На Херсонщині відкрили відновлений музей-садибу Остапа Вишні

Чи реально відкладати гроші під час війни? Цілком, якщо робити це правильно та знати, для чого. А ще краще – змусити ці кошти працювати на вас. Скажімо, інвестувавши у військові облігації. Звучить заплутано? Разом із фінансовою консультанткою Галиною Тритяк розповідаємо, що робити з грошима під час війни та від яких звичок варто відмовитися просто зараз.

Галина Тритяк

незалежна фінансова консультантка з 10-річним досвідом

співавторка проєкту для підлітків «Навігатор до фінансової свободи», а також курсу для дорослих «Прокачай фінанси»

Найкраща інвестиція – у саморозвиток та безбідну старість

Питання інвестицій є дуже індивідуальним та залежить від рівня доходів, фінансових цілей, готовності до ризику та досвіду людини. Також важливо зрозуміти, на який період часу ви плануєте інвестувати кошти. Єдиного, універсального правила тут не існує.

Якщо говорити про незначні суми – 100-300 доларів – найкраще вкласти ці гроші у саморозвиток, адже саме так можна найшвидше монетизувати кошти. Один з доступних варіантів інвестицій в безбідну старість – накопичувати на приватну пенсію через недержавні пенсійні фонди. Із більшою сумою можна мислити глобальніше – придбати нерухомість, здавати її в оренду і в такий спосіб відкладати на пенсію. 

Звісно, можна поєднувати різні варіанти, але саме накопичення на приватну пенсію – це довгострокова інвестиція. Кожен робить свій вибір, та якщо хтось живе сьогоднішнім днем та вірить, що державних виплат вистачить на старість, – це його особисте рішення та відповідальність. 

Військові облігації – це не стовідсоткова благодійність

Військові облігації – це механізм, через який можна «позичити» гроші державі та підтримати її в часи чималих витрат. Кошти від продажу облігацій використовують для забезпечення потреб ЗСУ та інших фінансових потреб держави в умовах війни.

Особисто я розглядаю військові облігації не як інструмент інвестицій та примноження коштів, а як своєрідну не стовідсоткову благодійність. Адже ми можемо дати вільні кошти в користування державі, а через певний час – отримати їх з певними відсотками. Зараз це 16% дохідності, які повернуться до вас через рік. 

Щоб придбати військові облігації, потрібно просто відкрити рахунок в цінних паперах. Це точно вигідніше ніж депозит, адже виплати гарантуються державою – це закладено в бюджеті країни. Єдиним ризиком може бути банкрутство, що доволі малоймовірно, тим більше, облігації можна купляти в різних валютах – гривнях, доларах, євро. 

Такий варіант інвестицій особливо підходить тим, хто ніколи не мав справи з цінними паперами. До того ж з початком повномасштабного вторгнення держава розробила спрощений доступ до військових облігацій. Сьогодні їх можна придбати як через «Дію», так і через «Приватбанк», «Монобанк» та інші банки. 

Якщо враховувати дохідність та порівнювати з середніми ставками по депозиту, то купівля облігацій більш вигідна, оскільки дохід за облігаціями не оподатковується. Тому це хороша альтернатива банківському депозиту, а водночас – підтримка та допомога державі.

У ризикові варіанти варто інвестувати не більше 10% капіталу

Якщо розглядати криптовалюту чи іноземні акції, потрібно врахувати, наскільки людина, яка хоче в це інвестувати, є ризиковою, на який період часу вона інвестує кошти, яку суму готова вкладати та з якою ціллю це робить.

Інвестиції в криптовалюту – це більш ризиковано. Як правило, в таких випадках рекомендують інвестувати до 10% від загальної суми капіталу. Також слід визначитися: це довгострокове вкладення (коли ви купуєте крипту і на кілька років про неї забуваєте) чи спекуляції (коли хочете купити дешевше та продати дорожче). 

