Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Південній залізниці з’явилися модернізовані локомотиви

Опубліковано

У Харкові на станції Харків-Балашовський Південної залізниці відбулася виставка тягового рухомого складу. Залізничники представили сім одиниць тяги, відремонтовані різними видами ремонту та модернізовані за сучасними технологіями.

Про це пише pz.gov.ua.

На тяговому рухомому складі впроваджено низку нових технічних рішень, спрямованих на поліпшення умов роботи локомотивних бригад.

Так, фахівці локомотивного депо Основа у цьому році обладнали тепловоз серії ТЕП70 пожежними модулями та вогнегасними пристроями, що підвищує протипожежний захист тепловоза. Так само було обладнано й електровоз ВЛ118 приписки локомотивного депо Лозова. Окрім цього, здійснена модернізація кабін машиніста з покращенням звукоізоляційних та теплозахисних властивостей із застосуванням сучасних матеріалів.

Читайте такожВ Обертині селяни об’єднались у кооператив і заробляють на сухофруктах. Як їм це вдалось?

Зусиллями фахівців локомотивного депо Лозова встановлено систему відеоконтролю за станом взаємодії струмоприймача електровоза з контактним дротом. Також встановлено панелі керування пульту помічника машиніста з монтованими сучасними автоматичними приладами захисту.

Фахівці локомотивного депо Харків-Сортувальний представили на виставці тепловоз ЧМЕ3 № 5354, який модернізували монтажною панеллю (комплект захисного обладнання), світлодіодним освітленням, що сприяє значній економії електроенергії; радіостанцією «Оріон РВ-4».

Читайте також«Не для нього, а для себе» — як у fem.bra створюють феміністичну білизну

Також встановлено нові крісла машиніста, в кабіні є холодильник. Тепловоз обладнано системою відеонагляду, що сприятливо впливає на безпеку руху.

Під час підготовки до огляду фахівці локомотивного депо Кременчук забезпечили в тепловозі ЧМЕ3т естетичне відновлення кабіни машиніста шляхом відновлення пультів керування; встановлення світлодіодного освітлення в машинних відсіках, екіпажній частини, буферних ліхтарях та прожекторах тепловоза. Тепловоз модернізовано локомотивним реєстратором переговорів.

Електровоз ВЛ80т (змінного струму) локомотивного депо Гребінка обладнано пристроєм супутникового моніторингу – системою супутникової навігації та радіостанцією.

На електровозі ВЛ82м № 080 (подвійного живлення) локомотивного депо Куп’янськ здійснено заміну колісних пар на повно бандажні, повністю відновлено кабіну машиніста; встановлено систему автоматичного пожежогасіння в місцях вірогідного виникнення пожеж.

Нагадаємо, Запоріжжя отримає модернізований приміський поїзд.

Як ми писали раніше, Укрзалізниця запускає модернізований електропоїзд Київ-Тарасівка.

Усі фото: pz.gov.ua.

Суспільство

Українки організували благодійний ярмарок в Афінах: фото

Опубліковано

Спільнота Ukrainian Women in Greece / Українки в Греції організувала в Афінах благодійний ярмарок «Ольвія», гості якого мали можливість придбати унікальні вироби ручної роботи, створені українськими митцями.

Про це у Facebook повідомило посольство України у Греції.

Захід було проведено за підтримки посольства України в Грецькій Республіці та мерії м. Вула-Варі-Вуліагмені.

Читайте також: В Києві пройде фестиваль українських писанок: коли саме

Під час ярмарку також були представлені традиційні українські страви – від борщу та вареників до пиріжків та київського торта. Вони прийшлися до смаку, як українським, так і грецьким гостям, а також всім друзям України.

Маленькі та юні українці, зокрема учні Української суботньої школи при культурно-освітньому центрі «Берегиня» виконали танок та заспівали українські народні та сучасні пісні, нагадуючи кожному українцю про домівку, наче повертаючи на мить до рідного краю.

«Благодійний ярмарок «Ольвія» став не тільки святом української культури, а й свідченням нашої єдності та сили у вирішальний для України час», – додали у диппредставництві.

Нагадаємо, батьки випустили пісню загиблих від ракети музиканток із Запоріжжя.

Читати далі

Суспільство

10 фото Марка Залізняка, які розкривають злочини “совєтів” проти українців: від розкуркулення до Голодомору

Опубліковано

Фотограф з Донеччини відмовився працювати на НКВС і продовжив фіксувати злочини радянської влади — від розкуркулення та колективізації до Голодомору та насильницького переселення українців у Сибір. В об’єктив фотографа Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: “Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією”… І сьогодні його світлини дійсно стали історією. Історією, яку тепер неможливо замовчати!

Редакція ШоТам створила добірку фотографій Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк, фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив неперемінний фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Марко Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як “Миттєвість нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

“Що сьогодні є рядовий знімок, то завтра буде історією”

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 30-ті роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Бійці Брест Литовського полку на привалі під час Першої світової війни, Галичина, 1914-1916 роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Члени археологічної експедиції під керівництвом Дмитра Яворницького та їхні помічники прямують на розкопки, 1920-і роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

9. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

10. Збирання зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Читати далі

Суспільство

Соборні. Писанки з усіх областей України. Музей Івана Гончара видав святковий набір великодніх листівок 

Опубліковано

Проєкт «Соборні» народився на Великдень 2023 року — в час розпалу повномасштабної війни Росії проти України, з бажання показати єдність регіонів нашої країни у писанковій традиції. Пошуки в архівах та дослідження тривали пів року, адже віднаходження давніх зразків писанок з Луганської, Запорізької та Херсонської областей потребувало неабияких зусиль.

Завдяки майстрині Зої Сташук постала колекція писанок, відтворена за архівними замальовками, стародруками та музейними зразками, яка відображає розмаїття й багатство локальних стилів і писанкарську традицію України загалом.

«Магічне дійство творення писанки зі збереженням звичаїв, вірувань та обрядів народило могутній оберіг, що з дохристиянських часів пов’язаний з сонячним культом наших предків. Символічні знаки на писанках вміщують в собі святкування перемоги сонця над темрявою, весни над зимою, життя над смертю […]».

Читайте також: Українка потрапила в книгу рекордів Гіннеса за найдовше волосся

Зоя Сташук, писанкарка, дослідниця традиційної української писанки, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України. 

З бажання зафіксувати й інтегрувати розмаїття писанкарства в життя сучасної людини, Музей Івана Гончара та ORNER створюють сучасні форми. Одна з них — набір листівок, що зображують багатство різності та водночас спільності культури нашої країни. До набору увійшли зразки писанок кін. ХІХ – поч. ХХ ст. з усіх областей. Кожна з них заряджена енергіями сили, здоров’я, любові та достатку, у які вірили українці, розписуючи та даруючи одне одному писанки. Обмін такими поштівками — це продовження традиції та зв’язок із рідною землею.

Придбати листівки можна в Музеї Івана Гончара та за посиланням.

Відправка планується з 26.04.24

  • Керівниці проєкту: Мирослава Вертюк, Богдана Теличук
  • Наукова керівниця проєкту та майстриня: Зоя Сташук
  • Науково-фондовий супровід: Вікторія Куцурук, Лариса Головня
  • Оцифрування: Ольга Ромаш
  • Художнє оформлення: Олена Старанчук
  • Редагування: Юлія Патлань, Богдана Теличук
  • Переклад англійською: Андрій Мирошниченко

Відео-тизер в соцмережах:

Instagram

Facebook

Нагадаємо, в Україні студенти зможуть самостійно корегувати темп та тривалість навчання.

Фото: Музей Гончара

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 тиждень тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: