Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Мінімальне опалення – максимальний ефект. Як модернізують садочки й школи Конотопа

Опубліковано

Будівлі більшості комунальних закладів Конотопа, зведені минулого століття, не відповідають сучасним вимогам енергоспоживання. Аби модернізувати та зробити комфортнішими ці споруди, місто приєдналось до програми Європейського Союзу «Угода мерів щодо клімату та енергії».

Конотоп – одне із найбільших міст Північної України, з майже 90 тисячами жителів. Тут працювали чи досі функціонують чимало великих промислових і транспортних підприємств. Стрімкий розвиток локального господарства призвів до швидкого зростання кількості жителів у другій половині минулого століття. Тож Конотоп потребував дедалі більш розвиненої соціальної інфраструктури. У місті з’являлися нові й нові школи, дитячі садочки, лікарні, культурні та спортивні заклади.

Зазвичай, будівлі для них зводили нашвидкоруч. І не завжди споруди, особливо збудовані у 1970-1980-их роках, відповідали місцевим кліматичним умовам, а принципам енергоефективності – і поготів.

“Деякі будівлі виконано за проєктом, який розробили для південної України: плита, шви, пласка покрівля. Це 1970-ті – тоді потрібні були великі обсяги, багато чого будували, але на енергозбереження не звертали уваги. Було дешеве вугілля та газ. Хоча у багатьох будівлях траплялася температура 12-13 градусів. Особливо, якщо це північна сторона”, – розповідає начальниця управління економіки Конотопської міської ради Людмила Гапєєва.

Архітектурну недосконалість цих будівель і спричинений нею температурний дисбаланс намагалися компенсувати інтенсивнішим опаленням. Але поступово запити користувачів соціальної інфраструктури Конотопа на комфорт зростали, а тарифи на енергоносії – приходили до ринкових показників. У нульових роках ХХІ століття у тамтешній міській раді почали шукати способів зробити бюджетні установи сучаснішими, зручнішими для їх користувачів. Водночас управлінці прагнули оптимізувати витрати енергії в будівлях комунальної власності.

Початок системних змін

Перший проєкт з енергозбереження Конотопська міська рада почала реалізувати 2007 року. Тоді місто виграло ґрант, за який придбали систему контролю за витратами тепла – пристрої і програмне забезпечення. Її встановили в усіх будівлях, що були в комунальній власності. Завдяки цій системі спеціалісти міської ради змогли зрозуміти проблеми і потреби міста в сфері енергозбереження. Це стосувалося як локальних, так і системних кроків.

З одного боку, у Конотопі склали рейтинг ефективності споживання енергії будівлями, що перебували на балансі міського бюджету. Для споруд з найгіршими показниками почали виділяти чи шукати кошти на модернізацію: утеплення фасадів, заміну вікон і дверей. Місто почало співпрацювати з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO), отримуючи перші кредити для таких робіт.

З іншого боку, постійний моніторинг і складання рейтингу ефективності витрат дозволило владі комплексно поглянути на споживання енергії всіма об’єктами Конотопа. Місто почало шукати засобів для системних змін. Шанс для них трапився 2011 року, коли Європейський Союз оголосив про розширення програми «Угода мерів щодо клімату та енергії» на країни Східного партнерства, серед яких є й Україна. Її мета – скоротити викиди вуглекислого газу через зміни в окремих муніципалітетах. Тоді до Програми долучився і Конотоп.

“Інформації для аналітики більш ніж достатньо. У нас є цифри із 2008 року: і за цілий рік, і за опалювальні сезони. У 2011 році, коли ми писали заявку, у нас були базові дані та розуміння, які об’єкти необхідно утеплювати: у першу, другу, третю чергу, що можемо зробити коштами міського бюджету, мінімальними вливаннями, що – потребує зовнішнього фінансування”, – говорить Людмила Гапєєва.

Долучившись до «Угоди мерів», Конотопська міська рада 2014 року розробила План дій сталого енергетичного розвитку до 2020 року. Це документ, що визначає цілі міста у царині екології та споживання енергії. Він також визначає кроки до них. Згідно із Планом, Конотоп прагнув скоротити викиди CO2 та знизити споживання енергії щонайменше на 20% до 2020 року. Для досягнення цієї мети міська влада не лише концентрувалася на комунальних об’єктах, але й стимулювала енергомодернізацію у житлових будівлях і підприємствах, особливо у великих промислових комплексах. Містянам і підприємцям розповідали про вигоди від утеплення і способи скоротити споживання тепла, світла та води.

Демонстрація енергоефективності

Для ефективності виконання Плану дій сталого енергетичного розвитку місто потребувало продовження серйозних інфраструктурних проєктів, що запроваджували б принципи енергоефективності, доводили б їх дієвість.

Напередодні ухвалення документу, у 2013 році, частка бюджетних установ, на противагу житловому сектору та бізнесу, в загальному споживанні енергії Конотопом була відносно мала: лише 2,4% від річних обсягів природного газу та 10,3% – електрики. Однак саме споруди, що перебували в комунальній власності, були найбільш доступними для модернізації за ініціативи міської влади. Водночас, це будівлі, провести комплексний ремонт яких було найважче, адже на це постійно бракувало коштів у міській скарбниці.

Нагода повністю модернізувати декілька бюджетних споруд з’явилася 2014 року. Тоді ЄС у рамках «Угоди мерів» оголосив конкурс демонстраційних проєктів. Його переможці отримували б грантові кошти на комплексну енергомодернізацію житлово-комунальної системи чи окремих муніципальних об’єктів. Пропозиція Конотопа потрапила у перелік фіналістів.

Читайте також: Зекономити на опаленні вдвічі! Як це вдалось Вознесенську?

Контроль споживання енергії з 2008 року свідчив, що найбільш неекономними серед усіх бюджетних установ є міські заклади освіти. На них 2013 року припадало 51,3% використаної електрики та 68,9% – природнього газу. Тож саме будівлі з цього сегменту найперше потребували термомодернізації.

“Учасників проєкту обрали прозоро. Ні в кого із директорів [навчальних закладів – автор] не було запитань: «Чому вони, а не ми?». Усі знають умови одне одного, бували в усіх установах взимку. У нас були цифри з енергоспоживання. Крім того, ці об’єкти включено до Плану дій сталого енергетичного розвитку. Тож вони мали бути першочергово енергомодернізовані”, – Людмила Гапєєва пояснює принцип відбору будівель для термомодернізації в рамках проєкту.

Комплексний ремонт мали пройти дитячий садок №10 «Ялинка» та Конотопська гімназія. Загальний кошторис проєкту складав 500 тисяч євро. Із них 400 тисяч надавав ЄС, а 100 тисяч мали виділити з бюджету міста. Людмила Гапєєва каже, що депутати міської ради погодилися на такі витрати, адже бачили перспективи економії енергії від модернізації. Також це був рідкісний шанс покращити комфорт у спорудах, що не знали капітального ремонту від часу побудови. 2015 року для садка та гімназії почали розробляти проєкт енергомодернізації та пошуки підрядників.

Не опалювати повітря зовні

Дитячий садок «Ялинка» розташований посеред одного із приватних секторів Конотопа, за декілька кілометрів від центру міста. Комунікаційна менеджерка проєкту  Анастасія Загородня говорить, що коли відділ економіки міської ради готував заявку на долучення до ініцітиви «Угода мерів – Демонстраційні проєкти», у цьому закладі ще не було жодного нового вікна. Хоча на той момент у багатьох школах і садочках міста за кошти індивідуальних меценатів чи батьків уже замінили їх.

Це свідчило, що сім’ї, які жили неподалік «Ялинки», не мали змоги додатково інвестувати в заклад,  де навчались їхні діти. У місцевому бюджеті було недостатньо коштів для комплексної реновації будівлі, а локальні зміни не давали суттєвого ефекту.

“У садочку температурний режим не задовольняв норми. Потім змогли поміняти вітражі та вікна у кухні. А у групах залишалися старі. Будівля під тепловізором «світилася», ми опалювали зовнішнє повітря”, – пригадує Людмила Гапєєва.

Директорка дитячого садочка «Ялинка» Галина Черемних розповідає, що в холодні сезони в деяких кімнатах будівлі опалення не давало бажаного комфорту: — Раніше батьки могли вести дитину до садочка і знати, що буде увімкнено купу обігрівачів, а належно обігріти все одно не вийде – температура буде не більше 15 градусів.

Термомодернізацію «Ялинки» почали незадовго до початку демонстраційного проєкту «Угоди мерів». За кошти кредиту NEFCO спорудили нову котельню. Вона працює на відновлювальній сировині – деревині – та є потужнішою за стару газову. Нову котельню планували вже з перспективи термомодернізації всього садочка. Часом, коли було дуже холодно, у «Ялинці» додатково застосовували старі опалювальні потужності. Але це відбувалося лише тоді, коли будівлю ще не утеплили.

У рамках «Угоди мерів», у садочку «Ялинка» утеплили фасад і фундамент, замінили дах і встановили склопакети, змонтували захист від блискавки та спорудили пандуси. Також завдяки проєкту цей заклад став першим серед інших бюджетних установ Конотопа, що має систему рекуперації. Вона дозволяє контролювати температуру всередині будівлі та автоматично зменшувати чи збільшувати інтенсивність опалення, щоби уникнути невиправданих витрат і зберігати комфортні умови.

Ми записали інтерв’ю з Галиною Черемних у середині листопада 2019 року. На вулиці – 8 градусів вище нуля. Директорка садочка каже, що така температура не вимагає настільки інтенсивного опалення, як це було колись.

“Коли відбувався ремонт, були певні незручності. Але і ми, і батьки знали задля чого потрібно перетерпіти. Так і сталося: тепер люди ведуть своїх дітей і знають, що температура точно буде не нижчою за 20 градусів. І матеріальний результат теж помітний – зараз на вулиці вже холодно, але ми зовсім трохи використовуємо палива. Мінімальне опалення – максимальний ефект”, – пояснює Галина Черемних.

За опалювальний сезон 2019-2020 років дитячий садок «Ялинка» спожив вдвічі менше тепла, ніж за опалювальний сезон 2015-2016 років, що брали за основу під час розрахунку. Згідно з оцінками експертів демонстраційного проєкту, що вивчали ефективність запроваджених змін, за минулу зиму цей навчальний заклад зекономив 188 520 гривень від запланованих на цей період витрат на опалення.

Врахувати кліматичні умови

Конотопська гімназія розташована у самому центрі міста. Це один із найпопулярніших міських закладів освіти. Він посідає 4 місце із 14 за кількістю учнів. Крім того, звертає увагу Людмила Гапєєва, Конотопська гімназія є ще й майданчиком взаємодії для місцевих дітей та молоді. Більшість учнів і викладачів перебувають у її будівлі не лише у першій половині дня, як зазвичай у подібних установах. Адже після тут діє багато гуртків, проводять зустрічі, тренінги, обговорення.

Водночас, до 2015 року будівля Конотопської гімназії була однією із найбільш проблемних в освітній галузі міста, якщо говорити про температурний комфорт та енергоефективність. Це одна із тих споруд, яку звели за «південним зразком» і яка не відповідала кліматичним умовам півночі України. Незважаючи на інтенсивність опалення, у деяких класах у холодний сезон температура могла не підійматися до прийнятної позначки.

“В осінній та зимовий період у нашому навчальному закладі було надзвичайно холодно. Актова й спортивна зали не витримували температурний режим. У певних класах завжди була цвіль. Взимку ми навіть дозволяли дітям сидіти у верхньому одязі, так бувало холодно”, – розповідає директорка Конотопської гімназії Юлія Баранник.

У її навчальному закладі ще перед стартом конкурсу демонстраційних проєктів «Угоди мерів» дітей навчали принципам енергоефективності, влаштовували тематичні змагання. Однак наочно продемонструвати переваги свідомого споживання енергії змогли лише з допомогою Європейського Союзу.

Протягом декількох років у рамках проєкту в будівлі утеплили фасад, дах і фундамент, замінили всі вікна та двері, налаштували вентиляцію. З одного з найбільш прохолодних навчальних закладів у місті Конотопська гімназія стала одним із найтепліших. Тепер температура у будівлі не опускається нижче за 20 градусів. У будівлі також більше немає приміщень, де протікав би дах, як це було до реновації.

“Утеплення завершилося нещодавно, але вже зараз, восени, ми відчуваємо, що в будівлі значно тепліше, ніж було в попередні роки. Думаю, весь ефект ми відчуємо, коли увімкнуть опалення, і в гімназії нарешті буде тепло взимку. Зрештою, наш заклад став дуже естетично привабливим із ремонтом фасаду. Це надзвичайно подобається дітям”, – резюмує Юлія Баранник.

Модернізована Конотопська гімназія ще не пройшла жоден опалювальний сезон повністю термомодернізованою. Але заощадження ресурсів було помітно вже тоді, коли реновація ще тільки добігала кінця. Восени минулого року лише одну з чотирьох секцій будівлі утеплили, у трьох – встановили нові вікна. Але навіть за таких умов за опалювальний сезон 2019-2020 років Конотопська гімназія спожила на 88,26 гігакалорій тепла менше, ніж у дореноваційному сезоні 2015-2016 років. За підрахунками експертів, установа за минулу зиму зекономила  15079 тисяч гривень від запланованих витрат на енергію. Після завершення усіх ремонтних робіт очікується економія енергоресурсів на рівні 400 Гкал/рік

Нове десятиліття – нові цілі

Термомодернізація дитячого садка «Ялинка» мала й інший важливий результат. Місцева команда демонстраційного проєкту «Угоди мерів» підрахувала, що у закладі після ремонту діти стали менше хворіти на застуду. Якщо 2015 року садок через хворобу періодично не відвідували 105 дітей, то 2019 року – уже 87. У міській раді сподіваються, що після реновації так само безпечнішим стане й освіта в Конотопській гімназії.

Конотоп також досягнув глобальних успіхів. 2020 року закінчує діяти План дій сталого енергетичного розвитку, що ставив за мету скоротити споживання тепла та викидів СО2 містом на 20%. За минулий опалювальний сезон тутешні освітні заклади сукупно спожили на 14,7% (на 1664,4 мегавати) менше енергії, ніж у базовому сезоні 2015-2016 років. Скорочення викидів СО2 за аналогічними періодами теж на рівні 14,7%.

Демонстраційний проєкт  у Конотопі не обмежувався лише комунальними закладами. Одразу після приєднання до Ініціативи міська влада залучила представників найбільших підприємств міста до розробки Плану дій сталого енергетичного розвитку. Завдяки цьому бізнес переконався у необхідності скорочувати власні викиди СО2 та у вигоді термомодернізації. На багатьох підприємствах провели ремонт, зменшили споживання енергії. Наприклад, арматурний завод придбав нове, менш енерговитратне, обладнання. Авіаційне підприємство «Авіакон» модернізувало котельню на своїй території, що опалює цілий район Конотопа.

Міська влада розпочала тривалу кампанію інформування жителів про індивідуальну та глобальну користь термомодернізації, зокрема стимулюючи людей користуватися коштами програми Держенергоефективності. Безпосередньо в рамках демонстраційного проєкту «Угоди мерів» його команда намагалася «виховати свідомих енергоспоживачів». За роки його реалізації тут проводили тематичні уроки з учнями, інструктування вчителів, заохочували керівництво бюджетних закладів зменшувати обсяги використання енергії, організовували інтерактивний майданчик у центрі міста, де люди могли дізнатися про способи збереження тепла, електрики та води.

Ще 2019 року Конотопська міська рада подовжила членство в «Угоді мерів» до 2030 року. Місцеві фахівці вже розробляють План дій зі сталого енергетичного розвитку. Місто вже має результати комплексних енергоаудитів комунальних закладів, де хочуть досягнути такої ж економії, як і в садку «Ялинка».

Суспільство

Мін’юст починає інформкампанію у школах щодо протидії булінгу

Опубліковано

З метою протидії булінгу та роз’яснення дітям їхніх прав Міністерство юстиції України проводитиме просвітницькі заходи в школах.

Про це повідомили у пресслужбі міністерства у фейсбуці. 

«Мін’юст розпочинає інформаційну кампанію щодо протидії булінгу. Булінг, на жаль, доволі поширений в освітніх установах в усьому світі. Не є винятком і наша країна. Серед тем, з яких просять провести заходи у навчальних закладах, найзапитуваніша – саме булінг, в усіх його видах. Наша мета – допомогти жертвам цькувань та роз’яснити, чому не варто приховувати факти булінгу та куди звертатися по допомогу», – йдеться у повідомленні.

