Суспільство
На Полтавщині Опішнянська громада і переселенці спільно зробили укриття для дітей (ВІДЕО)
На Полтавщині Опішнянська громада та переселенці об’єдналися в одну команду. Переселенці допомогли з ремонтом дитсадка та укриття неподалік, а тепер спільно з комунальниками будують сховище для школи.
Про це розповідає ШоТам у межах проєкту «Громада діє».
Відремонтували дитсадок і укриття
Опішнянська громада і переселенці разом дбають про безпеку дітей. Приводять до ладу укриття в закладах освіти, щоб маленьким мешканцям нічого не загрожувало під час повітряних тривог.
Громада і переселенці разом підготували до навчального року укриття в дитячому садочку в Опішні.
«У пригоді нам стали внутрішньо переміщені особи, які відгукнулися. Зробили ремонт, замінили проводку, встановили унітази, душову і зробили мінімальні умови для того, щоб дітки могли пересиджувати там повітряну тривогу», — розповідає голова Опішнянської громади Микола Різник.
Також переселенці відремонтували дитячий садочок. Тепер тут навчаються 7 діток ВПО.
«Ми залили стяжку, зробили мінімальний ремонт і тепер з їхньою допомогою і наших жителів ми змогли запустити цей дитячий садочок», — Микола Різник, голова Опішнянської громади.
Загалом у громаді підготували 7 укриттів для навчальних закладів. Нині з нуля будують восьме сховище біля найбільшої школи в Опішні.
Читайте також: «Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу
«Робота кипить, купа техніки, переселенці допомагають, діло буде», — впевнений голова Опішнянської громади Микола Різник.
Віталій — один із десяти переселенців, який разом із комунальниками закладає фундамент майбутнього сховища. Він виїхав зі Слов’янська разом із дружиною і дітьми.
«4 місяці вже живемо в цій громаді. Надали допомогу, роботу, харчування, житло. Хороші люди, ніколи ні в чому не відмовлять, усе добре», — каже переселенець зі Слов’янська Віталій.
Коли голова кинув клич серед переселенців, Віталій відгукнувся першим.
«Звичайно, будемо допомагати. Копали, рубали, будували. Звичайно, задоволений роботою», — Віталій, переселенець зі Слов’янська.
Віталій допомагатиме зі сховищем до самого відкриття. А громада планує втілити в життя ще не один проєкт разом із друзями-переселенцями.
Про проєкт
«Громада Діє» — проєкт, у якому ШоТам розповідає, як громади адаптуються під час війни і вчаться допомагати собі і іншим.
Нагадаємо, Золочівська громада на Львівщині потоваришувала із Польщею і допомагає ЗСУ.
Також ШоТам розповідав, як Зорівська громада на Черкащині засадила всі поля і відправляє урожай ЗСУ.
Суспільство

У Вінниці відкрили соціальний проєкт «Гончарство в темряві». Його перші учасники — п’ять ветеранів, які втратили зір, захищаючи Україну, і зараз проходять реабілітацію у Вінниці.
Про це повідомив департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
Гончарство як реабілітація
Опанувати нову для себе справу вирішили Антон з Кропивницького, Руслан і Андрій з Львівщини, Олег з Житомирщини і Андрій з Дніпра. Попереду у чоловіків – півтора місяця навчання і створення власних виробів з глини.
Заняття поводять майстерні «Етно Чари» під керівництвом подільських майстрів. Один з менторів — Іван Шостак, ветеран з Вінниці, який втратив зір на Бахмутському напрямку у березні 2023-го. Захисник вже понад рік вивчає гончарне ремесло під наставництвом засновниці артпростору Вікторії Ніколаєвої.
Координаторка проєкту Юлія Бабаєва поділилася, що саме з робіт Івана зародилася ідея «Гончарства в темряві». Ветеран створив цілу виставку, роботи з якої досить швидко продалися. Завдяки гончарству планують проводити реабілітації — повертати людей до активного, соціального життя, до зайнятості.
Читайте також: Ветерани ГУР провели футбольний турнір, присвячений побратиму, який втратив зір
Навчатися й навчати
Андрій з Дніпра почав реабілітацію для осіб з інвалідністю по зору порівняно нещодавно. Він отримав поранення у листопаді минулого року, воюючи на Запорізькому напрямку. Чоловік чотири місяці лікувався у шпиталях і має ще одну операцію попереду. Увесь цей час чоловіка підтримує і супроводжує дружина.
«Раніше я був художником: займався комп’ютерною графікою, 3D-моделюванням. І робота з глиною мені подобається. Вона не завжди піддається, але я тільки почав вчитися. Така реабілітація мені допомагає», — розповів Андрій.
Іван Шостак допомагає ветеранам опановувати гончарство. Він поділився, що в процесі навчати стає зрозуміліше — спочатку на словах, потім – руками. Свої перші кроки в гончарстві Іван робив на початку 2024, а тепер в майстерні «Етно Чари», виготовляє чашки, кухлі, миски, підсвічники і вази, робить вироби на замовлення та почав опановувати, нову для себе, традиційну форму макітри. Вироби Івана можна придбати в артпросторі «Етно Чари».
Власниця майстерні Вікторія Ніколаєва наголошує, що основне завдання — зацікавити та, щоб ветерани продовжували гончарувати, бо 45 днів — це дуже мало.
Поширити досвід та допомогти
Зараз триває набір другої групи учасників проєкту «Гончарство в темряві». Зереєструватися можна за посиланням або за номером телефону +380 68 814 30 06 (Юлія Бабаєва).
По завершенню навчання організатори обіцяють влаштувати велику виставку-продаж з готовими роботами всіх учасників. Вікторія Ніколаєва каже, що до того часу ветерани навчаться робити чашки різних форм: тарілки, блюдечка і, за бажанням, вазочки.
Також після завершення курсу кожен з учасників отримає у власність стартовий набір: гончарне коло для початківців, глину та інструменти для роботи, щоб продовжити займатись гончарством, повернувшись додому. Вікторія Ніколаєва зазначила, що також шукає можливості співпраці з локальними гончарними майстернями, які могли би підтримувати ветеранів вже у їхніх містах.
Організатори кажуть, що оскільки цей проєкт є унікальним, і методики та програми викладання гончарства для незрячих людей в Україні немає, вони готові ділитися досвідом з іншими громадами, які зацікавлені в подібних ініціативах.



