Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Прикарпатті з’явилася добровільна пожежна команда

Опубліковано

У селі Хімчин Рожнівської об’єднаної територіальної громади, що на Косівщині Івано-Франківської області відкрили добровільну пожежну команду.

Про це повідомили у пресслужбі ДСНС у Facebook.

За інформацією, відтепер гарантувати безпеку жителів будуть 12 добровольців на пожежному автомобілі.

Читайте такожAкустична система з кокоса, або Як одеський фізик став партнером світового техгіганта

Відзначається, що на даний час на території Косівського району, окрім двох пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС для покращення забезпечення пожежної безпеки в районі додатково створено 6 підрозділів:

  • у селі Рожнів Рожнівської об’єднаної територіальної громади,
  • у селі та Кобаки Рожнівської об’єднаної територіальної громади,
  • селі Космач Космацької об’єднаної територіальної громади,
  • у селі Кути,
  • у селі Пістинь,
  • у мелі Яворів.

Читайте такожНа Дніпропетровщині рятувальники отримали сучасну техніку

Окрім того, є три підрозділи добровільної пожежної охорони в селищі Кути та селі Прокурава Космацької ОТГ та в селі Хімчин Рожнівської ОТГ.

Нагадаємо, Київські рятувальники отримали нову техніку.

Окрім того, на Херсонщині відкрили нову пожежну станцію.

Суспільство

В Україні планують перейменувати понад 300 населених пунктів: що про це відомо

Опубліковано

Парламент має намір перейменувати понад 300 населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови.

Про це йдеться у проєкті постанови №11188.

“Місцеві органи влади мали півроку на пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені відповідним особам/подіям. Такий термін надавався і для населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам мови”, – йдеться у пояснювальній записці.

Якщо рішення не було ухвалено, то за основу беруться рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.

Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті, Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів та районів.

Серед пропозицій та рекомендацій пропонується перейменувати:

  • 7 районів,
  • 15 міст,
  • 54 селища,
  • 267 сіл.

Читайте також: Стрічка «Білий янгол – кінець Мар’їнки» отримала золоту нагороду та Гран-прі

Серед пропозицій перейменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, це Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо.

Також перейменують назви, присвячені московським діячам: Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо.

Крім того, перейменують населені пункти, які не відповідають нормам мови – село Дорожне на Дорожнє, село Кибляри на Киблярі тощо.

Також планується перейменувати наступні міста:

  • місто Новомосковськ Дніпропетровської області на місто Самар;
  • місто Павлоград Дніпропетровської області на місто Матвіїв;
  • місто Синельникове Дніпропетровської області на місто Ріднопілля
  • місто Першотравенськ Дніпропетровської області на місто Шахтарське
  • місто Первомайськ Луганської області на місто Сокологірськ
  • місто Молодогвардійськ Луганської області на місто Отаманівка
  • місто Сєвєродонецьк Луганської області на місто Сіверськодонецьк
  • місто Червоноград Львівської області на місто Шептицький
  • місто Южноукраїнськ Миколаївської області на місто Гард
  • місто Первомайськ Миколаївської області на місто Ольвіополь
  • місто Южне Одеської області на місто Порт-Анненталь
  • місто Дружба Сумської області на місто Хутір-Михайлівський
  • місто Красноград Харківської області на місто Берестин
  • місто Первомайський Харківської області на місто Златопіль
  • місто Ватутіне Черкаської області на місто Багачеве.

Нагадаємо, Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні.

Фото: ОП

Читати далі

Суспільство

Була залізничницею, а тепер вирішує питання ВПО. Переселенка з Донеччини завдяки стажуванню знайшла себе на новому місці

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

«Думок про те, що доведеться переїжджати та тікати від війни в моїй родині не було. Ми сподівалися, що ворог не зуміє дійти до нашого міста», – розповідає переселенка з Лиману, що на Донеччині, Юлія Чухрій.

Та все ж поїхати довелося. Юлія з сім’єю мешкає у Здолбунівській громаді Рівненської області. Вона потрапила на стажування для молоді в органах місцевого самоврядування, яке допомагає організувати Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зараз Юлія – учасниця ради з питань внутрішньо переміщених осіб. 

Як проходить таке стажування і навіщо воно громаді, розповідаємо в ШоТам.

Шукали місто, де є робота

Жінка зустріла повномасштабне вторгнення у власному будинку, де жила разом з чоловіком та двома дітьми. Про те, що розпочалася велика війна, дізналися не лише з новин, а й перших вибухів за вікном.

Родина Чухрій перший час спускалася до підвалу домівки й перечікувала обстріли. Тоді подружжя ще не замислювалося над евакуацією. Втім, коли почали зачинятися магазини, зник газ, місто поринуло у темряву через світломаскування і сталися потужні нічні обстріли, Юлія та її чоловік вирішили: час їхати.

Подружжя записалося на евакуацію і незабаром опинилося в Івано-Франківську. І хоча місто сподобалося Юлії і дітям, та все ж надовго вони там не зупинилися, адже підлаштовувалися під професію її чоловіка.

