Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
2dd5e0d07b75dfcd933d169273ca9b6b3a300eca e1559735790312 2dd5e0d07b75dfcd933d169273ca9b6b3a300eca e1559735790312

Суспільство

На Одещині будують сучасну військову базу для морської піхоти

Опубліковано

 

На Одещині триває будівництво сучасної військової бази для морської піхоти ВМС Збройних сил  України. Зокрема, зводяться об’єкти інфраструктури у військовому містечку Дачне-2, повідомляє Міноборони.

Зараз у містечку вже повністю готові одна казарма на 280 військовослужбовців строкової служби, гуртожиток на 120 місць для офіцерського складу, медичний пункт, а також завершено реконструкцію котельні з новим газовим обладнанням, підведено зовнішні інженерні мережі та проведено ремонт артезіанської свердловини.

Читайте також: Будівництво найбільшого військового містечка в Україні вийшло на фінішну пряму

 

Будівельні підприємства-підрядники продовжують роботи зі зведення будівлі казарми на 280 осіб, будівництво двох казарм покращеного типу для військовослужбовців-контрактників та їдальні на 500 місць, яка буде обладнана відповідно до вимог нової системи харчування. Продовжується робота щодо зведення сучасного фізкультурно-оздоровчого комплексу. Проектом передбачено будівництво власного відкритого футбольного міні-стадіону зі штучним покриттям та системою освітлення, баскетбольного й волейбольного майданчиків та бігові доріжки.

Цього року на будівництво та відновлення фондів військового містечка виділено понад 75 млн. гривень. Тому триватиме робота з будівництва казарм для особового складу, реконструкція окремих будівель під навчальні класи, проводитиметься капітальний ремонт штабу.

Реклама

Суспільство

У Львові обрали проєкт із реставрації Свірзького замку XV – XVII ст.

Опубліковано

 

У Львові відбулося засідання журі всеукраїнського конкурсу на найкращу проєктну пропозицію реставрації з пам’ятки архітектури національного значення – замку XV-XVII ст. у Свіржі або Свірзького замку.

Про це на фейсбук-сторінці повідомила Львівська спілка архітекторів НСАУ.

Відомо, що у Свіржі створять культурно-мистецький центр.

 

Зазначається, що було обрано проєкт-переможець конкурсу під номером 512384, розроблений творчим колективом з Тернополя, який очолює архітектор Юрій Вербовецький.

Читайте такожОдеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Фото: facebook.com/LroNSAU

Переможця обрали серед чотирьох поданих пропозицій відновлення Свірзького замку XV-XVII ст. від учасників із Києва, Тернополя і Львова.

Що планують зробити?

Свірзький замок планують повністю відремонтувати у 2022 році.

На виготовлення проєктно-кошторисної документації з реставрації Свірзького замку виділили 1 млн грн.

Читайте також: Подорожуємо Прикарпаттям: сім неймовірних місць, які точно вартують уваги

Фото: facebook.com/LroNSAU

Свірзький замок – пам’ятка національного значення XVI ст. Розташований у селі Свірж Перемишлянського району Львівської області. Закладений у XV ст. Андрієм і Мартином Свірзькими, вперше згадується у 1484 році. Первинно замок був суто оборонною мурованою спорудою, квадратною в плані. Неодноразово перебудовувався; рік завершення одного з етапів робіт вказано безпосередньо на стінах — над центральною брамою з внутрішньої сторони збереглося вирізьблене число «1530».

Нагадаємо, уперше за 63 роки почали реставрувати академію Чайковського у Києві.

Як ми повідомляли раніше, найстаріший дерев’яний храм Закарпаття перетворять на музей.

Головне фото: wikimedia.org.

Читати далі

Суспільство

Фермери на Запоріжжі виготовляють сири за стародавніми рецептами монахів

Опубліковано

 

У селі Спастке Запорізької області працює органічна ферма «Ліхтенфельд», власники якої Христина Черномаз і Володимир Мінко виготовляють сири за унікальними рецептами.

Про це на фейсбук-сторінці пише Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України».

