Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Не можеш — не плати. Чим особлива школа шиття Tailors School, яку відзначили в ООН

Опубліковано

Про свою дитячу мрію стати дизайнеркою Ірина згадала вже після сорокаріччя. І, довго не чекаючи, відкрила власну школу шиття. Там не просто вчать «шити з нуля» — учням дають змогу опанувати рідкісні техніки, познайомитися з авторськими курсами та пропонують можливість вивчати матеріал англійською.

Однак цим школа не обмежилася. Для тих, хто не має змоги заплатити за навчання, дають можливість вчитися безоплатно. Соціальні проєкти на базі «Tailors School» створені, зокрема, для людей з вадами слуху, сиріт та дітей з багатодітних сімей. Нещодавно школа навіть стала офіційним членом Глобального договору ООН.

Дитяча мрія прокинулася після 40-річчя

У дитинстві в мене були дві мрії: стати журналісткою та, як у більшості дівчаток, займатися дизайном одягу. Журналісткою я стала за освітою, у мене було своє рекламно-інформаційне агентство. Там ми займалися різними видами реклами та відеовиробництвом, працювали з усіма телекомпаніями країни. У сорокарічному віці медіасфера перестала бути мені цікавою. Тоді я згадала про другу дитячу мрію.

Я розуміла, щоб для того, щоб мати власну торгову марку, точно потрібно навчитися шити. Важливо було розуміти, як це працює, як закуповується тканина, як будується модель. Щоб згодом давати підлеглим правильні завдання, я пішла на курси шиття. Але не пощастило: група розвалилася, і я не довчилася. Але встигла загорітися цією сферою. І у 2016 році вирішила відкрити свою школу.

 

Педагогів я набирала як для себе, до організації підходила з точки зору учениці. Напевно, тому ми мало схожі на класичні курси шиття. Я не звичайний керівник, а командна людина. Наша компанія побудована на засадах партнерства. Часто, жартуючи, я кажу, що це не педагоги на мене працюють, а я у них. Не знайшла б їх — не було б і «Tailors School».

Можемо вчити Вас «ін інгліш»

Починали ми з двома педагогами, які викладали чотири програми. Зараз у школі 30 програм і десять педагогів. Окрім них, є ще два викладачі, яких ми залучаємо після набору групи. Наприклад, для вивчення техніки фриволіте — це плетіння французького ручного мережива з використанням спеціальних інструментів. Є ще кілька викладачів, які працюють як фрилансери. Також у школі є авторські курси, розроблені нашими викладачами. Наприклад, курс одягу для домашніх тварин. Це повністю авторська розробка Антоніни Баранової — професійної конструкторки з Донецька.

Шиття одягу на тварин у Tailors School

Також у нас чи не єдина школа шиття в Україні, де матеріал можуть викладати англійською мовою. У дорослій групі, як правило, вчаться іноземці, які перебувають на території України. Зараз у нас проходить навчання американець Джеймс із Каліфорнії, який хоче в Україні запустити торговельну марку одягу для сну. Або ж українці, які орієнтовані на роботу з закордонними компаніями. Адже є певна специфіка термінології, і її теж потрібно знати. А в дитячій групі часто шиттю вчаться українські підлітки, які навчаються в школах з поглибленим вивченням іноземних мов. Також є діти, у яких хтось із їх батьків — іноземець.

Вади слуху — не табу кар’єрі швачки

Вже через рік після відкриття у нашій школі з’явився перший довгостроковий соціальний проєкт. Першою ученицею проєкту «Шанс в подарунок» стала жінка, на ім’я Сара. Мені подзвонили з одного благодійного фонду і запитали, чи можемо ми безкоштовно навчити маму, у якої дитина має інвалідність. У неї дві вищі освіти, але через те, що вона має постійно бути з дитиною вдома, у неї немає можливості заробляти гроші. 

