Антарктичного півострова. Перші будівлі для наукових цілей у цьому районі були зведені на одному з сусідніх островів Вінтер ще у 1930-х роках.
Читайте також: Уперше за 23 роки Україна модернізувала свою станцію в Антарктиді
Однак до 1946 року ті будівлі знищило, як вважається, цунамі. Тоді ніхто не загинув, адже люди ще не перебували на станції постійно. Наступного року базу відновили, але 1954 році нову наукову базу побудували вже на острові Галіндез, і з того часу вона функціонувала без перерв. Тож, вона є однією з найстаріших постійно діючих станцій в Антарктиці.
Географічно станція розташована прямо під “Озоновою дірою”, яку тут інтенсивно вивчають.Через це полярники, які перебувають надворі, повинні постійно використовувати захисні креми та окуляри, адже сонячне випромінювання тут дуже активне – засмага як на найкращих морських курортах.
Зараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, “Озонову діру”, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос (“космічну погоду”). На “Вернадському” також відкрили кілька нових видів тварин і рослин.
Технології
Асоціація «Укрсадпром» випробовує дрони в садівництві та ягідництві, пише Agravery.
За словами керівництва асоціації, дрони використовували на промислових насадженнях для запилення фундуку.
Зазначається, що використання дронів має велику перспективу, що пов’язана із точністю роботи.
Особливо це актуально та ефективно для ягідних культур, саджанців і маточників.
Як розповідають в асоціації, щоб розвивати цей напрямок потрібно організувати систему кооперації, бо близько 80% господарств — це плодово-ягідні насадження площею 5−30 га.
Читайте також: «Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні
«Тобто, одне господарство не в змозі самостійно закупити обладнання. Доцільнішим буде спільне використання дронів. Також важливою є підготовка спеціалістів для роботи з такою технікою», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, українська компанія створила концепт робота-кур’єра.
Як ми повідомляли раніше, рятувальники Донеччини отримали сучасний квадрокоптер, що не боїться ні вітру, ні дощу.
Головне фото: agravery.com.
Технології
Шолом українського виробництва «ТОР-Д» успішно випробували в акредитованій лабораторії за новим стандартом Міноборони.
Про це пише АрміяІнформ.
Шолом повністю відповідає вимогам військових.
Шолом «ТОР-Д» за рівнем балістичного захисту відповідає стандартам НАТО
Загальновійськовий кулезахисний шолом «ТОР-Д» пройшов успішне випробування в сертифікованій лабораторії США за стандартом NIG, рівень ІІІ-А.
Читайте також: Як бойовий робот допомагає українській армії проводити інженерну розвідку (ФОТО, ВІДЕО)
У сертифікаті відображені всі етапи випробувань із фіксацією відповідних параметрів. Один із них — енергія впливу на голову бійця після влучання в шолом 9-мм пістолетної кулі Luger (9х19) зі швидкістю 411,5-442 м/с.
Отримали пристойний результат: за дозволених до 400 G (одиниць вимірювання) максимальний показник випробувань становив 216,9 G.
На практиці це означає відсутність контузії у військовослужбовця та можливість подальшого виконання бойового завдання.
Шоломи зручні в застосуванні та надійні у використанні
За основу дизайну обрали дві моделі шоломів, які нині наймасовіше застосовують провідні армії НАТО: піхотний шолом ACH MICH 2000 та Ops-Core high cut (десантний варіант з високою обрізкою для додаткової зручності під час роботи з використанням оперативних навушників і радіогарнітури).
Читайте також: Як прикордонники навчаються застосовувати квадрокоптери (ВІДЕО)
Їхня конструкція забезпечує вентиляцію підшоломного простору, не заважає застосуванню тактичних масок, активних навушників, коригувальних окулярів, засобів зв’язку, протигаза й респіратора, носінню зимового головного убору, виконанню стрибків із парашутом.
Щодо технології виготовлення цих шоломів, не заглиблюючись у нюанси виробничого процесу, зауважу, що їхній бронекупол створено формувальним методом з арамідної тканини (Kevlar) із застосуванням спеціального балістичного клею.
