На Київщині обстежили високовольтні лінії за допомогою всюдихода-амфібії (ФОТО)

Міноборони дозволило використовувати у ЗСУ українські зарядні станції Titanium, зроблені спеціально для фронту. Вони допомагають військовим швидко й безпечно заряджати дрони, рації та іншу техніку навіть у складних умовах.

Про це повідомили в Міноборони.

Особливості зарядної станції

Літій-залізо-фосфатні батареї станцій Titanium гарантують тривалий період використання без втрати ємності — до 4 000 циклів. Моделі 1 500, 2 500 і 5 500 мають ємність 1.5, 2.5 та 5.5 кВт відповідно.

Станції оснастили різними портами зарядки та швидкісними інверторами потужністю 3 кВт, що продукують правильну синусоїду струму. Також розробники передбачили можливість приєднання додаткових акумуляторів для збільшення ємності.​

Читайте також: «Нова пошта» та «Повернись живим» завершили збір на 300 млн гривень для ППО

Міцний протиударний корпус і транспортувальний кейс гарантують захист елементів живлення від фізичних пошкоджень під час швидкої їзди бездоріжжям, при надмірній вологості та значних коливаннях температур. Системи захисту убезпечують станції від можливого перевантаження, короткого замикання, загоряння, вибуху та плавлення під час експлуатації.​

Зарядні станції важать від 21 до 60 кілограмів, їх може транспортувати один військовий або наземний роботизований комплекс.

Нагадаємо, що в Україні запустили маркетплейс оборонних технологій для військових: як він працює.

Фото: сайт Міноборони

Відеогра S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl здобула престижну відзнаку Xbox Excellence Award 2025. Щороку команда Xbox відзначає найкращі ігри — і цього разу до переліку переможців увійшов український проєкт від студії GSC Game World.

Про це повідомили на офіційній сторінці гри.

У команді S.T.A.L.K.E.R. 2 подякували команді Xbox за визнання, а також фанам, які підтримували розробників та грали у цей шутер.

Події гри розгортаються в Чорнобильській зоні відчуження. Гравцям потрібно понад 35 годин, щоб пройти основну сюжетну лінію. Гру локалізували українською мовою, натомість російська повністю відсутня, що стало принциповою позицією розробників.

Перша частина серії побачила світ ще у 2007 році, а продовження анонсували у 2010 році. Однак реалізувати цей амбітний проєкт вдалося у листопаді 2024 року. За перші два дні після релізу гру придбали понад мільйон разів. А ще більше користувачів приєдналися до пригод у Зоні через Game Pass.

Читайте також: Українська студія після 9 років розробки випустить гардкорний платформер про сни (ВІДЕО)

Нагадаємо, що американське видання GameSpot випустило фільм про створення S.T.A.L.K.E.R. 2 (ВІДЕО).

Раніше ми писали, що в українську гру S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl зіграли 6 мільйонів людей.

Фото: фейсбук-сторінка гри

Уявіть: ви хочете вийти з лікарні, але перед вами крутий схил і плитка, між якою ви застрягаєте, ніби в пастці. У кінотеатрі зможете подивитися фільм у першому ряду або на підлозі в проході. А коли йдете до кафе, дверний проріз виявиться замалий, а туалет — недоступний.

Для Віктора-Миколи Гаврилюка — ветерана, який після поранення пересувався на кріслі колісному, а згодом з тростиною, — це було рутиною. 

ШоТам дізнався, як у Луцьку розробники в співпраці з ветеранами знайшли рішення — створили застосунок Better Mobility для людей з інвалідністю, аби піти в магазин чи на каву більше не було проблемою.

Віктор-Микола Гаврилюк

ветеран з Луцька

Квест у лікарні або як вибратися за її межі без сторонньої допомоги

У липні 2023 року я отримав мінно-вибухову травму через скид дрона. Мені відірвало квадрицепс — замість стегна була просто гола кістка. Робили дуже складні операції, і те, що врятували ногу, — це неймовірна удача та професіоналізм наших лікарів. 

Поки лежав у багатьох лікарнях по Україні, зрозумів, що не можу самостійно вибратися за їхні межі на кріслі колісному. Наприклад, у Дніпрі навколо будівлі був крутий схил, непристосовані бордюри та пішохідні зони; у львівській лікарні виїхати за територію без сторонньої допомоги знову-таки було неможливо. 

Ветеран Віктор-Микола після поранення. Фото надав Віктор-Микола Гаврилюк

У Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені Шалімова в Києві ситуація ще складніша, адже по його території не вдасться їхати через плитку, відстань між якою ширша, ніж колесо крісла колісного. Через це я постійно «влітав» у дірки між плитами.

Якщо вдалося подолати цей квест, то ти виберешся з території лікарні, але й після цього далеко не поїдеш: далі високий бордюр, який самостійно не подолати, не перекинувшись. Я вже не кажу про громадський транспорт, що зазвичай недоступний для людей з інвалідністю. 

Допоміг створити застосунок про безбар’єрність 

Коли я приїхав на лікування та реабілітацію в Луцьк, то звісно, тут мені було простіше пересуватися, адже місто доступніше та рідне. Однак не всюди є тротуарні спуски або ж часом з одного боку дороги спуск нормальний, а з іншого — специфічний, тому доводилось просити когось на переході про допомогу.

Якщо я наперед не продумував маршрут, як пересуватися містом, то інколи доводилось розвертатися, бо далі бордюр, який я не міг подолати.