Через три години після телефонної розмови Сара прийшла на пробне заняття. За 4 місяці вона пройшла навчання паралельно на двох курсах, а потім через специфіку захворювання дитини родина переїхала жити до Маріуполя, де краще повітря. Через пів року Сара написала викладачці курсу Лілії Кільдеровій: «Дівчатка, від щирого серця дякую Вам за отримані знання і допомогу. Постійно перебуваючи дома, я шию на замовлення екоторбинки. Я отримую задоволення і маю можливість заробляти. Тепер я не хвилююся, що у мене забракне грошей на ліки для дитини».

Одна з наших педагогів якось розповіла про свою доньку — вона має вади слуху. У їхній родині по материнській лінії практично всі з такою проблемою. Почувши цю історію, я загорілася ідеєю зробити такі курси, на яких люди, які мають вади слуху, могли отримати навички крою та шиття. Але у мене такий специфічний характер, що я ніколи не «вискакую» з ідеєю, якщо не розумію, що буде в кінці. Добре, я навчила людей шити, а далі що? Мені важливо розуміти що буде робити людина з отриманими знаннями, як зможе їх використовувати. Тому я переговорила з декількома власниками торгових марок, ательє, частина з них — це мої випускники. І коли я отримала від них добро, що вони візьмуть моїх учнів та випускників на роботу, то одразу ж оголосила набір у групу.

Від першої «строчки» до подіуму

Першою учасницею проєкту «Чути серцем», стала школярка Софія з Дніпра. До проєкту вона потрапила випадково: я шукала людину, яка зробить ескізи для навчальних посібників. І от мені написала її мама, я надіслала завдання. Дівчинка виконала, і я кажу матері: «А я можу з нею поговорити, щоб більш детально пояснити, що потрібно?». З’ясувалося, що її донька — слабо чує. Я дізналася, що вона мріє стати дизайнеркою, тому запросила її до нас на безкоштовне навчання. За рік навчання, Софа пройшла шлях від першої «строчки» до подіуму.

Колекція одягу від учасниці школи шиття Софії

Під керівництвом педагогів Олени Ісакової та Марини Фріз Софа створила свою першу колекцію. Ми подали заявку на IV Міжнародний конкурс молодих дизайнерів New Fashion Zone, і вона посіла друге місце в номінації «Z-Generation». Зараз ми будемо розширювати цю колекцію і готуватися до нових конкурсів, а у березні готуємося взяти участь у  чемпіонаті з шиття, який відбудеться в межах Краківських тижнів моди у Польщі.

Окрім Софи, зараз у проєкті «Чути серцем» беруть участь вісім підлітків віком від 11 до 18 років. Разом з викладачкою школи Ольгою Михайлюк на групі працює спеціаліст з жестової мови. Парнером проєкту є громадська організація «Відчуй», яка створена для допомоги людям із порушенням слуху.

Підтримуємо цілі Глобального договору ООН — вступаємо туди

Зараз у нас чотири постійні соціальні проєкти: «Шанс у подарунок», «Чути серцем», «Сильні духом» та «Sustainability Fashion UA». Їх ключова мета — безплатно навчати шиття незахищених верств населення і дати їм доступ до працевлаштування. Зокрема, вчаться сироти, діти з багатодітних сімей, діти та дружини загиблих у війні на Донбасі та люди з інвалідністю, як от з порушенням слуху.

Два роки поспіль наші соціальні проєкти стають фіналістами престижного міжнародного конкурсу Partnership for Sustainability Award, ініційованого Глобальним договором ООН в Україні. Наприкінці 2020 року нашу школу запросили стати членами (підписантами) Глобального договору ООН. І це скоріш виняток, адже в більшості їх члени є великі й фінансово дуже потужні компанії. Для нас це важливий крок.

