Аматори-винахідники з Рівненщини – батько і син Володимир та Олександр Войтовичі – змайстрували гелікоптер: махина не тільки потужно реве, а й впевнено підкоряє небо ніби справжній вертоліт.
Про це пише volodymyrets.city.
Усе почалося з дитячих малюнків…
Батько і син Володимир та Олександр Войтовичі працювали над вертольотом два роки. Тепер тестують його за селищем, подалі від будинків і людей.
Олександрові 39 років, все своє життя він мріяв літати. Все почалося із дитячих малюнків: інші діти вчились, а він в зошитах вертольотики малював.
Читайте також: Не можеш — не плати. Чим особлива школа шиття Tailors School, яку відзначили в ООН
Батько Олександра – колишній інженер-механік, 67-річний Володимир Макарович, теж все життя щось ремонтує і вигадує чудернацькі штуки, сам навіть зібрав тракторця для домашніх потреб.
Два роки тому обоє вирішили перейти від мрій до діла. Спиралися виключно на книжки з авіаконструювання.
На папері вертоліт майже не конструювали, все креслення було в голові.
У диво-машину встановили бензиновий двигун об’ємом 1,5 літри від Хонди Цивік, потужність – до 80 кінських сил. Заправляють бензином А-95. У середньому на годину польоту треба до 30-35 літрів пального.
Як працює саморобний гвинтокрил?
Двигун через систему спеціальних механізмів та ременів передає потужність на несучий гвинт (розганяється до 600 обертів за хвилину) та хвостовий гвинт (швидкість в 6 разів більше!). Оберти завжди стабільні.
Щоб полетіти, є ручка «газ» і ручка «крок», ними збільшується кут атаки лопатей і вертоліт злітає. Щоб керувати вліво-вправо, є ручка циклічного кроку: вона змінює нахил автомата перекосу, за рахунок нахилу одна лопать має більший кут атаки (коли вона ззаду), інша – менший (коли буде спереду)
У Всі ці нюанси майстри налаштовували самостійно.
Читайте також: «Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні
Хвостовий гвинт регулює напрямок по курсу, регулюється педалями, які міняють кут атаки; права педаль – поворот праворуч, ліва – ліворуч.
Конструкція вертольота важить 300 кілограмів. Розрахункова підйомна маса гвинтокрила – до 400 кілограмів.
Трубки, з яких він складається, – здебільшого з дюралю. Майже кожну деталь майстри майстрували власноруч, або перероблювали.
Читайте також: Зліт найбільшого літака в світі Ан-225 «Мрія» вперше зняли з повітря
Спочатку Олександр з батьком власноруч виготовили лопаті із скловолокна і епоксидної смоли, та вони надто коливались і вібрували – для унеможливлення подібного в заводських всередині вмонтовані свинцеві тягарці.
Також тут є металеві деталі, які повністю самостійно відливали.
Скільки коштувало змайструвати вертоліт?
Найдорожі деталі – це двигун і лопаті. Одна лопать коштує в межах 1000 доларів, а їх треба дві. Недешево обійшлись заклепки, особливо стальні.
Спочатку взяли алюмінієві, та під час руху вони не витримували вібрації і ми мусили їх повністю по всій конструкції міняти на дорогі зі сталі.
Привід хвостового гвинта йде ременями, вони коштують від 500 до 800 гривень за штуку, а тут їх багато.
Особливість гвинтокрила
Найбільша висота, яку подолав Олександр на гвинтокрилі, – 5-7 метрів, а найдовша відстань в польоті – метрів 500.
Та за розрахунками при такій потужності двигуна цей апарат може піднятись на висоту до 2000 кілометрів статично, а динамічно – до 3000 кілометрів, все залежить від розрідженості повітря.
Менше кисню потрапляє в камеру згорання двигуна – потужність зменшується і відповідно зменшується сила тяги. Якщо ставити турбіну, потужність буде більша.
Особливість вертольота – треба давати йому максимальну потужність, а вже коли він розганяється, потужність треба зменшувати.
Олександр зі своїм вертольотом цього року брав участь у фестивалі-виставці саморобних літальних апаратів у Ротмістрівці, що на Черкащині, отримав грамоту. Каже: з вертольотом він там був єдиний.
Нагадаємо, для прикордонної служби України відремонтували гелікоптер Мі-8.
Як ми повідомляли раніше, «Антонов» показав фюзеляж нової моделі літака для української армії.
Усі фото: volodymyrets.city.