Нагадуємо, що поліцейські евакуювали 67-річну жінку з її гусенятами з-під обстрілів на Сумщині.
Фото: фейсбук-сторінка проєкту «Гончарство в темряві»
Суспільство

Журналістка «Голосу Америки» Катерина Лісунова стала амбасадоркою міжнародної ініціативи The Women’s Voice in Action, яка базується у Вашингтоні.
Також українку нагородили подякою за внесок у розвиток міжнародної журналістики, послідовне висвітлення війни росії проти України та активну участь у просуванні голосу українських жінок на світовій арені.
Про це повідомили Vilni Media USA.
Про роботу Катерини
Катерина Лісунова — перша українська журналістка-резидентка в ООН. Вона системно працювала у Конгресі США, де фокусувала увагу на темах російської агресії, безпеки, демократії й протидії дезінформації.
З початку повномасштабного вторгнення Катерина продовжувала роботу у Вашингтоні, регулярно висвітлюючи позицію ключових американських політиків щодо України, зокрема спікера Палати представників Майка Джонсона, лідера демократів Гакіма Джеффріса, віцепрезидента США Джей Ді Венса та інших.
Читайте також: Книга Вікторії Амеліної увійшла до фіналу премії Джорджа Орвелла 2025
«Журналістика — це мій спосіб стояти за правду. І якщо є можливість говорити — значить, є можливість захищати», — сказала Лісунова, коли отримувала нагороду.
Катерина відома своєю серією матеріалів про український жіночий рух. Вона описала період від ХІХ століття до сьогодення в Україні та в діаспорі. Її журналістські дослідження лягли в основу міжнародних аналітичних звітів та увійшли до архіву Гарвардської бібліотеки.
Нагадуємо, що завдяки донорам UNITED24 в Ірпені відновили багатоповерхівку, яку пошкодили росіяни.
Фото обкладинки з мережі X Катерини Лісунової
Суспільство

15 травня українці по всьому світу відзначатимуть День вишиванки. З цієї нагоди Міністерство національної єдності оголосило флешмоб #ВишиванкаЄднає та закликало українців з усіх куточків світу долучитися до ініціативи.
Про це повідомили в міністерстві.
Як долучитися
Щоб взяти участь, потрібно:
- сфотографуватися у вишиванці;
- опублікувати фото 15 травня в соціальних мережах з хештегом #ВишиванкаЄднає;
- вказати місто й країну, де ви перебуваєте.
«Разом ми покажемо, що українська єдність не знає кордонів, а вишиванка — це більше, ніж одяг. Це наша історія, наша гордість і наш спільний код»‚ — написали в міністерстві.
Нагадаємо, що до Дня вишиванки організують акцію на підтримку жителів ТОТ.
Також ми писали, що в «Сенсі» показують вишиванки з регіонів, які окупувала росія
Фото обкладинки: сайт Полтавської міської ради