Читайте також: Шиє бронежилети не гірші за американські: як херсонець створив бренд військового спорядження

У грудні ми подали документи на розгляд, і от 9 лютого 2021 року отримали лист на електронну адресу з Нью-Йорка, в якому нам повідомили, що Школа шиття і дизайну Tailors School була прийнята за умовами підписання Глобального договору ООН і стала членом глобальної  мережі, що складається з більш як 9 500 компаній і 3 000 некомерційних учасників. Усі вони, прагнучи сталого розвитку, беруть на себе відповідальність за створення кращого світу і ведуть бізнес так, щоб приносити користь суспільству і захищати людей.

Дитбудинкам шиття не цікаво — просять гроші

40% того, що заробляю, я вкладаю у соціальні проєкти. Я можу дозволити собі платити зарплату викладачеві, який працює в групі, де люди займаються безплатно. У мене є в руках інструмент, завдяки якому я можу надати конкретну допомогу. Я не люблю допомагати просто фінансово, перерахувавши кошти на карту, бо вважаю, що вони можуть піти «у нікуди». Набагато важливіше, коли допомога адресна, коли вона змінює чиєсь життя, і людині це дійсно потрібно.

Процес навчання у Tailors School

На сторінці наших соціальних проєктів є анкета, яку люди заповнюють. Я з ними зв’язуюся і в розмові приблизно розумію, чи людині просто зайнятися нічим, чи їй це дійсно потрібна допомого і підтримка. Я звикла опиратися на свою інтуїцію, адже за 25 років роботи у журналістиці, маю чималий досвід «читати людей», виявляти на скільки  співрозмовник щирий. Тому я не соромлюся говорити «ні».

Розуміння того, що з людьми треба розмовляти, виникло у мене після однієї історії. Свого часу з’явилася ідея провести безплатні майстер-класи з шиття для дітей у дитячих будинках. Я обдзвонила заклади, які є у нас в Києві, в яких перебувають діти з інвалідністю. І знаєте, що мені відповідали? «Дякуємо, нашим вихованцям це не треба. Дайте грошей». Я пояснювала, що все необхідне ми привеземо: тканину, техніку, викладача. Але мені відповідали, що їхнім дітям це буде не цікаво. Відтоді я завжди розмовляю з майбутніми учнями школи, запитую, чого вони хочуть, навіщо їм це потрібно і що будуть робити далі. І якщо я щось для них не можу зробити, то завжди шукаю, до кого краще звернутися.

Нова навичка — за чотири місяці

Коли приходять нові учні, мене часто просять показати пошиті зразки одягу. Але їх, на щастя, немає. Все, що люди шиють, вони й носять, не залишаючи у нас. Можна подивитися фотографії, побачити, як народжується річ: ось вона у викройці, а тут вже готова, одягнена на людині. У нас система класичної освіти, після закінчення школи випускники отримують сертифікат. Також ми допомагаємо з працевлаштуванням. Мені часто телефонують з різних компаній, запитуючи, чи є у нас «нормальні швачки». Зараз справді на ринку є брак персоналу, тому підприємства цікавляться випускниками, які хотіли б працювати.

У середньому курс триває три-чотири місяці. За цей час людина отримує знання про зняття мірок, побудову лекала, крій та збір речі до повної готовності. Ми орієнтовані саме на навички кравця, а не швачки. За Радянщини у системі освіти було чітке розділення на монопрофесії. Окремо були закрійник, конструктор одягу, дизайнер, швачка. Наше завдання — об’єднати це все, щоб людина могла сама пройти весь шлях від ескізу або фотографії до готового виробу на потрібний розмір і конкретну фігуру.

Процес навчання у Tailors School

Ми практично на всіх курсах дозволяємо знімати виклад матеріалу на відео. Наприклад, наша викладачка Олександра сідає за машинку і показує, як збирається спідня білизна, які є нюанси технології обробки. Учні все на телефони фільмують, а потім вдома передивляються і строчать на машинках. Тому що знати всю інформацію — неможливо, і добре зберігати нові знання не лише у пам’яті.

Чекайте змін у жіночих колоніях

Зараз у розробці в нас є проєкт з ребрендингу знань про шиття в жіночих колоніях в Україні. У багатьох з них є швейні цехи та училища. Там дівчата, поки відбувають термін покарання, можуть навчитися шити й отримати дипломи. Але там дуже старі верстати, тому я хочу на прикладі Чернігівської жіночої колонії показати альтернативну систему освіти. Жінки отримають можливість працювати на сучасному обладнанні, щоб після виходу з цих «не особливо прекрасних місць» вони мати більше шансів реалізуватися в соціумі.

Також ми готуємо запуск онлайн-музею, який буде пов’язаний зі спадщиною української вишивки. Адже тодішні технології відомі дуже вузькому колу людей, які цим займаються. Також ми запланували проєкт, який буде присвячений «зеленій моді». Ми створимо колекцію сорочок із зображенням 25 областей у вигляді квітів, які занесені в Червону Книгу України. Також ми плануємо розширити проєкт «Сильні духом» і розробити для діток з ДЦП спортивний одяг, який легко знімати й одягати для марафону.

На пробних уроках, я завжди повторюю новим учням: не бійтеся пробувати щось нове, не бійтеся помилятися. Важливо до всього ставитися легко і з гумором. Потрібно пробувати, поки не зростеться. Люди мають розуміти, що вони нічого не втрачають, окрім трохи часу і грошей. Це дасть можливість опанувати нову професію чи знайти собі хобі, бо навіть змінити професію. Яких би вершин не домоглася людина, вона колись почала робити щось вперше. Саме тому, варто пробувати щось нове!

Суспільство

Ohra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль

Опубліковано

“Постільна білизна, що робить дім затишнішим, а світ добрішим”, – каже Юлія Бігун, засновниця бренду Ohra Home. Це унікальний проєкт, адже постіль створена незвичайними жінками – мамами особливих дітей. Зазвичай, їм складно знайти роботу, адже більшість часу потрібно проводити з малечею. Ohra Home розв’язує цю проблему. Тепер мами мають можливість працювати та створювати стильну постільну білизну. А кошти від продажу йдуть на медичну допомогу дітям з інвалідністю.

Юлія Бігун розповіла нам про те, як вдалось заснувати проєкт, особливості соціального бізнесу та допомогу мамам дітей з інвалідністю.

Мами дітей з інвалідністю не можуть знайти хорошу роботу

Історія почалась два роки тому. Я завжди любила та вміла шити, але ніколи не мала швейної машинки. Та якось друзі здійснили мою мрію і подарували її. Спочатку я почала шити одяг для храму, де служить мій чоловік. Адже церковна продукція дуже дорога, тому я створювала її сама. Але згодом подумала, що можна було б зайнятись пошиттям постільної білизни на продаж.

Юлія Бігун разом з чоловіком

Чотири роки тому я заснувала фонд “Твоя любов”, де ми допомагаємо дітям з інвалідністю з Фастівського реабілітаційного центру. За час роботи ми побачили, що 70% сімей з такими дітками є неповними та  малозабезпеченими. Є величезна проблема – мами не можуть влаштуватись на роботу зі звичайними графіками, адже потрібно постійно доглядати за малечею. Тому вони зазвичай працюють прибиральницями, або взагалі сидять вдома. Їм дуже складно.

 

І якось ми з чоловіком сиділи біля храму і я розповіла про свою ідею шити постільну білизну. Тоді він і каже, що можна спробувати навчати цих мам дітей з інвалідністю шити і дати хорошу роботу. І у цей же момент мені написала знайома волонтерка з Німеччини, мовляв, знайшла грант, давай щось вигадаємо і подамося. Їй сподобалась моя ідея і ми подали заявку. Так отримали 3 500 євро від Partnerschaft Ost-Bistum Magdeburg на обладнання, машинки та перші тканини.

Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Я почала навчатись та читати багато інформації, бо зовсім не розумілась на веденні бізнесу. Спочатку навіть не уявляла, як це все працюватиме – було лише бажання допомогти цим мамам.

