Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Донеччині митець Astian Rey створив незвичні скульптури «люди-акули»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Незвичайні скульптури створив київський митець Astian Rey в межах арт-резиденції «Заземлення» у Соледарі на Донеччині.

Про ШоТам повідомили у компанія соціальних комунікацій PR-House.

Висота скульптур – понад два метри, вага кожної – близько 120 кілограмів. Білі високі фігури – водночас і люди, і риби – одразу привертають увагу. Скульптури можна побачити біля входу до офісу інституції, але згодом їх планують встановити у міському парку – як подарунок Соледару.

Astian Rey працює переважно з металом і бетоном. Створює роботи в стилі сакрального мінімалізму з властивим йому алхімічним і містичним символізмом, переосмислює символи, що вже існують, та створює власні.

Скульптор досліджує критерії формування світогляду сучасної людини, а також можливі шляхи розвитку цивілізації. Переможець першого в світі BlockChain Art-Hackathon. Його твори зберігаються в приватних колекціях України та США.

Читайте такожВирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

До Соледара Astian Rey приїхав уперше. Розповідає, що давно виношував задум таких скульптур – напівлюдей і напівриб, малював ескізи. Але саме участь у арт-резиденції «Заземлення», зокрема її тема Антропоцену, допомогла остаточно сформулювати ідею і взятися за її втілення.

Astian Rey називає свою участь у резиденції цікавим і екстремальним досвідом, адже зробив дві скульптури за тиждень, хоча на подібні роботи витрачає до трьох-чотирьох тижнів. Усі необхідні матеріали й інструменти привіз із собою.

Читайте також«Який світ ми залишимо дітям?» Сім українських кліпів, які говорять про важливе

«Мої скульптури – технічно складні. Зазвичай, це комбінація металевих і бетонних елементів. Скульптури у Соледарі я робив із бетону й фарбував у білий колір – колір солі. Практично весь тиждень резиденції перебував у своїй майстерні, лише часом виходив пройтися містом та околицями. Але багато людей приходили до мене у майстерню. Ми мали з ними цікаві бесіди, поки я працював над скульптурами», – розповідає митець.

На презентації «Людей-акул» місцеві жителі розпитували Астіана про матеріали і техніку, про ідею цих скульптур.

 «Тобто діалог відбувся, –  говорить скульптор. – Коли працюєш над проєктом у невеликому місті, то відчуваєш значно більший інтерес до своєї роботи, ніж у великому місті, де ти працюєш переважно ізольовано».

Читайте також“Наша мета – здорова земля”. Як працює найбільша в Україні компанія з виробництва біопрепаратів

Серія короткострокових резиденцій для митців «Заземлення», ініційована культурною платформою ІЗОЛЯЦІЯ, триватиме до серпня. Її мета – мовою сучасного мистецтва привернути увагу до екологічних і соціальних проблем у регіоні, спровокованих людською діяльністю. Митці протягом тижня живуть у Соледарі й працюють над мистецькими проєктами, які потім залишаються у місті.

Нагадаємо, Вінниччина запрошує на «середньовічний» фестиваль ремесел «Дунстан».

Як ми повідомляли раніше, презентували документальний фільм про сучасне українське кіно.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Експериментальний український фільм «Простір» здобув нагороду на Європейському фестивалі

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На Європейському фестивалі незалежного кіно (Europe Independent Movie Festival) український фільм «Простір/Space» здобув нагороду як «Найкращий експериментальний фільм».

Про це пише Укрінформ.

Повнометражний ігровий фільм «Простір/Space» режисера Дмитра Томашпольського зняли в Україні в умовах карантину в онлайн-режимі.

Читайте такожВід «Кіборгів» до «Номерів». Чи зможеш ти вгадати фільми українських режисерів за одним кадром? (ТЕСТ)

67 акторів перебували у своєму просторі та спілкувалися з режисером онлайн. Артисти знімали себе самі на смартфон або фотоапарат, іноді за допомогою близьких, які були разом із ними на карантині.

Кожен наступний епізод сценарію виконавцям повідомляли напередодні знімального дня.

