

Суспільство
Морські піхотинці збили БПЛА «Орлан-10» росармії (ФОТО)
Підрозділ 501-го окремого батальйону морської піхоти зміг приземлити російський БПЛА «Орлан-10».
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Командування морської піхоти.
За інформацією, під час бойового чергування наші хлопці помітили безпілотник, який летів доволі низько, але в досяжності для стрілецької зброї. Морпіхи відпрацювали, після чого БПЛА впав за декілька кілометрів.
Одразу до місця висунулася група, яка виявила рештки літального апарату та ворожий бронетранспортер, який намагалися забрати свій безпілотник.
Читайте також: 50 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців
«Наші морпіхи не розгубилися, обійшли з флангів та дали бій. Як тільки ці вояки почули перші постріли, не дивлячись навіть на те, що їх прикриває БТР, вони накивали п’ятами, аж гай шумів», — йдеться у повідомленні.
Про БПЛА
«Орлан-10» — багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс, призначений для ведення спостереження за протяжними і локальними об’єктами у важкодоступній місцевості. Використовує двигун внутрішнього згоряння як силову установку.
Нагадаємо, ЗСУ знищили ворожий безпілотник із ракетного комплексу «Старстрік».
Як ми повідомляли раніше, ЗСУ вперше збили ударний безпілотник противника «Оріон/Іноходець».
Фото: wikimedia.org.
Суспільство

«Ми запустили регулярні рейси з Кишинева. Мені було б дуже приємно, якщо б хтось із журналістів ШоТам поїхав з нами у прес-тур», — написала до нашої редакції PR-менеджерка SkyUp Анастасія Арнова. Ну, і хто ми такі, щоб відмовитися? У прес-тур полетіла директорка з розвитку й комунікацій ШоТам Вікторія Півень. Тож передаємо їй мікрофон.

