Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Технології

«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Опубліковано

В Україні космічний спадок із минулого сьогодні перетворився на забуття. Окрім декількох спеціалізованих лабораторій та університетів, ніхто не поширює інженерні та аерокосмічні знання. Щоб виправити цю ситуацію, інженери зі столичного стартапу MySatUA розробили свій супутник, який вже цього літа долетить до стратосфери.

До Дня працівників ракетно-космічної галузі України 12 квітня співзасновник проєкту поділився, у чому унікальність їхнього пристрою, на що він здатен та чому для користування ним зовсім не обов’язкові фахові знання з програмування та інженерії. І це при тому, що збирати супутник кожен користувач має самостійно вдома. 

Джозеф Конрад,
Джозеф Конрад,

Співзасновник українського аерокосмічного стартапу MySatUA

Космічна сфера в Україні — ніби у вакуумі

В останні роки у світі спостерігається стрімкий розвиток космічних технологій. Після п’ятдесятирічної паузи люди знову відправили роботів на Місяць, долетіли до астероїдів. Ракети прямують у космос по кілька разів на тиждень. Але в Україні, на жаль, цю сферу розвивають лише у декількох спеціалізованих лабораторій.

Коли ми планували запускати стартап із виготовлення власних супутників, то нам навіть не було з ким проконсультуватися. Лише у Державному космічному агентстві нам сказали, що допоможуть із реєстрацією нашого супутника. Мені здається, що українська космічна сфера та інженерія перебувають у якомусь вакуумі. Ті, хто займається супутниками, або вже працюють десь у міжнародних компаніях за кордоном, або не ведуть якусь публічну комунікацію.

Нам здалося, що в Україні кульгає не лише розробка, а й популяризація. Тому що про супутники в Україні пишуть лише декілька наукових журналів та науково-популярних блогів — і на цьому все. Ми ж хочемо показати, що космічні технології сьогодні доступні всім зацікавленим: аматорам, студентам, школярам. Що можна не тільки дивитись за пусками Ілона Маска і посадкою роботів NASA на Марс, але й самому розробляти космічні апарати.

Діти можуть створити супутник власними руками

Спочатку ми з програмістом Дмитром Хмарою думали над ідеєю створити невелику лабораторію для тестування супутників і суміжних технологій. Хотіли там перевіряли, наприклад, як сенсори або камери поводять себе в умовах вакууму або високих чи низьких температур. Але потім ми почали ближче спілкуватися з компаніями, які запускають супутники, і вирішили створити свій власний.

Так з’явився стартап MySatUA — з бажанням створити супутник, доступний кожному. Його функції пропонують багато можливостей для експериментів науковцям, дітям, студентам. Ми хочемо дати їм засіб для своїх досліджень. Підручний супутник навчатиме дітей любити науку, стимулюватиме появу майбутніх космічних інженерів, і тим самим рухатиме науковий прогрес в області дослідження космосу. Це дозволить Україні зайняти свою позицію в новій космічній ері.

Супутник збирається як конструктор

Для того, щоб реалізувати свої плани, ми з Дмитром у Києві зібрали в одну команду різних космічних інженерів та ІТ-спеціалістів. Це спільнота людей, які розуміють усі недоліки сучасної інженерної освіти та цікавляться майбутнім дітей, які одного разу можуть стати українськими інноваторами, промисловцями та підприємцями. Раніше ці люди проводили невеличкі експерименти для науковців та пробували запускати деякі комерційні продукти. І хоча ми ще маленький стартап — нас сім людей — але це вже дійсно ідейна команда.

Читайте також: Скільки коштує доставка на Місяць, або Як українець підкорює космос

Й от разом нам вдалося створити прототип майбутнього продукту. «Твій персональний супутник», як ми його назвали, — це одночасно навчальний конструктор і модель справжнього супутника. Його можна зібрати навіть вдома та керувати ним так само як керують справжніми супутниками — за допомогою спеціальної програми. З ним можна навчитися основ електроніки, програмування, фізики, орбітальної механіки та освоїти інші навички в процесі виконання спецзавдань.

