Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Ми 41 день були відрізані від України». Як громада на Чернігівщині відновлюється після деокупації

Опубліковано

Корюківська громада на Чернігівщині однією з перших постраждала від повномасштабного російського вторгнення. Окупанти зруйнували місцеві дороги та мости, фактично ізолювавши ОТГ від іншої частини України.

Однак місцеві мешканці не змирилися з присутністю ворога. Жителі громади буквально голіруч зупиняли ворожі танки та блокували дороги, аби завадити російській техніці. Після того, як ЗСУ звільнили область, ОТГ почала відновлюватися та повертатися до звичного життя. Про 41 день в окупації та відбудову громади розповів Корюківський міський голова Ратан Ахмедов.

Корюківська громада, очільник ОТГ Ратан Ахмедов
Ратан Ахмедов.

Окупанти протягом чотирьох діб їхали через нашу громаду

Наша громада розташована в безпосередній близькості до кордону й межує з Росією. Тому в перші години повномасштабного вторгнення вся військова техніка окупантів, яка рухалася в напрямку Чернігова й Києва, була на території нашої громади. Загалом російські війська їздили територією нашої ОТГ протягом чотирьох діб. Це величезна кількість техніки, зруйновані дороги та підірвані мости. 

Одне з сіл нашої громади постраждало внаслідок детонації боєкомплекту артилерійської установки. Унаслідок вибуху дісталося будівлі старостату, школі, медичному закладу, магазину й частково — житловому сектору. Але головне — населення не постраждало. Усе інше — відновимо й відбудуємо разом. Зокрема, й завдяки нашим друзям та партнерам.

Зруйнована Корюківська громада

Звісно, ніхто не був повністю готовий до повномасштабної війни. Але у нас був чіткий алгоритм дій, тому, коли все почалося, ми вже знали, де будемо збиратися й що необхідно робити. Було прийнято рішення, що жодна бюджетна установа не починатиме роботу, крім об’єктів критичної інфраструктури. Зокрема, медиків та комунальників. Вони, як і місцева влада, без відпочинку працювали з першого дня вторгнення.

Корюківська громада: наслідки війни

Понад 40 днів ми були півостровом, відрізаним від «великої землі»

Росіяни не влаштовували на території нашої громади окупаційних адміністрацій, а просто пройшли маршем ближче до Чернігова. І цьому є кілька причин. По-перше, всі їхні сили були кинуті до обласного центру, вони охороняли свої шляхи постачання. А по-друге, у нас діяв потужний рух спротиву. Люди робили все можливе, аби зупинити ворожу армію.

Фізично ми протягом 41 дня були в тилу, але доступу до «великої землі» у нас не було. Громада була повністю відрізана. Окупанти пошкодили мости через річки, тому фактично ми тимчасово перетворилися на півострів. Єдиний шлях для виїзду з ОТГ пролягав через зону активних бойових дій.

Зруйнована будівля в Корюківській громаді

Запустили хлібзавод та підключили аграріїв

Звісно, у перші дні в громаді відчувалася певна паніка. Ми з колегами пройшлися всіма установами, подякували кожному працівнику й кожній працівниці, які попри все були на робочих місцях. Порадили людям триматися разом, згадати правила поведінки в екстрених ситуаціях, надання домедичної допомоги тощо. 

Ну, а далі ми почали поступово працювати над відновленням місцевої економіки. Нам вдалося запустити хлібзавод, який зупинив свою діяльність кілька років тому. У сусідній громаді відновили роботу сирного заводу. Запрацювали місцеві аграрії.

сільрада, Корюківська громада

Найскладніше, напевно, було з медикаментами. Ліки, на які був найбільший попит, зникли з полиць у перші ж дні. І виходило, що в когось було вдосталь медикаментів, а в когось — не було взагалі. Тому доставляли все необхідне через річку — човнами. Згодом окупанти почали обстрілювати човни, тому довелося знову шукати якісь альтернативні шляхи.

Читайте також: Будуємо разом. Це чотири волонтерські ініціативи, які відновлюють нашу країну

Але у нас було теплопостачання та електроенергія. Щоправда, авіаудари росіян пошкодили підстанції, через що відбувся стрибок напруги й деяке обладнання, на жаль, вийшло з ладу. Та загалом ситуація була контрольована.

Найкращий день в житті — коли побачив хлопців із ЗСУ

Про жодну співпрацю з окупантами не могло бути й мови. Натомість мені довелося щоночі змінювати місце ночівлі, адже росіяни викрали мого колегу з сусідньої громади. Після цього ми обладнали своєрідні спостережні пункти в кожному селі. Знали, де пересувається ворожа техніка, яка саме, в якому напрямку та скільки її.

будівля з муралом

Росіян погнали з нашої області в останніх числах березня — на початку квітня. Звідси вийшло понад дві тисячі одиниць побитої техніки та живої сили. Аби вберегти бодай те, що вціліло, окупанти підривали за собою всі мости. Для мене досі найщасливіший день — це 5 квітня, коли підрозділи Збройних сил України зайшли до в’їзду в місто, і я побачив наших житомирських хлопців. Це найкращий день у моєму житті. 