Він укритий тонким шаром стійкого негорючого матеріалу. Саме це покриття й забезпечує виробу експлуатацію в усіх кліматичних умовах та захищає від ударів, подряпин.
Покривають шоломи спеціальною фарбою, яка не відблискує. На них передбачене й універсальне кріплення для приладів нічного бачення, що застосовують країни НАТО.
Довідка
У березні 2021 року Міноборони України затвердило стандарт ВСТ 01.301.007 — 2021 (02) «Небалістичні методи випробувань та критерії оцінювання бойових шоломів».
Зокрема, він передбачає перевірку шоломів на:
- стійкість до впливу різних умов експлуатації (як дуже низьких, так і дуже високих температур),
- стійкість до відкритого полум’я,
- міцність утримуючої системи під час статичного та динамічного навантаження,
- стабілізацію шолому на голові користувача під час виконання бойових завдань.
Нагадаємо, з’явилися подробиці передачі українським військовим нових бойових бронемашин Oncilla.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Технології
П’ять років тому українець Іван Куцкир запустив безкоштовний веб-додаток Photopea.com – повноцінний редактор зображень, який працює в браузері. На сьогодні продукт приносить Івану $1 млн на рік. При цьому у Куцкира немає офісу, співробітників – він все робить сам.
Про це пише banda.media.
Біографія українського розробника
Івану Куцкиру 31 рік. Він народився в Україні, але в 2005 році переїхав до Чехії. Після закінчення школи отримав ступінь магістра за спеціальністю теоретична інформатика і штучний інтелект. У 2009 рік потрапив з Костелець-над-Орлици у Прагу, щоб здобути другу вищу освіту за спеціальністю програмування.
До Photopea Іван займався розробкою флеш-ігор. Такі ігри монетизували за рахунок показу в них банерної реклами. У майбутньому глибокі пізнання в цій моделі монетизації знадобляться Куцкиру для його графічного веб-редактора.
Програміст загорівся ідеєю розробити безкоштовний аналог Photoshop, який працював би повністю через браузер.
На той момент Куцкир працював ще над 20 проектами. Однак найбільше задоволення йому приносила саме Photopea, тому він вирішив сконцентруватися на ній.
«Я знаю, що створюю унікальний інструмент, і це мотивує мене продовжувати», — розповів Іван в інтерв’ю.
Photopea від 0 до $1 млн на рік
Над проектом Photopea Іван почав працювати 7 років тому, а монетизацію запустив 4 роки тому. На сьогодні додаток стало основним джерелом його доходу: за 2020 рік Іван заробив на Photopea $500 000.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
У Photopea три джерела доходу:
- практично 90% грошей приносить показ реклами в додатку;
- також є преміум-передплати — користувачі можуть оформити її, щоб не бачити в Photopea рекламу;
- продаж ліцензій — Photopea можна кастомізувати під свій проект і інтегрувати через API. За такі інтеграції Куцкір стягує щомісячну плату.
Доходи стартапу постійно зростають. За останні 12 місяців Іван вперше заробив майже $1 млн. Photopea швидко росла: якщо у 2018 році вона приносила всього $20 000 в рік, то вже через два роки цей показник зріс у 25 разів!
Ні офісу, ні співробітників, ні маркетингу
На сьогодні у Photopea 300 000 активних користувачів в день. У середньому вони проводять в додатку 45 000 годин щодня. При цьому матеріальні витрати Куцкира на підтримку проекту більш ніж скромні: $45 в рік за сервер.
Інших статей витрат у проекту просто немає: ні офісу, ні співробітників — Іван все ці сім років працював і продовжує працювати над Photopea поодинці.
У Photopea також немає маркетингових бюджетів та стратегії просування. В основному люди приходять за порадою знайомих, з органічного пошуку. Все, що Куцкір робить — іноді ділиться новими фічами на Reddit, Twitter, Facebook, зрідка на Hacker News.
Нагадаємо, у Сєвєродонецьку студенти зробили електромобіль «Єва».
Як ми повідомляли раніше, український школяр створив бота Harmix і виграв $25 тис. від Ukrainian Startup Fund.
Усі фото: woldemar.net.ua; banda.media.