Не тримайте всі кошти на одному рахунку

Я б не радила зараз жити від зарплати до зарплати і витрачати все, тому що в часи невизначеності потрібно мати фінансову подушку. У нас і так вистачає стресу, тож не додавайте собі зайвих клопотів До того ж не слід зловживати кредитами та збільшувати їхні ліміти за рахунок емоційних покупок. Не раджу також користуватись послугами МФО (макрофінансових організацій як «ШвидкоГроші» чи «Готівочка»), бо це додаткове навантаження з шаленими відсотками.

Помилкою зараз також буде орієнтуватись лише на одне джерело отримання доходів, адже зараз це великий ризик. У нас збільшився рівень безробіття, тому на одну посаду претендують більше кандидатів. А отже, потрібно думати, як залишатися конкурентоспроможними, а також замислитись про якісь альтернативні джерела заробітку. 

Читайте також: Десятки надісланих резюме і жодного оферу? Здається, проблема не в роботодавцях. 10 порад від карʼєрної консультантки

Аби диверсифікувати ризики, не рекомендую тримати всі кошти на одному рахунку чи в одній валюті. А ще я б точно не інвестувала у фінансові піраміди на кшталт S-group чи B2B Jewerly. 

І, звісно, особливо не раджу чекати. Найкращий час налагоджувати свої фінанси був вчора, а наступний – сьогодні. Тому не чекайте завершення війни, аби щось змінювати. Якщо вас щось не влаштовує в особистих фінансах, варто спробувати покращити ситуацію вже зараз.

Не відкладайте заплановані покупки

Дорожчими будуть товари, які прив’язані до курсу долара, тобто імпортна техніка чи якісь побутові товари для дому. Та й загалом все в Україні поступово дорожчає через підвищення вартості енергоресурсів, комунальних послуг та транспортних витрат. Якщо ви планували якусь покупку і заощаджували для цього кошти – раджу не відкладати.

На чому можна економити? Насамперед на витратах, які не приносять вам радості. Але це дуже індивідуально, тому спробуйте кілька місяців вести облік доходів та витрат – так ви зможете простежити, що саме було б добре оптимізувати. Наприклад, за статистикою ми викидаємо 30% продуктів харчування. Це забирає значний відсоток наших коштів, і тут точно можна щось вигадати. Найбанальніше – більш прискіпливо складати списки покупок, аби не викидати щось просто так.

Фінансова подушка під час війни? Це реально

Щоб почати формувати власну фінансову подушку, необхідно відкладати частину доходу, щойно ви його отримали. І відкладати слід в різних валютах. Це не гроші для інвестицій чи доходу. Це сума, яка не працює, але створює відчуття безпеки. 

Якщо трапляється якась непередбачувана ситуація, ми можемо скористатись цими коштами. Коли ж все стабілізується – знову наповнюємо цю подушку. Кошти варто зберігати в банках на різних рахунках та в різних валютах, але частину слід завжди тримати в готівці.

Яку валюту зберігати? Насамперед ту, якою ви розраховуєтесь. Тобто якщо ми живемо в Україні, платимо тут податки, працюємо і купуємо товари, то частина нашої фінансової подушки має бути в гривні. Та якщо ви плануєте якусь покупку, вартість якої прив’язана до іноземної валюти (скажімо, вживане авто з-за кордону), то, звісно, доцільніше заощаджувати в доларах. Відкладаєте на житло – теж раджу заощаджувати в іноземній валюті бодай частину. 

Донатити також потрібно розумно

Повномасштабна війна триває вже майже рік, і ми розуміємо, що вона продовжуватиметься. Тому не раджу одного місяця донатити дуже велику суму, а наступного – думати, як виживати. Такі випадки були притаманні початку вторгнення, коли всі свої заощадження ми переказували на ЗСУ. 