Лиман – місто української залізниці, левова частина місцевого населення, так чи інакше, професійно пов’язана саме з нею. Свого часу й Юлія працювала інженеркою з охорони праці, а її чоловік – машиністом. Так вибір подружжя впав на Рівненську область. Там чоловік Юлії зумів знайти посаду, яка відповідала його навичкам та потребам. Жінка пояснює, коли шукали місце, то опиралися на роботу чоловіка.

«У новому місті усе було незвичним. Насамперед це потреба в орендованому житлі, адже ми звикли до власного будинку. Але, на щастя, тут у дітей є можливість ходити до школи, навчатися, а не сидіти у підвалі», – розповідає Юлія.

Водночас жінка почала шукати, чим буде займатися у свій вільний час. У соцмережах випадково натрапила на пропозицію записатися на програму стажування в органах місцевого самоврядування від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Юлія Чухрій (зліва) під час стажування. Фото надала героїня. 

«Не часто можна зустрітися і поговорити з міським головою»

«10 днів стажування. Екскурсії, зустрічі з міським головою, участь у круглих столах, можливість долучитися до роботи міської ради, а наприкінці стажування – сертифікат, яким можна доповнити резюме», – розповідає про програму головна спеціалістка відділу проєктної діяльності, розвитку та міжнародного співробітництва Здолбунівської міської ради Наталія Парійчук.

У громаді програма стажування у міській раді для молоді від 15 до 35 років проходить не вперше. У 2022-му році відбувся дебют завдяки Проєкту USAID «Мріємо та діємо», а через рік стажування вирішили повторити за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». На цей набір якраз потрапила Юлія Чухрій.

Стажування у міській раді. Фото надала Юлія Чухрій. 

Під час стажування жінка доєдналася до роботи у відділі з питань містобудування, архітектури й цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради. Юлія відвідувала засідання, які стосувалися відділу містобудування, екскурсії, і брала участь у перевірці готовності водойм до сезону купання. Розповідає: така сфера для неї була геть незвичною, адже вона – залізничниця у другому поколінні.

Втім, співробітникам міської влади вдалося зацікавити Юлію – здивувала щирість та відкритість колег. «Не часто можна зустрітися і поговорити з міським головою, а під час стажування перше, що відбулося – це знайомство. Учасники програми поспілкувалися з головою міської ради і з керівниками відділів», – ділиться Юлія.

Учасники стажування отримали сертифікати про завершення. Фото надала Юлія Чухрій.

Чекають на тих, хто хоче вчитися і працювати

Стажування у міській раді допомогло Юлії адаптуватися у новому місці. Нині вона має чимало знайомих та краще орієнтується у тому, як працює нове місто. По завершенню стажування у міській раді Юлії запропонували роботу. Жінка відмовилася, втім, залишилася учасницею ради з питань внутрішньо переміщених осіб.

Юлія бере участь в обговореннях нагальних питань для ВПО, які можуть виникнути після евакуації та під час адаптації. Це тренінги зі зміни професії, освіти, вебінари про придбання чи оренду житла, перелік закладів освіти для малечі та школярів.  

«Молодь не повинна боятися державних установ. Нам важливо, аби люди, які приходять на стажування, були вмотивовані. Міська рада зацікавлена не лише у тому, щоби показати свою діяльність, а й запропонувати вакансії тим, хто захоче з нами залишитися», – пояснює Наталія Парійчук.

Зараз міська рада Здолбунівської громади разом з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» працює над наступним набором на стажування для молоді. Його планують провести незабаром. Окрім цього, сподіваються, що вдасться організувати ще одну програму влітку, адже тоді у молоді з’явиться більше вільного часу.

Читати далі

Суспільство

В університеті Чернівців з’явилася лабораторія штучного інтелекту: тепер це діджитал-хаб для молоді

Опубліковано

Діджитал-хаб та лабораторія штучного інтелекту запрацювали у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Це цифровий простір для обговорення проблем освіти, професійного розвитку та обміну досвідом спеціалістів.

Про це повідомляє Чернівецька обласна рада.


Створювачі проєкту поклали на нього важливу соціальну місію – допомогти переселенцям та особам, що повертаються з-за кордону, покращити своє фінансове становище, отримати нову професію та швидше інтегруватися у суспільство.

Читайте також: 10 українських серіалів на Netflix: про історію, про кохання та про війну

Як зауважив декан економічного факультету ЧНУ Руслан Білоскурський, існування подібного простору в університеті дозволить педагогічному персоналу проводити наукові дослідження, а студентам – реалізувати свої бізнес-ідеї, ставати стартаперами та успішними підприємцями.

Крім того, передбачено, що «Діджитал-хаб» допоможе підприємцям-початківцям на етапах їх становлення та розвитку – від розробки ідеї до її комерціалізації. Для цього в просторі проводитимуть майстер-класи за участі представників бізнес-спільнот та IT-кластерів.

Нагадаємо, ветерани можуть користуватися безоплатним трекером настрою.

Фото: Чернівецька обласна рада

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 тиждень тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: