Суспільство
Місія “Драккар”, або як рівняни борються за туристів
Активісти із Рівного доводять: не має у місті привабливих для туристів локацій – створіть самі.
Більшість населених пунктів України мають вікову історію, проте рідко де вдалося зберегти пам’ятки, які б приваблювали відвідувачів. А розвиток туризму – це завжди поповнення місцевого бюджету.
Як привабити туристів та популяризувати історію – розповів Юрій Ойцюсь.
Юрій Ойцюсь
засновник організації “Купа пригод”, яка понад 10 років відповідає за івенти у Рівному
Має освіту графічного дизайнера, раніше створював комп’ютерні ігри. Але вирішив присвятити життя організації дозвілля рівнян. Заснував сайт, на якому можна підібрати для себе розваги та туристичний шлях по Рівненщині. Втілює ідею музею історичних реконструкцій під відкритим небом (скансен).
“Городище Оствиця” – що там буде
Музей розташований між місцем археологічних розкопок (городище Басівкутське) і озером Басів Кут.
Як прийшла ідея, створити музей біля підніжжя городища? Спочатку прочитав книги про історію рідного краю. Потім робив зйомки дроном городищ, які можна побачити на сайті і викладав це у мережу. Знайшло відгук серед місцевих. Тож вирішив проект присвятити епосі Київської Русі (9-13 ст).
Читайте також: Іграшки з Дружківки підкорили Італію та потужні корпорації. Історія бренду “Denata Toys”
На території зведемо реконструкції-будиночки тих часів. Це буде повна реконструкція городища, обнесена дерев’яним частоколом. Зброя, одяг, обладунки. Там же будуть копії усіх вагомих артефактів, які знаходили на території Рівненщини.
Перлини музею – човни
Локація у нас ідеальна, щоб на території організувати верф, на річці Устя. Там будуватимуться човни часів, коли на наші землі припливали вікінги. Тоді ж наші предки перейняли від північного народу деякі моменти човнебудування.
Хочемо це відтворити у експонатах. Що цікаво, це не будуть бутафорські човни. Усе, що побудуємо, спустимо на воду. У найближчих планах – човен-довбанка. Дозволимо туристам сходити на борт.
Нордична історія у Рівному
За часів Київської Русі, щоб тримати у покорі нещодавно приєднані племена, князі застосовували армію. В її основі були найманці зі Скандинавії – варяги. На наші землі вони потрапляли шляхом “із варяг у греки”. Це були люди, які вміли добре воювати і зналися на кораблебудуванні. Тож ми вирішили показати, який транспорт борознив води українських річок.
Зараз будуємо “Драккар Гунгір” – зі скандинавської “човен-дракон”. А “ґунґір” – спис бога Одіна, який завжди потрапляє в ціль, а потім сам повертається до руки господаря.
Креслення з Осло
Креслення автентичного корабля взяли з сайту музею в Осло. Спочатку зробили його макет. Виявили деякі помилки. Тому збільшена копія – буде досконалою.
“Драккар” у довжину 9 метрів. Вміщає 8 гребців, одного рульового. Поміщатиметься ще й п’ять пасажирів. Розвага буде платною. Ціну поки не визначили. Але вона має бути прийнятною для відвідувачів і рентабельною для музею.
Над створенням працює команда професіоналів. Спеціальні автентичні цвяхи (нагелі) і заклепки кує рівненський коваль. Жерсть і дьоготь замовляємо з Естонії.
Читайте також: Ветеран АТО створив бренд машинок для тату, які підкорюють світ
Є майстер по дереву. До команди долучився головний археолог Рівненщини – Олексій Войтюк. Консультує по одягу, зброї, щоб максимально точно передати дух історії.
Човен спустимо на воду. Крім порту прописки у “Оствиці”, корабель мандруватиме на різні фестивалі та інші озера рівненської області.
Звідки гроші?
Подалися на громадський бюджет. Нас включили у план розвитку місцевого туризму на найближчі п’ять років.
Місцева влада дала дозвіл на створення музею під відкритим небом на рекреаційній зоні між озером і городищем. На городищі будуватися не можна. Там ще проводитимуться археологічні розкопки.
Рівняни причетні до культурного розвитку
Також залучаємо до збору коштів рівнян. Кошторис будівництва корабля становить 120 тисяч гривень. Вже вдалося зібрати понад 40 тисяч. Агітуємо людей долучатися через усі можливі канали.
Читайте також: 7 неймовірних озер в Україні, про які ви не чули
Планується, що кошти приноситимуть майстер-класи, які проводитимуть ковалі на території. А також майстри по різьбленню. Їхні роботи можна буде придбати у музеї.
Музей-скансен безкоштовний
Для відвідувачів вхід на територію буде безкоштовний. Гроші зароблятимемо на розвагах, типу платних катань на човнах та сувенірній продукції. Але це не будуть якісь банальні речі.
Гроші можна було взяти у інвесторів, але тут вирішили, що має спрацювати об’єднуючий фактор для містян. Щоб усі відчували причетність до культурного розвитку. Хоча це не так легко вдається.
Працюють волонтери
Це некормерційний проект, тому долучилися ентузіасти, які хочуть створити щось нове і вагоме. У команді зараз 8 людей, які працюють у вільний від основної роботи час.
Також з нами співпрацює майстерня, яка створює стародавні обладунки. Усі свої вироби продають закордон, але для нас погодилися зробити виняток. Для музею зробили нормандський шолом.
Суспільство
Які пункти реконструюють
- 11 пунктів пропуску з Молодовою;
- шість — з Польщею;
- п’ять — з Румунією;
- три — зі Словаччиною;
- три — з Угорщиною.
Нові пункти пропуску
- «Біла Церква — Сігету-Мармацієй»;
- «Біля Криниця — Климоуці»;
- «Руська — Ульма»;
- «Шепіт — Ізвореале».
- «Велика Паладь — Надьгодош»;
- «Дийда — Берегдароц».
Коментарі
Суспільство
Де приберуть незаконну рекламу
- вулиця Миколи Закревського (біля вулиці Рональда Рейгана);
- вулиця Радунська (біля вул. Лісківської).
- вулиця Тулузи (біля парку «Інтернаціональний»);
- вулиця Миколи Ушакова (біля вулиці Прилужної).
Коментарі