Власники захопилися виготовленням сирів два роки тому. Подружжя жило у Мелітополі, але відвідавши сироварню на Одещині, закохалися у процес сироваріння та почали самі експериментувати.

 

Родина залишила місто і переїхала до села Спаське Мелітопольського району Запорізької області. Там і започаткували власний бренд.

«Ми тиждень провели на фермі у сировара Олександра Доброжанського в Одеській області, навчилися у нього азів сироваріння та повернувшись додому вирішили переїхати в село та почати варити сир», – розповідає родинну історію Володимир.

Читайте також«Лавандовий кум» у квітах і «П’яний кум» у вині: на Житомирщині сироварня створює унікальні сири

До того часу родина не мала досвіду фермерства. Володимир – військовий, учасник АТО, Христина працювала завідувачкою соціальних гуртожитків для переселенців.

Працювати вирішили під торговою маркою «Органічна ферма “Ліхтенфельд”». Із німецької це слово перекладається як ясне поле.

Перші пів року ми вчилися, постійно експериментували, поки дійшли до такого смаку, який подобається нам, нашим друзям та покупцям.

Починали з невеликих об’ємів – щодня переробляли до 60 літрів молока. Зараз – 100 літрів молока щоденно.

Родина пропонує покупцям шість різновидів твердих сирів та три м’яких з пліснявою. Це сири з коров’ячого молока, яке сировари купують у місцевих селян. Усі сири – авторські, в основі яких європейські стародавні рецепти, зокрема кальвіністів зі Швейцарії. Сировари доопрацювали їх, так отримали нові сирні смаки.

Свою смачну продукцію фермери продають онлайн. У серпні скуштувати їх сири та познайомитися особисто могли відвідувачі Local Farmer Fest у Бердянську. Фестиваль відбувся за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” (Проєкт USAID).

Читайте такожЯк виникла унікальна ініціатива фермерів «Смак Українських Карпат» (ВІДЕО)

«Усі наші сири – натуральні, з коров’ячого молока. Продаємо їх усі за ціною 370 гривень за кілограм. Деякі з них витримані у домашньому вині кілька місяців, мають чудову скоринку та насичений аромат. У нас є сир, якому один рік – це Вайнекаас. Це сир, у якому є суміш білої та синьої плісняви, має дуже насичений смак, пів року визріває, потім купається два тижні у червоному сухому вині. На фестивалі у Бердянську ми продали кілька голівок, поціновувачі такого сиру питали саме його. Сир Рамзес має вісім місяців витримки, пів року він визріває, потім два тижні коптимо його на вишневих та яблуневих гілках, виходить дуже яскравий смак та красива скоринка», – розповідає технологиня Христина Черномаз.

Нагадаємо, «Терра Фуд» запустила виробництво крафтових італійських сирів.

Як ми повідомляли раніше, на Рівненщині крафтова сироварня стала частиною «Дороги гурманів».

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі

Суспільство

Вода, чисті речі та інформація: як «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах (ВІДЕО)

Опубліковано

 

Хвиля масштабних пожеж знищила сотні гектарів лісу на Луганщині.

Вогонь зруйнував не тільки дерева і будинки, а й забрав людські життя.

«Торік перша пожежа сталася велика близько селища Смолянинове. Це було 7 липня 2020 року. Тоді масштабна пожежа накрила велику кількість гектару лісу хвойного. Були теж великі буревії, було палюче сонце, давно не було дощів і цим самим це спровокувало велику пожежу, яка понівечила і зруйнувала близько 30 будинків, загинуло 7 людей. Дуже велика кількість будинків залишилась частково зруйнована», – згадує координаторка Сєвєродонецького офісу благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Ворошилова.

 

За її словами, через декілька місяців, у ніч на 1 жовтня, відбулася ще одна стихійна масова пожежа, яка накрила велику кількість селищ. Це селища Сиротине, Воронове, Осколонівка, Муратове. Ця пожежа зруйнувала понад 300 будинків, зруйнувала теж хвойні ліси великою площею.

Фонд «Восток-SOS» від початку пожеж організував роботу штабу цілодобової допомоги.