Фільм «Простір/Space» розповідає про контакт із НЛО, що за збігом обставин стався в період весняного карантину 2020 року, і про те, як це вплинуло на життя героїв.

Зйомки кінострічки проходили у 76 локаціях у різних регіонах України та інших країн – у Києві та Київській області, Одесі, Тернополі, Запоріжжі, Богуславі, Вільнюсі. Було знято близько 700 годин матеріалу.

Нагадаємо, презентували тизер містичної драми «Трохи пітьми або На краю світу» за однойменним романом Любка Дереша.

Як ми повідомляли раніше, фантастичний український детектив «Сторонній» вийшов онлайн.

Фото: facebook.com/ПростірSpace-108305360816730.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Полтаві відкрили пам’ятник архітектору Леву Вайнгорту

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Полтаві відкрили пам’ятник Леву Семеновичу Вайнгорту — головному архітектору міста у 1939-1970 роках.

Про це пише poltava.to.

Архітектор свого часу відтворив історичний вигляд Круглої площі після війни, не дав розвалити дзвіницю на Соборному майдані, відновив Білу альтанку, звів будівлю театру ім. М. Гоголя та меморіал Солдатської слави, зберіг малоповерхову забудову у центрі міста.

Скульптура архітектора виконана з бронзи, а біла колона, на яку він спирається — із залізобетону. Фігуру Вайнгорта виготовили висотою у 184 см, він зображений у піджаку, з краваткою та кульковими ручками у кишені. Висота колони — 317 см.

Читайте такожВсі айтівці живуть на Балі? Співзасновник IT-Camp про безкоштовне навчання діток і попит на хороших фахівців

Уся композиція розташована на невеликому п’єдесталі та відтворює одну з відомих фотографій Вайнгорта на Білій Альтанці, що була опублікована у книзі «Провінційний архітектор» Бориса Тристанова. Загальна вартість усього проекту оцінюється у півмільйона гривень.

Пам’ятник встановили поряд з будівлею на вул. Зигіна, 1 — за Полтавською ОДА, біля адмінбудівлі, в якій розташовуються, зокрема, Господарський суд Полтавської області та департамент будівництва ПОДА. Раніше в цій будівлі розміщувався виконавчий комітет, де і працював Лев Вайнгорт.

Поруч із пам’ятником облаштована експозиція фотографій з приватного архіву Лева Семеновича, зокрема, будівель, до відновлення та будівництва яких він має безпосереднє відношення.

Автори пам’ятника — скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб та архітектори Артур Ароян і Василь Шулик.

Нагадаємо, на Житомирщині відкрили монумент на честь легендарної отаманші Марусі.

Фото: poltava.to.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Як кози допомагають лікувати дітей з аутизмом (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Тетянині кози допомагають лікувати дітей з аутизмом. На її фермі “Коза Амальтея” вже живуть 27 тварин.

А господиня виготовляє більше 10-ти видів сиру.

З початком війни Тетяна Страмнова з родиною мали втікати з рідного Донбасу.

Прихисток знайшли у Музиківці на Херсонщині. Потрібно було годувати двох дітей з аутизмом і купувати дім.

Спробували розводити перепелів, та справа не пішла. І тоді господиня обміняла увесь пташиний виводок на одну козу.

Читайте такожШукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Ферма розрослась, а діти допомагають глядіти кіз. У спецшколі помітили: Тетянині син та донька більш соціалізовані.

Так Тетяна задумалася про козотерапію. Розробила методи навчання для дітвори з РАС.

«Якщо хоча б одна дитина завдяки моїм козам змогла побороти страх – все не дарма»,— каже Тетяна Страмнова.

Жінка бере участь у грантовому конкурсі Червоного хреста. А батьки й діти повертаються з ферми щасливими.

Нагадаємо, «Олені Святого Миколая» збирають подарунки для дітей з Донбасу.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство3 дні тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство5 днів тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...

Спорт6 днів тому

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...

Суспільство7 днів тому

Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок

Закарпатські артисти Василь Полажинець та  Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...