Зарплата вище ринкової та можливість реалізації

Зі своєю ідеєю я звернулась до директора Фастівського реабілітаційного центру, де ми з фондом допомагаємо сім’ям. Там почали запитувати мам чи хотіли б вони попрацювати у нас. Знайшлося вісім жінок, які погодились. Але потім зіштовхнулись з новою проблемою – навчити їх шити. Довгий час ми шукали технолога, а потім виявилось, що одна з мам дітей з інвалідністю професійна швачка. Зараз вона працює у нашому проєкті та навчила всіх інших шити. Це зайняло близько пів року, адже почати з нуля працювати на машинці важко.

Спочатку долучитись до проєкту погодилось вісім мам, а залишилось п’ять. Було декілька критеріїв відбору – бажання вчитись, відповідальність та акуратність. Деякі мами прямо казали, що це не для них.

Зараз ми ще навчаємо двох мам – одна буде шити, а інша – пакувати продукцію. Всі працівниці мають вільний графік роботи, але є  чіткі терміни виконання 1-3 дні. Кожна мама саме бере в роботу стільки комплектів, скільки може зробити – хтось може 10, а хтось і 20. Але обов’язково потрібно здати продукцію у чіткі терміни. Звичайно, ми зважаємо і на складні ситуації жінок. Наприклад, якщо у дитини з синдромом Дауна стаються приступи, то звісно мама може не працювати в цей час.

Зараз наші працівниці отримують хорошу зарплату – вищу за ринкову на 20-30%. Я спеціально дізнавалась ціни на різних фабриках. Наш проєкт розв’язує головну проблему – мами дітей з інвалідністю можуть працювати та отримувати за це гідну оплату.

Люди повертаються за новими комплектами

Перші продажі постільної білизни у нас почались лише місяць тому, але підготовка до запуску бренду зайняла майже два роки. Спочатку ми виграли грант, а потім навчання мам припало на мою вагітність. У мене був сильний токсикоз, тому я не могла повноцінно керувати процесами. Планували запуститись у березні 2020 року, але через карантин все відклали.

Читайте також: Сім українських брендів текстилю з льону

Але найбільша пауза була пов’язана з пошуком тканин. Знайти дійсно якісну однотонну бавовну в Україні дуже складно. Багато постачальників пропонують щось на кшталт 7-го кілометра, якусь тканину у квіточки чи поганої якості. Також пропонували матеріал 50 на 50 з поліестером, але ми одразу вирішили, що нашу постіль будемо шити тільки з 100% бавовни без ніяких домішок. Зараз закуповуємо тканину в Азербайджані, Молдові, Польщі та Білорусі. Поки в асортименті лише однотонна постіль, але ми плануємо співпрацювати з художниками та робити унікальні принти. Та на все потрібні ресурси. Грантові кошти давно закінчились, а щоб втілити ідею в життя потрібно докладати чимало своїх грошей.

Поки прибутку проєкт не має, коштів вистачає тільки на оренду приміщення, тканину та зарплату працівникам. Але хоч ми і працюємо лише місяць, проте вже маємо багато клієнтів, яким подобається і колір, і якість продукції.  Але найбільше мене радує те, що вони повертаються за другим, третім комплектом. Це неймовірно.

Постіль від Ohra Home створена зі 100% бавовни. Ціни на комплекти від 800 до 1600 гривень.

Поки ми продаємо постіль тільки онлайн. Скоро будемо представлені на “Куражі” і “Всі. Свої “. Крім того, плануємо вийти на міжнародну платформу Etsy. 

Особливі мами з особливими історіями

Знаєте, от часто у мене бувають важкі моменти, коли щось йде не по плану і опускаються руки. Тоді мені здається, що проєкт взагалі нікому не потрібний і ми робимо все даремно. У такі моменти мене заспокоюють мої працівниці. Я радію від того, що вони щасливі працювати у нас, можуть собі заробляти на життя та стають незалежними від чоловіків.