Як допомагали?

Волонтери збирали та розподіляли гуманітарну допомогу та речі першої необхідності.

Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

«Я як координаторка офісу і взагалі як людина, яка працює в гуманітарній організації, відразу відреагувала: треба допомагати, треба їхати, не треба нічого боятись. Бо люди, які там знаходяться в тому пеклі – вони бояться», – каже Олександра Ворошилова.

І волонтери поїхали допомагати.

«Ну і все, і поїхали допомагати. Це просто. Коли ти вже їдеш, коли ти працюєш з людьми, своїми очима ти бачиш, що їм потрібно. Їм потрібен зараз одяг, або дітям потрібно, що мати дала їм поїсти. Такі потреби закрити. Ми почали їхати, по декілька разів на день виїжджали. Телефони наші обривалися, тому що гарячі лінії працювали. Всі телефонували, питали, що потрібно – зі всієї України. З Європи телефонували. З Європи присилали гроші», – розповідає координаторка Сєвєродонецького офісу благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Ворошилова.

Долучились понад 200 волонтерів – зі всієї України приїжджали, зі всієї області. Вони За всі дві пожежі зібрали більш як мільйон гривень.

«Ці всі люди, які загинули, – це дуже велика трагедія для їхніх сімей і для нашої області. Тому що ніхто не знав, що так може статись. А ще велика трагедія – що загинуло багато лісів, які вже не відновляться ніколи. І можна сказати, що зараз пів області знаходиться з чагарниками чорними, які треба, на жаль, вирубувати, і треба відновлювати. Самі ці дерева не відновляться. І ті піски, ці буревії – можуть спричинити пожежі. Треба швидше працювати в цьому напрямку, тому що якщо не буде цих лісів, і ці території залишаться голими, пустинними – це може призвести до великих наслідків і надалі для області», – впевнена Олександра Ворошилова.

За її словами, можливі наслідки – це буревії і затоплення.

Шляхи вирішення

«Зарадити цій проблемі можливо було декількома варіантами. По-перше, це якщо б в нас був такий план реагування у всіх, не тільки в організацій та волонтерів, а взагалі у області. І якщо б був цей план, і була б техніка, була б організація цієї техніки, то в принципі це можна було б зробити. А так як все починалось десь з глухого лісу, з поля – ніхто не бачив, що пожежа йде, ніхто не хотів цим займатись, а коли воно вже розрослося до великих масштабів, там навіть ця техніка, яка була, вона вже не справлялась. Друге – це те, що в нас, на жаль, не можна було авіацією погасити все. Я думаю, якби в першу пожежу ми б запустили авіацію, могли б ці наслідки вже не повторитись. І ще один приклад, це нам казали пожежники, коли ми з ними працювали, що ці ліси, які були штучно висаджені, вони посаджені дуже близько до населених пунктів та до дороги», – додає Олександра Ворошилова.

Читайте також: Екоспоживання: як працює «ремонтне кафе» в Івано-Франківську (ВІДЕО)

«У нас стартував великий такий проект, який буде в 2022 році запроваджений, протягом усього року – «Лісопожежна школа для волонтерів Луганщини». Це такий базовий цикл тренінгів для активістів, волонтерів, які готові допомагати ДСНСникам, пожежникам, місцевій владі, або навіть обласній владі в питаннях надзвичайних ситуацій. Тому що минулорічні пожежі стали новим викликом для наших людей, для нашої громади», – каже Олександра Ворошилова.

«Ми маємо надію, що надалі будемо розбиратися з цією проблемою. Вже запрацювала кампанія з висадки дерев. Вже було висаджено хвойні ліси, які нам передавали з Львівщини, з усього заходу країни. Ми дуже дякуємо людям. Також працювала місцева волонтерська ініціатива з приводу насаджень. Ми маємо надію, що ця трагедія буде великим уроком для нас всіх», – впевнена координаторка Сєвєродонецького офісу благодійного фонду «Восток-SOS» Олександра Ворошилова.

Зараз «Восток-SOS» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, оголосили конкурс стартапів на запровадження «чистих» технологій.

Читати далі