Із технікою та обладнанням допомогли партнери

Із програмою «U-LEAD з Європою» ми знайомі й активно співпрацюємо вже доволі давно. Ще з 2016 року, коли перебували на шляху до об’єднання та формування ОТГ. Потім був період нашого становлення, почалася більш предметна співпраця. 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, U-LEAD знову прийшов на допомогу. Зокрема, керівниця Чернігівського регіонального офісу рина Кудрик постійно контактувала з громадою, допомагала з організацією волонтерських проєктів, доставкою предметів першої необхідності тощо.

техніка прибиральна

А коли окупантів вибили звідси, почалася робота в межах відновлення України. До 24-го лютого ми дуже хотіли розвивати інфраструктурні об’єкти. Звісно, війна перекреслила всі плани, а подібні проєкти сьогодні практично не фінансуються, адже кошти спрямовуються в оборонний сектор. Тому ми звернулися до U-LEAD. Перш за все, щодо встановлення резервного живлення для об’єктів критичної інфраструктури. Також ми потребували інструментів та техніки для розбору завалів та демонтажу конструкцій, які пошкодили окупанти.

бензопила розрізає дерево

І ми цю допомогу отримали. При чому, неймовірно швидко. Ба більше, програма навіть взяла на себе всі питання логістики та доставки техніки до ОТГ. На першому етапі «U-LEAD з Європою» передав нам бензоінструменти та генератори, а на другому — надійшла важка техніка, яка сьогодні працює в комунальних підприємствах, що забезпечують життєдіяльність громади. 

генератори

Відновили водоканал та розібрали завали, якими стримували ворога

Так ми отримали фронтальні навантажувачі, кілька десятків бензопил, відрізних машин. Також нам передали освітлювальний пристрій, який дозволив проводити роботу вночі. Усі ці речі були задіяні й працюють донині. Частину обладнання ми передали до сільських територій, аби забезпечити необхідним місцеві старостати та, наприклад, пожежні команди.

Завдяки допомозі ми, зокрема, змогли відновити роботу місцевого водоканалу та повернути водопостачання до територій, де окупанти пошкодили трубопроводи. Крім того, вже триває підготовка до зимового періоду, і тут це обладнання відіграє не менш важливу роль.

знищена автівка

А ще, звісно, розбір завалів на дорогах. У нашій громаді сформувався потужний рух опору, який робив все можливе, аби перешкоджати пересуванню російської техніки. І всі ці завали також прибралися завдяки U-LEAD.

Сьогодні всі отримані генератори розподілені по селам громади, у локації, де це найбільш актуально й справді необхідно. Бензоінструменти забезпечили стабільну роботу виїзних громад.

Корюківська громада

Ми обов’язково впораємося і все відбудуємо

До повномасштабного вторгнення ми мали справді великі плани на цей рік. Плани, які перекреслила війна. Але ми обов’язково повернемося до них після нашої перемоги. 

Зараз головне — підготуватися до опалювального сезону. Бо невідомо, як буде з газом, адже до нас він фізично йде з території Росії. Тому ми готуємося й там, де це можливо, намагаємося перевести об’єкти критичної інфраструктури на резервне тверде паливо.

Зупинка "Корюківка"

Але ми впораємося. Відновимося, підготуємося до зими. Думаю, вкладемося до вересня. І всі наслідки перебування тут російських окупантів — також ліквідуємо. Так, дороги й мости — це все потребує фінансів та часу. Але це нам під силу, після перемоги все буде капітально відремонтовано та відбудовано.

Суспільство

Цього року запустять залізничний маршрут між Україною та Словаччиною

Опубліковано

Цього року планують запустити новий міжнародний залізничний маршрут з української столиці Києва у словацьке місто Кошице. Відповідну пропозицію схвалив уряд Словацької Республіки.

Про це повідомляє Міністерство відновлення України.

Маршрут слугуватиме, зокрема, для того, щоб більше українців могли скористатися послугами міжнародного аеропорту в Кошице. 

Читайте також: Мінцифра анонсувала безоплатний освітній тренінг з відкритих даних

З Києва поїзд доїжджатиме до станції Ганиська біля Кошице через прикордонний перехід «Павлово — Матовске Войковце».

Утім, до запуску маршруту ще триватиме організаційно-підготовча робота.

Нагадаємо, команда Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури провела зустріч з представниками латвійської авіакомпанії airBaltic. Однією з тем обговорень стало повернення компанії на український ринок.

Фото: Міністерство відновлення України

Читати далі

Суспільство

Фільм жахів з елементами еротики: у Чернівцях відбудеться прем’єра української стрічки “Морена”

Опубліковано

Премʼєра українського фільму-міфу «Морена», який знімали на Буковині, відбудеться на Миколайчук OPEN. Фільм жахів з елементами еротики «Морена» режисера Сергія Альошечкіна увійде до позаконкурсної програми третього Миколайчук OPEN. Стрічку завершили у 2018-му році. Вперше вона зустрінеться з глядачем у Чернівцях в червні 2024-го року.  