Віктор-Микола показує бар’єри на вході до магазину з медичними товарами. Фото надав Віктор-Микола Гаврилюк

Тому коли до мене звернулася команда компанії BusMarket Group, яка вирішила створити мапу безбар’єрності, я радо погодився допомогти. З ними ми зі стоянки діставалися до різних локацій, щоб зрозуміти, наскільки мені це комфортно робити на кріслі колісному та як власне має працювати додаток, аби полегшити життя людям з інвалідністю.

На кріслі колісному й так складно пересуватися, а тут іще маєш далі шукати, де є нормальний туалет, де немає сходів, де доступний пандус. А інколи пандус є, але на ньому можна лише вбитись, тому його наявність — це не завжди про доступність. У новому місті людині з інвалідністю буде комфортніше з мапою безбар’єрності: вона не перейматиметься, куди їй завітати, а спокійно оцінить локації в застосунку. 

Додаток буде корисний не лише для людей з інвалідністю, а й для їхніх друзів, знайомих і родин, аби попередньо перевірити, в який заклад вони можуть піти, та самостійно запропонувати доступну локацію.

Ми живемо в обставинах, в яких не знаєш, що може з тобою трапитись, а в умовах війни — тим паче. Водночас люди з інвалідністю — це люди, які жили повноцінно своє життя до травми, які не хочуть від нього відмовлятися.

У «совку» такі люди були закриті й не бачили світу. Їхнє життя проходило у власній квартирі, і в них не було іншого варіанту. Ми ж зараз через війну чи інші обставини отримали інвалідність і не можемо повноцінно користуватися кінцівками або маємо проблеми з зором, слухом, але цей смак життя, який був раніше, залишається. Ми маємо бути повноцінними членами суспільства. Фізичні травми не повинні жодним чином обмежувати самореалізацію.

Віталіна Веремчук

фахівчиня зі зв’язків з громадськістю компанії BusMarket Group 

Доступність — це не лише для людей з інвалідністю, а й для кожного з нас

Долучалися до розробки застосунку Better Mobility всі, хто мав бажання щось розповісти чи зробити свій внесок. Однак велику роль у проєкті відіграли айтівці з BM Tech — вони були одними з тих, хто ініціював ідею додатку та її просував. Так проєкт став корпоративною соціальною відповідальністю компанії.

Люди на кріслах колісних, зокрема, ветерани були одними з тих, кого ми постійно опитували та з ким радилися при створенні застосунку. Одним з них був наш знайомий Віктор-Микола Гаврилюк.

Також наша команда познайомилася з ветераном, який після повернення з війни довгий час не виходив з дому, тому що не розумів, куди може піти. Він шукав на Google Maps заклад, в який хотів потрапити, але не знав, чи зайде туди. Коли ж побачив наш застосунок, то сказав, що нарешті може побачити ширину дверей, кут нахилу пандуса, його стик із землею та поручні — це важливо, тому що бувають різні крісла колісні та травми в людей.

Команда розробників застосунку Better Mobility. Фото: Віталіна Веремчук

Є різні мапи, які символічно показують, чи доступна локація або наявність у неї пандусу, але в реальності це часто нічого не говорить людині на кріслі колісному. Пандус не завжди функціональний — іноді це може бути абсолютно дивна конструкція з матеріалів, які не призначені для цього, або ж із неправильним кутом нахилу, через що людина на кріслі колісному не може виїхати нагору. Наш застосунок дозволяє це все побачити.

Доступність — це не лише для людей з інвалідністю, а й для кожного з нас. Батькам з дитиною у візочку, людям старшого віку та людям на кріслах колісних потрібний безбар’єрний простір, адже це про загальний комфорт і повагу.  

Наша інфраструктура все ще залишається недосконалою, і навіть нові будівлі часто не відповідають вимогам доступності. Водночас сьогодні ми просто не маємо права залишати без уваги й можливостей наших військових, які понесли велику жертву та здобули поранення на війні.

Команда їздила на «Кураж Базар», де розповідала про застосунок Better Mobility. Фото надала Віталіна Веремчук

Як допомогти у розвитку застосунку

Ми зробили так, щоб кожен користувач, який не є експертом з безбар’єрності, міг оцінити доступність локації завдяки простому алгоритму — достатньо давати відповіді на запитання про те, що ти бачиш перед собою. 

Застосунок попросить його зробити фото входу в приміщення та звернути увагу, чи є там сходи, пандус або ліфт. Якщо є пандус, Better Mobility показує, які саме місця на ньому сфотографувати, адже так людина самостійно зробить висновок, чи зможе потрапити в заклад. 

Частину цієї інформації можна перевірити на Google maps, але не так якісно, як у застосунку, який чітко описує доступність по всіх критеріях. 

Проте зараз за допомогою додатку можна оцінити лише вхідну зону. Аби людина повноцінно отримала послугу, вона повинна розуміти, чи не буде перешкод у самому закладі, як-от порогу, сходів чи вузьких коридорів. Ми вже почали над цим працювати. 

Наразі маємо алгоритм оцінки внутрішньої доступності аптек, а також незабаром зʼявиться інформація про внутрішню доступність крамниць, супермаркетів і готелів.

Застосунок допомагає знаходити доступні локації. Фото з сайту bettermobility.app

Аби мапа була корисною, зараз її важливо наповнити, тому ми закликаємо завантажити застосунок і зробити в ньому один огляд закладу. Ми віримо, що маленькі кроки кожного небайдужого можуть суттєво покращити доступність багатьох локацій у містах України. Скачати застосунок можна за посиланням.