Новоодеська громада на Миколаївщині, як і сотні громад по всій країні, щодня долає нові виклики війни. Але вже сьогодні вона планує своє європейське майбутнє.
«Хто голосуватиме на референдумі за вступ до Євросоюзу? Прості люди. Тож такі процеси в маленьких громадах — можливо, важливіші, ніж на рівні країни», — говорить Руслан Бітіньш, голова ГО «Новоодеська рада старійшин».
Громадські активісти разом із місцевою владою розробили Комунікаційну стратегію європейської інтеграції громади до 2028 року.
Як ідею громадського сектору перетворити на офіційний документ громади, залучити до його розробки мешканців, провести через виконком і сесію міської ради? Руслан Бітіньш розповів для #ШОТАМ.
Руслан Бітіньш
голова ГО «Новоодеська рада старійшин»
Можна було купити обладнання, але ми обрали стратегію
Нашу громадську організацію «Новоодеська рада старійшин» у 2021 році створили колишні депутати місцевої ради, які хотіли робити щось корисне для своєї громади.
Зрозуміло, що людей сьогодні турбують нагальні питання: як вижити, мати дах над головою, воду та тепло. Але від громадської діяльності ми не відмовляємося й продовжуємо шукати можливості для зміцнення та розвитку громади попри війну.
Тож для нас дуже важливою була участь у проєкті для прифронтових громад «Українські громади на шляху до євроінтеграції». Навчання та знайомство з досвідом інших громад допомогли нам краще зрозуміти, як євроінтеграційні процеси можуть працювати на місцевому рівні.
А під час навчальної поїздки до Польщі ми також побачили, як місцеві використовують можливості й кошти ЄС для розвитку своїх територій. І побачене нас дуже надихнуло і водночас підсвітило нам проблему: частина людей просто не розуміла, що євроінтеграція може означати для громади, які можливості дати. І ми вирішили, що маємо дати людям у своїй громаді це розуміння.
На завершення проєкту кожна громада мала реалізувати власну невелику ініціативу. Можна було, наприклад, придбати обладнання для енергонезалежності нашої громадської організації, оргтехніку для освітніх заходів. Були й інші ідеї.
Але зрештою ми вирішили розробити документ, який працюватиме на громаду не один день і не один місяць, — Комунікаційну стратегію європейської інтеграції.
По суті, це план дій: що саме нам потрібно робити й на яких напрямах зосередитися, щоб громада була готова до євроінтеграції. Важливо підготувати до цих змін і людей, щоб вступ до ЄС не здавався їм чимось абстрактним.
Стратегію розробляли ГО, громада та місцева влада
Від початку над документом працювали командно члени нашої громадської організації та представники органів місцевого самоврядування. Ключову роль відіграла керівниця відділу економіки та інвестиційного розвитку Новоодеської міської ради Олена Хлівна-Андрєєва — саме вона спрямувала команду до формату повноцінної стратегії й стала однією з ключових учасниць її розробки.
Ми проводили воркшопи за участю різних груп населення: депутатів, молоді, ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю та представників бізнесу.
Для кожної аудиторії намагалися говорити про євроінтеграцію через конкретні питання, які стосуються її безпосередньо. Наприклад, окремий практичний воркшоп провели для підприємців, аграріїв та фермерів, розповіли про грантові можливості ЄС, залучення міжнародного фінансування та налагодження контактів із партнерами з країн ЄС.
На кожному воркшопі збирали пропозиції й на їхній основі визначали, що має увійти до стратегії. Так в документі з’явилися конкретні напрями розвитку: екологія, енергонезалежність, якісні адміністративні послуги, залучення міжнародного фінансування, розвиток бізнесу.
Від робочого документа — до рішення міської ради
Після всіх доопрацювань документ винесли на затвердження виконкому та погодили на засіданні сесії Новоодеської міської ради 18 вересня 2026 року. Жодних заперечень чи правок з боку депутатів не було, адже з основними положеннями документа вони були ознайомлені ще на етапі його розробки.
Так Комунікаційна стратегія європейської інтеграції до 2028 року стала офіційним документом громади.
У нашому випадку адвокація не виглядала як протистояння громадської організації та влади. Ми від початку працювали в одній команді.
Роль нашої ГО була не в тому, щоб принести владі вже готовий документ і переконати його підтримати. Ми працювали в команді разом з ОМС, долучалися до формування його змісту та подальшого просування на розгляд органів місцевого самоврядування.
Водночас сама стратегія не стала першим поштовхом громади до євроінтеграції. До цього у нашій громаді уже були успішні освітні, грантові та інфраструктурні проєкти. Ми запропонували стратегію як спосіб зібрати ці процеси разом й зробити рух більш спрямованим та організованим.
Маємо і цілком практичну мотивацію. Для роботи з потенційними донорами наявність такого документа — невеликий, але все-таки плюс. Вони бачать, що громада вже визначила напрям свого розвитку: тут відбуваються освітні процеси, ведеться робота з людьми.
Біля міської ради вже висить прапор ЄС
Ми затвердили план заходів із реалізації стратегії й розділили роботу на три етапи. Перший уже почали втілювати: активували розділ «Євроінтеграція» на офіційному сайті міської ради та налагодили комунікацію в соцмережах громади. Там мешканці можуть знайти інформацію про проєкти ЄС і гранти, а також про DREAM — державну цифрову систему для управління проєктами й залучення фінансування.
Біля міської ради встановили «Тріплекс єдності» з прапорами України, Новоодеської громади та Європейського Союзу. Та головне — це табличка з QR-кодом, за яким можна перейти до інформації про заплановані зміни й доступні гранти, а також залишити свої пропозиції.
Звісно ж, сама лише наявність стратегії не означає, що всі прописані в ній зміни відбудуться швидко. Для цього потрібні можливості й партнери. І ми їх активно шукаємо. Серед наступних запланованих кроків — запровадження роздільного сортування відходів, навчання мешканців і місцевого бізнесу роботі з європейськими програмами. Також хочемо облаштувати молодіжний простір «ЄвроХаб».
Щоб євроінтеграція стала зрозумілою людям
Для мене важливо, щоб євроінтеграція не залишалася для людей чимось далеким і незрозумілим, процесом, який відбувається лише на рівні держави.
Тепер у нашої громади є не лише прагнення, а затверджений план заходів до 2028 року, є перші реалізовані кроки, інструмент для збору пропозицій мешканців.
Якщо ви хочете активізувати євроінтеграційні процеси у своїй громаді, починайте знизу — із залучення самих мешканців. Показуйте людям навіть невеликі зміни на місцях, пояснюйте, навіщо вони потрібні, і давайте можливість долучатися до цих процесів. Адже зрештою саме від голосу громадян залежатиме вибір держави.
Тому ці зміни потрібно починати знизу — з кожної маленької громади. Бо ніхто, крім нас, їх не зрушить.
Детальніше про те, що звичайна українська громада може зробити для свого майбутнього в ЄС, дивіться у відео:
Проєкт «ШоТам по Адвокації: всеукраїнська кампанія з підвищення громадської обізнаності та просування практик відкритого врядування в громадах України» реалізується ГО «Криголам» в межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Європейського Союзу.
Твоя підтримка допомагає цим історіям надихати інших та показувати Україну світу.
Підтримати #ШОТАМ