Наш супутник побуває у стратосфері

Відверто кажучи, наш проєкт виник як незначна ідея, щоб мати можливість тестувати сенсори, що зазвичай присутні у справжніх супутниках. Але тепер це стало набагато більше. Ми розробили науковий та дослідницький прилад, що може допомогти з вимірюванням прискорення на аматорських ракетах, визначенні якості повітря, моделюванні стану супутника на орбіті Землі та ще багато іншого. Поки що в нас є лише функціональний зразок, який не вимагає особливих умов для роботи. При заміні низки компонентів на придатні для роботи в екстремальних умовах його можна буде запускати в стратосферу (тиск 0,005% від атмосферного, температури -70..+50) і в космос.

Супутник від стартапу MySatUA

В червні ми плануємо запустити наш супутник MySatUA у стратосферу на висоту 30 км. Він досягне межі навколоземного простору і вперше продемонструє свій потенціал. Після цього наш супутник стане доступний кожному. Ми віримо, що «Твій персональний супутник» допоможе школам робототехніки, аерокосмічним гурткам та університетам. Можливості цього конструктора і справді необмежені.

З MySatUA подружаться не тільки програмісти

Наш супутник складається з низки сенсорів й елементів керування, які навчають користувачів основ роботи зі справжніми супутниками. На борту розташована камера, яка може робити знімки. Але це не просто натиснути кнопку, як у телефоні — камеру людина програмує сама. Для цього ми створили інструкцію та завдання, щоб користувач пройшов цей шлях, навіть якщо не володіє навичками програмування.

Для вивчення навколишнього середовища у супутнику розміщені датчики температури, тиску та вологості. Показник тиску — барометр, також допомагає вимірювати висоту. Наш пристрій має власний точний годинник. Він знадобиться, щоб запрограмувати виконання завдань у конкретний час. Зазвичай супутники виконують команди не одразу — їх необхідно запрограмувати для виконання, коли вони пролітають над заданою точкою Землі в конкретний час. Також він обладнаний власною системою живлення й акумулятором. Відстежуючи ці параметри, людина знатиме, скільки енергії лишилось і коли супутник треба підзарядити. Ми підготували версії пристрою з особливим дизайном, спеціальним кейсом для деталей та іншими сюрпризами. Сам супутник зараз у формі кубу невеличкого розміру.

Також супутник може запалити власну зірку, запрограмувавши це особливою командою. Для цього, на борту супутника є спеціальний потужний світлодіод, який випромінює світло та має спектр, схожий до того, який є у Сонця. Датчики освітленості — фотодіоди — показують, як супутник розташований відносно Сонця й Землі. Для орієнтації у просторі знадобляться вбудовані датчики акселерометр і гіроскоп. Для більш точного позиціювання «Твій персональний супутник» ми обладнали магнітним компасом.

Супутник від стартапу MySatUA

Книгами про космос дітей не зацікавиш

Тепер ми готуємося до серійного виробництва супутників та з його допомогою популяризації космічної сфери. Однак з останнім — не просто. Дітям не цікаво вчити про космос за старими підручниками з астрономії. Я вивчаю цю тематику вже приблизно п’ятий рік. Свого часу у мене був досвід роботи із соціальними ініціативами та з дітьми. Тому я вирішив скористатися знаннями й заохотити племінницю космічною сферою. 

Починали ми з переглядів відео із запуском супутників, що було досить популярним не так давно. Пробував давати їй наукові книги. Але все це її не цікавило — дівчинці хотілося експериментувати. А захоплювало її лише те, що було пов’язано з конструкторами та можливістю скласти щось власноруч. Прямо як наш супутник. От він її зміг зацікавити. Сподіваюся, що так буде не тільки з моїм оточенням людей, а й з якоюсь частинкою українців, і, можливо, міжнародного ринку.

Бракує коштів для популяризації науки

Місяць тому ми запустили збір коштів на краудфандингу. Хочемо за ці гроші підготувати для всіх охочих, зокрема й дітей, освітні семінари, онлайн-курси та навчальні матеріали. Також є щоденні витрати, без яких у роботі не обійтися, та інвестиції у майбутні заходи та проєкти. Зібравши необхідну суму, ми зможемо продовжувати допомагати українській інженерній та аерокосмічній освіті. До речі, ті люди, ми надсилатимемо комплект супутника MySatUA із навчальними матеріалами та частинами для збирання супутника тим, хто робитиме внески від 3000 гривень.