Вікторія Півень
директорка з розвитку й комунікацій ШоТам
«Запросили? Лечу!»
Це мій перший політ від початку повномасштабної війни та перший у житті рейс SkyUp. На момент запрошення в прес-тур я знаю про компанію лише дві речі: вона була «рідною сестрою» українського туроператора Join UP! і першою у світі впровадила зручну форму для стюардес — замінила спідниці та підбори на брюки з кросівками. Усе.
Вже під час підготовки дізнаюся, що SkyUp — єдина приватна авіакомпанія України, яка змогла евакуювати всі свої літаки.
Але при цьому її головний офіс залишився й працює в Києві, податки сплачують в український бюджет, а українську команду зберегли майже в повному складі (за винятком тих, хто покинув її за власним бажанням). Близько 50 працівників SkyUp стали до лав ЗСУ, троє з них поклали за Україну свої життя.
Крім того, компанія від свого заснування співпрацює з ГУР і допомагає рятувати українців з небезпек по всьому світу. Наприклад, у 2020 році саме вони вивозили українців з охопленого епідемією Уханя (Китай). У перші місяці великої війни SkyUp також виконував евакуаційні, гуманітарні та спеціальні рейси — допомагав ГУР евакуювати українців з Сектору Гази.
Два роки від початку повномасштабного вторгнення SkyUp тримався на плаву за допомогою «мокрого лізингу» (ACMI) — це коли компанія дає свої літаки разом з екіпажами в оренду іншим авіаперевізникам. Паралельно він шукав шляхи повернення до власних рейсів. Задля цього отримали сертифікат європейського експлуатанта (AOC), що дає можливість виконувати регулярні рейси. Так з української компанії SkyUp перетворився на міжнародну.
З весни 2025 року він запустив регулярні рейси з Кишинева (Молдова) до 13 міст у восьми країнах Європи: Франції, Іспанії, Португалії, Греції, Чехії, Німеччини, Швеції та на Кіпрі. Кишинів обрали тому, що цей міжнародний хаб є одним з найближчих до українського кордону.
За одним з цих напрямків ми й летимо.
Читайте також: Український лоукостер SkyUp створив книжку про подорожі для дітей з аутизмом
Політ у SkyUp. Фото: Вікторія Півень
Кишинів — Барселона
До столиці Молдови добираємось автобусом Київ-Кишинів близько 10 годин.
В аеропорту боляче бʼє в очі російська мова на рекламних стендах. Але стає краще, коли раптом чуєш українською «Пішли по каву!», озираєшся й бачиш компанію дівчат у яскраво-помаранчевих костюмах. Це бортпровідниці SkyUp з нашого рейсу. У голові з полегшенням лунає: «Свої».
Ми знайомимося з ними біля корнера зі смаколиками й питаємо дозволу на зйомку в салоні під час польоту. Дівчата здивовані, але не проти.
Бортпровідниця SkyUp під час польоту. Фото: Вікторія Півень
До Барселони летимо новим аеробусом, яким SkyUp щойно поповнив свій флот. З плюсів, які відчула, — він помітно тихіший за інші літаки й сідає набагато мʼякше.
У польоті нас пригощають ролами з нового меню. Я замовила з грушею та сиром Горгонзола — це дійсно смачно. На зворотному шляху спробувала обід FishBox — запечену рибу з овочами, булочкою, грецьким салатом і десертом. Теж смачно, але, на мою думку, для не надто довгого перельоту, як наш, оптимальнішим є рол.
За три години приземляємося в Барселоні — столиці Каталонії, одному з 17 автономних регіонів Іспанії. В аеропорту нас зустрічають сертифікована гідка Аделіна та представниця Каталонської агенції з туризму на імʼя Араселі. Я ще не знаю, що завдяки цим жінкам побачу Каталонію очима тих, хто її щиро любить.
Аделіна та Араселі. Фото: Анастасія Арнова
Про Каталонію — з любовʼю
Наше знайомство почалося з Монсеррату — місця, де небо немов тримається на скелях. Культовий цей монастир не лише для туристів, а й для місцевих. Зокрема, тут зберігається статуя Чорної Мадонни — головної святої покровительки Каталонії, до якої приходять тисячі паломників. Але навіть якщо ви не паломник, сюди варто піднятися хоча б заради вражаючих краєвидів.
Вид з Монсеррат. Фото: Evgheni Sholari
Наступна зупинка — Сіджас. Містечко лежить неподалік Барселони, але має зовсім інший настрій: затишні білі вулички, мало автівок, пляжі без натовпу. Атмосфера трохи богемна, трохи курортна — ідеально, як на мене.
Сіджас. Фото: Cristina Plataș
Сімейна виноробня Торрес у Пенедесі — місце, не менш прекрасне, ніж море та гори. Виноградники, завод, ресторан, музей, родинний особняк — тут все на одній території. Вважаю, що саме так виглядає бізнес мрії. Торреси виготовляють вино понад 150 років та експортують його по всьому світу, зокрема й в Україну. На екскурсії можна побачити не лише шлях вина від лози до пляшки, а й скуштувати прямо з бочки.
Ще одне місце, яке вразило, — монастир Поблет. Там досі живуть монахи — поміж прекрасної та водночас моторошної архітектури, яка буквально дихає на тебе темним минулим Середньовіччя.


Сімейна виноробня Торрес у Пенедесі та монастир Поблет. Фото: Cristina Plataș, Evgheni Sholari
Далі рушаємо до Реуса — міста, де народився легендарний архітектор Антоніо Гауді. На одній площі з музеєм на його честь стоїть будинок, спроєктований конкурентом митця Луїсом Доменек-і-Монтанером. Всередині майже все збереглося в оригіналі, навіть меблі. Кожна деталь — від вітражів до посуду — без перебільшення є витвором мистецтва.
У Реусі ми також завітали до Museu del Vermut — музей-бару, де зібрана найбільша у світі колекція вермуту. І, звісно, дегустували, бо як інакше?


Будинок, спроєктований Луїсом Доменек-і-Монтанером, та Museu del Vermut. Фото: Вікторія Півень
Камбрілс — ще один морський діамант Каталонії. Це рибальське містечко, де човни справжні, риба свіжа, а набережна живе у власному ритмі та без зайвої метушні.
На четвертий день подорожі опиняємося в Таррагоні. Про це місто кажуть, що воно стоїть на кістках римських легіонерів, і це майже не метафора — тут історія буквально під ногами! Вхід у Таррагону пролягає через тисячолітню стіну, стелі місцевих магазинів тримають давньоримські арки, а вид на море відкривається крізь стіни колізею.


Камбрілс і Таррагона. Фото: Вікторія Півень
Містечко, назву якого я чула вперше, але вже ніколи не забуду — Салоу. Божевільної краси будинки створені геніальним Гауді, а за ними — фантастичний пляж Кала Пенья Тальяда, який носить звання одного з найкрасивіших на узбережжі Коста-Дорада.
А на цьому місці має бути абзац про пригоди в парку розваг «Порт Авентура», але моє обличчя красномовніше за будь-які слова. Це був атракціон «Шамбала» — найвищі гірки в Європі, 78 пекельних метрів.


Салоу та «Шамбала». Фото: Вікторія Півень
Те, що цінніше за краєвиди
За останні кілька годин перед поверненням додому ми встигли буквально пробігтися Барселоною. Саґрада, Будинок Бальо та захопливий краєвид на місто з підніжжя Музею мистецтв — ось і все, що вдалося побачити.
Але з цього прес-туру я привезла дещо цінніше, ніж спогади про памʼятки, — це зустрічі, які стали важливішими за краєвиди. Я опинилася в цій подорожі з людьми, яких не знала раніше, але з якими було так легко й тепло, ніби ми давно знайомі.
Учасники прес-туру. Фото: Олеся Бережанська
Бо ця поїздка — не тільки про маршрути, а й про спільні цінності та мову. І про людей, які огорнули нас гостинністю й подарували кілька днів без тривог і вибухів.
Особисто я SkyUp тепер сприймаю не як авіакомпанію «десь там у Європі», а як команду, яка, попри війну, втрати й закрите небо в Україні, продовжує робити свою справу. Вона працює, розвивається, шукає можливості й літає — з українським екіпажем, з українською мовою на борту, з увагою до дрібниць, які дають відчуття «своїх».
І хочеться вірити, що наступного разу летітимемо не з Кишинева, а з Борисполя. Домовились?
Суспільство

Філіп Котлер перевернув світове уявлення про маркетинг і вписав себе в історію. Його книжки розлітаються по світу, а студенти завдяки його знанням опановують навчальні дисципліни. Та чи знаєте ви, що цей маркетолог — син українців?
ШоТам дослідили його біографію та розповідають, як Філіп став батьком сучасного маркетингу.
Емігранти, що шукали кращої долі у Штатах
Філіп Котлер народився в 1931 році в Чикаго, США, але з Україною його пов’язують батьки — Моріс Котлер (Котляревський) і Бетті Бубар. Різні джерела подають місця їхнього народження по-різному: начебто обоє були з Чернігівської області, або ж батько з Ніжина, а мама з Бердичева.
Але факт лишається таким, що двоє молодих мігрантів у 1917 році шукали кращої долі за океаном, а врешті знайшли одне одного, створили сім’ю та дали життя майбутньому цілої галузі. Крім Філіпа, у Бетті та Моріса народжуються ще двоє синів. Котлер пригадує, що тато хотів, аби всі троє стали атлетами, але в жодного спортивна кар’єра не склалася. Пізніше батько таки сказав, що пишається своїми синами, попри те, що ті обрали інші шляхи. Молодший Ніл став професором і дослідником політичних наук, середній Мілтон — бізнесменом, а найстарший нащадок Котляревських зробив величезний вклад у маркетинг як галузь.
Кар’єра та перша книжка для студентів
Філіп Котлер ще з дитинства думав, яку професію йому обрати. Хлопчик любив читати і фантазував про своє майбутнє, приміряючи різні кар’єрні ролі.
«У дитинстві, коли чув про людину, яка зробила щось цікаве, одразу ж теж хотів цим займатися. Коли читав статтю про астронавта, хотів ним стати. Про Ейнштейна — хотів бути вченим і математиком. Коли ознайомився з біографією Лінкольна, мріяв потрапити у світ політики», — пригадує Філіп Котлер свої ранні роки.
Але його вибір зупинився на економіці, тож магістерський ступінь він отримав у Чиказькому університеті, а докторський — у Массачусетському технологічному. Потім почав викладати, і написав першу книжку саме для занять зі студентами — «Менеджмент маркетингу. Аналіз, планування та контроль» (1967). Але вона вийшла за межі класу та стала бестселером — її переклали на понад 25 мов. На зараз у Філіпа Котлера вийшло вже близько 100 книжок.
Зробити світ кращим
У чому ж полягає основна ідея економіста та чому його вважають «батьком» сучасного маркетингу? За Котлером, маркетинг — це спосіб не просто продати товар чи послугу, а задовольнити потребу споживача й показати свої цінності.
«Хороша компанія пропонує відмінні продукти та послуги. Чудова компанія також це пропонує, але ще й прагне зробити світ кращим місцем», — писав науковець.
Тож дослідник запевняє, що бізнес мусить мати місію та дбати не тільки про прибуток, адже світ змінюється, а з ним і маркетинг.
«Мій вчитель Мілтон Фрідмен висловлював ідею: коли ви хочете виміряти успіх, вам треба мати одиницю прибутку. І якщо це є, то не хвилюйтеся про все інше. Але тепер все змінилося. Ми маємо практикувати сталість, і, на щастя, зараз компанії намагаються відновити ресурси, використати їх повторно, позбутися сміття», — казав Філіп Котлер під час лекції проєкту ReІnforceUA від Бізнес-школи МІМ.
У 2010 році він створив Всесвітній маркетинговий саміт (World Marketing Summit) — незалежну організацію зі штаб-квартирою в Торонто, що прагне завдяки маркетингу створити кращий світ для майбутніх поколінь.
Котлер та Україна
94-річний Філіп Котлер пам’ятає про своє українське коріння, хоч і народився в Штатах. У 2006 році він отримав звання Почесного доктора НаУКМА та прочитав у Могилянці лекцію.
А у 2022 році науковець висловив підтримку нашій державі та виступив з безоплатною онлайн-лекцією:
«Коли почалась війна проти вашої країни, я сподівався, що всі великі країни світу, як-то Індія та Китай, підтримають Україну. І був дуже розчарований, коли цього не сталося — вони захотіли бути нейтральними. Але також Сполучені Штати Америки та інші союзники мають вести переговори, в яких вони зробили недостатньо. Вони мають публічно говорити з тими країнами про те, що робить зараз росія».
Фото обкладинки: Branding Mag
Суспільство

У Києві на станції метро «Вокзальна» задля покращення доступності 18 червня почали монтувати пандуси на сходах при вході та виході.
Про це повідомили в КМДА.
Першу конструкцію вже встановили вночі 18 червня. Завершити монтаж другого пандуса планують до кінця тижня. Роботи виконують у нічний час, щоб не заважати пасажирам. У КМДА зазначили, що всі пандуси відповідають сучасним будівельним нормам і вимогам безбар’єрності.
Також в адміністрації нагадали про можливість замовити супровід для пасажирів з інвалідністю та інших маломобільних груп. Для цього слід зателефонувати за номером (044) 238-55-11, бажано за годину до поїздки, і повідомити час та маршрут. У травні такою послугою скористалися майже 950 пасажирів.


Нагадаємо, що під час поетичного вечора з Жаданом у Києві зібрали пів мільйона гривень для «Хартії» (ФОТО).
Раніше ми писали, що Jerry Heil приєдналася до збору UNITED24 «Вартові неба» після ракетного удару по її студії (ВІДЕО).
Фото: сайт КМДА