Про це повідомили організатори Миколайчук OPEN

Фестиваль Миколайчук OPEN відбудеться з 15 до 23 червня.

За сюжетом закохана пара Ганна та Юрко влітку приїжджає на гостини до батьків дівчини у невеличке село. Молода відьма Іванка, яку односельці прозвали Мореною, кладе око на Юрка в ніч на Івана Купала та наражає його на небезпеку. Своїм чаклунством відьма змушує Ганну, заради життя коханого, пов’язати себе з Іванкою містичними узами. Це стає початком низки таємничих вбивств та перетворень, яким доведеться протистояти молодим закоханим.

Читайте також: Студія Triomatica Games презентувала нову детективну гру, дія якої розгортається у Києві

«Минулоріч ми показали на Миколайчук OPEN чорну треш-комедію “Вересень”. Це був фільм про який ходили легенди і далеко не всі вірили, що він справді існує. “Морена” — не менш легендарна стрічка. Тут поєдналися фільм жахів з буйним еротизмом, містичність сюжету та таємнича історія раптової багаторічної паузи між завершенням зйомок і виходом у прокат. Нам пощастило мати нагоду першими показати цей фільм, який претендує на те, щоб зайняти особливе місце в історії українських жахастиків», – розповів програмний директор фестивалю Алекс Малишенко.

Головну роль Ганни втілила Таїсія-Оксана Щурук, відома за серіалом «Перші ластівки». Її партнер(-к)ами по знімальному майданчику стали Ірина Громадська, для якої роль відьми стала дебютом у повному метрі, Василь Баша («Поводир»), Ілля Валянський, Віталій Ажнов («І будуть люди») та Олександр Мельник («Кіборги»).

Режисер, сценарист та оператор-постановник фільму — Сергій Альошечкін, відомий своїми телепроєктами, які знімає вже 20 років. Зйомки фільму проходили у Карпатах, а також на Буковині у селі Іспас та Київщині. 

Дистрибʼютором в Україні стала кінокомпанія FILM.UA Дистрибуція. На Миколайчук OPEN відбудеться українська премʼєра «Морени», а в широкий прокат стрічка вийде восени 2024 року. Фільм створено продакшеном Ganzafilm за підтримки Держкіно.

Раніше фестиваль Миколайчук OPEN оголосив перші міжнародні та українські стрічки з програми третьої едиції. Нову секцію фантастичного кіно «Під сузірʼям близнюків» відкриє продюсерська робота Стівена Содерберга «Божественність» (Divinity). До дня народження Івана Миколайчука відбудуться покази наново відсканованої стрічки «Іду до тебе» та легендарних «Тіней забутих предків» з музою фестивалю Ларисою Кадочниковою. Також на Миколайчук OPEN відбудеться українська фестивальна премʼєра доку оскарівського лауреата Стіва Макквіна «Окуповане місто». 

Нагадаємо, більша частина ФОПів  (57%) у 2023 році зареєстрували жінки.

Фото: Кадр з фільму Морена

 

Читати далі

Суспільство

“Біжу заради маленьких сердець”: у День Києва відбудеться благодійний забіг

Опубліковано

26 травня, у Києві, відбудеться 31-й щорічний “Пробіг під каштанами”. Організатори повідомили про реєстрацію. Гасло проєкту незмінне — #біжу заради маленьких сердець. Цьогоріч учасники бігтимуть для порятунку маленьких пацієнтів Центру дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України. Зібрані кошти спрямують на закупівлю необхідного медичного обладнання для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ.

Про це йдеться на сайті пробігу.

У зв’язку з воєнним станом в Україні, організатори “Пробігу під каштанами” вирішили провести захід в онлайн-форматі. Учасники з усього світу запрошуються вийти на пробіжку або прогулянку в безпечних місцях, щоб пройти традиційну 5-кілометрову дистанцію.

Читайте також: Знай більше: “НотаЄнота” запрошує освітян долучитися до проведення антифейкових ігор з протидії дезінформації

Для участі в заході необхідно зареєструватися на сайті probig.in.ua та сплатити благодійний внесок у розмірі 300 гривень.

Потім потрібно завантажити та роздрукувати онлайн-номерок. У День Києва, 26 травня 2024 року, учасники повинні надягнути номерок, вийти на пробіжку чи прогулянку, опублікувати фото або відео в соціальних мережах з хештегами #probig2024 та #біжузарадималенькихсердець.

Також з’явилася можливість обирати формат отримання стартового пакета: через відділення Нової пошти або в офісі, який працюватиме з 20 по 24 травня 2024 року за адресою: місто Київ, вулиця Вʼячеслава Чорновола, 28/1, Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Учасники, які бігатимуть за межами України, можуть завантажити онлайн-номерок на сайті.

Нагадаємо, у лютому 2024 року Міністерство оборони оголосило про розробку застосунку “Армія+”, спрямованого на потреби військових. Перед складанням “дорожньої карти” розробок було проведено опитування кількох тисяч військовослужбовців.

Фото: 30-й “Пробіг під каштанами”

Читати далі