Також ми ще й намагаємось допомагати дітям. От у нас є мама з інвалідністю і у її сина вади слуху. Минулого року ми купили для Назарчика слуховий апарат. Емоції дитини, коли вона починає чути, просто не передати словами. Так само і мама розцвіла. Вона має ще трьох дітей, жила в селі, ніде не могла працевлаштуватись і сиділа вдома. А тепер заробляє на життя. Я розумію, що проєкт справді корисний.

Читайте також: Проєкт «не про жалість». Як працює інклюзивна кондитерська «ФіолЄтово»

Всі наші працівниці особливі жінки з власними історіями. Я планую зібрати історію кожної, щоб розказати про них людям.

От у нас ще є мама, яка всіх навчила шити. Алла справжня бджілка – налаштовує процеси, перевіряє якість та дає настанови іншим. У неї хлопчик з інвалідністю, його звати Андрійко. У нього вроджена вада серця. Алла часто приводить його в майстерню і він нам охоче допомагає – то тканину перенесе, то щось подасть. Я взагалі хочу облаштувати якийсь куточок у майстерні, де б діти змогли проводити час, поки мами працюють. Адже дуже часто мамам немає з ким залишити малечу навіть на кілька годин.

На фото зображені мами, які працюють в Ohra Home, разом зі своїми дітками

Ще одна мама зараз навчається і скоро буде у нас працювати. Її старший син має ДЦП. Вони живуть в селі у дуже старому будинку, де стеля була повністю вкрита пліснявою. Ми вирішили їм допомогти. Мій чоловік до свого дня народження зібрав кошти і ми повністю утеплили будинок та перекрили дах. Тому такими маленькими кроками допомагаємо сім’ям і в проєкті Ohra Home, і у фонді “Твоя любов”.

Кошти від продажу – на допомогу дітям з інвалідністю

У центрі “Твоя любов” є 152 родини, якими ми опікуємось. Основний прибуток від продажу постільної білизни плануємо віддавати на реабілітацію дітей, оплату ліків та операцій. Адже були такі моменти, коли терміново за добу треба зібрати 25 000 гривень. Це дуже складно, тому потрібно, щоб кошти були завжди для таких випадків.

З цього і вийшла ідея соціального бізнесу з двома основними цілями – забезпечити роботою та реалізацією мам дітей з інвалідністю, а також допомогти цим дітям вчасно.

Читайте також: Інклюзивні теплиці: як на Вінниччині люди з інвалідністю стають аграріями

Наш фонд “Твоя любов” ми заснували ще 4 роки тому. Його створення – це такий поклик душі. На той час я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком і він мені сказав, що мріє усиновити 10 дітей, дати їм освіту та реалізувати у житті. І каже, що було б чудово створити якийсь фонд зараз, щоб можна було допомагати дітям. Тоді я познайомилась з мамою хлопчика, у якого був рак. Я допомагала родині знайти донорів та кошти на лікування. Відтоді ми почали шукати людей, для яких можемо щось зробити. Одразу почали звертатись у дитячі будинки, але там нам відповіли, що їм допомога потрібна тільки фінансова. Тому зараз ми допомагаємо тільки малозабезпеченим родинам і таким центрам, як у Фастові.

Уже 4 роки ми допомагаємо людям. Все почалось з бажання і переросло у велику справу – фонд “Твоя любов” та бізнес “Ohra Home”. Ти розумієш, що ти потрібний і робиш хорошу справу. Я навіть не думала, що ми зможемо врятувати стільки родин.  Ще на початку я не розуміла як допомогти 20-м дітям з інвалідністю. Для мене це було неможливо. А зараз вже є в центрі 152 родини.

Читати далі

Суспільство

В Україні створили інтерактивну мапу місцями Лесі Українки

Опубліковано

Українці створили інтерактивну мапу місцями життя і творчості Лесі Українки – там відображено понад 20 міст світу, де відбулися переломні події у житті письменниці з описами цих подорожей.