Хочете донатити щомісяця? Оптимально переказувати близько 10% доходів. Але якщо ви визначите якусь комфортну суму і будете переводити її регулярно – це теж добре. Можна налаштувати щомісчні перекази, наприклад, через «Монобанк» чи на рахунок фонду «Повернись живим». Додатково можна виділити певну суму й переводити ці кошти на невеликі збори своїх знайомих. 

Читайте також: Підтримати своїх. Це 20 українських бізнесів, що допомагають ЗСУ та переселенцям

Та не менш важливо паралельно підтримувати українські бренди та бізнеси, більшість з яких теж донатять на армію. Формула проста: ми купуємо якусь потрібну річ від українського виробника, а частина коштів спрямовується на ЗСУ. 

Що подивитися та почитати?

Щодо ресурсів, які допоможуть покращити фінансову грамотність, можу порекомендувати українськомовний YouTube-канал «Сімейний бюджет». Також раджу книгу «Шлях до фінансової свободи» німецького підприємця й фінансового консультанта Бодо Шефера, який пише про базові речі у фінансовій грамотності. 

Ще одна цікава книга, яку я завжди рекомендую, – «Розумний інвестор» Бенджаміна Грема. Щоправда, це вже більш професійна література, яка буде корисною для тих, кого цікавлять інвестиції в фондовий ринок. 

І не забувайте слідкувати за своїми витратами. Сьогодні є чимало застосунків для обліку доходів. Наприклад, особисто я користуюсь Monefy. Тому раджу завантажити декілька програм і подивитись, яка з них буде зручнішою та більше підходити вам за функціями.

У Чернівцях розпочав роботу Центр допомоги врятованим. Тут люди, які виїхали із зони активних бойових дій чи тимчасово окупованих територій, можуть отримати юридичну та соціально-психологічну підтримку.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Чернівецької обласної ради.

Зазначається, що це місце, де юристи допоможуть переселенцям вирішити питання з оформленням, відновленням, отриманням документів.

Психологи нададуть консультації, а кейс-менеджери допоможуть вирішити індивідуальні випадки, з якими стикнулися постраждалі від війни.

Крім того підкажуть, де отримати гуманітарну допомогу, де шукати житло, як знайти роботу, як влаштувати дітей в навчальний заклад.

Читайте також: Від маленького хобі до промислових масштабів. Як працюють гранти для ветеранів? Досвід бджоляра з Маріуполя

Також важливий аспект, яким компетентно займаються працівники Центру допомоги врятованим, – це психологічна допомога і реабілітація. У складних випадках, зокрема сексуального насильства, спеціалісти Центру довгостроково допомагають постраждалим побороти посттравматичний синдром та відновитись.

За допомогою Центру допомоги врятованим, громадяни зможуть отримати не тільки первинні консультації та допомогу, але також, за необхідності, спеціалізовані медичні, соціальні та правові послуги.

Адреса і контакти Центру: вул. Головна, 128, тел: +38 (098) 09 03 997; пн — пт з 10:00 до 18:00.

Нагадаємо, у Львові запрацював Центр ментального здоров’я.

Фото: facebook.com/oblrada.cv.ua.

На Донеччині прикордонники знищили ударний безпілотник російської армії, який намагався скинути боєприпаси на наші позиції.

Про це повідомили у пресслужбі ДПСУ у телеграмі.

Зазначається, що ворожий дрон намагався стабілізуватися та скинути боєприпаси.

«На щастя, не встиг. Охоронці кордону розстріляли повітряну ціль зі стрілецької зброї. Квадрокоптер вибухнув у повітрі», — йдеться в дописі.

Читайте також: Активістки, науковиці та волонтерки. Хто вони – українки, які змусили весь світ говорити про нашу країну

Відзначимо, що Державна прикордонна служба України — правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України та охорони суверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні.

Нагадаємо, прикордонники на околиці Бахмута на Донеччині ліквідували групу ворожих штурмовиків.

Окрім того, на Донеччині бійці загону спецпризначення Нацгвардії за 1 хвилину знищили танк і БМП російських окупантів.

Фото: t.me/DPSUkr.