Читайте такожЗ принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок

Наголошується, що систематичні знущання, принизливе ставлення, образи та інші види психологічного насильства як з боку дітей, так і з боку вчителів є неприпустимими і вимагають відповідної реакції.

З початком навчального року по всій Україні розпочинається проведення правопросвітницьких заходів у школах для протидії булінгу (цькуванню) та роз’яснення дітям їхніх прав.

Як отримати допомогу?

Отримати правову допомогу можна у месенджерах Телеграм за посиланням.

Також можна скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», у кабінеті клієнта на сайті системи БПД або ж зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103.  

Окрім того, у разі кібербулінгу про механізм дій для дітей, батьків, вчителів можна дізнатися через інтерактивний чат-бот «Кіберпес» у Telegram. 

У Мін’юсті нагадали, що за булінг учасника освітнього процесу, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, наступає адміністративна відповідальність, що передбачає накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. У випадку, коли булінг вчиняли діти до 16 років – до відповідальності притягають батьків булерів.

Довідка

Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватися також із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Нагадаємо, рух UAnimals підготував «Червону книгу неіснуючих тварин» для дітей.

Як ми повідомляли раніше, на Хмельниччині створюють «лісову школу» для дітей біля еко-стежки.

Головне фото: nasha-persha.org.ua.

Читати далі

Суспільство

Перший Хмельницький кінофестиваль оголосив переможців

Опубліковано

Перший Хмельницький кінофестиваль оголосив переможців, повідомили у пресслужбі Держкіно.

Церемонія нагородження відбулася у Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі імені Михайла Старицького.

Гран-прі 1-го Хмельницького кінофестивалю за результатами глядацького голосування здобула стрічка «Сумні портрети» режисера Віталія Кікотя.

Читайте такожЗ принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок

Читайте також«На газ і гальма тиснуть руками». Як луцька майстерня переобладнує авто для людей на візку

За результатами голосування професійного журі:

  • Найкращий повнометражний фільм – «Сіль з Бонневілю», режисер Семен Мозговий.
  • Найкращий короткометражний фільм – «Сумні портрети», режисер Віталій Кікоть.
  • Найкращий фільм, який знято на Хмельниччині – «Залиште полиці пустими для нас», режисер Дмитро Мілієнко.
  • Краща режисура – «Потерпи трошки», режисерка Любов Гончаренко.
  • Краща акторська робота – В’ячеслав Довженко, фільм «Інший Франко».
  • Краща анімаційна стрічка – «Примостився міст до міста», режисер Клим Климчук.
  • Відзнака за створення атмосфери художнього кіно – «Останній день юності», режисери Антон Чистяков та Роман Краснощок.
  • Відзнака за суспільну значущість – «Типові проблеми», режисер Михайло Рудь.

Нагадаємо, у Кам’янці-Подільському розпочався Хмельницький кінофестиваль.

Як ми повідомляли раніше, у Житомирі презентували документальну стрічку про конструктора Сергія Корольова.

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

У Єгипті відкрили україномовну «гарячу лінію» для туристів

Опубліковано

Українські туристи у Єгипті отримали доступ до гарячої лінії допомоги та туристичного супроводження українською мовою.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства закордонних справ на фейсбук-сторінці. 

За інформацією, тепер за номером 196-54 у Єгипті можна українською мовою отримати всі необхідні консультації щодо відпочинку.

Читайте такожТаємничі підземелля та цілющі джерела. Шість місць на Волині, які ви точно запам’ятаєте

Як зазначили у міністерстві, МЗС постійно працює над тим, щоб світ ставав більш відкритим та зручним для українців. Це частина стратегії зовнішньополітичної діяльності України.

Також у МЗС нагадали громадянам, що, плануючи подорож, варто перевірити умови в’їзду та транзиту до іншої країни на інтерактивній карті міністерства.

Нагадаємо, перша «Ракета» здійснила рейс від Києва до Канева.

Як ми повідомляли раніше, чотири карпатські області з’єднають пішохідним туристичним шляхом.

Головне фото: piligrim.ua.

Читати далі