Суспільство
Ліна Костенко святкує 94-й День народження: сильні історії з життя, архівні фото та надихаючі цитати мисткині
Опубліковано
8 місяців тому
Сьогодні, 19 березня українська мисткиня Ліна Котенко святкує свій 94-й День народження. За роки своєї творчості вона стала лауреаткою Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури.
Добірку про Ліну Костенко підготувала редакція ШоТам.
16 років вірші поетеси знаходились під забороною
У травні 1966 року в Спілці письменників відбулася традиційна церемонія таврування “національних відщепенців”. Ліна Костенко виступила відкрито на підтримку Івана Світличного, Опанаса Заливахи, Михайла Косіва, Михайла та Богдана Горинів, отримавши купу оплесків. Після того, як її лист в захист Чорновола в 1968 році не було надруковано в газеті “Літературна Україна”, її ім’я зникло з преси на багато років. Понад шістнадцяти років поетеса працювала “в стіл”.
У Ліни Костенко було тавро дочки “ворога народу”
У 1936 році батька Ліни Костенко засудили на десять років концтаборів. Після оголошення вироку Василь Костенко сказав суддям: “Вашим червоним прапором тільки биків лякати”. Ця безстрашність і справжня людська гідність пізніше передалися його дочці.
Рух шістдесятників
Ліна Костенко виявила нетерпимість до несправедливості, відчуття власної гідності та непохитний характер, що спонукали її стати активною учасницею руху шістдесятників. У 1965 році поетеса, разом з кінорежисером Сергієм Параджановим, поетом Іваном Драчем, авіаконструктором Олегом Антоновим та іншими діячами, надіслала до влади лист-протест проти арештів української інтелігенції та вимагала проведення публічних розглядів судових справ.
Читати також: Режисер у 16. Підліток з Прикарпаття зняв фільм про українських добровольців
Вихід з заборони
З початку 90-х років зацікавленість творчістю Ліни Костенко почала зростати, виходячи з-під заборон. У 2000 році, як повідомили в Українському інституті національної пам’яті, президент України Леонід Кучма нагородив поетесу орденом Ярослава Мудрого V ступеня. Однак Ліна Василівна відмовилася йти на церемонію нагородження, промовивши крилату фразу: “Політичної біжутерії не ношу”.
Повномасштабна війна
Ліна Костенко зустріла початок широкомасштабної війни в Києві у знаменитому будинку на вулиці Олеся Гончара 52, що також відомий як “письменницький”. Цей будинок отримав свою назву через те, що 40 років тому в ньому мешкали виключно письменники. Його збудували на кошти літературного фонду у формі розгорнутої книги ще на початку 80-х років 20 століття.
“Уявіть собі, я писала. Розумієте, я ж належу до покоління, яке пережило Другу світову війну, і мені оці бомби о 4 ранку, вони мені звичні. З мого дитинства. А тепер, знову почула ті самі бомби, тільки страшніші”, – розповідає Ліна Костенко.
Влітку 2022 року посол Франції в Україні Етьєн де Понсен нагородив Ліну Костенко орденом Почесного легіону в Києві. Тоді вона присвятила цю нагороду всім українським воїнам зі словами: “Вони – наш найпотужніший легіон”.
Нагадаємо, як перетворили закинутий хутір на картинку з Pinterest: історія подружжя, яке зробило “дизайнерський ремонт” у сторічній хатині.
Цитати Ліни Костенко про Україну, мову, війну та росію
- “А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни”
- “У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковна”
- “Коли в людини є народ, тоді вона уже людина“
- “Доля не усміхається рабам“
- “Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші“
Фото: Освіторія
Вам може сподобатися
-
Інститут пам’яті створив соціальний ролик до роковин Голодомору та запустив «Теплий збір»
-
«Книгарня Є» розпочала всеукраїнську премію для сучасної прози різноманітних жанрів
-
Видавництво #книголав випустить шість збірок творів українських письменниць
-
10 містичних книжок під Геловін від українців: мольфари, чаклуни та загадкові історії
-
Трьох українських письменників номінували на престижну літературну премію Астрід Ліндґрен
-
Пращури українців та засновники землеробства: 5 міфів про трипільців
Суспільство
Опубліковано
2 години тому23.11.2024
Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.
Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.
У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.
Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми
Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.
Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.
Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».
Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.
Фото обкладинки: Freepik
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
17 години тому22.11.2024
Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.
Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.
Про що фільм?
«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.
Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.
Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
18 години тому22.11.2024
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.
Як це реалізували, розповідає ШоТам.
Михайло Ділок
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.
Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.
Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель.
Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло.
Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.
Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам
Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає.
Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.
От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину.
Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.
Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам
Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.
Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.
Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам
Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.
Коментарі
Шопочитати
Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло
Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...
Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар
У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...
Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями
Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...
«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи
Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...
Коментарі