Що цікаво, за першу годину після запуску ми зібрали 1% від необхідної суми, і це вражає. Зараз ще залишилася приблизно чверть. Нас підтримують досить багато людей віком від 30 років, які фанатіють від аерокосмічної тематики. Також донатять IT-спеціалісти, які можуть дозволити собі пожертвувати 200, 300 чи 1000 гривень. А хтось робить менші внески. Усі ці люди, я гадаю, не байдужі до майбутнього України та вірять у нашу справу. Вони розуміють, що інформаційні технології, діджитал і все, пов’язане з програмуванням, — це те, що чекає нас досить скоро. Тому в нас є якісь спільні місії.

Технології

Український кулезахисний шолом «ТОР-Д» пройшов випробування Міноборони

Опубліковано

Шолом українського виробництва «ТОР-Д» успішно випробували в акредитованій лабораторії за новим стандартом Міноборони.

Про це пише АрміяІнформ.

Шолом повністю відповідає вимогам військових.

Шолом «ТОР-Д» за рівнем балістичного захисту відповідає стандартам НАТО

Загальновійськовий кулезахисний шолом «ТОР-Д» пройшов успішне випробування в сертифікованій лабораторії США за стандартом NIG, рівень ІІІ-А.

Читайте також: Як бойовий робот допомагає українській армії проводити інженерну розвідку (ФОТО, ВІДЕО)

У сертифікаті відображені всі етапи випробувань із фіксацією відповідних параметрів. Один із них — енергія впливу на голову бійця після влучання в шолом 9-мм пістолетної кулі Luger (9х19) зі швидкістю 411,5-442 м/с.

Отримали пристойний результат: за дозволених до 400 G (одиниць вимірювання) максимальний показник випробувань становив 216,9 G.

На практиці це означає відсутність контузії у військовослужбовця та можливість подальшого виконання бойового завдання.

Шоломи зручні в застосуванні та надійні у використанні

За основу дизайну обрали дві моделі шоломів, які нині наймасовіше застосовують провідні армії НАТО: піхотний шолом ACH MICH 2000 та Ops-Core high cut (десантний варіант з високою обрізкою для додаткової зручності під час роботи з використанням оперативних навушників і радіогарнітури).

Читайте такожЯк прикордонники навчаються застосовувати квадрокоптери (ВІДЕО)

Їхня конструкція забезпечує вентиляцію підшоломного простору, не заважає застосуванню тактичних масок, активних навушників, коригувальних окулярів, засобів зв’язку, протигаза й респіратора, носінню зимового головного убору, виконанню стрибків із парашутом.

Щодо технології виготовлення цих шоломів, не заглиблюючись у нюанси виробничого процесу, зауважу, що їхній бронекупол створено формувальним методом з арамідної тканини (Kevlar) із застосуванням спеціального балістичного клею.

Він укритий тонким шаром стійкого негорючого матеріалу. Саме це покриття й забезпечує виробу експлуатацію в усіх кліматичних умовах та захищає від ударів, подряпин.

Покривають шоломи спеціальною фарбою, яка не відблискує. На них передбачене й універсальне кріплення для приладів нічного бачення, що застосовують країни НАТО.

Довідка

У березні 2021 року Міноборони України затвердило стандарт ВСТ 01.301.007 — 2021 (02) «Небалістичні методи випробувань та критерії оцінювання бойових шоломів».

Зокрема, він передбачає перевірку шоломів на:

  • стійкість до впливу різних умов експлуатації (як дуже низьких, так і дуже високих температур),
  • стійкість до відкритого полум’я,
  • міцність утримуючої системи під час статичного та динамічного навантаження,
  • стабілізацію шолому на голові користувача під час виконання бойових завдань.

Нагадаємо, з’явилися подробиці передачі українським військовим нових бойових бронемашин Oncilla.

Усі фото: armyinform.com.ua.

Читати далі

Технології

Українець створив «безкоштовний Photoshop» і заробляє $1 млн на рік

Опубліковано

П’ять років тому українець Іван Куцкир запустив безкоштовний веб-додаток Photopea.com – повноцінний редактор зображень, який працює в браузері. На сьогодні продукт приносить Івану $1 млн на рік. При цьому у Куцкира немає офісу, співробітників – він все робить сам.

Про це пише banda.media.

Біографія українського розробника

Івану Куцкиру 31 рік. Він народився в Україні, але в 2005 році переїхав до Чехії. Після закінчення школи отримав ступінь магістра за спеціальністю теоретична інформатика і штучний інтелект. У 2009 рік потрапив з Костелець-над-Орлици у Прагу, щоб здобути другу вищу освіту за спеціальністю програмування.