Розробила мапу команда журналу «Локальна історія». Переглянути карту можна за посиланням.

«Ми знаємо її як Українку. І часто замикаємо у кордонах України. Ще частіше шкодуємо через хворобу, яка вбила її молодою. Попри те, Лариса Косач за свої 42 роки не мала меж. Ані географічних, ані літературних. Озеро Нечимне на Волині надихнуло її на «Лісову пісню», а «Камінного господаря», дії якого відбуваються в Іспанії, завершила у Грузії», – йдеться у повідомленні.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

 

Зазначається, що мапа розповідає про те, як Леся Українка вийшла далеко за межі України, при цьому України не втратила.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Як ми повідомляли раніше, підлітки з Ужгорода зачитали реп-біографію Лесі Українки.

Головне фото: bbc.com.

Читати далі

Суспільство

Вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня» (ВІДЕО)

Опубліковано

До 150-річного ювілею Лесі Українки студія Animagrad представила новий тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Зазначається, що реліз мультфільму відбудеться в 2022 році.

Про мультфільм

«Мавка. Лісова пісня» – повнометражний анімаційний фільм української студії Animagrad, заснований на образах із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та древніх міфів. Це історія про чудодійну силу любові, яка здатна об’єднувати, рятувати і дарувати життя. У проєкті переплітаються безліч елементів традиційної та сучасної української культури: міфології, літератури, музики і танцю.

Персонажі

Сценарій анімаційної стрічки «Мавка. Лісова пісня» засновано на класичному сюжеті драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та на образах із української міфології.

 

У новому тизері-трейлері розгортаються захопливі події! Головна героїня Мавка приходить на допомогу наляканим зубрам. Вона – Берегиня й Душа Лісу, тонко відчуває настрої лісових жителів і здатна долати їхні страхи. Її магічна сила заспокоює і спрямовує стривожених мешканців Лісу на рятівний шлях.

Ця сцена відображає екологічну місію мультфільму – привернути увагу до захисту тварин, що знаходяться на межі зникнення: зубра, чорного лелеки, євразійської рисі та бурого ведмедя, а також рослин і метеликів. Про цю важливу тему в тизері-трейлері нагадує і зворушливий епізод із риссю та рисеням. Партнером проєкту в цій місії став Всесвітній фонд природи WWF-Україна.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

Поряд із реальними тваринами у відео можна побачити й міфічних лісових створінь з давніх українських легенд. А ще вперше глядачі побачать коханого Мавки – талановитого музику Лукаша.

Також вперше в українській анімації для роботи над пластикою та рухами 3D-героїні Мавки було запрошено приму-балерину Національної опери, народну артистку України Катерину Кухар. На знімальному майданчику вона відтворювала дії головної героїні, їй навіть довелося виконати кілька трюків. Результат цієї кропіткої, технічно складної роботи можна побачити у сцені з зубрами.

Музика фільму

Також особливу увагу в мультфільмі приділено музиці. До створення саундтреку тизера-трейлера залучили українських музикантів, серед яких – відомий фольклорний мультиінструменталіст Максим Бережнюк. Спільно з італійським композитором Даріо Веро була розроблена концепція об’єднання кінематографічної оркестрової музики та українських народних інструментів.

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Унікальний та самобутній образ Мавки, зітканий із древніх легенд та елементів живої природи, доповнює низку сильних жіночих характерів, створених студією Animagrad, серед яких – героїні мультфільмів «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» (2018) та «Роксолана».

Чарівність слов’янської автентики, сюжет, сповнений пригод, багатогранні характери героїв і добрий гумор роблять цей мультфільм привабливим для дітей і дорослих у всьому світі.

Нагадаємо, у Львові стартували зйомки кіносеріалу за романом української письменниці.

Як ми повідомляли раніше, до лонг-листа премії «Оскар» потрапили два українські фільми.

Читати далі