До Photopea Іван займався розробкою флеш-ігор. Такі ігри монетизували за рахунок показу в них банерної реклами. У майбутньому глибокі пізнання в цій моделі монетизації знадобляться Куцкиру для його графічного веб-редактора.

Програміст загорівся ідеєю розробити безкоштовний аналог Photoshop, який працював би повністю через браузер.

На той момент Куцкир працював ще над 20 проектами. Однак найбільше задоволення йому приносила саме Photopea, тому він вирішив сконцентруватися на ній.

«Я знаю, що створюю унікальний інструмент, і це мотивує мене продовжувати», — розповів Іван в інтерв’ю.

Photopea від 0 до $1 млн на рік

Над проектом Photopea Іван почав працювати 7 років тому, а монетизацію запустив 4 роки тому. На сьогодні додаток стало основним джерелом його доходу: за 2020 рік Іван заробив на Photopea $500 000.

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

У Photopea три джерела доходу:

  • практично 90% грошей приносить показ реклами в додатку;
  • також є преміум-передплати — користувачі можуть оформити її, щоб не бачити в Photopea рекламу;
  • продаж ліцензій — Photopea можна кастомізувати під свій проект і інтегрувати через API. За такі інтеграції Куцкір стягує щомісячну плату.

Доходи стартапу постійно зростають. За останні 12 місяців Іван вперше заробив майже $1 млн. Photopea швидко росла: якщо у 2018 році вона приносила всього $20 000 в рік, то вже через два роки цей показник зріс у 25 разів!

Ні офісу, ні співробітників, ні маркетингу

На сьогодні у Photopea 300 000 активних користувачів в день. У середньому вони проводять в додатку 45 000 годин щодня. При цьому матеріальні витрати Куцкира на підтримку проекту більш ніж скромні: $45 в рік за сервер.

Інших статей витрат у проекту просто немає: ні офісу, ні співробітників — Іван все ці сім років працював і продовжує працювати над Photopea поодинці.

У Photopea також немає маркетингових бюджетів та стратегії просування. В основному люди приходять за порадою знайомих, з органічного пошуку. Все, що Куцкір робить — іноді ділиться новими фічами на Reddit, Twitter, Facebook, зрідка на Hacker News.

Нагадаємо, у Сєвєродонецьку студенти зробили електромобіль «Єва».

Як ми повідомляли раніше, український школяр створив бота Harmix і виграв $25 тис. від Ukrainian Startup Fund.

Усі фото: woldemar.net.ua; banda.media.

Читати далі

Технології

В Україні запрацював Кіберцентр UA30 для захисту держструктур і бізнесу від кібератак

Опубліковано

В Україні відкрили оновлений Кіберцентр UA30 – це перший крок до побудови системи кіберзахисту світового рівня. 

Про це повідомили у пресслужбі Мінцифри.

Унікальність центру

Кіберцентр UA30 (вебсторінка нової платформи – ua30.gov.ua) входить до структури Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Це новітній державний центр реагування на кіберінциденти, здобуття навичок та знань у сфері кіберзахисту.

До його складу входить також оновлений тренінговий майданчик з унікальною технологією відпрацювання реальних сценаріїв кібератак у навчальному середовищі.

У світі налічується всього близько 20 таких платформ, шість з яких у США. 

Завдання нової структури

Серед пріоритетів — захист критичної інформаційної інфраструктури. Це:

  • державні реєстри,
  • цифрові послуги,
  • державні інформаційні ресурси,
  • інформаційні системи критичних підприємств. 

Питання кібербезпеки і зокрема захисту персональних даних громадян — один з головних пріоритетів Мінцифри.

Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

Крім того, Кіберцентр стає адміністратором безпеки Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів, куди до 2024 року мають бути перенесені 80% реєстрів. 

Тут також працює урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA. Це єдина команда з України, що має акредитацію у FIRST та може оперативно взаємодіяти з командами реагування з 97 країн світу. 

Читайте такожУкраїнський Clubhouse: що слухати та на кого підписатись у популярній соцмережі

Кіберцентр надаватиме послуги кіберзахисту, виявлення та реагування на кіберзагрози як для державних організацій, так і для пересічних громадян. Це захист, який раніше був доступний лише державним структурам. 

Нагадаємо, у Києві планують відкрити кіберспортивну арену.

Як ми писали раніше, запустили безкоштовний курс про електронний документообіг для підприємців.

Усі фото: thedigital.gov.ua.

Читати далі